Рішення № 108078802, 26.12.2022, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 грудня 2022 р. № 400/1168/22 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мельника О.М. розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю "Батьківщина", вул. Миру, 40,Новофедорівка,Казанківський район, Миколаївська область,56032,

до відповідача:Головного управління ДПС у Миколаївській області, вул. Лягіна, 6,Миколаїв,54001, Державної податкової служби України, Львівська площа, 8,Київ 53,04053,

про:визнання протиправними та скасування рішення від 08.12.2021 року № 3488850/03764809 ; зобов`язання зареєструвати податкові накладні від 31.12.2020 № 8,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Батьківщина" (далі - позивач або ТОВ - "Батьківщина") звернулось до адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Миколаївській області (відповідач - 1), Державної податкової служби України (далі відповідач 2), в якому просило визнати протиправними та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у Миколаївській області про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №3488850/03764809 від 08.12.2021 року до податкової накладної №8 від 31.12.2020 року та зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати у Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю «Батьківщина» (код за ЄДРПОУ 03764809) №8 від 31.12.2020 року, датою її виписування.

Ухвалою від 01.02.2022 року відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач безпідставно не здійснив реєстрацію податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних, оскільки позивач не допускав порушення норм податкового законодавства та відповідачу були надані всі наявні у позивача документи щодо фінансово-господарської діяльності ТОВ «Батьківщина».

Відповідачі позов не визнали, надали до суду відзив на адміністративний позов, в якому просили у задоволенні позову відмовити. Мотивація, викладена у відзивах, зводиться до цитування норм чинного законодавства та не містить посилань на конкретні пункти які на думку податкового органу порушено позивачем.

Відповідно до ч. 9 ст.205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд перейшов до розгляду справи в порядку письмового провадження. Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).

Дослідивши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази у їх сукупності, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, матеріали, що містяться у справі, суд установив таке.

ТОВ «Батьківщина», зареєстроване, як юридична особа 05.07.2001,є платником податку на додану вартість та зареєстроване за юридичною адресою:56032, с.Новофедорівка., вул. Миру, буд.40, Миколаївська область, Казанківський район.

Одним із видів економічної діяльності, яким займається позивач за код КВЕД є 01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (основий).

22.12.2020 року ТОВ «Батьківщина» укладено із ПрАТ «Юрія» договір поставки №б/н, предметом якого є насіння соняшника.

Згідно умов зазначеного договору, передача товару здійснюється на франко-складі ТОВ «Оілпродакшен» за адресою:м. Одеса, вул. Хаджибеївська дорога, буд. 38.

На виконання умов зазначеного договору, Товариство 28.12.2020 року відвантажило на адресу покупця продукцію - насіння соняшника в обсязі 87,59 тонн.

Відпуск продукції відбувся на підставі видаткової накладної ТОВ «Батьківщина» №-000000000085 від 28.12.2020 року, відповідно до якої ТОВ «Батьківщина» відпущено, а ПрАТ «Юрія» прийнято 87,59 тонн насіння соняшника, загальною вартістю 1 856 908 грн.

Крім того, 29.12.2020 року Товариство відвантажило на адресу покупця продукцію - насіння соняшника в обсязі 32,41 тонни.

Відпуск продукції відбувся на підставі видаткової накладної ТОВ «Батьківщина» №-000000000084 від 29.12.2020 року, відповідно до якої ТОВ «Батьківщина» відпущено, а ПрАТ «Юрія» прийнято 32,41 тонну насіння соняшника, загальною вартістю 687 092 грн.

Видаткові накладні відповідають загальним вимогам, що висуваються до такого виду документів, відповідно до ч.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Крім того, перехід права власності на реалізований обсяг насіння соняшника підтверджується актами прийому-передачі товару №1-28/12 від 28.12.2020року та №2-29/12 від 29.12.2020 року.

Від покупця приймання товару здійснив комірник ОСОБА_1 , на підставі довіреності ПрАТ «Юрія» №1223 від 22.12.2020 року.

Реалізований обсяг насіння соняшника зберігався ТОВ «Батьківщина» на потужностях ТОВ «Оілпродакшен» на підставі договору на переробку давальницької сировини насіння соняшника №007/20-П від 31.01.2020 року.

Приймання ТОВ «Оілпродакшен» насіння соняшника у грудні 2020 року підтверджується актами прийому-передачі сировини №915-П від

25.12.2020року, №916-П від 26.12.2020 року, №917-11 від 29.12.2020 року, №918-П від 30.12.2020 року, №919-П від 31.12.2020 року.

Факт відвантаження 120 тонн насіння соняшника по складу ТОВ «Оілпродакшен» підтверджується зведеним актом з переробки сировини і виробництва готової продукції за період з 01.12.2020 року по 31.12.2020 року від 31.12.2020 року, відповідно до якого залишок на 01.12.2020 року становив 0,00 тонн насіння соняшника, надходження насіння соняшника у вказаний період склало 345,39 тонн, з яких відвантажено 120 тонн. Залишок насіння соняшника на кінець періоду становив 225,39 тонн.

ТОВ «Батьківщина» здійснено оплату послуг ТОВ «Оілпродакшен», відповідно до платіжних доручень №3822 від 18.08.2021 року, №3864 від 30.08.2021року, №290 від 02.09.2021 року.

Фактичне завезення 345,39 тонн насіння соняшника на склад ТОВ «Оілпродакшен» відбулось 25.12.2020 року, згідно товарно-транспортних накладних №№426742, 426744 від 24.12.2020 року; 26.12.2020 року, згідно товарно-транспортних накладних №№426741, 426743 від 24.12.2020 року;

29.12.2020року, згідно товарно-транспортних накладних №№426746, 426747, 426745 від 28.12.2020 року; 30.12.2020 року, згідно товарно-транспортних накладних №№426748, 426749, 426750, 408751, 408752 від 29.12.2020 року; 31.12.2020року, згідно товарно-транспортних накладних №№408753, 408755 від 30.12.2020 року.

Реалізоване на адресу ПрАТ «Юрія» насіння соняшника в обсязі 120 тонн є власновирощеною ТОВ «Батьківщина» сільськогосподарською продукцією на власних (орендованих) землях сільськогосподарського призначення.

Для вирощування сільськогосподарських культур, Товариство у 2020 році використовувало 1 369,48 га сільськогосподарських угідь, договори оренди яких зареєстровані у належному порядку та обліковуються за Товариством.

Так, у 2020 році, ТОВ «Батьківщина» засіяно 661,5 га пшеницею озимою; 707,98 га соняшником, що відповідає показникам, зазначеним Товариством у звіті про посівні площі сільськогосподарських культур (форма №4-сг) за 2020 рік.

За наслідками збору урожаю у 2020 році, ТОВ «Батьківщина» із засіяних насінням соняшника 707,98 га зібрано 2 980,59 тонн вказаної культури.

Відповідні показники збору урожаю відображено Товариством у звіті про збирання врожаю сільськогосподарських культур на 01 листопада 2020 року (форма №37-сг).

Вирощена продукція зберігалась ТОВ «Батьківщина» на ПрАТ «Засільське хлібоприймальне підприємство» на підставі договору складського зберігання №10(з) від 10.07.2020 року.

Завезення власновирощеного насіння соняшника на ПрАТ «Засільське ХПП» здійснено на підставі товарно-транспортних накладних №421285 від 11.09.2020року, №421287 від 12.09.2020 року, №421288 від 12.09.2020 року, №421289 від 13.09.2020 року, №421290 від 13.09.2020 року, №421291 від 13.09.2020року, №421292 від 13.09.2020 року, №421293 від 15.09.2020 року, №421294 від 15.09.2020 року, №421295 від 17.09.2020 року, №421297 від

17.09.2020року, №421298 від 10.09.2020 року, №421299 від 19.09.2020 року, №421300 від 19.09.2020 року, №421301 від 21.09.2020 року, №421302 від 21.09.2020року, №421304 від 29.09.2020 року, №421305 від 29.09.2020 року, №421306 від 29.09.2020 року.

ПрАТ «Засільське ХПП» на виконання вимог Закону України «Про зерно та ринок зерна в Україні» (від 04.07.2002 року №37-IV, зі змінами та доповненнями) видано складські квитанції №146 від 12.09.2020 року, №149 від 13.09.2020 року, №151 від 14.09.2020 року, №152 від 14.09.2020 року, №155 від 16.09.2020 року, №161 від 18.09.2020 року, №162 від 19.09.2020 року, №167 від 20.09.2020 року, №170 від 21.09.2020 року, №171 від 21.09.2020року, №188 від 30,09.2020 року.

За наслідками приймання насіння соняшника, між ПрАТ «Засільське ХПП» та ТОВ «Батьківщина» складено акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №112 від 30.09.2020 року.

За наслідками відвантаження насіння соняшника, складено та підписано акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №149 від 31.12.2020 року.

ТОВ «Батьківщина» оплачено надані послуги ПрАТ «Засільське ХПП», зокрема, відповідно до платіжного доручення №3330 від 17.12.2020 року.

Вищеописане транспортування насіння соняшника на склад ПрАТ «Засільське ХПП» здійснено автотранспортом автомобільних перевізників ТОВ «Людмилівський елеватор», на підставі договору перевезення вантажу №3 від 03.01.2019 року, що підтверджується складеним та підписаним сторонами актом виконаних робіт №128 від 30.09.2020 року та платіжним дорученням №83 від 03.12.2020 року; ТОВ «Агротранссервис-Югплюс», на підставі договору перевезення вантажу №14/07/2020 від 14.07.2020 року, що підтверджується складеним та підписаним сторонами актом здачі-прийняття робіт №ОУ-0000047 від 14.09.2020 року та платіжним дорученням №3162 від 30.09.2020року.

Перевезення насіння соняшника зі складу ПрАТ «Засільське ХПП» на потужності ТОВ «Оілпродакшен» здійснено автотранспортом автомобільних перевізників:

-ПрАТ «Автотранспортне підприємство 13555», на підставі договору перевезення вантажу №21/01 від 01.01.2020 року, що підтверджується складеним та підписаним сторонами актом здачі-прийняття робіт №АТ- 0000952 від 31.12.2020 року та платіжним дорученням №156 від 19.04.2021 року;

-ТОВ «Кіпер Агро Сервіс», на підставі договору перевезення вантажу №04/05/20 від 04.05.2020 року, що підтверджується складеним та підписаним сторонами актом прийому-передачі виконаних робіт №87 від 28.12.2020 року та платіжним дорученням №3381 від 18.01.2021 року;

-ТОВ «Локарус Україна», на підставі договору перевезення вантажу №12 від 01.04.2020 року, що підтверджується складеним та підписаним сторонами актом надання послуг №3027 від 31.12.2020 року та платіжним дорученням №3421 від 10.02.2021 року;

-ТОВ «Оілпродакшен», на підставі договору надання послуг з організації автоперевезення вантажу №010/20-Т від 10.03.2020 року, що підтверджується складеним та підписаним сторонами актом надання послуг №875 від 31.12.2020 року;

-TOB «СТ Агро Транс Експорт», на підставі договору перевезення вантажу №15 від 20.04.2020 року, що підтверджується складеним та підписаним сторонами актом здачі-прийняття робіт №182 від 26.12.2020 року та платіжним дорученням №3377 від 14.01.2021 року;

-ФГ «Трансагролідер», на підставі договору перевезення вантажу №7/12-2020 від 23.12.2020 року, що підтверджується складеним та підписаним сторонами актом здачі-прийомки виконаних робіт №1 від 02.01.2021року та платіжним дорученням №3420 від 10.02.2021 року;

-ФОП ОСОБА_2 , на підставі договору перевезення вантажу №К- 1 від 20.12.2020 року, що підтверджується складеним та підписаним сторонами актом здачі-прийняття робіт №1 від 04.01.2021 року та платіжним дорученням №3380 від 18.01.2021 року;

-ФОП ОСОБА_3 , на підставі договору перевезення вантажу №16/04/2020-7 від 16.04.2020 року, що підтверджується складеним та підписаним сторонами актом здачі-прийняття робіт №АЛ-0000002 від 04.01.2021року та платіжним дорученням №92 від 15.01.2021 року.

14.01.2021року ТОВ «Батьківщина» виписано та направлено на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних (далі - ЄРПН) податкову накладну №8 від 31.12.2020 року, щодо реалізації насіння соняшника в обсязі 120 тонн на адресу ПрАТ «Юрія».

На адресу Товариства надійшла квитанція з Автоматизованої системи «Єдине вікно подання електронних документів» ДПС України від 14.01.2021 року до податкової накладної №8 від 31.12.2021 року, відповідно до якої встановлено, що «відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Платник податку, яким подано для реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку».

Зупинення реєстрації податкових накладних регулюється Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року за №1165 (далі - Порядок №1165).

Пунктом 26 Порядку №1165, визначено, що Комісія регіонального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком та Порядком прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим Мінфіном, тобто Порядком прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 12 грудня 2019 року за №520, (надалі - Порядок №520).

Так, відповідно до п.4 Порядку №520, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.

Товариство, не погодившись із такими діями контролюючого органу, що полягали у зупинці реєстрації вищезазначеної податкової накладної, скориставшись своїм правом, визначеним Порядком №520 подано до ТУ ДПС у Миколаївській області повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкової накладної, реєстрацію якої зупинено (надалі - Повідомлення) №34 від 03.12.2021 року до податкової накладної №8 від 31.12.2020 року.

Зазначене Повідомлення контролюючим органом прийняті у день його подання, що підтверджується отриманою квитанцією до нього.

Повідомлення містить відомості про кількість доданих до нього документів. Крім того, інформаційний реєстр контролюючого органу містить окремий опис кожного поданого документу із його особистим (реєстраційним) номером.

За результатами розгляду зазначеного Повідомлення, Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних (надалі - Комісія або Комісія регіонального рівня), що створена та діє при ГУ ДПС у Миколаївській області, прийнято рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №3488850/03764809 від 08.12.2021 року до податкової накладної №8 від 31.12.2020 року.

Згідно зазначеного Рішення, Товариству відмовлено у реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних у зв`язку із ненаданням «Первинних документів, щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки накладних; розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків. Додаткова інформація: платником не надано копії документів щодо зберігання продукції, розрахункових документів (платіжні доручення, виписки банку, тощо), та копій документів щодо наявності земельних ділянок».

Позивач вважає відмову в реєстрації податкової накладної протиправною, та звернувся до суду для захисту своїх охоронюваних законом прав та інтересів.

Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, ч.2 ст. 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до пп.16.1.2, 16.1.3 п.16.1 ст.16 ПК України платник податків зобов`язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Відповідно до п.201.1 ст.201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до п.187.1 ст.187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до п.201.7 ст.201 ПК України податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Відповідно до п. 201.10 ст.201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Слід зазначити, що відповідно до пп. 14.1.60 п.14.1 ст.14 ПК України єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Згідно з положеннями п.20.2 ст.20 ПК України центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, приймає рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відповідно до п.201.16 ст.201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних визначений Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України № 1246 від 29.12.2010 р. (далі - Порядок № 1246).

Відповідно до п. 2 Порядку № 1246 податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі - Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно п.12 Порядку № 1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування.

Відповідно до п.13 Порядку №1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Відповідно до п.п. 14-17 Порядку №1246 квитанція в електронній формі надсилається платника податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС.

У квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття.

Якщо платником податку надіслано для реєстрації кілька примірників однієї податкової накладної та/або розрахунку коригування, зареєстрованими вважаються податкова накладна та/або розрахунок коригування, відомості яких внесені до Реєстру, та платнику податку надіслана відповідна квитанція.

У разі зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування формується квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Така квитанція одночасно надсилається постачальнику (продавцю) та отримувачу (покупцю) - платнику податку.

За змістом п.18 Порядку №1246, на момент прийняття у встановленому порядку рішення про реєстрацію або відмову у реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування щодо таких податкової накладної та/або розрахунку коригування проводяться перевірки, визначені пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого).

За результатами таких перевірок формується квитанція про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування, яка надсилається платнику податку разом з відповідним рішенням.

Квитанція про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування, щодо яких прийнято рішення про їх реєстрацію, одночасно надсилається постачальнику (продавцю) та отримувачу (покупцю) - платнику податку.

Відповідно до п.23 постанови Кабінету Міністрів України №117 від 21.02.2018р. «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (чинної станом на момент виникнення спірних правовідносин) комісією регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 15 цього Порядку:щодо платників податку, у яких обсяг постачання, зазначений в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих в поточному місяці у Реєстрі, з урахуванням поданої податкової накладної/розрахунку коригування на реєстрацію в Реєстрі, менше 30 млн. гривень, приймається рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яке реєструється в окремому Реєстрі податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, та надсилається платнику податку у порядку, встановленому статтею 42 Кодексу; щодо платників податку, у яких обсяг постачання, зазначений в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих в поточному місяці у Реєстрі, з урахуванням поданої податкової накладної/розрахунку коригування на реєстрацію в Реєстрі, більше 30 млн. гривень включно, приймається рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яке попередньо реєструється в окремому Реєстрі податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, та надсилається до комісії центрального рівня.

Судом встановлено, що ТОВ «Батьківщина» здійснювало господарську діяльність з вищевказаними контрагентами за умовами договору купівлі-продажу насіння соняшнику.

Реальність господарських операцій за яким підтверджується видатковими накладними; податковими накладними; специфікаціями; рахунками на оплату; платіжними дорученнями; товарно-транспортними накладними.

Позивачем до контролюючого органу надавалися повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкової накладної/рахунків коригування, реєстрацію якої зупинено стосовно вищенаведеної податкової накладної.

Крім того, наявні в матеріалах справи документи, у повній мірі підтверджують реальність вищевказаних господарських операції, за наслідками якої складено та направлено для реєстрації податкові накладні.

Відтак, твердження, що позивачем не надано необхідних первинних документів, на підтвердження діяльності за якою складено податкову накладну є недоведеними.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в Постановах Верховного Суду (ч.5 ст. 242 КАС України).

Так, в постанові Верховного Суду викладена в постанові від 18.07.2019 року у справі №1740/2004/18, провадження №/9901/16048/19 викладена наступна правова позиція:

Вказівка у спірних рішеннях про те, що позивач не надав первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування є безпідставною, позаяк, як встановлено судами попередніх інстанцій, конкретний перелік документів при надісланні повідомлення про надання пояснень щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено, не витребовувався податковим органом. Проте, дослідження судами попередніх інстанцій наданих первинних документів впродовж розгляду справи, доводить відсутність підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та в подальшому відмову в їх реєстрації.

Загальними вимогами, які висуваються до акта індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Здійснення моніторингу відповідності податкових накладних /розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства.

Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

Верховний Суд погоджується з висновком судів попередніх інстанцій, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Вживання податковим органом загального посилання на пункт шостий Критеріїв оцінки, без наведення відповідного підпункту, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд.

Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Суд критично ставиться до позиції відповідачів викладеної у відзиві на адміністративний позов щодо відмови у реєстрації накладної з підстав ненадання платником податків первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків фактури/інвойсу, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг).

Судом також враховується, що оскаржуване рішення не містить чіткої підстави для відмови у реєстрації.

При прийнятті оскаржуваного рішення підставами були обрані наступні: на ненадання «Первинних документів, щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків- фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки накладних; розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків» спростовується доказами, які додаються до позовної заяви.

Проте, в рішенні про відмову в реєстрації податкової накладної не підкреслені документи, які потрібно надати платнику податків.

Головною рисою індивідуальних актів є їхня конкретність (гранична чіткість), а саме: чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб`єктами адміністративного права, які видають такі акти; розв`язання за їх допомогою конкретних, а саме індивідуальних, справ або питань, що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата, конкретної особи або осіб; виникнення конкретних адміністративно-правових відносин, обумовлених цими актами; чітка відповідність такого акту нормам чинного законодавства.

Також, податковим органом жодним чином не відображено, чому саме надані позивачем пояснення та первинні документи не враховані при винесенні рішення.

Оскаржуване рішення Головного управління ДПС у Миколаївській області не відповідає наведеним вище вимогам щодо чіткості та зрозумілості, та породжує його неоднозначне трактування, що в свою чергу впливає на не можливість реалізації свого права або обов`язку платником податків щодо виконання юридичного волевиявлення суб`єкта владних повноважень.

На думку суду, такі підстави для прийняття рішення є формальними, оскільки не можливо встановити, що саме порушив суб`єкт підприємницької діяльності, а саме: суб`єктом підприємництва надано копії документів, що складені з порушенням законодавства, чи документи є недостатніми, або документи надано у недостатній кількості та складені з порушенням законодавства. Вказана правова позиція висловлена у Постанові Верховного суду від 06.03.2018 р. (справа № 826/4475/16).

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Верховний Суд погоджується з висновком судів попередніх інстанцій, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Вживання податковим органом загального посилання на пункт шостий Критеріїв оцінки, без наведення відповідного підпункту, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд.

Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Зазначений правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 23.10.2018 року по справі №822/1817/18.

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття. Крім того, акти, що затверджують критерії ризиковості здійснення операцій мають на меті встановити норми права, які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян, а відтак підлягають обов`язковій реєстрації у порядку, визначеному діючим законодавством.

Також суд зазначає, що зупинення реєстрації вищевказаної податкової накладної ТОВ «Батьківщина» на підставі п.8 порядку №1165 відбулось у зв`язку із встановленням критеріїв ризиковості Товариства, на підставі рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Миколаївської області від 21.07.2020 №4673.Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 21.01.2021року по справі №400/3357/20 визнано протиправним та скасовано рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Миколаївської області від 21.07.2020 №4673 про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку. Отже, фактично підстава зупинення реєстрації вище вказаної податкової накладної ТОВ «Батьківщина» на підставі п.8 Порядку №1165 втратила свою чинність, а зупинені раніше за цієї підстави податкові накладні - підлягають реєстрації в ЄРПН.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що рішення комісії ГУ ДПС у Миколаївській області про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, про відмову у реєстрації податкових накладних є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання ДПС України здійснити реєстрацію (зареєструвати) податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, суд зазначає наступне.

Відповідно до пунктів 201.1,201.10 статті 201 Податкового кодексу України реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних віднесено до обов`язків платника податків.

Натомість, наведені норми розраховані на відсутність спірних правовідносин, позаяк у випадку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування механізм їх подальшої реєстрації в ЄПН є іншим, оскільки відповідні повноваження законодавчо покладені на ДПС України.

Згідно з п.п.201.16.4 п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, податкова накладна/розрахунок коригування, реєстрацію якої в Єдиному реєстрі податкових накладних було зупинено, реєструється у день настання однієї із таких подій:

а) прийнято рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних;

б) набрало законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Аналогічні положення закріплено у пункті 28 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України №117 від 21 лютого 2018 року, чинного на час направлення на реєстрацію спірних податкових накладних.

При цьому, згідно з нормами п. 19, п. 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №1246 від 29 грудня 2010 року, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

У разі надходження до ДПС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Отже, реєстрація в ЄРПН податкової накладної/розрахунку коригування, реєстрацію якої попередньо було зупинено, є повноваженням ДПС України.

Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи і не спростовано відповідачами, надані позивачем документи підтверджували реальність здійснення господарських операцій по поданих податкових накладних. Документи складені з дотриманням вимог законодавства і були достатніми для реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Обставин, які б унеможливлювали реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, судом не встановлено.

Згідно ст.17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику Суду як джерело права.

Так, Європейський суд з прав людини у п. 50 рішення від 13 січня 2011 року (остаточне) по справі «Чуйкіна проти України» (case of Chuykina v. Ukraine) (Заява №28924/04) зазначив, що суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільнихправ та обов`язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює «право на суд», в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі «Голдер проти Сполученого Королівства» (Golder v. the United Kingdom), пп. 2836, Series A №18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог п. 1 ст. 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати «вирішення» спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для п. 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах «Мултіплекс проти Хорватії» (Multiplex v. Croatia), заява №58112/00, п. 45, від 10 липня 2003 року, та «Кутіч проти Хорватії» (Kutic v. Croatia), заява №48778/99, п. 25, ECHR 2002-II).

Враховуючи встановлені судом обставини протиправного прийняття комісією ГУ ДПС у Миколаївській області рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН та відсутність законодавчо закріплених перешкод для такої реєстрації, суд вважає, що належним та ефективним способом захисту порушеного права позивача є саме зобов`язання ДПС України зареєструвати в ЄРПН спірні податкові накладні датою їх подання.

При цьому, у даному випадку, задоволення позовної вимоги про зобов`язання ДПС України зареєструвати в ЄРПН податкову накладну є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч.1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України).

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та наданих учасниками справи доказів, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Щодо клопотання позивача про зобов`язання відповідача подати до суду в установлений судом строк звіт щодо виконання рішення суду, суд зазначає таке.

За нормами частини першої статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Тобто встановити судовий контроль за виконанням рішення суб`єктом владних повноважень - відповідачем у справі суд може, а, отже, наділений правом, а не закріпленим обов`язком під час прийняття рішення у справі.

Такий контроль здійснюється судом шляхом зобов`язання надати звіт про виконання судового рішення, розгляду поданого звіту на виконання постанови суду першої інстанції, а у разі неподання такого звіту - встановленням нового строку для подання звіту та накладанням штрафу.

При цьому, зазначені процесуальні дії є диспозитивним правом суду, яке може використовуватися залежно від наявності об`єктивних обставин, які підтверджуються належними та допустимими доказами.

Аналогічна правова позиція підтверджується практикою Верховного Суду, що викладена у додатковій постанові від 31.07.2018 у справі №235/7638/16-а (адміністративне провадження № К/9901/43354/18) та в ухвалі від 23.04.2019 у справі № 805/516/18-а.

Зокрема, Верховний Суд зазначив у цих справах, що з огляду на не наведення позивачем аргументів на переконання необхідності вжиття таких процесуальних заходів і ненадання останнім доказів в підтвердження наміру відповідача на ухилення від виконання судового рішення, суд не вбачає підстав для задоволення заяви про встановлення судового контролю. За приписами частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Ураховуючи вищенаведене, суд не вбачає підстав для задоволення вимоги позивача щодо зобов`язання відповідача подати до суду звіт про виконання рішення суду, враховуючи відсутність будь-яких доводів та доказів, які б свідчили про наявність ризиків ухилення відповідача від виконання рішення суду.

Відповідно до пункту шостого частини першої статті 244 Кодексу адміністративного судочинства України, під час ухвалення рішення суд вирішує, чи є підстави допустити негайне виконання рішення. Зі змісту позовних вимог суд не вбачає підстав для задоволення клопотання позивача щодо негайного виконання судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Батьківщина" (вул. Миру, 40, Новофедорівка, Казанківський район, Миколаївська область, 56032, ідентифікаційний код 03764809) до Державної податкової служби України (Львівська площа, 8, м. Київ, 04053, ідентифікаційний код 43005393) та Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код 44104027) задовольнити.

2.Визнати протиправними та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у Миколаївській області про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №3488850/03764809 від 08.12.2021 року до податкової накладної №8 від 31.12.2020 року.

3. Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати у Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю «Батьківщина» (код за ЄДРПОУ 03764809) №8 від 31.12.2020 року, датою її виписування.

4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (Львівська площа, 8, м. Київ 53, 04053, ідентифікаційний код 43005393) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Батьківщина" (вул. Миру, 40, с. Новофедорівка, Казанківський район, Миколаївська область, 56032, ідентифікаційний код 03764809) судові витрати в розмірі 1240,50 грн.

5. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код 44104027) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Батьківщина" (вул. Миру, 40, с. Новофедорівка, Казанківський район, Миколаївська область, 56032, ідентифікаційний код 03764809) судові витрати в розмірі 1240,50 грн.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя О.М. Мельник