Рішення № 108086259, 20.12.2022, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" грудня 2022 р. Справа № 924/643/22

м. Хмельницький

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Музики М.В., за участю секретаря судового засідання Крестьянінова А.О., розглянувши справу

за позовом ОСОБА_1 , м. Київ

до акціонерного товариства "Хмельницькобленерго", м. Хмельницький

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Міністерство енергетики України, м. Київ,

про визнання недійсними рішень Наглядової ради АТ "Хмельницькобленерго", оформлених протоколами №№48 від 24.11.2021 року, 49 від 13.12.2021 року, 50 від 24.12.2021 року; визнання недійсними рішень дистанційних позачергових Загальних зборів АТ "Хмельницькобленерго", які були проведені 29.12.2021 року і оформлені Протоколом №30,

за участю представників учасників справи:

позивача: ОСОБА_1.;

представник позивача: адвокат Левківський Б.К. - згідно ордеру КС № 760019 від 30.08.2022 р.

представник відповідача: адвокат Олійник В.А. - згідно ордеру ВХ № 1023419 від 11.10.2022 р.

третьої особи: не з`явився;

ВСТАНОВИВ:

позивач звернувся до суду з позовом, я якому просить визнати недійсними рішення Наглядової ради АТ "Хмельницькобленерго", оформлені протоколами №№48 від 24.11.2021 року, 49 від 13.12.2021 року, 50 від 24.12.2021 року; визнати недійсними рішення дистанційних позачергових Загальних зборів АТ "Хмельницькобленерго", які були проведені 29.12.2021 року і оформлені Протоколом №30. Вимоги мотивує тим, що позивач на дистанційних позачергових загальних зборах, які відбулись 29.12.2021 року, голосував проти схвалення значного правочину, а саме укладення товариством 10.11.2021 року з ДП «НАЕК «Енергоатом» договору купівлі-продажу частки у розмірі 100% у статутному капіталі ТОВ «Хмельницькоенергозбут». Оскільки відповідне рішення було прийнято, позивач вважає, що у нього виникло прав вимоги обов`язкового викупу акцій. Проте, АТ «Хмельницькобленерго» не надсилало позивачу повідомлення про право вимоги викупу акцій, не уклало протягом 30 днів після отримання вимоги позивача про обов`язків викуп акцій договору викупу акцій та не здійснило оплату вартості акцій. Також відповідачем не визначено до дня проведення зборів акціонерів - 29.12.2021 року, ціну викупу акцій, не розроблено проект договору викупу акцій та не викуплено акції позивача. Вважає, що порушення прав на викуп акцій є триваючим в часті і його не можливо відновити, не скасувавши виникнення самого права викупу, бо 30-денний термін для викупу акцій безповоротно закінчився. Зауважує на права міноритарного акціонера на швидкий продаж акцій до моменту, поки вартість акцій не змінилася. У випадку, якщо акціонеру не вдасться розпорядитися акціями на умовах ринкової вартості до її зміни, що можливо у випадку прийняття рішення про вчинення значного правочину, законний інтерес акціонера в отриманні доходу буде порушений.

Наголошує, що всі три засідання Наглядової ради, які оскаржуються в даній справі, проведені з одночасними порушення закону, оскільки в засіданнях приймали участь фізичні особи ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які не є членами Наглядової ради в міру того, що не є представниками акціонера - Фонду державного майна України, тобто ці особи видавали себе за посадових осіб та приймали управлінські рішення без належних повноважень; на засіданнях був відсутній кворум, отже засідання Наглядової ради є не правомочними, оскільки в ньому брали участь менше 4 повноважних членів; в Наглядовій раді відсутні незалежні директори. Відтак, позивач приймав участь у зборах, які були призначені незаконно, чим порушено його право на те, що збори, в яких він приймав участь, легітимно призначені і проводяться на підставі Закону.

Додатково стверджує про порушене право акціонера на гідність та ділову репутацію серед інших акціонерів АТ «Хмельницькобленерго», адже АТ «Хмельницькобленерго» дивіденди акціонерам не виплачує, відповідаючи їм на телефонні дзвінки, що у них є непорозуміння по викупу акцій у позивача, та що він дуже багато хоче за свої акції (всупереч тому, що всі акціонери повинні були отримати дивіденди за 2021 рік до 01.07.2022 року).

Підсумовує, що єдиним ефективним методом захисту порушених прав позивача та всіх міноритарних акціонерів АТ «Хмельницькобленерго» є скасування рішення дистанційних позачергових зборів, які були проведені 29.12.2021 року; наведені позивачем підстави з порушень при підготовці і проведенні загальних зборів є беззаперечними для визнання недійсними зборів, окрім того, оскільки позивач не отримав відповіді на свою вимогу щодо обов`язкового викупу акцій протягом 30 днів, є беззаперечні підстави для визнання недійсними рішення по питанню №7 дистанційних позачергових зборів від 29.12.2021 року.

Ухвалою суду від 14.09.2022 року відкрито провадження у справі №924/643/22. Ухвалою суду від 23.11.2022 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Позивач під час судового розгляду позовні вимоги підтримав, наполягає на їх задоволенні.

Представник відповідача в судовому засіданні та у наданому відзиві на позовну заяву просить суд відмовити в задоволенні позову. Заперечення мотивує тим, що повноваження членів Наглядової ради припинено 30.04.2020 року, крім повноважень з підготовки, скликання і проведення Загальних зборів товариства. Окрім того, за положеннями п. 17.7.6. Статуту відповідача, якщо кількість членів Наглядової ради, повноваження яких дійсні, становитиме половину або менше половини її обраного відповідно до вимог закону Загальними зборами кількісного складу, Наглядова рада не може приймати рішення, крім рішень з питань скликання загальних зборів для обрання всього складу Наглядової ради. Відтак, Наглядова рада не могла приймати інших рішень, крім рішень з питань скликання Загальних зборів для обрання всього складу Наглядової ради, що і було нею зроблено.

В частині рішення Наглядової ради від 13.12.2021 року зазначає про відсутність законних підстав для відмови Міністерству енергетики України у внесенні до порядку денного запропонованих останніх питань, оскільки така пропозиція в силу закону вважається включеною до проекту порядку денного, а відповідне рішення Наглядової ради є лише формальною процедурою для внесення змін до порядку денного Загальних зборів.

З посиланням на ст. 53 Закону України «Про акціонерні товариства» зазначає про невірність твердження щодо відсутності повноважень у членів Наглядової ради ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Наголошує, що оскільки Наглядова рада обиралась 26.04.2017 року, до моменту викладу ч. 4 ст. 53 Закону України «Про акціонерні товариства» в редакції, яка передбачала наявність в Наглядовій раді незалежних директорів, останні відсутні у її складі. Окрім того, відповідні аргументи позивача вважає такими, що не стосуються предмету даного спору.

Пояснює, що не затвердження ціни акцій до проведення Загальних зборів акціонерів від 29.12.2021 року зумовлено відсутністю у Наглядової ради повноважень на прийняття рішень стосовно обрання незалежного оцінювача акцій та затвердження ринкової вартості акцій.

Стверджує про відсутність порушеного права позивача та обрання позивачем неналежного способу захисту, оскільки жодних порушень вимог закону та установчих документів під час процедури скликання та проведення загальних зборів товариства відповідачем не здійснено, тому безпідставне твердження позивача про порушення його права на участь у легітимно призначених зборах, які проводяться на підставі закону. При цьому, обраний позивачем спосіб захисту не є ефективним, оскільки не поновлює прав позивача (останній не звертається з вимогами про спонукання до укладення договору про обов`язків викуп акцій), та з моменту проведення Загальних зборів пройшов значний проміжок часу. Натомість, в результаті задоволення вимоги про визнання недійсними Загальних зборів позивач буде позбавлений права на обов`язків викуп його акцій.

Додатково зауважує на необхідності дотримання розумного співвідношення між пропорційністю втручання в права інших акціонерів та діяльності товариства, а також відсутності обґрунтувань про порушення права позивача кожним із прийнятих Загальними зборами 29.12.2021 року рішень.

Третя особа не скористалась правом участі свого представника в судовому засіданні, у поясненнях від 22.11.2022 року просить відмовити в задоволенні позовних вимог з мотивів, викладених відповідачем у відзиві на позов.

Фактичні обставини справи, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

26.04.2017 року відбулись загальні збори ПАТ «Хмельницькобленерго», оформлені протоколом №26, на яких припинено повноваження Наглядової ради в повному складі та обрано членами Наглядової ради Товариства: 1) Гриненко Риту Леонідівну - представника акціонерного Товариства, юридичної особи - Фонду державного майна України; 2) Денисенка Віталія Миколайовича - представника акціонерного Товариства, юридичної особи - Фонду державного майна України; 3)_ Лепявко Ірину Миколаївну - представника акціонерного Товариства, юридичної особи - Фонду державного майна України; 4) Харіну Наталію Миколаївну - представника акціонерного Товариства, юридичної особи - Фонду державного майна України; 5) Корнієнко Аллу Григорівну - представника акціонерного Товариства, юридичної особи - Фонду державного майна України; 6) Ракову Олену Сергіївну - представника акціонера Товариства, юридичної особи ТОВ "ВЛ ТЕЛЕКОМ"; 7) Шмат Катерину Петрівну - представника акціонера Товариства, юридичної особи ТОВ "ВЛ ТЕЛЕКОМ".

Відповідно до інформації Агентства з розвитку інфраструктури фондового ринку України, 04.10.2018 року припинено повноваження члена Наглядової ради ОСОБА_4 (замінено на ОСОБА_5 ); 31.07.2019 року припинено повноваження членів Наглядової ради ОСОБА_6 та ОСОБА_5 ; 29.08.2019 року припинено повноваження члена Наглядової ради ОСОБА_7 та призначено на посаду члена Наглядової ради ОСОБА_8 ; 31.10.2019 року призначено на посаду членів Наглядової ради ОСОБА_9 та ОСОБА_10 ; 20.04.2020 року припинено повноваження членів Наглядової ради ОСОБА_11 та ОСОБА_10 ; 30.04.2020 року припинено повноваження голови Наглядової ради ОСОБА_9 , члена Наглядової ради ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та ОСОБА_8 (крім повноважень з підготовки, скликання та проведення Загальних зборів АТ «Хмельницькобленерго»); 10.12.2020 року припинення усі без винятку повноваження члена Наглядової ради ОСОБА_8 ; 23.11.2021 року розміщено повідомлення щодо зміни органу управління корпоративними правами, оскільки Міністерству енергетики України передані повноваження з управління корпоративними правами, що належать державі у статутному капіталі АТ «Хмельницькобленерго» у розмірі 70,0089%; 23.11.2021 року припинено повноваження членів Наглядової ради ОСОБА_14 та ОСОБА_12 , яких замінено на ОСОБА_2 та ОСОБА_3

24.11.2021 року відбулось засідання Наглядової ради АТ «Хмельницькобленерго», оформлене протоколом №48, на якому за участі членів Наглядової ради ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_13 прийнято рішення про дистанційне проведення 29.12.2021 року позачергових Загальних зборів товариства та затверджено наступний проект порядку денного: прийняття рішення про припинення повноважень Наглядової ради товариства; обрання членів Наглядової ради товариства; затвердження умов цивільно-правових договорів, що укладатимуться з членами Наглядової ради товариства; обрання особи, яка уповноважується на підписання договорів з членами Наглядової ради товариства; визначено дату складання переліку акціонерів, які мають бути повідомлені про дистанційне проведення позачергових Загальних зборів товариства (22.12.2021 року), дату засідання Наглядової ради товариства, на якому прийнято рішення про дистанційне проведення 29.12.2021 року позачергових Загальних зборів товариства; обрано реєстраційну комісію для реєстрації акціонерів на дистанційних позачергових Загальних зборах товариства, які відбудуться 29.12.2021 року; обрано лічильну комісію дистанційних позачергових зборів товариства; обрано Головою дистанційних позачергових зборів ОСОБА_15 та секретарем дистанційних позачергових зборів товариства - ОСОБА_16 та ін.

13.12.2021 року на засіданні Наглядової ради АТ «Хмельницькобленерго» за участі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_13 прийнято рішення, оформлені протоколом №49. Згідно протоколу, на адресу товариства 08.12.2021 року надійшов лист акціонера - Держави Україна в особі Міністерства енергетики України, що володіє 70,0089% статутного капіталу, з пропозиціями до проекту денного позачергових загальних зборів та проектів рішень до запропонованих питань. Так, Наглядовою радою затверджено наступний проект порядку денного: прийняття рішення про припинення повноважень Наглядової ради товариства; обрання членів Наглядової ради товариства; затвердження умов цивільно-правових договорів, що укладатимуться з членами Наглядової ради товариства; обрання особи, яка уповноважується на підписання договорів з членами Наглядової ради товариства; визначення основних напрямів діяльності товариства; внесення змін до статуту товариства шляхом викладення його у новій редакції; про затвердження ринкової вартості частки в розмірі 100% у статутному капіталі ТОВ «Хмельницькенергозбут»; прийняття рішення про схвалення значного правочину; обрання зовнішнього аудитора (аудиторської фірми) товариства; скасування рішень Наглядової ради АТ «Хмельницькобленерго» від 27.04.202 року (протокол №41) та від 28.04.2020 року (протокол №42). Окрім того, Наглядовою радою затверджено повідомлення про зміни до проекту порядку денного дистанційних позачергових загальних зборів товариства, які відбудуться 29.12.2021 року.

На засіданні Наглядової ради АТ «Хмельницькобленерго», які відбулись 24.12.2021 року за участю членів Наглядової ради ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_13 (протокол №50), прийнято рішення про включення пропозиції акціонера товариства - юридичної особи ТОВ «Компанія з управління активами «Реноме-2008», що є власником 4,56% статутного капіталу товариства та акціонера ОСОБА_17 , який є власником 0,0002% статутного капіталу товариства, до проекту порядку денного позачергових загальних зборів товариства, що відбудуться 29.12.2021 року; затверджено форму і текст бюлетеня для кумулятивного голосування на дистанційних позачергових зборах товариства, які проводяться 29.12.2021 року, з такого питання.

Відповідно до протоколу №30 від 31.12.2021 року позачергових Загальних зборів акціонерного товариства «Хмельницькобленерго», які проведено дистанційно 29.12.2021 року, Зборами прийнято рішення про: припинення повноважень Наглядової ради товариства з повному складі; обрано членами Наглядової ради товариства ОСОБА_13 (представник акціонера ТОВ «КУА «Реноме-2008»), ОСОБА_9 (представник Міністерства енергетики України), ОСОБА_3 (представник Міністерства енергетики України), ОСОБА_2 (представник Міністерства енергетики України), ОСОБА_18 , ОСОБА_19 та ОСОБА_20 (незалежні член Наглядової ради); затверджено умови цивільно-правових договорів, що укладатимуться з членами Наглядової ради товариства, та встановлено наведений у ньому розмірі винагороди членів Наглядової ради Товариства; надано керівнику виконавчого органу товариства повноваження на підписання цивільно-правових договорів, які укладатимуться з членами Наглядової ради товариства; виключено з видів діяльності товариства діяльність з виробництва та/або передачі та/або постачання електричної енергії; внесено зміни до статуту товариства шляхом викладення його в новій редакції; затверджено ринкову вартість частки в розмірі 100% у статутному капіталі ТОВ «Хмельницькенергозбут», визначену суб`єктом оціночної діяльності ТОВ «Експертне бюро» - 69787200,00 грн.; надано згоду та схвалено вчинення товариством значного правочину, в саме укладення товариством 10.11.2021 року з державним підприємством «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» договору купівлі-продажу частки в розмірі 100% у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю «Хмельницькенергозбут» (72,17905090% «за» та 20,17307603% «проти»); скасовано рішення Наглядової ради АТ «Хмельницькобленерго», прийняті 27.04.2020 року та 28.04.2020 року.

21.01.2022 року позивач надіслав позивачу вимогу акціонера про обов`язковий викуп акцій, у якій вимагає від АТ «Хмельницькобленерго» обов`язкового викупу 800000 належних ОСОБА_1 акцій по ціні 23,35 грн. за одну акцію.

Відповідно до виписок про стан рахунку в цінних паперах станом на 21.01.2022 року, ОСОБА_1 належать 800000 простих бездокументарних іменних акцій АТ «Хмельницькобленерго», що становить 0,5945% частки статутного капіталу.

За результатами проведення 29.04.2022 року річних Загальних зборів АТ «Хмельницькобленгерго» прийнято рішення щодо розподілу чистого прибутку, отриманого товариством за результатами фінансово-господарської діяльності у 2021 році, з урахуванням ЗУ «Про управління об`єктами державної власності» та постанови КМУ від 08.03.2022 року №230 «Про затвердження базового нормативу відрахування частки прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів за результатами фінансово-господарської діяльності у 2021 році господарських товариств, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави».

Рішенням Наглядової ради АТ «Хмельницькобленерго» від 26.05.2022 року визначено дату складення переліку осіб, які мають право на отримання дивідендів за результатами фінансово-господарської діяльності товариства у 2021 році та вирішено нарахування та випалу дивідендів здійснити у розмірі, визначеному рішенням.

З вищевикладеного позивач, з мотивів, викладених в позовній заяві, звернувся з даним позовом до суду.

Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.

Стаття 15 Цивільного кодексу України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Під порушенням слід розуміти такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке, порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Вказаний вище підхід є загальним і може застосовуватись при розгляді будь-яких категорій спорів, оскільки не доведеність порушення прав, за захистом яких було пред`явлено позов у будь-якому випадку є підставою для відмови у його задоволенні.

Таким чином, у розумінні закону, суб`єктивне право на захист це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Захист, відновлення порушеного або оспорюваного права чи охоронюваного законом інтересу відбувається, в тому числі, шляхом звернення з позовом до суду (частина перша статті 16 Цивільного кодексу України).

Наведена позиція ґрунтується на тому, що під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб`єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

У постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.10.2019 у справі №910/6642/18 викладено висновок про стадійність захисту права, зокрема, вказано на те, що під час вирішення господарського спору суд з`ясовує, чи існує у позивача право або законний інтерес; якщо так, то чи має місце його порушення, невизнання або оспорення відповідачем; якщо так, то чи підлягає право або законний інтерес захисту і чи буде такий захист ефективний за допомогою того способу, який визначено відповідно до викладеної в позові вимоги. В іншому випадку у позові слід відмовити.

Позивачем є особа, яка подала позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Водночас позивач самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, а суд перевіряє ці доводи, і в залежності від встановленого вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту, при цьому застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

Чинне законодавство визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язано із позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи.

Отже, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.

Вирішуючи спір, суд повинен надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права.

Крім того, суди мають виходити із того, що обраний позивачем спосіб захист цивільних прав має бути не тільки ефективним, а й відповідати правовій природі тих правовідносин, що виникли між сторонами, та має бути спрямований на захист порушеного права.

Враховуючи вищевикладене, виходячи із приписів статті 4 Господарського процесуального кодексу України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України, можливість задоволення позовних вимог перебуває у залежності від наявності (доведеності) наступної сукупності умов: наявність у позивача певного суб`єктивного права або інтересу, порушення такого суб`єктивного права (інтересу) з боку відповідача та належність (адекватність встановленому порушенню) обраного способу судового захисту. Відсутність (недоведеність) будь-якого з означених елементів унеможливлює задоволення позовних вимог.

У корпоративних відносинах об`єктом захисту виступають корпоративні права учасника товариства.

За умовами частини першої статті 167 Господарського кодексу України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Відповідно до статті 113 Цивільного кодексу України господарським товариством є юридична особа, статутний (складений) капітал якої поділений на частки між учасниками. Господарські товариства можуть бути створені у формі повного товариства, командитного товариства, товариства з обмеженою або додатковою відповідальністю, акціонерного товариства.

Статтею 116 Цивільного кодексу України визначено, що учасники господарського товариства мають право у порядку, встановленому установчим документом товариства та законом: 1) брати участь в управлінні товариством у порядку, визначеному в установчому документі, крім випадків, встановлених законом; 2) брати участь у розподілі прибутку товариства і одержувати його частину (дивіденди); 3) вийти у встановленому порядку з товариства; 4) здійснити відчуження часток у статутному (складеному) капіталі товариства, цінних паперів, що засвідчують участь у товаристві, у порядку, встановленому законом; 5) одержувати інформацію про діяльність товариства у порядку, встановленому установчим документом.

Учасники господарського товариства можуть також мати інші права, встановлені установчим документом товариства та законом (частина друга статті 116 Цивільного кодексу України).

Згідно з положеннями частини першої статті 3 Закону України "Про акціонерні товариства" акціонерне товариство - господарське товариство, статутний капітал якого поділено на визначену кількість часток однакової номінальної вартості, корпоративні права за якими посвідчуються акціями.

Пунктом 8 частини першої статті 2 Закону України "Про акціонерні товариства" унормовано, що корпоративні права - сукупність майнових і немайнових прав акціонера - власника акцій товариства, які випливають з права власності на акції, що включають право на участь в управлінні акціонерним товариством, отримання дивідендів та активів акціонерного товариства у разі його ліквідації відповідно до закону, а також інші права та правомочності, передбачені законом чи статутними документами.

Акціонерами товариства визнаються фізичні і юридичні особи, а також держава в особі органу, уповноваженого управляти державним майном, або територіальна громада в особі органу, уповноваженого управляти комунальним майном, які є власниками акцій товариства. Акція товариства посвідчує корпоративні права акціонера щодо цього акціонерного товариства (частина перша статті 4, частина перша статті 20 Закону України "Про акціонерні товариства").

В силу статті 25 Закону України "Про акціонерні товариства" кожною простою акцією акціонерного товариства її власнику - акціонеру надається однакова сукупність прав, включаючи права на: 1) участь в управлінні акціонерним товариством; 2) отримання дивідендів; 3) отримання у разі ліквідації товариства частини його майна або вартості частини майна товариства; 4) отримання інформації про господарську діяльність акціонерного товариства. Одна проста акція товариства надає акціонеру один голос для вирішення кожного питання на загальних зборах, крім випадків проведення кумулятивного голосування. Акціонери - власники простих акцій товариства можуть мати й інші права, передбачені актами законодавства та статутом акціонерного товариства.

Кожною простою акцією акціонерного товариства її власнику - акціонеру надається однакова сукупність прав, зокрема, включаючи право на участь в управлінні акціонерним товариством (пункт 1 частини першої статті 25 Закону України "Про акціонерні товариства").

Учасники товариства (акціонери), а також інші особи, права та законні інтереси яких порушено рішенням наглядової ради чи виконавчого органу товариства, вправі оскаржити до суду відповідні рішення як акти, оскільки наглядова рада та виконавчий орган товариства є його органами управління, що приймають обов`язкові для виконання рішення. Це відповідає також нормі статті 55 Конституції України.

Відповідно до ч.2 ст. 33 Закону України «Про акціонерні товариства» до виключної компетенції загальних зборів належить, зокрема, обрання членів наглядової ради та прийняття рішення про припинення повноважень членів наглядової ради, за винятком випадків, встановлених цим законом.

Згідно з ч.1 ст. 53 Закону України «Про акціонерні товариства» члени наглядової ради акціонерного товариства обираються акціонерами під час проведення загальних зборів товариства на строк не більший ніж три роки. Якщо у встановлений цим законом строк загальними зборами не прийняті рішення, передбачені пунктами 17 та 18 частини другої статті 33 цього Закону, повноваження членів наглядової ради припиняються, крім повноважень з підготовки, скликання і проведення загальних зборів.

До складу наглядової ради обираються акціонери або особи, які представляють їхні інтереси (представники акціонерів), та/або незалежні директори (ч.3 ст.53 Закону України «Про акціонерні товариства»).

Частиною 6 ст. 53 Закону України «Про акціонерні товариства» передбачено, що член наглядової ради, обраний як представник акціонера або групи акціонерів згідно з частиною п`ятою цієї статті, може бути замінений таким акціонером або групою акціонерів у будь-який час.

Повноваження члена наглядової ради дійсні з моменту його обрання загальними зборами. У разі заміни члена наглядової ради - представника акціонера повноваження відкликаного члена наглядової ради припиняються, а новий член наглядової ради набуває повноважень з моменту отримання акціонерним товариством письмового повідомлення від акціонера (акціонерів), представником якого є відповідний член наглядової ради. Повідомлення про заміну члена наглядової ради - представника акціонера повинно містити інформацію про нового члена наглядової ради, який призначається на заміну відкликаного (прізвище, ім`я, по батькові (найменування) акціонера (акціонерів), розмір пакета акцій, що йому належить або їм сукупно належить). Порядок здійснення повідомлення про заміну члена наглядової ради - представника акціонера може бути визначений наглядовою радою товариства. Таке письмове повідомлення розміщується публічним акціонерним товариством на власному веб-сайті протягом одного робочого дня після його отримання товариством (ч.7 ст. 53 Закону України «Про акціонерні товариства»).

Таким чином, член наглядової ради, обраний як представник акціонера, може бути замінений таким акціонером у будь-який час. Повноваження члена наглядової ради набуваються з моменту його обрання загальними зборами, а повноваження заміненого члена наглядової ради - з моменту отримання акціонерним товариством письмового повідомлення від акціонера. При цьому детальний порядок здійснення повідомлення про заміну члена наглядової ради може визначатись Статутом товариства.

Метою надання акціонеру можливості здійснювати заміну члена наглядової ради у будь-який час є дерегулювання господарської діяльності акціонерних товариств для підтримання ефективного корпоративного управління в частині заміни акціонерами членів наглядової ради, які є їх представниками, без скликання загальних зборів.

Як встановлено судом, на виконання розпорядження КМУ від 15.09.2021 №1222-р Міністерству енергетики України було передано повноваження з управління корпоративними правами, що належать державі у статутному капіталі АТ «Хмельницькобленерго».

Міністерство енергетики України, згідно надісланого відповідачу повідомлення від 23.11.2021 року №26/1.8-27-19280, замінило представників акціонера - Держави Україна в особі Фонду державного майна України на представників акціонера - Держави Україна в особі в особі Міністерства енергетики України.

Враховуючи те, що законодавством передбачено право акціонера замінити члена наглядової ради, який був обраний як представник такого акціонера, суд вважає необґрунтованими доводи позивача стосовно незаконної участі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в засіданнях Наглядової ради та відсутності у них повноважень членів Наглядової ради.

В силу приписів частини другої статті 55 Закону України "Про акціонерні товариства" засідання наглядової ради є правомочним, якщо в ньому бере участь більше половини її складу.

Засідання Наглядової ради є правомочним, якщо в ньому бере участь більше половини членів Наглядової ради від загального складу Наглядової ради. У разі дострокового припинення повноважень одного чи кількох членів Наглядової ради і до обрання всього складу Наглядової ради засідання Наглядової ради є правомочними для вирішення питань відповідно до її компетенції за умови, що кількість членів Наглядової ради, повноваження яких є чинними, становить більше половини складу Наглядової ради (пункт 17.11.5 Статуту).

Відповідно до п. 17.7.6. Статуту АТ «Хмельницькобленерго» (в редакції чинній на момент прийняття оскаржуваних рішень), якщо кількість членів Наглядової ради, повноваження яких дійсні, становитиме половину або менше половини її обраного відповідно до вимог закону Загальними зборами кількісного складу, Наглядова рада не може приймати рішення, крім рішень з питань скликання Загальних зборів для обрання всього складу Наглядової ради.

Відтак, Наглядова рада на час прийняття оскаржуваних рішень була правомочна приймати рішення з питань скликання Загальних зборів для обрання всього складу Наглядової ради. Приймати інші рішення, в тому числі, щодо вирішення питань, передбачених ст.ст. 8, 69 Закону України "Про акціонерні товариства", Наглядова рада на той час була не уповноважена.

За положеннями ч. 5 ст. 38 Закону України «Про акціонерні товариства» пропозиції акціонерів (акціонера), які сукупно є власниками 5 або більше відсотків голосуючих акцій, підлягають обов`язковому включенню до проекту порядку денного загальних зборів. У такому разі рішення наглядової ради про включення питання до проекту порядку денного не вимагається, а пропозиція вважається включеною до проекту порядку денного, якщо вона подана з дотриманням вимог цієї статті.

Оскільки акціонер - держава Україна володіє більше 5% акцій відповідача та звернулася з листом від 08.12.2021 року з пропозиціями щодо порядку денного, питання, викладені в такому листі, вважаються включеними до порядку денного, а відповідне рішення Наглядової ради не вимагається.

Інші доводи позивача щодо підстав визнання недійсними рішень Наглядової ради, зокрема, відсутність незалежних директорів, не підтверджують порушення корпоративних прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду, тому суд відмовляє в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про визнання недійсними рішень Наглядової ради АТ "Хмельницькобленерго", оформлених протоколами №№48 від 24.11.2021 року, 49 від 13.12.2021 року, 50 від 24.12.2021 року.

Відповідно до частини першої статті 32 Закону України "Про акціонерні товариства" загальні збори є вищим органом акціонерного товариства.

Рішення загальних зборів учасників (акціонерів, членів) та інших органів юридичної особи є актами ненормативного характеру (індивідуальними актами), тобто офіційними письмовими документами, що породжують певні правові наслідки, які спрямовані на регулювання господарських відносин і мають обов`язковий характер для суб`єктів цих відносин.

Порядок скликання та проведення загальних зборів учасників юридичної особи визначений законодавством України, за положеннями якого учасники (акціонери, члени) юридичної особи мають бути до початку загальних зборів повідомлені про дату, місце, час проведення та порядок денний таких зборів. Такий порядок скликання загальних зборів вищого органу управління юридичної особи не залежить від її організаційно-правової форми, є загальноприйнятим та таким, що гарантує забезпечення права учасника (акціонера, члена) юридичної особи на участь в управлінні нею.

Частинами 1, 3 та 4 ст. 68 Закону України "Про акціонерні товариства" встановлено, що кожний акціонер - власник простих акцій товариства має право вимагати здійснення обов`язкового викупу акціонерним товариством належних йому простих акцій, якщо він зареєструвався для участі у загальних зборах та голосував проти прийняття загальними зборами рішення про: 1) злиття, приєднання, поділ, перетворення, виділ, зміну типу товариства; 2) надання згоди на вчинення товариством значних правочинів; 2-1) надання згоди на вчинення товариством правочину, щодо якого є заінтересованість; 3) зміну розміру статутного капіталу; 4) відмову від використання переважного права акціонера на придбання акцій додаткової емісії у процесі їх розміщення.

Акціонерне товариство у випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, зобов`язане викупити належні акціонерові акції.

Перелік акціонерів, які мають право вимагати здійснення обов`язкового викупу належних їм акцій відповідно до частини першої та другої цієї статті, складається на підставі переліку акціонерів, які зареєструвалися для участі в загальних зборах, на яких було прийнято рішення, що стало підставою для вимоги обов`язкового викупу акцій.

Згідно з ч. 1 ст. 50 Закону України "Про акціонерні товариства" у разі, якщо рішення загальних зборів або порядок прийняття такого рішення порушують вимоги цього Закону, інших актів законодавства, статуту чи положення про загальні збори акціонерного товариства, акціонер, права та охоронювані законом інтереси якого порушені таким рішенням, може оскаржити це рішення до суду протягом трьох місяців з дати його прийняття. Суд має право з урахуванням усіх обставин справи залишити в силі оскаржуване рішення, якщо допущені порушення не порушують законні права акціонера, який оскаржує рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 50 Закону України "Про акціонерні товариства" акціонер може оскаржити рішення загальних зборів з передбачених частиною першою статті 68 цього Закону питань виключно після отримання письмової відмови в реалізації права вимагати здійснення обов`язкового викупу товариством належних йому голосуючих акцій або в разі неотримання відповіді на свою вимогу протягом 30 днів від дати її направлення на адресу товариства в порядку, передбаченому цим Законом.

Отже, чинне законодавство прямо передбачає, що акціонер, якому відмовлено в реалізації права вимагати здійснення обов`язкового викупу товариством належних йому голосуючих акцій, вправі захищати свої безпосередні законні інтереси шляхом оскарження рішення загальних зборів.

З матеріалів справи стверджується та не заперечується учасниками судового розгляду, що на позачергових Загальних зборах акціонерного товариства «Хмельницькобленерго», які проведено дистанційно 29.12.2021 року, прийнято рішення про надання згоди та схвалення вчинення товариством значного правочину; при цьому, позивач голосував "проти". Відтак, у ОСОБА_1 виникло право вимагати від відповідача здійснення обов`язкового викупу акціонерним товариством належних йому простих акцій.

Згідно зі ст. 69 Закону України "Про акціонерні товариства" ціна викупу акцій не може бути меншою за ринкову вартість, визначену відповідно до статті 8 цього Закону. Ринкова вартість акцій визначається станом на останній робочий день, що передує дню розміщення в установленому порядку повідомлення про скликання загальних зборів, на яких було прийнято рішення, яке стало підставою для вимоги обов`язкового викупу акцій. Ринкова вартість акцій визначається в порядку, встановленому статтею 8 цього Закону. Договір між акціонерним товариством та акціонером про обов`язковий викуп товариством належних йому акцій укладається в письмовій формі.

Акціонерне товариство протягом не більш як п`яти робочих днів після прийняття загальними зборами рішення, що стало підставою для вимоги обов`язкового викупу акцій, у порядку, встановленому наглядовою радою товариства, повідомляє акціонерів, які мають право вимагати обов`язкового викупу акцій, про право вимоги обов`язкового викупу акцій із зазначенням: 1) ціни викупу акцій; 2) кількості акцій, викуп яких має право вимагати акціонер; 3) загальної вартості у разі викупу акцій товариством; 4) строку здійснення акціонерним товариством укладення договору та оплати вартості акцій (у разі отримання вимоги акціонера про обов`язковий викуп акцій).

Протягом 30 днів після прийняття загальними зборами рішення, що стало підставою для вимоги обов`язкового викупу акцій, акціонер, який має намір реалізувати зазначене право, подає товариству письмову вимогу. У вимозі акціонера про обов`язковий викуп акцій мають бути зазначені його прізвище (найменування), місце проживання (місцезнаходження), кількість, тип та/або клас акцій, обов`язкового викупу яких він вимагає. До письмової вимоги акціонером мають бути додані копії документів, що підтверджують його право власності на акції товариства станом на дату подання вимоги.

Протягом 30 днів після отримання вимоги акціонера про обов`язковий викуп акцій товариство здійснює оплату вартості акцій за ціною викупу, зазначеною в повідомленні про право вимоги обов`язкового викупу акцій, що належать акціонеру, а відповідний акціонер повинен вчинити усі дії, необхідні для набуття товариством права власності на акції, обов`язкового викупу яких він вимагає. Оплата акцій здійснюється у грошовій формі, якщо сторони в межах строків, установлених у цій статті, не дійшли згоди щодо іншої форми оплати.

За змістом ст. 8 Закону України "Про акціонерні товариства" ринкова вартість майна у разі його оцінки відповідно до цього Закону, інших актів законодавства або статуту акціонерного товариства визначається на засадах незалежної оцінки, проведеної відповідно до законодавства про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність.

Рішення про залучення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання приймається наглядовою радою товариства (у процесі створення товариства - зборами засновників або засновником особисто у разі створення акціонерного товариства однією особою).

Наглядова рада або загальні збори акціонерів, якщо утворення наглядової ради не передбачено статутом акціонерного товариства (у процесі створення товариства - установчими зборами), затверджує ринкову вартість майна (включно з цінними паперами), визначену відповідно до частин першої і другої цієї статті. Затверджена вартість майна не може відрізнятися більше ніж на 10 відсотків від вартості, визначеної оцінювачем. Якщо затверджена ринкова вартість майна відрізняється від вартості майна, визначеної відповідно до законодавства про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність, наглядова рада або загальні збори акціонерів, якщо утворення наглядової ради не передбачено статутом акціонерного товариства (у процесі створення товариства - установчими зборами), повинна мотивувати своє рішення.

Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 52 Закону України "Про акціонерні товариства" затвердження ринкової вартості майна належить до виключної компетенції наглядової ради.

Частиною 1 ст. 36 Закону України "Про акціонерні товариства" передбачено, що від дати надіслання повідомлення про проведення загальних зборів до дати проведення загальних зборів акціонерне товариство повинно надати акціонерам можливість ознайомитися з документами, необхідними для прийняття рішень з питань порядку денного, за місцезнаходженням товариства у робочі дні, робочий час та в доступному місці, а в день проведення загальних зборів - також у місці їх проведення. У повідомленні про проведення загальних зборів вказуються конкретно визначене місце для ознайомлення (номер кімнати, офісу тощо) та посадова особа товариства, відповідальна за порядок ознайомлення акціонерів з документами.

У разі якщо порядок денний загальних зборів передбачає голосування з питань, визначених статтею 68 цього Закону, акціонерне товариство повинно надати акціонерам можливість ознайомитися з проектом договору про викуп товариством акцій відповідно до порядку, передбаченого статтею 69 цього Закону. Умови такого договору (крім кількості і загальної вартості акцій) повинні бути єдиними для всіх акціонерів.

Проте, відповідачем не вчинено вищеперелічених дій, що передують прийняттю загальними зборами рішень, передбачених ст. 68 Закону України "Про акціонерні товариства".

Недотримання визначеної Законом України "Про акціонерні товариства" процедури прийняття рішень, наслідком яких може бути виникнення права у акціонерів на примусовий викуп акцій товариством (зокрема, не затвердження ринкової вартості акцій), порушує відповідне право таких акціонерів (аналогічна позиція викладена Верховним Судому справі №927/478/20).

З викладеного слідує, що рішення Загальних зборів відповідача від 29.12.2021 року щодо схвалення значного правочину порушує корпоративне право позивача на примусовий викуп акцій товариством. Порушення корпоративних прав позивача іншими рішеннями, прийнятими Загальними зборами 29.12.2021 року, ОСОБА_1 не наведено та судом не встановлено.

Водночас, у постанові від 22.10.2019 у справі №923/876/16 Велика Палата Верховного Суду зазначила те, що вирішуючи питання щодо ефективності обраного позивачем способу захисту, суди мали врахувати баланс інтересів усіх учасників і самого товариства, уникати зайвого втручання в питання діяльності товариства, які вирішуються виключно рішенням загальних зборів учасників товариства та надавати оцінку добросовісності відповідачів, які в разі задоволення позовних вимог будуть позбавлені своїх часток або їх частин у грошовому або відсотковому виразі.

У постанові від 13.02.2020 у справі № 902/36/19 Верховний Суд зазначив, що суд апеляційної інстанції, задовольняючи позовні вимоги в частині, зокрема визнання недійсним рішення з питання 11 порядку денного про зміну типу акціонерного товариства, не дав оцінки належності та ефективності обраного позивачкою способу захисту, з урахуванням балансу інтересів самого товариства та інших його учасників.

В даному випадку судом враховується, що розпорядженням Кабінету Міністрів України "Про деякі управління об`єктами державної власності" від 15.09.2021 року доручено Фонду державного майна вжити заходів щодо забезпечення відчуження акціонерним товариством "Хмельницькобленерго" частки, що належить акціонерному товариству у статутних капіталах товариства з обмеженою відповідальністю "Хмельницькенергозбут". Вказане розпорядження зумовлене дією ч. 2 ст. 47 Закону України "Про ринок електричної енергії", згідно якої оператору системи розподілу забороняється мати на праві власності чи в управлінні акції (частки в статутному капіталі) суб`єкта господарювання, що здійснює діяльність з виробництва та/або постачання (у тому числі постачання споживачам) або передачі електричної енергії, а суб`єктам господарювання, що здійснюють діяльність з виробництва та/або постачання (у тому числі постачання споживачам) або передачі електричної енергії, забороняється мати на праві власності чи в управлінні акції (частки в статутному капіталі) оператора системи розподілу.

За результатами розгляду п. 7 оскаржуваного рішення загальних зборів, 72,17905090% до загальної кількості голосів акціонерів, які зареєструвались (загалом зареєструвалось 97,68153628% від загальної кількості голосуючих акцій), проголосували "за". Наслідком прийняття такого рішення стало схвалення укладеного 10.11.2021 року правочину з відчуження частки у розмірі 100% у статутному капіталі ТОВ "Хмельницькенергозбут" вартістю 69787200,00 грн.

З аналізу викладеного суд приходить до висновку, що визнання недійсним рішення Загальних зборів від 29.12.2021 року в частині схвалення значного правочину з підстав недотримання процедури реалізації права позивача на примусовий викуп акцій товариством, та зі спливом значного часу, призведе до порушення балансу інтересів товариства та інших його учасників.

В даному контексті судом враховується можливість захисту порушеного права позивача на викуп акцій в інший спосіб. Так, Верховний Суд у постанові від 18.07.2018 у справі №902/790/16, залишаючи без змін постанову суду апеляційної інстанції, якою визнано укладеним договір про обов`язковий викуп акцій, виходив з того, що: у позивача виникло право на обов`язковий викуп акцій акціонерним товариством на підставі ст. 68 Закону України "Про акціонерні товариства"; відповідач не підписав договір в редакції позивача (акціонера); вартість акцій, належних позивачу не сплатив; упродовж 2 (двох) років з моменту проведення зборів відповідний проект договору не вислав позивачу; при цьому, ринкова вартість одного цінного паперу (акції) визначена за результатами призначеної місцевим судом судової експертизи.

З всього вищезазначеного, в позові ОСОБА_1 , м. Київ до акціонерного товариства "Хмельницькобленерго", м. Хмельницький, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Міністерство енергетики України, м. Київ, про визнання недійсними рішень Наглядової ради АТ "Хмельницькобленерго", оформлених протоколами №№48 від 24.11.2021 року, 49 від 13.12.2021 року, 50 від 24.12.2021 року; визнання недійсними рішень дистанційних позачергових Загальних зборів АТ "Хмельницькобленерго", які були проведені 29.12.2021 року і оформлені Протоколом №30, слід відмовити.

Судові витрати покладаються на позивача у зв`язку з відмовою в позові.

Керуючись ст.ст. 2, 12, 20, 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

в позові ОСОБА_1 , м. Київ до акціонерного товариства "Хмельницькобленерго", м. Хмельницький, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Міністерство енергетики України, м. Київ, про визнання недійсними рішень Наглядової ради АТ "Хмельницькобленерго", оформлених протоколами №№48 від 24.11.2021 року, 49 від 13.12.2021 року, 50 від 24.12.2021 року; визнання недійсними рішень дистанційних позачергових Загальних зборів АТ "Хмельницькобленерго", які були проведені 29.12.2021 року і оформлені Протоколом №30, відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 26.12.2022 року

Суддя М.В. Музика

Веб-адреса рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua/

Віддрук. у 4 прим.: 1 - до справи; 2 - позивачу (ІНФОРМАЦІЯ_1; АДРЕСА_1 ) - рек. з пов. про вручення; 3 - відповідачу (29018, м. Хмельницький, вул. Храновського, буд. 11А)- оригінал, рек. з пов. про вручення; 4 - третій особі (kanc@mev.gov.ua)