Постанова № 10807600, 12.08.2010, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 серпня 2010 р. № 2а-5376/10/1370

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Брильовського Р.М.,

при секретарі Лемеха Л.Я.

за участю:

представника позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому з асіданні у місті Львові справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс" до ДПІ у Галицькому районі м. Львова про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Комплекс" звернулось до суд з адміністративним позовом про визнання скасування податкового повідомлення-рішень ДПІ у Галицькому районі м. Львова від 13.05.2010 р. №0002642321/3, яким ТзОВ "Комплекс" визначеного суму податкового зобов'язання за платежами податок на додану вартість в сумі 10089 грн. в тому числі 7433 грн. основного платежу та 2656 грн. штрафних санкцій.

Позовні вимоги мотивовані тим, що оспорюване податкове повідомлення-рішення прийняте податковим органом з порушенням норм діючого законодавства.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав, просить його задоволити.

Відповідач заперечень на позов, витребувані судом докази не надав, явки повноважного представника в судове засідання не забезпечив. Суд вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду судової справи з його участю та реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів, а тому вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача відповідно до положень ст. 128 КАС України.

Заслухавши думку представника позивача, зясувавши обставини, на які позивач посилаються як на підставу своїх вимог та дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, суд, даючи правову оцінку спірним правовідносинам, виходив з наступного.

Згідно з матеріалами справи, ДПІ у Галицькому районі м. Львова було проведено позипланову виїзну перевірку ТзОВ "Комплекс" (ЄДРПОУ 23266232) з питань достовірності нарахування і своєчасності сплати податку на додану вартість за липень-серпень 2009 року, по результатах якої складено акт від 12.11.2009 р. №2940/23-209/23266232. На підставі даного акта перевірки, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 13.05.2010 р. №0002642321/3, яким ТзОВ "Комплекс" визначеного суму податкового зобов'язання за платежами податок на додану вартість в сумі 10089 грн. в тому числі 7433 грн. основного платежу та 2656 грн. штрафних санкцій.

При проведенні перевірки податковим органом було встановлено порушення ТзОВ "Комплекс" вимог п.п.7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", а саме завищення податкового кредиту з податку на додану вартість на загальну суму ПДВ - 7433,00 грн., в тому числі за липень 2009 р. в сумі 4259,00 грн., за серпень 2009 р. в сумі 3174,00 грн. та, відповідно, заниження податкового зобов'язання, яке підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 7433,00 грн. в тому числі за липень 2009 р. в сумі 4259,00 грн., за серпень 2009 р. в сумі 3174,00 грн. (п. 4.1 акту перевірки). Крім того у акті податковим органом зазначено, що позивач не звертався до ДПІ у Галицькому районі м. Львова із скаргами на постачальників, які несвоєчасно надали підприємству податкові накладні.

Позивач зазначає, що відображена в акті перевірки відмова податкового органу у включенні до складу податкового кредиту податкових накладних за попередній місяць є незаконною і порушує конституційні права позивача.

Позивач вказує, що в процесі своєї господарської діяльності ТзОВ "Комплекс" має господарські стосунки з різними підприємствами та організаціями. Деякі з них надають податкові накладні самостійно, деякі згідно пп. 6.1 п. 6 Наказу ДПА України №165 від 30.05.1997 р. "Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення" надають оригінал податкової накладної на вимогу підприємства. У зв'язку з тим, що трапляються затримки з відправленням або доставкою поштового відправлення або передачі кур'єром, не всі податкові накладні від постачальників товарів (робіт, послуг) потрапляють до підприємства в такий термін, який дозволяє включити їх у склад податкового кредиту періоду, в якому вони були виписані. Крім того, деякі постачальники, як, наприклад, ЗАТ "Український мобільний зв'язок" чи ЗАТ "Київстар Дж.Ес.Ем.", надають рахунки з інформацією про надані позивачу послуги через якийсь час після закінчення періоду, в якому надавалися послуги. Якщо такий рахунок надходить до позивача після терміну подачі декларації, підприємство фізично не в змозі подати заяви зі скаргою в порядку, передбаченому пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість".

Спірні правовідносини регулюються Законом України "Про податок на додану вартість", Наказом Державної податкової адміністрації від 30.05.1997 р. №166 "Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість" та Розпорядженням Кабінету Міністрів України "Про врегулювання деяких питань адміністрування податку на додану вартість" від 17.07.2009 року №838-р.

Відповідно до п.п. 7.2.3. п.7.2. ст. 7 Закону податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у 2-х примірниках, оригінал якої надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт,послуг). Таким чином, податкова накладна має бути отримана покупцем у звітному періоді, на який припадає дата виникнення податкових зобов'язань продавця. У разі відмови з боку постачальників товарів (послуг) надати податкову накладну або при порушенні ним порядку її заповнення отримувач таких товарів має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника.

Підпунктом 7.2.6 п. 7.2. ст. 7 Закону передбачно, що податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Як виняток з цього правила, підставою для нарахування податкового кредиту при поставці товарів (послуг) за готівку чи з розрахунками картками платіжних систем, банківськими або персональними чеками у межах граничної суми, встановленої Національним банком України для готівкових розрахунків, є належним чином оформлений товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ, що підтверджує прийняття платежу постачальником від отримувача таких товарів (послуг), з визначенням загальної суми такого платежу, суми податку та податкового номера постачальника. У разі відмови з боку постачальника товарів (послуг) надати податкову накладну або при порушенні ним порядку її заповнення отримувач таких товарів (послуг) має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку внаслідок придбання таких товарів (послуг).

Зважаючи на посилання відповідача у акті перевірки від 12.11.2009 р. на те, що позивачем до податкових декларацій за відповідні звітні періоди не додавалося скарг на постачальників, які не видали вчасно позивачеві податкових накладних, то суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що згідно з положеннями абзаців 1, 2 пп. 7.2.6 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. У разі відмови з боку постачальника товарів (послуг) надати податкову накладну або при порушенні ним порядку її заповнення отримувач таких товарів (послуг) має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку внаслідок придбання таких товарів (послуг). Відтак, абзацом другим названої норми встановлено право особи на подання таких скарг, що не можна розуміти як обов'язок. Акт перевірки не містить більше жодного обґрунтування порушення позивачем пп. 7.2.6 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість".

Згідно абзацу 2 пп. 7.5.1 п. 7.5. ст. 7 Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно пп. 6.1 п. 6 Наказу ДПА України №165 від 30.05.1997 р. "Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення" оригінал податкової накладної надається покупцю товарів (послуг) на його вимогу.

Суд приходить до висновку, що Законом України "Про податок на додану вартість" не передбачено жодних обмежень стосовно реалізації платником податку свого права на податковий кредит, в тому числі немає жодних застережень стосовно включення до складу податкового кредиту податкових накладних, які були виписані в попередніх податкових періодах.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України "Про врегулювання деяких питань адміністрування податку на додану вартість" від 17.07.2009 року №838-р встановлюється двохмісячний термін для податкових накладних, які включаються із запізненням. Судом встановлено. що до складу податкового кредиту в декларацыю за липень позивачем було включено податкові накладні за червень і вдповідно до декларації за серпень податкові накладні за липень, тобто із затримкою в один місяць.

Таким чином, включення до податкового кредиту суми ПДВ по податкових накладних, отриманих позивачем із запізненням, відповідає приписам підпунктів 7.7.1, 7.7.2, 7.7.4 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", Наказу Державної податкової адміністрації від 30.05.1997 № 166 "Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість" та Розпорядження Кабінету Міністрів України "Про врегулювання деяких питань адміністрування податку на додану вартість" від 17.07.2009 року №838-р.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підставні і обгрунтовані, а тому позов підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 7-14, 23, 70, 86, 128, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Галицькому районі м. Львова №0002642321/3 від 13.05.2010 р., яким ТзОВ "Комплекс" визначеного суму податкового зобов'язання за платежами податок на додану вартість в сумі 10089 грн. в тому числі 7433 грн. основного платежу та 2656 грн. штрафних санкцій.

Стягнути з державного бюджету на користь ТзОВ "Комплекс" 3,40 грн. державного мита.

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

Суддя Брильовський Р.М.

повний текст постанови виготовлено 17.08.2010 р.