Постанова № 10807379, 11.08.2010, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 серпня 2010 р. справа № 2а-15831/10/0570

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 15.55

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючогосудді Христофорова А.Б.

при секретаріМалій С.Ю.

за участю:

представника позивача Циб О.В.,

представника відповідача Хандогіної О.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Донбас-Селект” до Ясинуватської обєднаної державної податкової інспекції про визнання нечинним податкового повідомлення рішення від 21.05.2010 № 0000692310/0

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю „Донбас-Селект” звернулося до суду з адміністративним позовом до Ясинуватської обєднаної державної податкової інспекції про визнання нечинним податкового повідомлення рішення від 21.05.2010 № 0000692310/0.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що у період з 17.05.2010 по 21.05.2010 на підприємстві працівниками відповідача була проведена позапланова виїзна перевірка з питань достовірності нарахування податку на додану вартість за період з 01.02.2010 по 30.04.2010, за результатами проведення якої складено акт перевірки № 222/23-2/33796478 від 21.05.2010 та прийняте спірне податкове повідомлення рішення № 0000692310/0, яким донараховане податкове зобовязання на суму 166940 грн. і штрафні санкції у розмірі 32769 грн.

Позивач не погоджується із вказаним податковим повідомленням рішенням та зазначає, що ТОВ „Донбас Селект” є сільськогосподарським товаровиробником, основним видом діяльності якого є розведення та вирощування свиней. Посилається на приписи п. 8.1.1 та 8.1.6 ст. 8-1 Закону України „Про податок на додану вартість” відповідно до яких на підприємство розповсюджується спеціальний режим оподаткування, а тому сума податку на додану вартість, нарахована підприємством на вартість поставлених сільськогосподарських товарів (свиней), не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається у розпорядженні підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої постачальникам на вартість виробничих факторів, а за наявності залишку такої суми податку для інших виробничих цілей. Позивач вважає, що ним цілком правомірно було віднесено до спеціальної декларації з ПДВ за лютий квітень 2010 року весь обєм реалізованої ним продукції на загальну суму 834700 грн. у тому числі ПДВ 166940 грн. З огляду на викладене, позивач просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

В судовому засіданні представник позивача підтримав адміністративний позов в повному обсязі, пояснив, що ТОВ „Донбас Селект” дійсно є сільськогосподарським товаровиробником, вирощує та розводить свиней для їх подальшої реалізації і саме для цих цілей має відповідні потужності, штат працівників.

Представник відповідача Ясинуватської ОДПІ не поголився із адміністративним позовом та надав письмові заперечення, де зазначив, що на підставі акту перевірки № 222/23-2/33796478 від 21.05.2010 ТОВ „Донбас Селект” було донараховано податок на додану вартість в сумі 199709 грн. у тому числі основний платіж 166940 грн. та штрафні санкції у розмірі 32769 грн. та прийняте податкове повідомлення рішення № 0000692310/0 від 21.05.2010.

Представник відповідача зазначає, що у ході перевірки підприємством не доведено, що товари (свині) вирощувалися, відгодовувалися безпосередньо ТОВ „Донбас Селект”, як субєктом спеціального режиму оподаткування. З огляду на викладене, представник відповідачам просив відмовити у задоволенні позовних вимог. Надані під час розгляду справи пояснення представником відповідача відповідають правовій позиції, обраній в письмових запереченнях.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами в межах заявлених позовних вимог, суд встановив наступне.

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю „Донбас Селект”” є юридичною особою, ідентифікацій код 33796478, зареєстроване виконавчим комітетом Ясинуватської міської ради 29.12.2005 за № 12801020000000192 (а.с. 20-21), взято на податковий облік в Ясинуватській ОДПІ 21.05.2010 за № 413. Позивач є субєктом спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість, як сільськогосподарське підприємство відповідно до свідоцтва № 100189543, бланк серії НБ № 030337 (а.с. 22)

У період з 17.05.2010 по 21.05.2010 Ясинуватською ОДПІ було проведено позапланову виїзну перевірку позивача з питань достовірності нарахування податку на додану вартість з 01.02.2010 по 30.04.2010, за результатами якої складено акт № 222/23-2/33796478 від 21.05.2010 (а.с. 7-19) та прийняте спірне податкове повідомлення рішення № 0000692310/0 від 21.05.2010 яким донараховано податок на додану вартість в сумі 199709 грн. у тому числі основний платіж 166940 грн. та штрафні санкції у розмірі 32769 грн. (а.с. 6)

Згідно висновків акту перевірки встановлено порушення п. 4.1 ст. 4, п. 8-1.2, п. 8-1.7 ст. 8-1 Закону України „Про податок на додану вартість” в результаті чого занижено податок на додану вартість , що підлягає сплаті до бюджету у сумі 166940 грн. у тому числі за лютий 2010 в розмірі 42295 грн., за березень 2010 в розмірі 76169 грн., за квітень 2010 в розмірі 48476 грн. та завищено податок на додану вартість, що залишається у розпорядженні підприємства у сумі 166940 грн. у тому числі за лютий 2010 в розмірі 67612 грн., за березень 2010 в розмірі 76169 грн., за квітень 2010 в розмірі 23159 грн.

В даній адміністративній справі спірною обставиною є чи вирощувалися, відгодовувалися товари (свині) безпосередньо ТОВ „Донбас Селект”, як субєктом спеціального режиму оподаткування.

З цього приводу суд зазначає наступне.

Позивачем до податкового органу за період лютий квітень 2010 року було надано Загальні декларації з податку на додану вартість та Спеціальні декларації з податку на додану вартість де відображені відповідні податкові зобовязання з ПДВ. (а.с. 30-57)

Відповідно до п. 8-1.1 ст. 8-1 Закону України „Про податок на додану вартість” резидент, який провадить підприємницьку діяльність у сфері сільського і лісового господарства та рибальства та відповідає критеріям, встановленим у пункті 8-1.6 цієї статті (далі - сільськогосподарське підприємство), може обрати спеціальний режим оподаткування.

Згідно п. 8-1.6 ст. 8-1 Закону сільськогосподарським вважається підприємство, основною діяльністю якого є поставка вироблених (наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих виробничих потужностях, а також на давальницьких умовах, в якій питома вага вартості сільськогосподарських товарів (послуг) становить не менше 75 відсотків вартості всіх товарів (послуг), поставлених протягом попередніх дванадцяти послідовних звітних податкових періодів сукупно.

Відповідно до Довідки з єдиного державного реєстру підприємств та організацій ТОВ „Донбас Селект” здійснює наступні види діяльності за КВЕД: 01.23.0 Розведення свиней, 01.11.0 Вирощування зернових, технічних та решти культур, не віднесених до інших класів рослинництва, 15.61.1 Виробництво борошна. (а.с. 21)

Крім того, у судовому засіданні встановлено, що Позивач є субєктом спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість, як сільськогосподарське підприємство відповідно до свідоцтва № 100189543, бланк серії НБ № 030337 (а.с. 22)

На вимогу суду Позивачем за для обґрунтування правової позиції, надані первинні документи, які свідчать про статус підприємства як сільськогосподарського товаровиробника та підтверджують факт власного розведення та вирощування свиней, який є спірним у даних правовідносинах.

Так, у судовому засіданні досліджені Свідоцтво про право власності на обєкти нерухомості, які належать підприємству та підтверджують наявність матеріально технічної бази для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; копії статистичних звітів форми 24-сг що підтверджують кількість народжених поросят на відповідну звітну дату наростаючим підсумком та кількість наявних у підприємства кормів для відгодівлі тварин; штатний розклад, з якого вбачається, що на підприємстві Позивача працюють особи за посадами (професіями), які відповідають галузі сільського господарства (тваринництва), зокрема оператори тваринництва, оператори приготування кормів, ветеринарні працівники, зоотехніки; прибуткові та видаткові накладні на ТМЦ, які підтверджують основну статтю витрат підприємства (купівля зернових кормів, біо вітамінів, мінеральних домішок, тощо), що застосовуються для вигодовування, лікування та захисту тварин (свиней) та забезпечують належний епізоотичний стан підприємства, видаткові документи, що підтверджують реалізацію підприємством продукції тваринництва свиней.

З урахуванням досліджених документів та наданих пояснень представників сторін суд приходить до висновку, що Позивачем доведений факт власного вирощування (вигодовування) свиней з метою подальшої їх реалізації за для отримання прибутку.

Відповідно до п. 8-1.2, 8-1.3 Закону згідно із спеціальним режимом оподаткування сума податку на додану вартість, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів (послуг), не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається у розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей. Якщо сума податку на додану вартість, сплачена (нарахована) сільськогосподарським підприємством постачальнику на вартість виробничих факторів, перевищує суму податку, нараховану по операціях з поставки сільськогосподарських товарів (послуг), то різниця між такими сумами не підлягає бюджетному відшкодуванню.

З огляду на викладене, суд вважає цілком правомірним, та таким, що відповідає приписам ст. 8-1 Закону України „Про податок на додану вартість” відображення Позивачем податкових зобовязань за спірний період як у Загальні декларації з ПДВ та і у Спеціальній декларації з ПДВ, а висновки Відповідача, зазначені в акті перевірки про порушення п. 4.1 ст. 4, п. 8-1.2, п. 8-1.7 ст. 8-1 Закону України „Про податок на додану вартість” хибними.

У відповідності до п.п. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України „Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” у разі, коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Оскільки суд прийшов до висновку про неправомірність донарахування контролюючим органом податкового зобовязання позивачу, то, відповідно, є неправомірним застосування до нього штрафних (фінансових) санкцій.

На підставі ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч.2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно пункту 6.1 статті 6 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами, та державними цільовими фондами» при прийняті контролюючим органом податкового повідомлення в ньому зазначається підстава такого нарахування.

Оскільки відповідач не довів суду законну підставу нарахування позивачу податкових зобовязань, суд задовольняє позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Донбас-Селект” до Ясинуватської обєднаної державної податкової інспекції про визнання нечинним податкового повідомлення рішення від 21.05.2010 № 0000692310/0.

З огляду на те, що позивач у позовних вимогах просить визнати нечинним спірне податкове повідомлення рішення № 0000692310/0 від 21.05.2010, суд вважає за необхідне для належного та повного захисту прав позивача визнати зазначене податкове повідомлення - рішення недійсним, оскільки нечинними визнаються тільки нормативно правові акти, а спірне податкове повідомлення - рішення є актом індивідуальної дії, прийнятим субєктом владних повноважень.

Керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-112, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254, Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Донбас-Селект” до Ясинуватської обєднаної державної податкової інспекції про визнання нечинним податкового повідомлення рішення від 21.05.2010 № 0000692310/0 задовольнити.

Визнати недійсним податкове повідомлення рішення від 21.05.2010 № 0000692310/0, прийняте Ясинуватською обєднаною державною податковою інспекцією.

Постанова постановлена у нарадчій кімнаті та проголошена її вступна та резолютивна частина у судовому засіданні 11 серпня 2010 року. Постанова виготовлена в повному обсязі 16 серпня 2010 року.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Христофоров А.Б.