Рішення № 108067054, 08.12.2022, Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 216/3528/22

провадження №2/216/2323/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 грудня 2022 року м. Кривий Ріг

Центрально-Міський районний суд міста Кривого Рогу в Дніпропетровській області у складі:

Головуючого судді: Чирського Г.М.,

за участю секретаря судового засідання: Корнєвої Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду №2 в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін в залі суду № 2 в м. Кривий Ріг цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Рітейлер Компані» про стягнення заборгованості з виплати заробітної плати та середнього заробітку, -

ВСТАНОВИВ:

09.09.2022 р. до суду надійшов зазначений позов, в обґрунтування позовних вимог по якому позивач зазначила, що в період з 23.02.2022 р. по 23.03.2022 р. вона працювала за сумісництвом головним бухгалтером Товариства з обмеженою відповідальністю «Рітейлер Компані». З 24.03.2022 р. вона була прийнята на основне місце роботи на посаду головного бухгалтера того ж підприємства. На підставі Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» № 69/2022 від 24.02.2022 р. її призвано 15.04.2022 р. на військову службу за мобілізацією. Заявою від 22.04.2022 р. вона звернулась до ТОВ «Рітейлер Компані» щодо увільнення її від виконання посадових обов`язків на час проходження військової служби в особливий період з 15.04.2022 року зі збереженням посади та середнього заробітку. Крім того, повідомленням № 1651 від 15.04.2022 р. Центрально-Міський районний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки Міністерства оборони України повідомив ТОВ «Рітейлер Компані» про її призов на військову службу за мобілізацією, а також про гарантії мобілізованих на збереження місця роботи, посади та середнього заробітку. За період роботи за сумісництвом в ТОВ «Рітейлер Компані» утворилась заборгованість із виплати позивачу заробітної плати, а також після прийняття на посаду головного бухгалтера на основне місце роботи і після призову за мобілізацією їй не в повному обсязі виплачувались заробітна плата та не виплачувався середній заробіток. Тому, позивач просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість із виплати заробітної плати у розмірі 8703,18 грн. за період з 23.02.2022 р. по 23.03.2022 р. та заборгованість із виплати заробітної плати та середнього заробітку за час проходження військової служби за мобілізацією в сумі 65489,92 грн. за період з 24.03.2022 р. по 19.07.2022 р.

Ухвалою суду від 13 вересня 2022 року справу прийнято до розгляду по суті у спрощеному позовному провадженні з викликом сторін по справі.

12 жовтня 2022 року на адресу суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просив відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на те, що позивачем не надано належних доказів щодо розміру заборгованості ТОВ «Рітейлер Компані» по заробітній платі та середньому заробітку. Крім того, позивачем при розрахунку середнього заробітку невірно застосовано Постанову КМУ від 08.02.1995 № 100, на яку вона посилається. Так, відповідно до п. 2 даної Постанови, обчислення середньої заробітної плати для оплати часу відпусток або для виплати компенсації за невикористані відпустки проводиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невикористані відпустки. Якщо у працівника відсутній розрахунковий період, то середня заробітна плата обчислюється відповідно до абзаців третього - п`ятого пункту 4 цього Порядку. Оскільки, позивач не працювала на підприємстві протягом строку достатнього для розрахункового періоду, а тому відповідні розрахунки мали проводитись відповідно до п.4 Постанови, а не п. 2, як це здійснив позивач. Крім того, відповідно до ч.3, 4 ст. 10 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» Роботодавець звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання щодо строків оплати праці, якщо доведе, що це порушення сталося внаслідок ведення бойових дій або дії інших обставин непереборної сили. Звільнення роботодавця від відповідальності за несвоєчасну оплату праці не звільняє його від обов`язку виплати заробітної плати, у разі неможливості своєчасної виплати заробітної плати внаслідок ведення бойові дії, строк виплати заробітної плати може бути відтермінований до моменту відновлення діяльності підприємства. Оскільки, ТОВ «Рітейлер Компані» здійснювало будівництво за договорами, укладеними за результатами проведення процедури закупівлі за бюджетні кошти, єдиними клієнтами у 2022 році були саме бюджетні замовники (Департамент капітального будівництва Дніпропетровської обласної державної адміністрації). У зв`язку з чим господарська діяльність підприємства була припинена у зв`язку з веденням бойових дій, що призвело до відсутності фінансування будівництва. Крім того, відсутність господарської діяльності підтверджується довідкою по рахунку ТОВ «Рітейлер Компані» за період з 01.03.2022 по 29.09.2022, відповідно до якої за даний період жодного руху коштів не було здійснено, а також наказом по підприємству від 25.03.2022 № 26/2022 «Про оголошення простою». При цьому всі працівники підприємства, крім директора та мобілізованих були звільнені з 01.04.2022 року. Зважаючи на викладене, підприємство скористалось правом ч. 4 ст. 10 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» та відтермінувало виплату заробітної плати до моменту відновлення діяльності підприємства. Тому на даний час позовні вимоги є передчасними, а виплата заробітної плати буде здійснена після відновлення діяльності підприємства.

21 жовтня 2022 року на адресу суду від позивача надійшла відповідь на відзив в порядку ст. 179 ЦПК України, в якій вона просила задовольнити її позовні вимоги в повному обсязі. Свої вимоги обґрунтувала тим, що вона не погоджується з доводами відзиву представника відповідача від 12.10.2022 року, оскільки позивачем надано для ознайомлення суду та представнику відповідача оригінали документів, копії яких були долучені до позовної заяви, які належним чином підписані директором ТОВ «Рітейлер Компані» та завірені печаткою підприємства. Жодних обґрунтованих доводів сторони відповідача про недійсність зазначених документів не надходило, як і клопотань про проведення почеркознавчих або інших експертиз документів. Крім того, розрахунок середнього заробітку, зазначений в документі «Розрахунок середньоденного заробітку» від 01.04.2022 р., оригінал якого в паперовій формі надано у судовому засіданні для ознайомлення суду та представнику відповідача. Цей документ підписано директором ТОВ «Рітейлер Компані» та завірено печаткою підприємства. Таким чином, розрахунок мого середнього заробітку фактично проведено відповідачем у справі. Відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 р. № 100 - середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов`язана відповідна виплата. Якщо у працівника відсутній розрахунковий період, то середня заробітна плата обчислюється відповідно до абзаців третього - п`ятого пункту 4 цього Порядку. Якщо в розрахунковому періоді у працівника не було заробітної плати, розрахунки проводяться з установлених йому в трудовому договорі тарифної ставки, посадового (місячного) окладу. Відповідно до «Розрахунку середньоденного заробітку» від 01.04.2022 р. ТОВ «Рітейлер Компані» - середньоденний заробіток позивача обраховано виходячи із посадового окладу в сумі 24850 грн. Розрахунок відповідає вимогам Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 р. № 100. Крім того, представником відповідача зазначено про неможливість виконання ТОВ «Рітейлер Компані» обов`язків із виплати заробітної плати через бойові дії у Державі та відсутність коштів у підприємства. Відповідно до ст.10 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» - Заробітна плата виплачується працівнику на умовах, визначених трудовим договором. Роботодавець звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання щодо строків оплати праці, якщо доведе, що це порушення сталося внаслідок ведення бойових дій або дії інших обставин непереборної сили. Звільнення роботодавця від відповідальності за несвоєчасну оплату праці не звільняє його від обов`язку виплати заробітної плати. У справі не розглядається питання щодо звільнення ТОВ «Рітейлер Компані» від відповідальності за порушення зобов`язання щодо строків оплати праці і відповідно до вищезазначених норм роботодавець не звільнений від виплати заробітної плати.

07.11.2022 року від представника відповідача на адресу суду надійшло заперечення на відповідь на відзив позивача від 21.10.2022 року, в якому представник відповідача просив у задоволенні позовних вимог позивача відмовити в повному обсязі на підставі тверджень зазначених у відзиві на позовну заяву, наданого представником відповідача від 12.10.2022 року.

Представник позивача в судове засідання надав заяву про розгляд справи за його відсутності, позов підтримує в повному обсязі, просив його задовольнити.

Відповідач, його представник в судове засідання не з`явилися. Представником позивача подано заяву про розгляд справи за своєї відсутності. Просив у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Перевіривши матеріали справи і оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню із наступних підстав.

Згідно зі ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 43 Конституції України держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб.

Згідно із ст. 7 Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права, ратифікованого Указом Президії Верховної Ради Української РСР№ 2148-VIIIвід 19.10.1973 р., держави, які беруть участь у цьому Пакті, визнають право кожного на справедливі і сприятливі умови праці.

Статтею 1 Закону України «Про оплату праці» визначено, що заробітна плата це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Відповідно до ст.115 КЗпП України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Як встановлено у судовому засіданні позивач ОСОБА_1 в період з 23.02.2022 року по 23.03.2022 року працювала в ТОВ «Рітейлер Компані» головним бухгалтером за сумісництвом, з 24.03.2022 року відповідно до наказу № 23/03-к від 23.03.2022 року позивача прийнято головним бухгалтером на постійне місце роботи до ТОВ «Рітейлер Компані», що також підтверджується копією трудової книжки серії НОМЕР_1 , заповненої на її ім`я, а також Відомостями з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків стосовно платника податків ОСОБА_1 , долучені до позову.

Відповідно до довідки Центрально-Міського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки Міністерства оборони України № К\52 від 22.04.2022 року молодший сержант ОСОБА_1 перебуває на військовій службі за мобілізацією з 15.04.2022 року по теперішній час на посаді провідного бухгалтера командування в ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно довідки про доходи № 25_07_1 від 25.07.2022 року, сума заборгованості за заробітною платою перед ОСОБА_1 на посаді головного бухгалтера за сумісництвом за період з 23.02.2022 року по 23.03.2022 року складає 10703,60 грн.

Відповідно до розрахункового листка за Лютий 2022 року ОСОБА_1 ТОВ «Рітейлер Компані» виплатило їй 2000 грн.

Згідно розрахункового листка за Березень 2022 року заборгованість ТОВ «Рітейлер Компані» перед ОСОБА_1 складає 8703,18 грн.

Відповідно до довідки про доходи № 25_07_2 від 25.07.2022 року, сума заборгованості за заробітною платою перед ОСОБА_1 на посаді головного бухгалтера за основним місцем роботи за період з 24.03.2022 року по 19.07.2022 року складає 65489,92 грн.

Згідно розрахункового листка за Червень 2022 року заборгованість ТОВ «Рітейлер Компані» перед ОСОБА_1 складає 65489,92 грн.

За довідкою від 01.04.2022 року, наданої ТОВ «Рітейлер Компані» посадовий оклад ОСОБА_1 за лютий місяць 2022 року 24850 грн. при 20 робочих дні, за березень 2022 року 24850 грн. при 22 робочі дні, всього 49700 грн. при 42 робочі дні, тобто середньоденна заробітна плата ОСОБА_1 в ТОВ «Рітейлер Компані» складає 1183,33 грн.

Відповідно до ст. 119 КЗпП України (в редакції станом до 19.07.2022 року) на час виконання державних або громадських обов`язків, якщо за чинним законодавством України ці обов`язки можуть здійснюватися у робочий час, працівникам гарантується збереження місця роботи (посади) і середнього заробітку. Працівникам, які залучаються до виконання обов`язків, передбачених законами України «Про військовий обов`язок і військову службу» і «Про альтернативну (невійськову) службу», «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», надаються гарантії та пільги відповідно до цих законів.

Таким чином, до осіб, які призвані на військову службу за мобілізацією в особливий період, до 19.07.2022 р. за місцем роботи зберігався середній заробіток згідно ст. 119 КЗпП України.

Відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону України «Про оплату праці» порядок обчислення середньої заробітної плати працівника у випадках, передбачених законодавством, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Порядок визначення середнього заробітку передбачений у п.п. 2-4 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 р. № 100 (далі-Порядок). Так, відповідно до п. 2 даного Порядку, обчислення середньої заробітної плати для оплати часу відпусток або для виплати компенсації за невикористані відпустки проводиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невикористані відпустки. Працівникові, який пропрацював на підприємстві, в установі, організації чи у фізичної особи підприємця або фізичної особи,

які в межах трудових відносин використовують працю найманих

працівників, менше року, середня заробітна плата обчислюється

виходячи з виплат за фактичний час роботи, тобто з першого числа

місяця після оформлення на роботу до першого числа місяця, в якому

надається відпустка або виплачується компенсація за невикористану

відпустку. Якщо у працівника відсутній розрахунковий період, то середня заробітна плата обчислюється відповідно до абзаців третього - п`ятого пункту 4 цього Порядку.

Згідно п. 4 при обчисленні середньої заробітної плати не враховуються, зокрема: б) одноразові виплати (компенсація за невикористану

відпустку, матеріальна допомога, допомога працівникам, які

виходять на пенсію, вихідна допомога тощо); ї) заробітна плата на роботі за сумісництвом (за винятком

працівників, для яких включення її до середнього заробітку

передбачено чинним законодавством). Якщо в розрахунковому періоді у працівника не було заробітної плати, розрахунки проводяться з установлених йому в трудовому договорі тарифної ставки, посадового (місячного) окладу.

Абз. 1 п. 8 Порядку №100 встановлено, що нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Приймаючи до уваги вказані положення законодавства, а також, відомості з трудової книжки позивача, з Державного реєстру платника податків ОСОБА_1 , враховуючи той факт, що протягом часу з 23.02.2022 р. по 23.03.2022 р. позивач працювала за сумісництвом у відповідача, будучи прийнятою за основним місцем роботи з 24.03.2022 року, тому, у неї фактично відсутній розрахунковий період за основним місцем роботи до моменту мобілізації. Виходячи з чого, обчислення середньої заробітної плати позивача необхідно здійснити відповідно до абзаців третього - п`ятого пункту 4 цього Порядку.

Суд частково погоджується з розрахунками позивача відповідно до «Розрахунку середньоденного заробітку» від 01.04.2022 р. ТОВ «Рітейлер Компані» (а.с. 26), за яким середньоденний заробіток позивача обраховано виходячи із посадового окладу в сумі 24850 грн. Але, середньоденний заробіток суд вираховує без врахування даних за лютий місяць 2022 року, у якому, як зазначено вище, позивач працювала за сумісництвом, що у відповідності до п. 4 п. п. «і» Порядку, позбавляє можливості брати вказані нарахування. Отже, 24850 грн. (сума посадового окладу за) : 22 (кількість робочих днів у березні 2022р року) = 1129, 55 грн. (середньоденна заробітна плата) за період, який перідує місяцю розрахунку середнього заробітку позивача.

Так, за квітень: 1129,55 грн. (середньоденна зарплата) х 11 (кількість робочих днів у квітні)= 12425,05 грн. (за розрахунковим листом за квітень 2022 року) (а.с. 32);

Так, за травень: 1129,55 грн. (середньоденна зарплата) х 20 (кількість робочих днів)= 22591 грн. (за розрахунковим листом за травень 2022 року) (а.с. 33) ;

Так, за червень: 1129,55 грн. (середньоденна зарплата) х 22 (кількість робочих днів)= 24850,10 грн. (за розрахунковим листом за червень 2022 року) (а.с. 34);

Так, за липень: 1129,55 грн. (середньоденна зарплата) х 13 (кількість робочих днів протягом періоду до 19.07.2022 року) = 14684,15 грн. (за розрахунковим листом за липень 2022 року) (а.с. 34) ;

Загальна сума становить 12425,05+22591+24850,10+14684,15 = 74550,30 грн. за період з 01.04.2022 року по 19.07.2022 року, яка обрахована без віднімання сум податків, зборів та інших обов`язкових платежів, які підлягають нарахуванню роботодавцем в разі виконанні відповідного рішення.

Саме, цей розрахунок відповідає вимогам Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 р. № 100.

Також, позивач має право на стягнення з відповідача заборгованості із виплати заробітної плати в сумі 8703,18 грн. (вісім тисяч сімсот три гривні 18 копійок) за період з 23.02.2022 р. по 23.03.2022 р., що підтверджується розрахунковим листом за березень 2022 року, та Відомостями з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків стосовно платника податків ОСОБА_1 (а.с. 28, 37-38), які суд бере до уваги в якості належних та достовірних доказів, отриманих позивачем за її запитом засобом електронного зв`язку, завірені електронним підписом керівником підприємства, а також із офіційних джерел Державних податкових органів. А доводи відповідача щодо недопустимості доказів суд не приймає до уваги, оскільки , будь яких об`єктивних даних, які б свідчили про неналежність вказаних доказів, рішення правоохоронних органів або звернення відповідача до них з вимогами провести розслідування заявленої фальсифікації, суду не представлено.

Також, суд не бере до уваги твердження відповідача щодо відсутності у нього підстав здійснити виплати заробітної плати в умовах воєнного стану позивачеві, виходячи з того, що згідно Постанови ВП ВС від 26.10.2022 року у справі № 905/857/19, Велика Палата Верховного Суду вбачає підстави для відступу від висновку Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 10.10.2019 у справі N 243/2071/18 про те, що заробітна плата є відповідальністю в розумінні статті 617 ЦК України, від якої роботодавець може бути звільнений внаслідок випадку або непереборної сили. Виплата заробітної плати працівнику - це обов`язок роботодавця. Заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку роботодавець повинен заплатити працівникові за працю, яку виконано чи має бути виконано. Обов`язок роботодавця виплатити працівнику заробітну плату не є відповідальністю у розумінні статті 617 ЦК України, від якої може бути звільнений роботодавець унаслідок випадку або непереборної сили.

Отже відповідачем, його представником не надано та матеріали справи не містять належних доказів, що спростовують вищенаведені доводи позивача. При цьому, суд зауважує, що належним та достатнім способом захисту прав позивача у даному випадку є стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за час проходження військової служби за мобілізаціє. Тому, суд вважає заявлені позовні вимоги обґрунтованими, які підлягають частковому задоволенню.

На підставі ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць.

Згідно до п. 1, 13 ч. 1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» позивач звільнений від сплати судового збору за звернення до суду з позовними вимогами про стягнення заробітної плати, а тому суд вважає необхідним в порядку, передбаченому ст. 141 ЦПК України, стягнути з відповідача на користь держави судовий збір у розмірі 992,40 грн.

Керуючись ст. ст. 4, 12, 13, 76, 81, 141, 259, 263-265, 273, 274, 430 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Рітейлер Компані» задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Рітейлер Компані» (Код ЄДРПОУ 39889714) на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , заборгованість із виплати заробітної плати в сумі 8703,18 грн. (вісім тисяч сімсот три гривні 18 копійок) за період з 23.02.2022 р. по 23.03.2022 р. та заборгованість із виплати заробітної плати та середнього заробітку за час проходження військової служби за мобілізацією в сумі 74550 грн. 30 коп. (сімдесят чотири тисячі п`ятсот п`ятдесят гривень 30 копійки), яка обрахована без віднімання сум податків, зборів та інших обов`язкових платежів, які підлягають нарахуванню роботодавцем в разі виконанні відповідного рішення, за період з 01.04.2022 року по 19.07.2022 року. В решті вимог позову відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Рітейлер Компані» (Код ЄДРПОУ 39889714) на користь держави судовий збір в розмірі 992,40 грн. (дев`ятсот дев`яносто дві гривні 40 копійок).

Допустити негайне виконання рішення суду в частині виплати заробітної плати в межах суми платежу за один місяць.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи за веб-адресою сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет.

Суддя Г.М.Чирський