Рішення № 108078799, 26.12.2022, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 грудня 2022 р. № 400/5027/22 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Фульги А.П.,розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,

до відповідача:Державної служба України з безпеки на транспорті, пр-т Перемоги, 14,м. Київ, 01135, Відділу державного нагляду (контролю) в Миколаївській області Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки, вул. Космонавтів, 61, м. Миколаїв, 54056 ,

про:скасування постанови від 06.10.2022 р. № 336471,

ВСТАНОВИВ:

ФОП - ОСОБА_1 (далі позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті, Відділу державного нагляду (контролю) у Миколаївській області Південне міжрегіональне управління Укртрансбезпеки, в якому просить суд визнати протиправною та скасувати постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №336471 від 06.10.2022 року, винесену Відділом державного нагляду (контролю) в Миколаївській області.

Свій позов обґрунтовує наступним:

Оскаржуваною постановою до позивача застосовано адміністративно-господарський штраф в сумі 17 000,00 грн. Позивач не погоджується з винесеною постановою та вважає, що він не може нести відповідальність за виявленими контролюючими органами порушеннями, оскільки такі не вчиняв, а та обставина, що він є власником автомобіля не є підставою для застосування до нього фінансових санкцій та покладання обов`язку сплатити кошти за відсутність встановлених законом документів у водія.

Ухвалою від 11.11.2022 року суд відкрив провадження у справі та ухвалив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому у задоволенні позовних вимог просить відмовити.

Суд розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

З`ясувавши усі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази у їх сукупності, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд встановив наступне:

07.09.2022 року посадовими особами Відділу державного нагляду (контролю) у Черкаської області, на а/д М-05, «Київ - Одеса», 210 км + 450 м, на підставі направлення на перевірку від 31.08.2022 №012910, було проведено ваговий контроль транспортного засобу марки MAN, д/н НОМЕР_1 та причіп марки KRONE, марки НОМЕР_2 . Під час проведення рейдової перевірки було виявлено надання послуг з перевезення вантажу без оформлення документів, перелік яких міститься в ст. 48 ЗУ «Про автомобільний транспорт», а саме на момент перевірки була відсутня роздруківка даних роботи цифрового тахографа, чим порушено ч. 1 абз. З ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».

За результатами перевірки було складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання пасажирів і вантажів автомобільним транспортом №338098 від 07.09.2022 року, що в подальшому став підставою для винесення постанови про накладення адміністратино-говсподарського штрафу від 06.10.2022 №336471.Згідно ТТН №17599 «Автомобільним перевізником» зазначено, саме позивача ФОП ОСОБА_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_3 ).

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про автомобільний транспорт» нормативні акти, які визначають умови перевезення, порядок використання засобів транспорту , організації руху тощо, є обов`язковими для власників транспорту.

Суд зазначає, згідно абзацу 3 частини першої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за: надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Частиною 2 ст, 49 Закону України "Про автомобільний транспорт" встановлено, що водій транспортного засобу, зокрема, зобов`язаний: мати при собі та передавати для перевірки уповноваженим на те посадовим особам документи, передбачені законодавством, для здійснення зазначених перевезень; дотримуватися визначеного режиму праці та відпочинку.

З наведеною нормою кореспондується і ст, 18 Закону України "Про автомобільний транспорт", якою передбачено, що з метою організації безпечної праці та ефективного контролю за роботою водіїв транспортних засобів автомобільні перевізники, зокрема, зобов`язані організовувати роботу водіїв транспортних засобів, режими їх праці та відпочинку відповідно до вимог законодавства України.

Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 07,06,2010 N 340 затверджено Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів (надалі - Положення), яке встановлює особливості регулювання робочого часу та часу відпочинку водіїв колісних транспортних засобів (далі - водії) та порядок його обліку.

Вимоги Положення поширюються на автомобільних перевізників та водіїв, які здійснюють внутрішні перевезення пасажирів чи/та вантажів колісними транспортними засобами (п. 1.3. Положення).

Відповідно до п.6.1. Положення автобуси, що використовуються для нерегулярних і регулярних спеціальних пасажирських перевезень, для регулярних пасажирських перевезень на міжміських автобусних маршрутах протяжністю понад 50 км, вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами.

При цьому, згідно із п. 6.3. Положення водій, що керує транспортним засобом, який не обладнаний тахографом, веде індивідуальну контрольну книжку водія (форма книжки встановлена Додатком 3 до Положення).

Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 24,06,2010 N 385 затверджено Інструкцію з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті (надалі - Інструкція).

Пунктом 3.3. Інструкції встановлено, що водій транспортного засобу, обладнаного тахографом: забезпечує правильну експлуатацію тахографа та управління режимами його роботи відповідно до інструкції виробника тахографа; своєчасно встановлює, змінює і заповнює тахокарти та забезпечує їх належне зберігання; використовує тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа - особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом; має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу: заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР, або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом.

Згідно із п. 3.5. Інструкції перевізники забезпечують водіїв, які відправляються в рейс, необхідною кількістю тахокарт або паперу для роздруківки даних, що відповідають типу тахографа (аналоговий, цифровий).

Відповідно до п.3.6. Інструкції перевізники забезпечують належну експлуатацію тахографів та транспортних засобів з установленими тахографами та згідно з вимогами ЄУТР здійснюють періодичні інспекції, які включають перевірку: правильності роботи тахографа та відповідності його типу згідно із законодавством (обо-в`язковість установлення тахографа певного типу - аналоговий або цифровий, позначка затвердження типу згідно з ЄУТР); наявності та цілісності таблички тахографа та його пломб, а також маркування таблички та пломб тахографа знаком ПСТ, внесеним до Переліку; дотримання вимог щодо періодичності проведення перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, а також перевірки тахографа; дотримання вимог щодо періодів роботи та відпочинку водіїв та їх відповідність параметрам руху, зареєстрованим тахографом; наявності у водіїв транспортних засобів тахокарт у кількості, визначеній пунктом 3.3 цього розділу, або наявності та чинності картки для цифрового тахографа: строків зберігання відповідної інформації, отриманої за допомогою тахографа, протоколів перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу та повірки тахографа.

Особливості регулювання робочого часу та часу відпочинку водіїв колісних транспортних засобів та порядок його обліку встановлені Положенням про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв`язку України № 340 від 07.06.2010 року та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 14 вересня 2010 року за N 811/18106 (далі Положення - № 340).

Згідно з пунктом 1.1 це Положення розроблено відповідно до Конвенції Міжнародної організації праці 1979 року № 153 про тривалість робочого часу та періоди відпочинку на дорожньому транспорті, Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР), Кодексу законів про працю України та Законів України "Про автомобільний транспорт". "Про дорожній рух".

Пункт 1.2.Положення №340 визначає, що воно встановлює особливості регулювання робочого часу та часу відпочинку водіїв колісних транспортних засобів (далі - водії) та порядок його обліку.

Пункт 1.3. встановлює вимоги Положення №340, які поширюються на автомобільних перевізників та водіїв, які здійснюють внутрішні перевезення пасажирів чи/та вантажів колісними транспортними засобами.

Згідно з пунктом 7.1. Положення №340 перевірка додержання режиму праці та відпочинку водія здійснюється Державною службою України з безпеки на транспорті з дотриманням вимог Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 листопада 2006 року N 1567.

Пунктом 7.2. визначено, що головний орган, на який покладається забезпечення безпеки дорожнього руху, здійснює перевірку встановленого режиму праці і відпочинку водіїв відповідно до чинного законодавства України.

Частиною восьмою статті 53 Закону №2344-111, передбачено, що водії транспортних засобів, що належать резидентам або нерезидентам України, зобов`язані допускати до перевірки тахографів посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, надавати їм реєстраційні листки режиму праці та відпочинку водіїв - тахокарти, а також, у разі якщо у транспортному засобі використовуються цифрові тахографи, роздруковувати на паперовому носії інформацію про роботу та відпочинок водіїв.

Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08,11,2006 р, № 1567 (далі - Порядок № 1567), визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб`єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами.

Відповідно до п.3 вказаного Порядку органами державного контролю на автомобільному транспорті (далі - органи державного контролю) є Укртрансбезпека, її територіальні органи.

Відповідно до п.4 Порядку № 1567 державний контроль на автомобільному транспорті (далі - державний контроль) здійснюється посадовими особами органу державного контролю (далі - посадові особи) у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на перевірку, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку, шляхом проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Пунктом 15 Порядку № 1567 передбачено, що під час проведення рейдової перевірки перевіряється виключно наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; додержання вимог статей 53, 56, 57 і 59 Закону; додержання водієм вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР) (далі - Європейська угода); відповідність зовнішнього і внутрішнього спорядження (екіпірування) транспортного засобу встановленим вимогам; оснащення таксі справним таксометром; відповідність кількості пасажирів, що перевозяться, відомостям, зазначеним у реєстраційних документах, або нормам, передбаченим технічною характеристикою транспортного засобу; додержання водієм автобуса затвердженого розкладу та маршруту руху; наявність у всіх пасажирів квитків на проїзд та квитанцій на перевезення багажу, а у разі пільгового проїзду - відповідного посвідчення; додержання водієм режиму праці та відпочинку, а також вимоги щодо наявності в автобусі двох водіїв у разі перевезення пасажирів на відстань 500 і більше кілометрів або перевезення організованих груп дітей за маршрутом, який виходить за межі населеного пункту та має протяжність понад 250 кілометрів; виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.

Пунктом 20 Порядку № 1567 визначено, що виявлені під час перевірки порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму.

Згідно з п. 21 Порядку № 1567 у разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.

Статтею 1 Закону № 2344 визначено, що рейдова перевірка (перевірка на дорозі) - перевірка транспортних засобів суб`єкта господарювання на маршруті руху в будь-який час з урахуванням інфраструктури (автовокзали, автостанції, автобусні зупинки, місця посадки та висадки пасажирів, стоянки таксі і транспортних засобів, місця навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, контрольно-вагові комплекси та інші об`єкти, що використовуються суб`єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту).

Відповідно до ч. 12 ст, 6 Закону №2344 та п. 2 Порядку №1567 державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.

Автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством (ст.48 Закону № 2344).

Відповідно до Конвенції Міжнародної організації праці 1979 р. №153 про тривалість робочого часу та періоди відпочинку на дорожньому транспорті, ст. 18 Закону № 2344 та з метою організації безпечної праці та ефективного контролю за роботою водіїв колісних транспортних засобів наказом Міністерства транспорту і зв`язку України від 07.06.2010 р. № 340 затверджено Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів (далі - Положення № 340).

Пунктом 1.3 Положення № 340 визначено, що його вимоги поширюються на автомобільних перевізників та водіїв, які здійснюють внутрішні перевезення пасажирів чи/та вантажів колісними транспортними засобами.

Згідно з п. 6.2 Положення № 340 облік робочого часу водіїв здійснюється на основі табеля обліку використання робочого часу. Перевізник, який використовує водіїв за наймом, щомісяця складає графік змінності водіїв, веде відомість обліку робочого часу та відпочинку водія (додаток 2), у якій щодо кожної робочої зміни зазначаються планові та фактичні дані щодо маршруту, початок та кінець робочої зміни.

Графік змінності водіїв, відомість обліку робочого часу та відпочинку водіїв зберігаються у Перевізника (п. 6.4 Положення № 340).

Водій, що керує ТЗ, який не обладнаний тахографом, веде індивідуальну контрольну книжку водія (п. 6.3 Положення № 340).

Відповідно до п.3.5. Інструкції перевізники: забезпечують водіїв, які відправляються в рейс, необхідною кількістю тахокарт або паперу для роздруківки даних, що відповідають типу тахографа (аналоговий, цифровий); зберігають інформацію, отриману за допомогою тахографа, кожного водія протягом 12 місяців з дати останнього запису та протоколи перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, свідоцтва про повірку - протягом одного року з дати закінчення терміну їх дії; аналізують інформацію щодо дотримання режимів праці та відпочинку водіїв, отриману за допомогою тахографа, а в разі виявлення порушень вживають заходів щодо недопущення та запобігання виникненню їх в подальшому.

Системний аналіз викладених норм свідчить, що для водія транспортного засобу, обладнаного тахографом, крім документів, визначених ст. 48 Закону № 2344. обов`язковою також є наявність протоколу про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу, заповнених тахокарт (або картки водія чи роздруківки даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом) (реєстраційні листки режиму праці та відпочинку водіїв).

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 10.05.2019р. по справі № 816/124/17.

Протокол повірки та адаптації тахографа, фактично підпадають під перелік документів, які відповідно до ст. 48 Закону № 2344 повинен мати водій для здійснення внутрішніх перевезень, як в межах України так і за її межами, і пред`являти їх особам, уповноваженим здійснювати контроль на автомобільному транспорті тау сфері безпеки дорожнього руху.

Аналогічну позицію висловлено Хмельницьким окружним адміністративним судом у справах №560/3796/20 від 02.10.2020 року, №560/4498/20 від 09.10.2020 року, №560/5095/20 від 18.11.2020 року; Сьомим апеляційним адміністратиним судом у справах №560/3796/20 від 18.01.2021 року, №560/4498/20 від 24.03.2021 року; Кіровоградським окружним адміністратиним судом у справах №340/955/19 від №340/2719/19 від 29.12.2019 року, №340/433/20 від 16.03.2020, №340/3138/20 від 16.09.2020 року, №340/3137/20 від 16.09.2020року, №340/4079/20 від 02.11.2020 року; Третім апеляційним адміністратиним судом у справах №0440/5567/18 від 22.12.2018 року та №340/3137/20 від 17.03.2020 року; Запорізьким окружним адміністратиним судом у справах №280/3202/20 від 20.08.2020 року та №280/3178/21 від 22.06.2021 року.

Стаття 48 Закону У країни «Про автомобільний транспорт» не містить вичерпного переліку документів, які повинен мати водій для внутрішніх перевезень вантажів, оскільки наявна вказівка на інші документи, передбачені законодавством. Таким законодавством є Інструкція № 385, яка є чинною. Ненадання позивачем протоколу перевірки та адаптації тахографа, під час розгляду справи також свідчить про їх відсутність.

Суд вказує на п.25. Постанови 1567, яким передбачено: справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб`єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб`єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.

Відповідно до п.26 Постанови, справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб`єкта господарювання. Про час та місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб`єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням.

Суд приходить до висновку, що Відділом державного нагляду (контролю) у Миколаївській області було додержано вимоги передбачені Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.06 р. № 1567. Згідно п.27 Порядку, передбачено, у разі неявки уповноваженої особи суб`єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі.

За наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування фінансових санкцій, яка оформляється згідно з додатком 5.

Запрошення на розгляд справи позивачем було отримано рекомендованим листом завчасно. На розгляд справи не надано доводів, що спростовують той факт, що позивач був автомобільним перевізником 07.09.2022 року.

Посадові особи Відділу державного нагляду (контролю) у Миколаївській області, при розгляді справи, за наявними матеріалами, виявили підстави для винесення постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу.

На підставі ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 1 та 2 ст. 77 КАС України Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. В задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ідентифікаційний код НОМЕР_3 ) до Державної служби України з безпеки на транспорті (пр-т Перемоги, 14, м. Київ, 01135 код ЄДРПОУ 39816845, Відділу державного нагляду (контролю) в Миколаївській області Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки,вул. Космонавтів, 61, м.Миколаїв, 54056, код ЄДРПОУ 39816845 ) - відмовити.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Суддя А. П. Фульга