Рішення № 108078107, 26.12.2022, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

26 грудня 2022 року (10:00)Справа № 280/5900/22 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді КалашникЮ.В., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м.Запоріжжя, пр. Соборний, 158-б, код ЄДРПОУ 20490012) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

10.10.2022 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі відповідач), в якій позивач просить:

визнати протиправними дії відповідача щодо відмови ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком матері особи з інвалідністю з дитинства;

зобов`язати відповідача призначити та виплатити ОСОБА_1 пенсію за віком матері особи з інвалідністю з дитинства з моменту звернення з заявою про призначення пенсії, а саме з 06 червня 2022 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач звернулась до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком, як мати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 інваліда II групи з дитинства до 16 років. Для отримання допомоги, позивач постійно отримує медичні висновки з Чернігівської центральної районної лікарні, одним з таких висновків є медичний висновок № 8 від 10.04.2012 про дитину - інваліда віком до 16 років. Згідно довідок до акта огляду Токмацької міжрайонної медико-соціальною експертної комісії від 17.02.2016, від 24.01.2017, від 06.02.2018, 04.03.2021 встановлено, що ОСОБА_2 є інвалід з дитинства. На момент встановлення інвалідності сину позивача виповнилося 16 років. За результатами розгляду заяви позивача про призначення пенсії за віком матері особи з інвалідністю з дитинства, отримано повідомлення, що згідно рішення №084850003570 позивачу відмовлено в призначенні пенсії згідно заяви від 06.06.2022. Наголошує, що син позивача був визнаний інвалідом з дитинства у шістнадцятирічному віці, тобто до досягнення вісімнадцятирічного віку, а не дитиною - інвалідом, що є різними поняттями, в чинному законодавстві, що регулює спірні правовідносини, а відтак вимога про необхідність подання висновку лікарсько- консультаційної комісії про те, що дитина мала медичні показання для визнання її дитиною-інвалідом до досягнення шестирічного віку стосується саме категорії дітей-інвалідів, а не інвалідів з дитинства, яким визнаний ОСОБА_2 . Враховуючи наведене, у відповідача відсутні будь-які правові підстави вимагати у позивача для призначення пенсії за віком, як матері інваліда з дитинства, подання медичного висновку лікарсько-консультаційної комісії про те, що дитина мала медичні показання для визнання її дитиною-інвалідом до досягнення шестирічного віку. Отже, син позивача - ОСОБА_2 є інвалід з дитинства та згідно висновку МСЕК його інвалідність зараховано з дня народження. З урахуванням вищезазначеного просить позовні вимоги задовольнити.

Ухвалою суду від 17.10.2022 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

22.11.2022 до суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх.№44385), в якому зазначає, що згідно пункту 3 статті 115 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» право на призначення дострокової пенсії за віком мають жінки, які народили п`ятеро або більше дітей і виховали їх до шестирічного віку, і матері осіб з інвалідністю з дитинства, які входили до зазначеного віку, після досягнення 50 років за наявності страхового стажу не менше 15 років. Відповідно до п.2.18 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 №22-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за № 1566/11846, визнання особи інвалідом з дитинства або дитиною - інвалідом засвідчується випискою з акта огляду МСЕК, медичним висновком закладів охорони здоров`я, посвідченням одержувача допомоги, довідкою органу, що призначає допомогу, про період призначення допомоги. У разі якщо дитина визнана дитиною - інвалідом після досягнення шестирічного віку надається відповідно висновок лікарсько-консультаційної комісії про те, що вона мала медичні показання для визнання її дитиною інвалідом до досягнення шестирічного віку. Згідно наданих документів до заяви про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 (довідка про присвоєння ідентифікаційного номеру, диплом, трудова книжка, довідка про підтвердження), страховий стаж складає 34 роки 7 місяців 27 днів, у зв`язку з чим прийнято рішення відмовити ОСОБА_1 в призначенні дострокової пенсії. Просить відмовити у задоволенні заявлених позовних вимог.

Ухвалою суду від 30.11.2022 залучено до участі у справі в якості співвідповідача Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області.

21.12.2022 до суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх.№48375), в якому зазначає, що однією з обов`язкових умов для призначення дострокової пенсії за віком є виховання до шестирічного віку саме дитини - інваліда з дитинства. При розгляді заяви позивача від 06.06.2022 та визначенні права на пенсію відповідачем 2 встановлено, що висновок лікарсько-консультаційної комісії про те, що дитина мала медичні показання для визнання її дитиною - інвалідом до досягнення шестирічного віку відсутній. Позивач не надала жодних документів (доказів), що зверталась до відповідного закладу охорони здоров`я для отримання медичного висновку ЛКК про можливість встановлення її сину ОСОБА_2 до шести років інвалідності. Відомості про перебування позивача у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею шестирічного віку (у зв`язку із наявністю медичного висновку про необхідність дитини у домашньому догляді) відсутні. Враховуючи вище зазначене, ГУ ПФУ у Волинській області прийнято рішення №084850003570 від 09.06.2022 про відмову позивачу в призначенні дострокової пенсії за віком, як матері інваліда з дитинства згідно пункту 3 частини першої статті 115 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Просить відмовити у задоволенні заявлених позовних вимог.

Згідно зі ст. 258 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Згідно з ч. 4 ст. 243 КАС України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Таким чином, суд визнав за доцільне вирішити справу за наявними в ній матеріалами, в порядку письмового провадження.

Суд, оцінивши повідомлені обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого рішення у справі.

Розглянувши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на момент звернення до суду виповнилось повних 56 рік (а.с.10).

У позивача є син ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.3).

Згідно з медичним висновком про дитину інваліда віком до 16 років від 10.04.2012 №8, ОСОБА_2 визнано дитиною - інвалідом з 10.04.2012, тобто у віці 16 років (а.с.4).

Відповідно до виписок до акту огляду МСЕК серії АВ №0666316 від 17.02.2016, АВ №0823603 від 24.01.2017, АВ №1009063 від 06.02.2018, 12ААВ № 091900 від 04.03.2022, ОСОБА_2 встановлено ІІ групу інвалідності, причини: інвалід з дитинства (а.с.6-19).

06.06.2022 позивач звернулась до відповідача із заявою про призначення дострокової пенсії за віком як матері інваліда з дитинства згідно статті 115 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Рішенням ГУ ПФУ у Волинській області від 09.06.2022 №084850003570, позивачу відмовлено в призначенні дострокової пенсії за віком як матері інваліда з дитинства згідно статті 115 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», у зв`язку із відсутністю висновку ЛКК про те, що дитина мала медичні показання визнання її дитиною-інвалідом до досягнення шестирічного віку, а також довідки про виховання дитини до шестирічного віку.

Вважаючи дії відповідача щодо відмови в призначенні позивачу пенсії за віком як матері особи з інвалідністю з дитинства протиправними, позивач звернулася із даним позовом до суду.

Ураховуючи викладене, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно із частиною першою статті 17 Закону України «Про пенсійне забезпечення» №1788-XII від 05.11.1991 жінки, які народили п`ятеро або більше дітей і виховали їх до восьмирічного віку, і матері інвалідів з дитинства, які виховали їх до цього віку, мають право на пенсію за віком після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 15 років із зарахуванням до стажу часу догляду за дітьми (пункти "є" і "ж" статті 56). При цьому до числа інвалідів з дитинства належать також діти-інваліди віком до 16 років, які мають право на одержання соціальної пенсії (стаття 94).

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 115 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» право на призначення дострокової пенсії за віком мають, зокрема, жінки, які народили п`ятьох або більше дітей та виховали їх до шестирічного віку, матері осіб з інвалідністю з дитинства, які виховали їх до зазначеного віку, - після досягнення 50 років та за наявності страхового стажу не менше 15 років. При цьому до числа осіб з інвалідністю з дитинства належать також діти з інвалідністю віком до 16 років.

Згідно з п.2.17 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 №22-1 (далі Порядок №22-1), при призначенні пенсій жінкам, які народили п`ятеро або більше дітей і виховали їх до шестирічного віку, матерям інвалідів з дитинства, які виховали їх до шестирічного віку, а також, у разі відсутності матері або за її згодою, чоловікам, які здійснювали виховання п`ятьох або більше дітей чи дитини-інваліда, факт народження дитини встановлюється на підставі свідоцтва про народження, а її виховання до зазначеного віку - на підставі свідоцтва про народження чи паспорта дитини. У разі смерті дитини подається свідоцтво про смерть.

Відповідно до пункту 2.18 Порядку №22-1, визнання особи інвалідом з дитинства або дитиною-інвалідом засвідчується випискою з акта огляду в МСЕК, медичним висновком закладів охорони здоров`я, посвідченням одержувача допомоги, довідкою органу, що призначає допомогу, про період призначення допомоги. У разі якщо дитина визнана дитиною-інвалідом після досягнення шестирічного віку або інвалідом з дитинства після досягнення вісімнадцятирічного віку, надається відповідно висновок лікарсько-консультаційної комісії про те, що вона мала медичні показання для визнання її дитиною-інвалідом до досягнення шестирічного віку, та/або висновок МСЕК про можливість настання інвалідності до досягнення особою 18-ти років (висновок про час настання інвалідності).

Отже, на момент виникнення спірних правовідносин, право на дострокову пенсію за віком мали матері осіб з інвалідністю з дитинства, які виховали їх до шестирічного віку, а умови досягнення 50 років та за наявності страхового стажу не менше 15 років.

За змістом наведеної норми однією з обов`язкових умов для призначення дострокової пенсії за віком є виховання до шестирічного віку саме дитини з інвалідністю з дитинства.

Таким чином, встановлення органами Медико-соціальної експертної комісії (далі - МСЕК) інвалідності після досягнення такою дитиною шестирічного віку в певній мірі ставить під сумнів факт виховання матір`ю до шестирічного віку саме дитини - інваліда з дитинства, а не дитини без такого роду медичних показань.

Загальний підхід до змістовного наповнення поняття «особа з інвалідністю» на момент виникнення спірних відносин установлювався ст.2 Закону №875-ХІІ, а також ст.1 Закону України від 06 жовтня 2005 року №2961-ІV«Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні» (далі - Закон № 2961-ІV). Зокрема, такий статус могла мати особа зі стійким розладом функцій організму, що при взаємодії із зовнішнім середовищем може призводити до обмеження її життєдіяльності, внаслідок чого держава зобов`язана створити умови для реалізації нею прав нарівні з іншими громадянами та забезпечити її соціальний захист.

Відповідно до абз.3 ст.1 Закону №2961-ІV, дитина-інвалід - особа віком до 18 років (повноліття) зі стійким розладом функцій організму, що при взаємодії із зовнішнім середовищем може призводити до обмеження її життєдіяльності, унаслідок чого держава зобов`язана створити умови для реалізації нею прав нарівні з іншими громадянами та забезпечити її соціальний захист.

При цьому, визначення терміну «інвалід з дитинства» не міститься ані в Законі №875-ХІІ, ані в Законі №2109-III.

Зі змісту пункту 3 розділу XV Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» вбачається, що пільга, пов`язана зі зменшенням жінкам пільгового віку та страхового стажу, установлювалася лише тим матерям інвалідів з дитинства та дітей інвалідів до 16 років, які виховували їх за підтвердженого стану інвалідності на момент досягнення дитиною 6 років.

Отже, для призначення пенсії має значення не факт установлення інвалідності, а термін (момент) настання інвалідності у дитини, що повинен мати місце протягом періоду життя дитини з моменту народження і до інвалідності у дитини до досягнення шестирічного віку, оскільки виховання дитини-інваліда у віці до 6 років створює для жінки більше перешкод для участі у суспільно-корисній діяльності, наслідком якої є отримання заробітної плати і страхового стажу, що зумовлюється сплатою страхувальником єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

З аналізу вищезазначених норм вбачається, що якщо дитина визнана дитиною-інвалідом після досягнення нею шестирічного віку, або інвалідом з дитинства після досягнення вісімнадцятирічного віку, мати цієї дитини має право на отримання зазначеної пенсії лише у разі наявності висновку лікарсько-консультативної комісії, що дитина мала медичні показання для визнання її дитиною-інвалідом до досягнення шестирічного віку.

Відповідно до частини 1 статті 7 Закону України «Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні», медико-соціальна експертиза повнолітніх осіб проводиться медико-соціальними експертними комісіями, а дітей - лікарсько-консультативними комісіями лікувально-профілактичних закладів.

В свою чергу відповідно до статті 7 Закону України «Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні» Кабінет Міністрів України постановою №917 від 21.11.2013, затвердив Положення про лікарсько-консультативну комісії (далі Положення №917).

Відповідно до пункту 3 Положення №917, лікарсько-консультативні комісії (далі - комісії) функціонують у закладах охорони здоров`я Міністерства охорони здоров`я Автономної Республіки Крим, структурних підрозділів з питань охорони здоров`я обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій.

У рішенні про утворення центральних комісій, комісій визначається їх персональний склад, місце та розпорядок роботи.

До складу комісії входять голова, лікарі за спеціальностями, спеціаліст з реабілітації, лікар-психолог або практичний психолог.

У засіданнях комісії можуть брати участь представники органів соціального захисту населення, психолого-медико-педагогічних консультацій, а також у разі потреби - представники державної служби зайнятості, інших підприємств, установ та організацій (за згодою).

Організаційною формою роботи комісій є засідання. Періодичність проведення засідань комісії визначається її головою, але не рідше одного разу на місяць.

При цьому, відповідно до підпункту 6 пункту 7 розділу «Обов`язки і права комісій» Положення №917 комісії надають висновок про те, що дитина мала медичні показання для визнання її дитиною з інвалідністю до досягнення шестирічного віку.

З викладеного вбачається, що висновок про те, що дитина мала медичні показання для визнання її дитиною з інвалідністю до досягнення шестирічного віку може бути надано виключно комісією.

За таких обставин, позивач для призначення дострокової пенсії за віком як матері інваліда з дитинства повинна була надати територіальному управлінню Пенсійного фонду України висновок лікарсько-консультативної комісії, що дитина мала медичні показання для визнання її дитиною з інвалідністю до досягнення шестирічного віку.

Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Під час ухвалення судового рішення суд враховує правову позицію Великої Палати Верховного Суду, яка викладена в постанові від 15.05.2019 по справі №330/2181/16-а.

Також, суд враховує правові позиції Верховного Суду викладені у постановах від 05.12.2019 по справі №174/438/17(2-а/174/67/2017), від 31.10.2019 по справі №680/852/17, Третього апеляційного адміністративного суду у постанові від 09.12.2020 по справі №160/6462/20.

Підсумовуючи зазначене вище, за таких обставин ОСОБА_1 не має права на призначення дострокової пенсії за віком як матері дитини з інвалідністю, оскільки вона не надала до територіального органу пенсійного фонду висновку лікарсько-консультативної комісії, що дитина ОСОБА_2 мав медичні показання для визнання його дитиною інвалідом з дитинства до досягнення ним шестирічного віку.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частинами першою та другою статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а викладені в позовній заяві вимоги позивача є необґрунтованими, недоведеними та такими, що не підлягають задоволенню.

Частиною першою статті 143 КАС України встановлено, що суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

У зв`язку з відмовою у задоволенні позовних вимог, питання щодо розподілу судових витрат, судом не вирішується.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 9, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м.Запоріжжя, пр. Соборний, 158-б, код ЄДРПОУ 20490012) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, - відмовити повністю.

Судові витрати стягненню не підлягають.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення у повному обсязі складено та підписано 26.12.2022.

Суддя Ю.В. Калашник