Рішення № 108067263, 26.12.2022, Березанський міський суд Київської області

БЕРЕЗАНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

07541, вул. Шевченків шлях, 30-А, м. Березань, Київська обл.

Справа № 356/409/22

№ провадження 2-о/356/18/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.12.2022 Березанський міський суд Київської області у складі:

головуючого судді Дудар Т.В.

за участю секретаря Харченко Ж.В.

заявника ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Березанського міського суду Київської області цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту родинних відносин, заінтересована особа: Березанська міська рада Київської області,

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2022 року до Березанського міського суду Київської області надійшла заява ОСОБА_1 про встановлення факту родинних відносин, заінтересована особа: Березанська міська рада Київської області. Заява обґрунтована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла баба заявника - ОСОБА_2 . За життя покійною ОСОБА_2 було складено заповіт від 19 травня 1997 року, відповідно до якого вона все своє майно, де б воно не знаходилося і з чого б воно не складалося, заповіла своєму онуку ОСОБА_1 . Таким чином після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина за заповітом. В установленому законом порядку ОСОБА_1 після смерті своєї баби звернувся із заявою про прийняття спадщини до Березанської державної нотаріальної контори, у зв`язку з чим була заведена спадкова справа № 39259116 щодо майна померлої ОСОБА_2 . Однак, листом державного нотаріуса Березанської державної нотаріальної контори Дикому І.І. було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, оскільки відсутній перелік документів, що підтверджує факт родинних відносин між ним як онуком та покійною ОСОБА_2 . Відмова нотаріуса була мотивована тим, що відповідно до «Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», якщо в заповіті зазначені родинні відносини спадкоємця зі спадкодавцем, нотаріус перевіряє документи, що підтверджують факт родинних відносин.

Заявник вказує, що, оскільки у нього відсутні документи, що підтверджують факт родинних відносин, нотаріусом рекомендовано йому звернутися до суду для встановлення факту родинних відносин між заявником та покійною бабою ОСОБА_2 .

У свідоцтві про народження ОСОБА_1 зазначена мати - ОСОБА_3 , у свідоцтві про народження його матері ОСОБА_4 на даний час ОСОБА_5 , матір`ю зазначена ОСОБА_6 . Крім того, відповідно до свідоцтва про смерть прізвище на момент смерті спадкодавця зазначено як ОСОБА_7 , в той час як у свідоцтві про народження матері заявника вона зазначена як ОСОБА_8 . Однак, у заявника відсутні документи, які підтверджують зміну прізвища баби з ОСОБА_8 на ОСОБА_7 .

Відтак, ОСОБА_1 просить суд встановити факт, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є онуком ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

31.10.2022 прийнято вказану заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено здійснювати в порядку окремого провадження, призначено підготовче судовезасідання.В порядкуч.2ст.294ЦПК України з метою з`ясування обставин справи суд витребував відповідні докази від Березанської державної нотаріальної контори та від Березанського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Броварському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).

26.12.2022 винесено ухвалу, якою закрито підготовче провадження у справі та призначено її до судового розгляду по суті.

Заявник ОСОБА_1 в судовому засіданні свою заяву підтримав, обґрунтовуючи її обставинами, викладеними у ній.

Заінтересована особа - Березанська міська рада Київської області, належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи, до суду не направила свого представника, про причини неявки не повідомила, заяв чи клопотань про відкладення судового засідання не надала.

10.11.2022 до канцелярії суду надійшла заява за підписом заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів Мосінзової І., у якій вона просила суд цивільну справу № 356/409/22 за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Березанська міська рада Київської області, про встановлення факту родинних відносин, слухати за відсутності представника заінтересованої особи (а.с. 78).

Відповідно до ч. 1 ст.223ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

В судовому засіданні за клопотанням заявника були допитані свідки.

Так, свідок ОСОБА_9 пояснила суду, що вона є дружиною заявника, померла ОСОБА_2 є рідною бабою заявника по материній лінії, а він її онуком. Ще за життя всі називали в побуті померлу "бабушка ОСОБА_10 ", так як вважали, що імена " ОСОБА_11 " і " ОСОБА_12 " це тотожні імена.

Свідок ОСОБА_13 пояснила суду, що заявник ОСОБА_1 є її рідним сином, а ОСОБА_2 була її рідною матір`ю. В останніх документах ім`я її матері записували як ОСОБА_12 , однак раніше її всі називали ОСОБА_11 , так як вважають це однаковими іменами.

Свідок ОСОБА_14 пояснив суду, що заявник є його рідним братом, за життя ОСОБА_2 - їхня рідна бабуся по материній лінії - заповіла свій будинок онуку ОСОБА_1 . В їній родині померлу ОСОБА_2 називали як ОСОБА_12 , так і ОСОБА_11 , вважаючи це тотожними іменами.

Заслухавши пояснення заявника. показання допитаних в судовому засіданні свідків, дослідивши письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, суд дійшов такого висновку.

Право особи на судовий захист гарантовано статтею 55 Конституції України.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з ч. 1 ст.5ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Частиною 1 ст. 12 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

В силу приписів ч. 1, 3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав (ч. 1 ст. 293 ЦПК України).

За приписами ч. 3 ст. 294 ЦПК України, справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.

Пунктом 5 частини 2 статті 293 ЦПК України передбачено, що суд в порядку окремого провадження розглядає справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, зокрема, факту родинних відносин між фізичними особами (п. 1 ч. 1 ст. 315 ЦПК України).

Як роз`яснено пунктом 1 постанови ПленумуВерховного СудуУкраїни «Просудову практикув справахпро встановленняфактів,що маютьюридичне значення»від 31.03.1995року №5 (далі Постанова Пленуму Верховного Суду України № 5), в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

У відповідності до роз`яснень, що містяться в пункті 7 постанови Пленуму Верховного Суду України № 5, суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо твердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину, для оформлення права на пенсію у зв`язку із втратою годувальника. Суд не може відмовити в розгляді заяви про встановлення факту родинних відносин з мотивів, що заявник може вирішити це питання шляхом встановлення неправильності запису в актах громадянського стану.

За змістом ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст. 1218 ЦК України).

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст. 1217 ЦК України).

Відповідно до ст.1223ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Згідно зп.п.5.16.п.5Глави 10Порядку вчиненнянотаріальних дійнотаріусами України,затвердженого НаказомМіністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5, якщо в заповіті зазначені родинні відносини спадкоємця зі спадкодавцем, нотаріус перевіряє документи, що підтверджують факт родинних відносин, та за бажанням спадкоємців зазначає про родинні відносини у свідоцтві про право на спадщину за заповітом.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 11.04.2000, виданого відділом реєстрації актів громадянського стану виконкому Березанської міської ради Київської області, актовий запис № 76 від 11.04.2000 (а.с. 10).

24.03.2006 Березанською міською державною нотаріальною конторою видано Витяг про реєстрацію в Спадковому реєстрі спадкової справи номер у спадковому реєстрі 39259116 після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 11).

З належним чином завіреної копії спадкової справи, наданої завідувачем Березанської державної нотаріальної контори Тищенко Н.В. вбачається, що 24.03.2006 була заведена спадкова справа № 34/2006 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 за заявою ОСОБА_1 (а.с. 56-65).

Так, копія наданої спадкової справи містить копію заповіту ОСОБА_2 , складеного 19 травня 1997 року, за яким остання зробила розпорядження на випадок своєї смерті, спадкоємцем за заповітом визначила свого онука ОСОБА_1 (а.с. 63).

Матеріали справи містять копію листа завідувача Березанської держнотконтори Н.Тищенко від 05.10.2022, згідно з яким ОСОБА_1 з огляду на відсутність у нього документів, що підтверджували б факт, що ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , є його бабою, запропоновано для встановлення факту родинних відносин, звернутися до суду (а.с. 13).

Відповідно до Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу щодо підтвердження дошлюбного прізвища № 00037810656 від 13.12.2022, 29 жовтня 1980 року складено актовий запис за № 69-В-192 Поліським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області (поновлений актовий запис) про реєстрацію актового запису про шлюб, відомості про чоловіка: ОСОБА_15 , відомості про дружину прізвище дружини до реєстрації шлюбу: ОСОБА_7 , прізвище після реєстрації шлюбу: ОСОБА_16 (а.с. 101).

Відомості аналогічного змісту містяться і у копії Повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб № 00037070089 від 05.10.2022, згідно з яким 29.10.1980 року було поновлено актовий запис про шлюб ОСОБА_15 та ОСОБА_17 ОСОБА_16 (а.с. 23-24).

Як вбачається з копії посвідки про народження серії НОМЕР_2 , ОСОБА_4 народилася ІНФОРМАЦІЯ_4 , про що в книзі записів актів громадянського стану про народження 18 червня 1945 року було зроблено відповідний актовий запис. Батько: ОСОБА_15 , мати: ОСОБА_6 (а.с. 15).

Відповідно доповного витягуз Державногореєстру актівцивільного станугромадян щодоактового записупро народження№ 00037889703від 20.12.2022,18.06.1945складено актовийзапис №10про народження ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , батько: ОСОБА_15 , мати: ОСОБА_6 (а.с. 104).

Згідно з повним витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про розірвання шлюбу № 00037383698 від 02.11.2022, 30 січня 1981 року складено актовий запис № 7 про розірвання шлюбу між ОСОБА_19 та ОСОБА_20 . Відомості про шлюб, що розривається: дата складення: 10 квітня 1965 року (а.с. 53-54).

Відповідно до повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб № 00037383528 від 02.11.2022 (а.с. 51-52), ОСОБА_21 та ОСОБА_4 30 березня 1985 року зареєстрували шлюб, прізвищ дружини після державної реєстрації шлюбу: ОСОБА_5 , 2402.1989 шлюб між ними було розірвано, що також підтверджується копією свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_3 від 22.01.1996, виданого відділом реєстрації актів громадянського стану Поліського району Київської області. Дата реєстрації розірвання шлюбу: 24.02.1989, актовий запис № 15 (а.с. 19).

Як вбачається з Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу щодо підтвердження дошлюбного прізвища № 00037810392 від 13.12.2022, ОСОБА_4 після реєстрації шлюбу з ОСОБА_21 30.03.1985 отримала прізвище ОСОБА_5 (а.с. 102).

ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_6 в селищі Поліське Київської області, що підтверджується копією сторінок паспорта ОСОБА_1 (а.с. 6) та копією свідоцтва про народження ОСОБА_1 серії НОМЕР_4 від 06.12.1972, виданого Поліським райбюро РАЦС Київської області, актовий запис про народження № 142 від 20.11.1972. Батьками зазначені: батько: ОСОБА_19 , мати: ОСОБА_3 (а.с. 14).

Враховуючи положення ч. 2 ст. 77 ЦПК України, предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Доказами згідно з ч. 1 ст. 76 ЦПК України є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до положень ст. 264 ЦПК України, суд, ухвалюючи судове рішення, зобов`язаний встановити, зокрема, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувались вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються.

Як вбачається з матеріалів справи, заявник звернувся до суду з метою встановлення факту родинних відносин між ним та його померлою бабою, що необхідно йому для отримання свідоцтва про право на спадщину за заповітом, відтак, встановлення вказаного юридичного факту має для заявника юридичне значення.

Під час розгляду справи судом встановлено, що факт, який просить встановити ОСОБА_1 , має для нього юридичне значення, судом з`ясовано мету встановлення факту родинних відносин, а саме: оформлення спадкових прав після смерті баби, під час розгляду справи не виявлено підстав для вирішення в судовому порядку спору про право; заявником доведена неможливість одержання чи відновлення документа, який посвідчує факт, що має юридичне значення.

Показання свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 узгоджуються між собою, не містять суперечностей та у сукупності та взаємозв`язку із письмовими доказами вказують на те, що ОСОБА_1 є онуком ОСОБА_2 .

Аналізуючи в сукупності наявні в матеріалах справи докази, а також показання свідків, допитаних в судовому засіданні, судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є онуком ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Враховуючи вказане, обставини, на які посилається заявник, знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, відтак, заява є обґрунтованою та підлягає до задоволення.

Відповідно до ч. 7 ст. 294 ЦПК України, при ухваленні судом рішення у справах окремого провадження судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 4-5, 258-259, 263-265, 268, 293-294, 315-319, 352, 354-355 ЦПК України,суд

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про встановлення факту родинних відносин, заінтересована особа: Березанська міська рада Київської області,- задовольнити.

Встановити факт родинних відносин, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є онуком ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.

Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце проживання якого зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 ,РНОКПП: НОМЕР_5 .

Заінтересована особа: Березанська міська рада Київської області, місцезнаходження: вул. Героїв Небесної Сотні, 1 в м. Березань Броварського району Київської області, код ЄДРПОУ: 22202046.

Суддя Т.В. Дудар