Постанова № 10807112, 22.07.2010, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

22 липня 2010 р.Справа №2а-5974/10/8/0170 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Кушнової А.О. , при секретарі ГнатенкоІ.О.. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

за позовом Закритого акціонерного товариства "Кримський винно-коньячний завод "Бахчисарай"

до Державної податкової інспекції в Бахчисарайському районі АР Крим

про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень

За участю представників:

від позивача: Кузьменко В.С довіреність б/н, від 01.03.10

від відповідача: Джемілова Алімє наріманівна довіреність № 170/Д/10 від 10.02.10

Сутність спору: Позивач Закрите акціонерне товариство «Кримський винно-коньячний завод «Бахчисарай» звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим з позовом до Державної податкової інспекції в Бахчисарайському районі Автономної Республіки Крим, в якому просить суд визнати недійсним податкове повідомлення-рішення ДПІ в Бахчисарайському районі АРК № 0000360023/0 від 07.10.2009р., винесене відносно ЗАТ «Бахчисарайський виноробний завод».

Позовні вимоги обгрунтовує тим, що висновки ДПІ в Бахчисарайському районі АР Крим, викладені в акті перевірки та покладені в основу спірного податкового повідомлення-рішення, про завищення валових витрат за 1 квартал 2009р. в сумі 650000,00грн., задекларованих в рядку 05.2 «коригування валових витрат, в тому числі самостійно виявлені помилки за результатами минулих років», оскільки ніби-то до перевірки не надані будь-які облікові регістри (зворотно-сальдові відомості, аналізи бухгалтерських рахунків та ін.), які підтверджують витрати з придбання товарно-матеріальних цінностей та виконаних робіт за період з 01.04.2008р. по 31.12.2008р., чим порушено п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.1997р. № 283/97-ВР, суперечать фактичним обставинам справи та не ґрунтуються на податковому законодавстві України.

Зокрема, вказує, що самі ж перевіряючі на стор 9-12 акту перевірки зазначили, що при перевірці ними використані наступні документи: зворотно-сальдові відомості по балансових рахунках № 201, 203, 204, 209, 22.23, 25, 37, 39, 63, 91, 92, 93 та ін.» за період з 01.04.2008р. по 31.12.2008р. При цьому, перевіркою також встановлено, що в реєстрі формування валових витрат по рядку 04.1 Декларацій з прибутку за період з 01.04.2008р. по 31.03.2009р. встановлені суми перевищення даних бухгалтерського обліку над даними податкового обліку, що свідчить про те, що платником до складу валових витрат відносились не всі витрати, які відображені у бухгалтерському обліку.

Позивач також пояснив, що при проведенні перевірки він надав відповідачу всі необхідні документи, що підтверджують законність дій ЗАТ «Бахчисарайський виноробний завод» по віднесенню до складу валових витрат суми в розмірі 650000,00грн., що підтверджується витратною накладною № РН-000710 від 03.09.2008р., на підставі якої позивачем був отриманий коньячний спирт.

Згідно з ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 12.05.2010р. відкрито провадження в адміністративній справі № 2а-5974/10/8/0170, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Відповідач проти позову заперечує з підстав, вказаних у запереченнях на позов (том 1 а.с.55).

Зокрема, зазначає, що перевіркою показників, відображених у рядку 05.2 «Коригування валових витрат, в тому числі самостійно виявлені помилки за результатами минулих податкових періодів», за період з 01.04.2008р. по 31.03.2009р. у сумі 650000,00грн. встановлено, що підприємством враховано у декларації за 1 квартал 2009р. витрати минулих податкових періодів по придбанню товарно-матеріальних цінностей та виконаних послуг (робіт) на загальну суму 650000,00грн., однак проведеною перевіркою вказаного показника було встановлено, що на перевірку не було надано будь-яких облікових регістрів (зворотно-сальдові відомості, аналізи бухгалтерських рахунків та ін.), які підтверджують витрати з придбання товарно-матеріальних цінностей та виконаних робіт за період з 01.04.2008р. по 31.12.2008р., чим порушено п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.1997р. № 283/97-ВР, згідно з яким не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обовязковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Вказане, на думку відповідача, свідчить про законність та обґрунтованість спірного податкового повідомлення-рішення.

У судовому засіданні 07.06.2010р. позивач, у звязку з тим, що по оскарженому рішенню податкового органу проводилась процедура адміністративного оскарження, передбачена положеннями Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами» № 2181-ІІІ від 21.12.2000р., уточнив позовні вимоги та просить суд визнати недійсними податкові повідомлення-рішення ДПІ в Бахчисарайському районі АР Крим № 0000360023/0 від 07.10.2009р., № 0000360023/1 від 11.12.2009р., № 0000360023/2 від 24.02.2010р., №0000360023/3 від 11.05.2010р. (том 1 а.с. 30-31).

Розгляд справи відкладався в порядку ст. 150 КАС України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Закрите акціонерне товариство «Кримський винно-коньячний завод «Бахчисарай» має статус юридичної особи з 07.04.1998р., що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію серія А00 № 794076, виданим Бахчисарайською районною державною адміністрацією АР Крим (а.с. 22) та Статутом Закритого акціонерного товариства «Кримський винно-коньячний завод «Бахчисарай» у новій редакції, державну реєстрацію якого проведено 23.02.2010р., номер запису 11231050014000197 (том 1 а.с. 207-227).

Відповідно до п. 1.1 вказаного Статуту ЗАТ «Кримський винно-коньячний завод «Бахчисарай» (раніше закрите акціонерне товариство «Бахчисарайський виноробний завод», назву змінено за рішенням загальних зборів акціонерів від 17.02.2010р.) створено згідно з рішенням Загальних зборів учасників від 10.02.1998р. № 1 відповідно до Законів України «Про приватизацію державного майна», «Про господарські товариства».

Товариство є правонаступником майнових та немайнових прав та обовязків Державного підприємства «Бахчисарайський винзавод» (п. 1.2 Статуту).

17.08-21.09.2009р. Державною податковою інспекцією у Бахчисарайському районі АРК проведена планова виїзна перевірка Закритого акціонерного товариства «Кримський винно-коньячний завод «Бахчисарай» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2008р. по 31.03.2009р., за результатами якої складено Акт перевірки №279/27/23/00411855 від 28.09.2009р. (том 1 а.с. 65-150).

Перевіркою встановлено, в тому числі, порушення позивачем п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» № 334/94-ВР від 28.12.1994р. (в редакції Закону України від 22.05.1997р. № 283/97-ВР зі змінами і доповненнями), в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 162500грн., у тому числі за 1 квартал 2008р. в сумі 162500грн. (том 1 а.с. 144).

Не погодившись з висновками вказаного акту перевірки, позивач надав до ДПІ у Бахчисарайському районі АР Крим заперечення до акту перевірки (том 1 а.с. 151-155).

За результатами розгляду вказаних заперечень відповідачем надана відповідь за вих.№ 2051/10/23 від 06.10.2009р., в якій за фактом заниження податку на прибуток зазначено, що відображення у висновках акту перевірки «… занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 162500грн., у тому числі за 1 квартал 2008р. в сумі 162500грн…» є опискою, дійсним є 1 квартал 2009р., що підтверджується описанням на стор.21, 25, 26 та 28 Акту (том 1 а.с. 156-159).

Висновки вказаного акту перевірки були покладені в основу податкового повідомлення-рішення ДПІ у Бахчисарайському районі АР Крим №0000360023/0 від 07.10.2009р., яким ЗАТ «Бахчисарайський виноробний завод» (назва позивача до його перейменування) визначено податкове зобовязання з податку на прибуток в розмірі 211250,00грн., в тому числі 162500,00грн. основного платежу та 48750,00грн. штрафних санкцій (том 1 а.с. 7).

Не погодившись з вказаним податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до ДПІ у Бахчисарайському районі АР Крим зі скаргою за вих.№1433 від 14.10.2009р. (том 1 а.с. 32-33).

За результатами розгляду вказаної скарги, ДПІ у Бахчисарайському районі АР Крим винесено «Рішення про результати розгляду скарги» №2561/10/23 від 01.12.2009р., відповідно до якого скарга позивача залишена без задоволення, а оскаржене податкове повідомлення-рішення №0000360023/0 від 07.10.2009р. по податку на прибуток у сумі 162500,00грн. і фінансові санкції в сумі 48750,00грн. залишено без змін (том 1 а.с. 34-36).

У звязку з цим, 11.12.2009р. ДПІ у Бахчисарайському районі АР Крим винесено податкове повідомлення рішення за №0000360023/1 про визначення позивачу аналогічної суми податкового зобовязання з податку на прибуток (том 1 а.с. 37).

Вказане податкове повідомлення-рішення було оскаржено позивачем до ДПА в АР Крим скаргою за вих.№1806 від 21.12.2009р. (том 1 а.с. 38-40).

За результатами розгляду даної скарги рішенням ДПА в АРК за №366/10/25-023 від 18.02.2010р. залишено без змін податкове повідомлення-рішення №0000360023/0 від 07.10.2009р. (№0000360023/1 від 11.12.2009р.), прийняте стосовно ЗАТ «Бахчисарайський виноробний завод» і рішення ДПІ у Бахчисарайському районі від 11.12.2009р. № 2561/10/23, прийняте за розглядом первинної скарги, а повторну скаргу без задоволення (том 1 а.с. 41-43).

У звязку з цим, 24.02.2010р. ДПІ у Бахчисарайському районі АР Крим винесено податкове повідомлення-рішення за №0000360023/2 про визначення позивачу аналогічної суми податкового зобовязання з податку на прибуток (том 1 а.с. 44).

Крім того, як свідчать матеріали справи, позивачем податкове повідомлення-рішення №0000360023/0 від 07.10.2009р. було оскаржено до ДПА України згідно зі скаргою за вих. №335 від 01.03.2010р. (том 1 а.с. 45-47).

Розглянувши вказану скаргу, ДПА України винесено Рішення за № 4263/6/25-0115 від 30.04.2010р., згідно з яким ДПА України залишила без змін податкове повідомлення-рішення ДПІ у Бахчисарайському районі АР Крим №0000360023/0 від 07.10.2009р. (№0000360023/1 від 11.12.2009р.), прийняте стосовно ЗАТ «Бахчисарайський виноробний завод» та рішення ДПА в АР Крим від 18.02.2010р. №366/10/25-023 (№ 1658/7/25-023), прийняте за розглядом повторної скарги, а скаргу без задоволення (том 1 а.с. 48-50).

У звязку з цим, 11.05.2010р. ДПІ у Бахчисарайському районі АР Крим винесено податкове повідомлення-рішення №0000360023/3 про визначення ЗАТ «Бахчисарайський виноробний завод» аналогічної суми податкового зобовязання з податку на прибуток (том 1 а.с. 51).

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Оцінюючи правомірність дій відповідача, суд керувався критеріями, закріпленими у ч. 3 ст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного субєкта.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін, оцінивши докази по справі у їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги Закритого акціонерного товариства «Кримський винно-коньячний завод «Бахчисарай» є обґрунтованими та підлягають задоволенню, з наступних підстав.

У рядку 05.2 податкової декларації з податку на прибуток підприємства за 1 квартал 2009р. «Коригування валових витрат, в тому числі самостійно виявлені помилки за результатами минулих податкових періодів» ЗАТ «Бахчисарайський виноробний завод» відображено коригування (збільшення) валових витрат у сумі 650000,00грн. (том 1 а.с. 180).

Як вказано у п. 3.1.2 акту перевірки «Валові витрати», покладеного в основу спірних податкових повідомлень-рішень, за період з 01.04.2008р. по 31.03.2009р. ЗАТ «Бахчисарайський виноробний завод» задекларовано валові витрати у сумі 80304058грн., в той час як перевіркою повноти визначення валових витрат за період з 01.04.2008р. по 31.03.2009р. встановлено їх завищення всього у сумі 650000,00грн., у тому числі за 1 квартал 2009р. на суму 650000,00грн.

При цьому відповідач зазначив, що в бухгалтерському обліку витратами звітного періоду визначаються або зменшення активів, або збільшення зобовязань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками) за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені. Облік витрат ведеться згідно П(С)БО № 16 «Витрати».

У звязку з цим, відповідач під час перевірки дійшов висновку про надання платником до перевірки даних бухгалтерського обліку, які перевищують дані податкового обліку, що свідчить про те, що платником до складу валових витрат по податковому обліку відносилися не всі витрати, які відображені у бухгалтерському обліку. Однак, встановити, які саме дані балансових рахунків не увійшли до валових витрат, неможливо у звязку з відсутністю на підприємстві вказаних розрахунків (том 1 а.с. 72).

Крім того, як зазначив відповідач в акті, проведеною перевіркою відображеного показника за період з 01.04.2008р. по 31.03.2009р. в сумі 650000,00грн. на підставі таких документів: зворотно-сальдові відомості та аналізи бухгалтерських рахунків 201, 203, 204, 209, 25, 37, 91, 92, 93 встановлено завищення задекларованих субєктом господарювання показників у рядку 05.2 «Коригування валових витрат, у тому числі самостійно виявлені помилки за результатами минулих податкових періодів» на загальну суму 650000,00грн., у тому числі за 1кв. 2009р. на суму 650000,00грн., оскільки на перевірку не надано будь-яких облікових регістрів (зворотно-сальдові відомості, аналізи бухгалтерських рахунків та інше), які підтверджують витрати по придбанню товарно-матеріальних цінностей та виконаних послуг (робіт) за період з 01.04.2008р. по 31.12.2008р., чим порушено п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», згідно з яким не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обовязковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку (том 1 а.с. 81).

Допитана у судовому засіданні 15.07.2010р. свідок ОСОБА_3, яка проводила спірну перевірку позивача, пояснила, що перевіркою було встановлено завищення суми валових витрат на 650000,00грн. До складу валових витрат 1 кв. 2009р. були включені невраховані витрати попередніх податкових періодів, але конкретно яких саме податкових періодів - вона пояснити не може, оскільки первинних документів на вказану суму не було надано. Крім того, зазначила, що головні книги до перевірки не були надані, а тільки зворотно-сальдові відомості спеціально по рахункам. Договір комісії та витратна накладна були надані, але не було надано документу на підтвердження того, що раніше вказана накладна не брала участі у формуванні валових витрат.

Проаналізувавши вказані висновки ДПІ, суд вважає їх безпідставними та такими, що не ґрунтуються на положеннях Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», з огляду на наступне.

З наявної в матеріалах справи Таблиці № 1 «Валові витрати, понесені у 3 кварталі 2008р. ЗАТ «Бахчисарайський виноробний завод» слідує, що у 3 кварталі 2008р. за даними бухгалтерського обліку позивача було понесено витрат в розмірі 10743000,00грн., в той час як по декларації 8112126,00грн., відхилення 2630874,00грн. (том 1 а.с. 186).

Судом встановлено, що відповідно до довідки з ЄДРПОУ Відділу статистики у Бахчисарайському районі серія АБ № 191061 від 23.02.2010р., видами діяльності позивача за КВЕД є: виробництво сидру та інших плодово-ягідних вин, виробництво виноградних вин, виробництво дистильованих алкогольних напоїв та ін. (том 1 а.с. 23-24).

Як свідчать матеріали справи, 01.01.2007р. між ЗАТ «Бахчисарайський виноробний завод» та ТОВ «ДА-ЛВ» був укладений договір комісії № 73, на підставі якого ТОВ «ДА-ЛВ» прийняло на себе зобовязання укласти від свого імені та за рахунок заводу договір поставки коньячного спирту (том 1 а.с. 198-205).

03.09.2008р. за видатковою накладною № РН-000710 ЗАТ «Бахчисарайський виноробний завод» було придбано у ТОВ «ДА-ЛВ» спирт коньячний 5 років та спирт коньячний 3-х років на загальну суму 1886455,99грн., ПДВ 377291,20грн., всього 2263747,19грн. (том 1 а.с. 17).

З наявного в матеріалах справи Журналу-ордеру та Відомості по рахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками за вересень 2008р.» вбачається проведення позивачем розрахунків з ТОВ «ДА-ЛВ» в сумі 1886455,99грн. (том 1 а.с. 249).

Вказана сума відображена також у Журналі проводок за вересень 2008р. (контрагент ТОВ «ДА-ЛВ»). При цьому, згідно даного Журналу, сума 1886455,99грн. складається з: 580385,70грн. + 652001,86грн. + 654068,43грн. (том 1 а.с. 248).

З цього слідує, що до валових витрат за 1 кв. 2009р., в порядку виправлення самостійно виявленої помилки, витрати по видатковій накладній № РН-000710 від 03.09.2008р. віднесені частково на суму 650000,00грн.

У судовому засіданні 15.07.2010р. свідок ОСОБА_4, яка з травня 1999р. працює та у перевіреному періоді працювала головним бухгалтером ЗАТ «Кримський винно-коньячний завод «Бахчисарай», пояснила, що всі документи у повному обсязі були надані на початку перевірки при перевірці валових витрат. При цьому свідок звертає увагу на те, що на стор. 9, 10, 11 акту перевірка вказано, що всі документи надані до перевірки, а на стор. 17 що не надані будь-які облікові регістри, що прямо суперечить встановленому на стор. 9-11 акту перевірки. Зазначила, що відповідно до п.п. 5.2.7 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» сума витрат, не облікована помилково в минулих періодах, може бути відображена платником у звітному періоді протягом 1095 днів. У звязку з цим пояснила, що за договором з ТОВ «ДА-ЛВ» був отриманий спирт коньячний за накладною РН-000710 від 03.09.2008р., який був оприбуткований 03.09.2008р., що підтверджується зворотно-сальдовими відомостями, журналом-ордером № 6 по розрахункам з постачальниками, головною книгою та балансом це бухгалтерський облік. Вказана операція у податковому обліку не була відображена, що не є порушенням. В 1кв. 2009р. у податковій декларації з прибутку по рядку 05.2 «Коригування валових витрат» (основна декларація) ця сума 650000,00грн. була відображена при формуванні валових витрат. Ця декларація була прийнята, відображена у карточці особового рахунку, однак ДПІ порахувала, що ніби-то накладної не було зовсім.

П. 5.1 ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” визначає, що валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно з п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

При цьому, як встановлено у п.п. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 вказаного Закону датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Однак, як свідчать матеріали справи, позивач не включив витрати по вказаній видатковій накладній до валових витрат звітного періоду (3кв. 2008р.), а включив їх до складу валових витрат 1 кв. 2009р.

Суд вважає, що такі дії позивача ґрунтуються на податковому законодавстві України.

Так, п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами» № 2181-ІІІ від 21.12.2000р., з наступними змінами і доповненнями, встановлено, що податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо такі уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені.

Більше того, у п.п. 5.2.7 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» зазначено, що до складу валових витрат включаються суми витрат, не враховані у минулих податкових періодах у зв'язку з допущенням помилок та виявлених у звітному податковому періоді у розрахунку податкового зобов'язання.

За таких обставин, суд доходить висновку про те, що позивачем правомірно у податковій декларації з податку на прибуток підприємств за 1кв. 2009р., в порядку виправлення самостійно виявлених помилок, віднесені витрати по видатковій накладній №РН-000710 від 03.09.2008р. в частині 650000,00грн.

Викладені в акті перевірки висновки відповідача про ненадання на перевірку будь-яких облікових регістрів (зворотно-сальдові відомості, аналізи бухгалтерських рахунків та інше), які підтверджують витрати по придбанню товарно-матеріальних цінностей та виконаних послуг (робіт) за період з 01.04.2008р. по 31.12.2008р., суд вважає безпідставними та такими, що суперечать даним самого акту перевірки.

Так, у додатку № 4 до акту перевірки «Узагальнений перелік документів, які було використано при проведенні перевірки ЗАТ «Бахчисарайський виноробний завод» зазначено, при перевірці валових витрат були використані: декларації з податку на прибуток, уточнюючі розрахунки, зворотно-сальдові відомості, аналізи бухгалтерських рахунків, зворотно-сальдові відомості та аналізи бухгалтерських рахунків 201, 203, 204, 209, 25, 37, 91, 93, банківські виписки, зворотно-сальдові відомості та аналізи бухгалтерських рахунків 334, 795, 942, а також зворотно-сальдові відомості та аналізи бухгалтерських рахунків 641, 643, 651, 333 (том 1 а.с. 148).

При цьому суд виходить з того, що відповідно до п. 16.4 ст. 16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» платники податку у строки, визначені законом, подають до податкового органу податкову декларацію про прибуток за звітний період, розраховану наростаючим підсумком з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових періодів у разі його наявності відповідно до пункту 6.1 статті 6 цього Закону. При цьому за звітні квартал, півріччя та три квартали платники податку подають спрощену декларацію, а за результатами звітного року - повну.

Як зазначено в акті, перевіркою показників, відображених у рядку 04.1 Декларацій «Витрати на придбання товарів (робіт, послуг), крім визначених у 04.11», за період з 01.04.2008р. по 31.03.2009р. у сумі 65414135грн. встановлено, що на формування цих показників у значному обсязі мали вплив витрати на придбання товарно-матеріальних цінностей (спирт, сировина, паливно-мастильні матеріали, тара), придбання робіт (послуг) (витрати на газ, каналізацію, електроенергію, транспортні послуги, водопостачання, юридичні послуги, послуги з охорони, консультаційні послуги з інформатизації, підготовка кадрів, розрахунково-касове обслуговування, послуги пошти).

При цьому, проведеною перевіркою відображеного показника за період з 01.04.2008р. по 31.03.2009р. у сумі 65414135грн., у тому числі по податкових періодах: 1 півріччя 2008р. 24356123грн., 9 міс. 2008р. 40208151грн., 2008р. 60232694грн., 1 кв. 2009р. 16401091грн на підставі таких документів: зворотно-сальдові відомості по балансовим рахункам № 201, 203, 204, 209, 22, 23, 25, 37, 39, 63, 91, 92, 93 та інші не встановлено заниження або завищення задекларованих субєктом господарювання показників у рядку 04.1 Декларацій «Витрати на придбання товарів (робіт, послуг), крім визначених у 04.11».

Крім того, позивачем до перевірки були надані наступні дані бухгалтерського обліку: 1) витрати на придбання товарно-матеріальних цінностей (Дт 201, 203, 204, 206, 209 Кт 3711, 3721, 631 (спирт, сировина, паливно-мастильні матеріали, тара, інші); Дт 22 Кт 631 (МШП), Дт 25 Кт 3711, 631 (виноматеріали); 2) витрати на придбання робіт (послуг) (том 1 а.с. 73).

В свою чергу, доводи відповідача про те, що до перевірки позивачем не було надано документу на підтвердження того, що раніше видаткова накладна № РН-000710 від 03.09.2008р. не брала участі у формуванні валових витрат, суд вважає безпідставними та необґрунтованими, оскільки жодним нормативно-правовим актом не передбачено обовязку платника податків вести облік неврахованих валових витрат. Доказів зворотного відповідачем не надано.

Ст. 1 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” визначає, що господарська операція це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Згідно з частиною 2 статті 6 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», Міністерство фінансів України є уповноваженим державним органом по затвердженню національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку та інших нормативно-правових актів відносно ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності.

Пункт 2.1. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95року № 88 передбачає, що «первинні документи» - це письмові свідоцтва, які фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження і дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Відповідно до ст. 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення.

При цьому, первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Крім того, відповідно до абз.1-3 ст. 8 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підприємство самостійно визначає облікову політику підприємства; обирає форму бухгалтерського обліку як певну систему регістрів обліку, порядку і способу реєстрації та узагальнення інформації в них з додержанням єдиних засад, встановлених цим Законом, та з урахуванням особливостей своєї діяльності і технології обробки облікових даних; розробляє систему і форми внутрішньогосподарського (управлінського) обліку, звітності і контролю господарських операцій, визначає права працівників на підписання бухгалтерських документів.

Суд вважає, що відповідач не вправі робити висновки щодо бухгалтерської, фінансової звітності та економічної доцільності підприємства, тому що це не входить до його компетенції.

Системний аналіз норм Законів України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, “Про державну податкову службу в Україні”, “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність”, свідчить, що контроль за справлянням податкових зобовязань, що здійснюється органами державної податкової служби України, не передбачає прав податкового органу по перевірці вірності ведення бухгалтерського обліку.

Як свідчать матеріали справи, понесення позивачем у вересні 2008р. витрат, повязаних з господарською діяльністю, підтверджується первинними документами бухгалтерського обліку позивача.

Як передбачено п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Таким чином, за змістом цієї норми, підставою для невключення до складу валових витрат є лише випадок повної відсутності будь-яких розрахункових, платіжних та інших документів, обовязковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку, а тому і неможливість віднесення до складу валових витрат підприємства сум, не підтверджених документально.

П. 5.11 ст. 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” вказує, що встановлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється.

За таких обставин, суд доходить висновку про те, що висновки ДПІ у Бахчисарайському районі АР Крим про завищення валових витрат на 650000,00грн. за 1-й квартал 2009р., що спричинило донарахування податку на прибуток підприємств в розмірі 162500,00грн. та застування штрафних санкцій в розмірі 48750,00грн., є протиправними та доказово не підтверджуються.

В той же час, п. 2.3.2 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України № 327 від 10.08.2005р. та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.08.2005р. за № 925/11205, передбачено, що за кожним відображеним в акті фактом порушення податкового законодавства необхідно, зокрема, чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті нормативно-правових актів, що порушені платником податків.

Відповідно до п. 2.3.4 даного Порядку не допускається відображення в акті перевірки необґрунтованих даних, а також суб'єктивних припущень перевіряючими, які не мають підтверджених доказів, та різного роду висновків щодо дій посадових осіб суб'єкта господарювання (наприклад, "приховування об'єкта оподаткування", "розкрадання", "привласнення", "описка" тощо).

Суд вважає, що вказане свідчить про порушення відповідачем ч. 2 ст.19 Конституції України, яка зобовязує органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України, а також ст.13 Закону України „Про державну податкову службу в Україні”, яка встановлює, що посадові особи органів державної податкової служби зобовязані дотримуватися Конституції і законів України, інших нормативних актів, прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій, забезпечувати виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та повною мірою використовувати надані їм права.

В силу ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч вимогам даної норми, відповідачем правомірності своїх дій та рішень суду не доведено, у звязку з чим позовні вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб.

Враховуючи повноваження суду при винесенні судового рішення, визначені статтею 162 КАС України, суд вважає, що для повного захисту прав позивача слід визнати протиправними та скасувати спірні податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Бахчисарайському районі АР Крим, а не визнати їх недійсними.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Приймаючи до уваги, що суд задовольнив позовні вимоги, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача судовий збір в розмірі 3,40грн.

У звязку зі складністю справи, судом 22.07.2010р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови, а 27.07.2010р. постанова складена у повному обсязі.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ у Бахчисарайському районі АР Крим № 0000360023/0 від 07.10.2009р., № 0000360023/1 від 11.12.2009р., № 0000360023/2 від 24.02.2010р., №0000360023/3 від 11.05.2010р.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Закритого акціонерного товариства «Кримський винно-коньячний завод «Бахчисарай» (98403, АР Крим, м.Бахчисарай, вул. Македонського, 1, код ЄДРПОУ 00411855) 3,40грн. судового збору.

У разі неподання заяви про апеляційне оскарження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення в повному обсязі.

Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то постанова набирає законної сили через 10 днів з дня отримання особою копії постанови, у разі неподання нею заяви про апеляційне оскарження.

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження, апеляційна скарга не подана, постанова вступає в законну силу через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова може бути оскаржена в порядку і строки передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Кушнова А.О.