Рішення № 108058467, 19.12.2022, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

19.12.2022м. СумиСправа № 920/869/22

Господарський суд Сумської області у складі судді Вдовенко Д.В.,

за участю секретаря судового засідання Кириченко-Шелест А.Г.,

Розглянувши в порядку загального позовного провадження справу № 920/869/22

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю Сехмет (вул. Куликівська, буд. 43, м. Суми, 40009)

до відповідача Дочірнього підприємства Завод обважнених бурильних та ведучих труб (вул. Комарова, буд. 2, м. Суми, 40020),

про стягнення 494694 грн 90 коп.,

представники учасників справи:

від позивача Бондаренко В.М.;

від відповідача не з`явився;

УСТАНОВИВ:

Позивач подав позовну заяву, в якій просить суд стягнути з відповідача 423261 грн 31 коп., в тому числі 351362 грн 00 коп. заборгованості за надані послуги, 71899 грн 31 коп. пені відповідно до договору № 23/21 від 29.062021 про надання послуг, укладеного між сторонами.

Ухвалою від 24.10.2022 Господарський суд Сумської області прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі № 920/869/22; призначив підготовче засідання з повідомленням сторін на 21.11.2022, 11:00; надав відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву; надав позивачу семиденний строк з дня отримання відзиву на позовну заяву для подання відповіді на відзив; надав відповідачу семиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечень.

Ухвала суду від 24.10.2022, що була надіслана відповідачу за місцезнаходженням, повернута до суду з відміткою пошти "адресат відсутній за вказаною адресою".

18.11.2022 на стадії підготовчого провадження позивач подав заяву про збільшення позовних вимог (вх. № 2917 від 18.11.2022), в якій просить суд стягнути з відповідача 494 694 грн 90 коп., в тому числі 351362 грн 00 коп. заборгованості за надані послуги, 83188 грн 40 коп. пені, 53951 грн 82 коп. інфляційних втрат, 6192 грн 68 коп. 3% річних відповідно до договору № 23/21 від 29.062021 про надання послуг, укладеного між сторонами.

21.11.2022 позивач подав заяву (вх. № 5592 від 21.11.2022), в якій просить суд долучити до матеріалів справи копію додаткової угоди від 10.10.2022 про розірвання договору про надання послуг № 23/21 від 29.06.2021.

Ухвалою від 21.11.2022 господарський суд прийняв до розгляду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Сехмет про збільшення позовних вимог (вх. № 2917 від 18.11.2022) в частині стягнення з відповідача пені в сумі 83 188 грн 40 коп.; в іншій частині (щодо стягнення з відповідача інфляційного збільшення суми боргу та 3% річних) - відмовив у прийнятті до розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Сехмет про збільшення позовних вимог (вх. № 2917 від 18.11.2022).

У судовому засіданні 21.11.2022, за участю представника позивача, суд постановив протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 01.12.2022, 11-00.

Відповідача суд повідомив про дату, час та місце розгляду справи ухвалою від 21.11.2022.

Ухвала суду від 21.11.2022, що була надіслана відповідачу за місцезнаходженням, повернута до суду з відміткою пошти "адресат відсутній за вказаною адресою".

28.11.2022 позивач подав заяву про зміну предмету позову (вх. № 2996 від 28.11.2022), в якій просить суд стягнути з відповідача 494 694 грн 90 коп., в тому числі 351362 грн 00 коп. заборгованості за надані послуги, 83188 грн 40 коп. пені, 53951 грн 82 коп. інфляційних втрат, 6192 грн 68 коп. 3% річних відповідно до договору № 23/21 від 29.062021 про надання послуг, укладеного між сторонами.

У підготовчому судовому засіданні 01.12.2022 представник позивача підтримав заяву про зміну предмету позову та зазначив, що просить суд задовольнити позовні вимоги з урахуванням поданої заяви.

Ухвалою від 01.12.2022 господарський суд прийняв до розгляду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Сехмет про зміну предмету позову (вх. № 2996 від 28.11.2022); встановив відповідачу семиденний строк з дня отримання ухвали суду для подання пояснень щодо своєї позиції по справі з урахуванням зміни предмету позову; закрив підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті у судовому засіданні з повідомленням сторін на 19.12.2022, 11:00.

Ухвала суду від 01.12.2022, що була надіслана відповідачу за місцезнаходженням, повернута до суду з відміткою пошти "адресат відсутній за вказаною адресою".

19.12.2022 позивач подав заяву (вх. № 6062/22 від 19.12.2022), в якій просить суд долучити до матеріалів справи документи, що підтверджують отримання відповідачем за місцезнаходженням листів відправлених позивачем, а саме роздруківки з офіційного сайту Укрпошти про вручення поштових відправлень.

Згідно з ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Пунктом 4 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Відповідач відзиву на позовну заяву, будь-яких заяв чи клопотань не подав.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.

29 червня 2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Сехмет» та Дочірнім підприємством «Завод обважнених бурильних та ведучих труб» укладений договір про надання послуг № 23/21, відповідно до умов якого відповідач замовляє, а позивач на умовах та в порядку визначеному договором бере на себе зобов`язання з надання послуг по забезпеченню надання першої долікарської допомоги при нещасних випадках працівникам відповідача та по проведенню щозмінних передрейсових та післярейсових медичних оглядів водіїв транспортних засобів (інших працівників за направленням адміністрації) відповідача, медичними працівниками позивача в приміщенні медичного пункту відповідача, розташованому за адресою: м. Суми, вул. Комарова, 2, згідно узгодженого сторонами графіку роботи. Відповідач зобов`язується прийняти надані послуги та сплатити кошти за послуги в порядку та на умовах, визначених договором (п. 1.1. договору).

Згідно з п. 2.7. договору виконавець по завершенню кожного періоду надання послуг (1 місяць) за договором складає і передає для підписання замовнику Акт наданих послуг, що є невід`ємною частиною договору.

Відповідно до п. 4.1., 4.2. договору вартість послуг за договором становить 72109 грн 00 коп. (сімдесят дві тисячі сто дев`ять грн. 00 коп.) без ПДВ на місяць (згідно додатку № 1 до договору). Розрахунки здійснюються замовником шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок виконавця - у термін до 10 числа кожного місяця, згідно наданого виконавцем рахунку-фактури.

Договір вступає в силу з 01.07.2021 року та діє до 31.05.2024 року, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань (п. 5.1. договору).

Відповідно до актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0003307 від 31.12.2021, № ОУ-0000186 від 31.01.2022, № ОУ-0000464 від 28.02.2022, № ОУ-0000841 від 30.04.2022, № ОУ-0001030 від 31.05.2022, № ОУ-0001148 від 30.06.2022, № ОУ-0001299 від 31.07.2022, № ОУ-0001465 від 31.08.2022, № 0000427 від 07.10.2022 позивач надав відповідачу послуги за договором вартістю 391 362 грн 00 коп.

10.10.2022 Товариство з обмеженою відповідальністю «Сехмет» та Дочірнє підприємство «Завод обважнених бурильних та ведучих труб» уклали додаткову угоду до договору на надання послуг № 23/21 від 29.06.2021 відповідно до якої сторони домовились розірвати договір на надання послуг № 23/21 від 29.06.2021 з 10.10.2022. Договір в частині розрахунків за надані послуги продовжує свою дію до повного погашення заборгованості (п. 1. додаткової угоди).

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач порушив договірні зобов`язання щодо повної та своєчасної оплати наданих послуг, у зв`язку з чим у нього виникла заборгованість перед позивачем в сумі 351362 грн 00 коп., що підтверджується актом звірки розрахунків, який підписаний сторонами.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 901 ЦК України визначено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Частина перша статті 903 ЦК України визначає, що у разі, коли договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно зі ст. 526, 629 ЦК України, п. 1 ст. 193 ГК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від зобов`язання не допускається; договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною першою статті 222 ГК України передбачено, що учасники господарських відносин, які порушили майнові права або законні інтереси інших суб`єктів, зобов`язані поновити їх, не чекаючи пред`явлення їм претензії чи звернення до суду.

Суд встановив, що факт надання позивачем відповідачу послуг за договором вартістю 351362 грн 00 коп. підтверджується актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0003307 від 31.12.2021, № ОУ-0000186 від 31.01.2022, № ОУ-0000464 від 28.02.2022, № ОУ-0000841 від 30.04.2022, № ОУ-0001030 від 31.05.2022, № ОУ-0001148 від 30.06.2022, № ОУ-0001299 від 31.07.2022, № ОУ-0001465 від 31.08.2022, № 0000427 від 07.10.2022, що підписані сторонами, підписи скріплені печатками.

Відповідач повністю не розрахувався за надані послуги у встановлений договором строк, чим порушив права та охоронювані законом інтереси позивача.

Доказів сплати боргу або обґрунтованих заперечень проти позовних вимог відповідач не подав.

Враховуючи факт неналежного виконання відповідачем договірних зобов`язань щодо повної та своєчасної оплати наданих позивачем послуг, суд вважає правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 351 362 грн 00 коп. заборгованості.

Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 625 ЦК України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до розрахунку позивача, за прострочення виконання грошового зобов`язання відповідачу нараховані 3% річних в сумі 6192 грн 68 коп., інфляційне збільшення суми боргу в розмірі 53951 грн 82 коп. за період з 10.01.2022 по 18.11.2022, виходячи з суми заборгованості за надані послуги за кожен місяць з урахуванням строків розрахунків, визначених договором.

Враховуючи встановлений судом факт неналежного виконання відповідачем зобов`язань щодо своєчасної оплати наданих послуг, суд вважає правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 6192 грн 82 коп. 3% річних, 53951 грн 82 коп. інфляційного збільшення суми боргу.

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

У пункті 6.1 договору сторони погодили, що у випадку несплати коштів за надані послуги у строк визначений договором, до замовника застосовуються штрафні санкції в розмірі 0,5% від суми договору за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент встановлення санкції.

Згідно з поданим розрахунком, за несвоєчасну оплату наданих послуг позивач нарахував відповідачу пеню в сумі 83188 грн 40 коп. за період з 10.01.2022 по 18.11.2022, виходячи з суми заборгованості за надані послуги за кожен місяць з урахуванням строків розрахунків, визначених договором.

За змістом положень частин четвертої і шостої статті 231 Господарського кодексу України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. Розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Таким чином законодавець передбачив право сторін визначати у договорі розмір санкцій і строки їх нарахування за прострочення виконання зобов`язання. У разі відсутності таких умов у договорі нарахування штрафних санкцій припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України.

Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 16.12.2021 у справі № 925/1386/19, приписами частини 6 статті 232 Господарського кодексу України передбачено період часу, за який нараховується пеня, і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконане. Водночас, хоча законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього строку, але такий строк, з урахуванням положень статей 251, 252 Цивільного кодексу України має бути визначений. При цьому перебіг вказаного строку починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов`язання мало бути виконане, і початок перебігу такого строку не може бути змінений за згодою сторін.

Згідно зі ст. 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.

Статтею 252 ЦК України передбачено, що строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

У постанові від 20.08.2021 у справі №910/13575/20 Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду, уточнюючи правову позицію Верховного Суду щодо застосування ч. 6 ст. 232 ГК України, зазначив, що у кожному конкретному випадку господарські суди повинні належним чином проаналізувати умови укладених між сторонами договорів щодо нарахування штрафних санкцій, та встановити, чи містить відповідний пункт договору або певний термін, шляхом вказівки на подію (день сплати заборгованості, день фактичної оплати), або інший строк, відмінний від визначеного ч. 6 ст. 232 ГК України, який є меншим або більшим шести місяців. Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду відхилив доводи заявника касаційної скарги про необхідність врахування правової позиції Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеної у постанові від 10.09.2020 у справі № 916/1777/19, оскільки дійшов висновку про відсутність підстав для відступлення від висновків, викладених у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.11.2019 у справі № 904/1148/19 та від 12.12.2019 у справі № 911/634/19 та уточнив правову позицію Верховного Суду щодо застосування ч. 6 ст. 232 ГК України.

З урахуванням положень ст. 251, 252 ЦК України, суд встановив, що п. 6.1. договору № 23/21 від 29.06.2021 не містять ні іншого строку, відмінного від встановленого ч. 6 ст. 232 ГК України, який є меншим або більшим шести місяців, ні певного терміну шляхом вказівки на подію.

За цих обставин суд вважає правомірним нарахування пені за несвоєчасну оплату наданих послуг протягом шести місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України.

Враховуючи встановлений судом факт неналежного виконання відповідачем зобов`язань щодо своєчасної оплати наданих послуг, суд вважає правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги щодо стягнення з відповідача пені в сумі 61388 грн 86 коп., нарахованої в межах визначеного ч. 6 ст. 232 ГК України строку.

У задоволенні позову в іншій частині, щодо стягнення з відповідача пені в сумі 21799 грн 54 коп., суд відмовляє за їх необґрунтованістю.

Розрахунки перевірені судом за допомогою калькулятору підрахунку заборгованості та штрафних санкцій на сайті https://ips.ligazakon.net/calculator/ff; результати долучені до матеріалів справи.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України витрати позивача по сплаті судового збору покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 2, 13, 123, 129, 232, 233, 236, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Дочірнього підприємства Завод обважнених бурильних та ведучих труб (вул. Комарова, буд. 2, м. Суми, 40020, код ЄДРПОУ 30991664) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Сехмет (вул. Куликівська, буд. 43, м. Суми, 40009, код ЄДРПОУ 35384645) 351362 грн 00 коп. заборгованості за надані послуги, 61388 грн 86 коп. пені, 53951 грн 82 коп. інфляційних втрат, 6192 грн 68 коп. 3% річних, 7093 грн 43 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. У задоволенні позову в іншій частині відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. Відповідно до ст. ст. 241, 256, 257 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Північного апеляційного господарського суду.

Повне рішення складене та підписане суддею 23.12.2022.

СуддяД. В. Вдовенко