Рішення № 108057634, 23.12.2022, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.12.2022м. ДніпроСправа № 904/3460/22

Господарський суд Дніпропетровської області

у складі судді Дупляка С.А.,

без повідомлення (виклику) учасників справи,

дослідивши у спрощеному позовному провадженні матеріали справи № 904/3460/22

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України"

до Комунального закладу "Стародобровільський психоневрологічний інтернат" Дніпропетровської обласної ради

за участю третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтогаз трейдинг",

за участю третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Акціонерне товариство «ОПЕРАТОР ГАЗОРОЗПОДІЛЬНОЇ СИСТЕМИ „ДНІПРОПЕТРОВСЬКГАЗ

про стягнення грошових коштів,

в с т а н о в и в:

1. ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ ТА ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ

Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" (далі - позивач) звернулося до господарського суду з позовною заявою від 06.10.2022 за вих. № 39/10-МВ-17-22 до Комунального закладу "Стародобровільський психоневрологічний інтернат" Дніпропетровської обласної ради (далі - відповідач) про стягнення 276.824,83 грн, з яких 205.599,98 грн основної заборгованості, 30.596,18 грн пені, 3.622,68 грн трьох процентів річних, 37.005,99 грн інфляційних втрат.

Фактичною підставою позовних вимог визначено типовий договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" від б/д та за № б/н.

Судові витрати позивач просить стягнути з відповідача.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №904/3460/22 визначено суддю ДУПЛЯКА Степана Анатолійовича, що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.10.2022.

Ухвалою від 17.10.2022 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без призначення судового засідання та без виклику учасників справи за наявними у ній матеріалами (в порядку письмового провадження).

Через відділ документального забезпечення 08.11.2022 від відповідача надійшов відзив, у якому відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог. Оцінивши відзив та додані до нього документи, господарський суд встановив, що відповідач скористався правом на подачу відзиву і надіслав його іншим учасникам справи, отже господарський суд визнав за можливе прийняти його до розгляду.

Через відділ документального забезпечення 08.11.2022 від відповідача надійшла заява про залучення третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, у якій відповідач просить суд залучити до участі у справі №904/3460/22 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «ОПЕРАТОР ГАЗОРОЗПОДІЛЬНОЇ СИСТЕМИ „ДНІПРОПЕТРОВСЬКГАЗ (Україна, 49000, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, ВУЛИЦЯ ШЕВЧЕНКА, будинок 2).

Ухвалою від 14.11.2022 до участі у справі № 904/3460/22 залучено в якості третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «Нафтогаз трейдинг», в якості третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Дніпропетровськгаз».

Через відділ документального забезпечення 07.12.2022 від третьої особи-2 надійшла розписка, у якій третя особа-2 підтвердила отримання ухвали від 14.11.2022.

Через відділ документального забезпечення 13.12.2022 від відповідача надійшов лист разом з доказами направлення на адреси третіх осіб копій відзиву та додатків до нього.

Через відділ документального забезпечення 14.12.2022 від позивача надійшли пояснення.

Через відділ документального забезпечення 21.12.2022 від третьої особи-1 надійшли письмові пояснення у справі № 904/3460/22.

Згідно з ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, повно та всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийняв рішення у справі.

З урахуванням режиму воєнного стану та можливості повітряної тривоги в місті Дніпрі у Господарському суді Дніпропетровської області встановлено особливий режим роботи й запроваджено відповідні організаційні заходи. Відтак, справу розглянуто у розумні строки, ураховуючи вищевказані обставини та факти.

Стислий виклад позиції позивача

Позовні вимоги мотивовані тим, що наявними у справі письмовими доказами є доведеним факт прострочення виконання відповідачем зобов`язань за договором, а тому з відповідача підлягають стягненню сума заборгованості і нараховані на неї пеня, проценти річні та інфляційні втрати.

Стислий виклад позиції відповідача

Відповідач заперечує поставку природного газу позивачем та вважає, що позовні вимоги безпідставні та такі, що не підлягають задоволенню.

Стислий виклад позиції третьої особи-1

Письмові пояснення щодо позову/відзиву не надано. Про судове провадження третя особа-1 обізнана, що підтверджується розпискою (вх. № 42802/22 від 07.12.2022).

Стислий виклад позиції третьої особи-2

Третя особа-2 вказала, що постачання природного газу, згідно з договором № 03-1295/21-БО-2 відбулося з 08.12.2022.

2. ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ

Предметом доказування у справі, відповідно до ч. 2 ст. 76 ГПК України, є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

У даному випадку до предмета доказування входять обставини: укладення договору; поставка природного газу; настання строку оплати природного газу; фактичної оплати природного газу; наявності/відсутності заборгованості; правомірності нарахування пені, процентів річних та інфляційних втрат.

Суд встановив, що позивач відповідно до Постанови Національної комісії, яка здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, (далі - НКРЕКП) від 04.07.2017 № 880 здійснює ліцензійне постачання природного газу на території України.

Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, 24.12.2019 прийнято постанову № 3011 "Про видачу ліцензії з транспортування природного газу ТОВ "ОПЕРАТОР ГТС УКРАЇНИ", на право провадження господарської діяльності з транспортування природного газу ТОВАРИСТВУ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ОПЕРАТОР ГАЗОТРАНСПОРТНОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ" (03065, м. Київ, проспект Гузара Любомира, 44; код ЄДРПОУ 42795490).

Постанова Кабінету Міністрів України від 25.10.2021 № 1102 "Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 30.09.2015 № 809 від 09.12.2020 № 1236" (далі - Постанова КМУ № 1102) набула чинності 26.10.2021.

Пунктом 2 Постанови КМУ № 1102 визначено зобов`язання акціонерного товариства "Магістральні газопроводи України", Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України", операторів газорозподільних систем забезпечити автоматичне включення оператором газотранспортної системи за участю операторів газорозподільних систем до портфеля постачальника останньої надії" обсягів природного газу, спожитих з 1 жовтня 2021 року бюджетними установами (в значенні Бюджетного кодексу України), закладами охорони здоров`я державної власності (казенні підприємства та/або державні установи тощо) та закладами охорони здоров`я комунальної власності (комунальні некомерційні підприємства та/або комунальні установи, та/або спільні комунальні підприємства тощо), постачання природного газу яким не здійснювалося жодним постачальником.

Відповідач є бюджетною установою (в значенні Бюджетного кодексу України).

У зв`язку з відсутністю постачання природного газу іншим постачальником оператором газотранспортної системи (далі - Оператор ГТС) за участю операторів газорозподільних систем (далі - оператори ГРМ) об`єми природного газу, спожитого відповідачем з 01.11.2021 автоматично включено до портфеля постачальника "останньої надії" - позивача, і, відповідно, спожитий природний газ віднесено до об`ємів, поставлених позивачем.

Факт включення відповідача до реєстру споживачів постачальника «останньої надії» та віднесення газу спожитого відповідачем до портфеля постачальника «останньої надії» з наведених вище підстав підтверджується листом оператора ГТС з інформацією щодо остаточної алокації відборів споживача з ЕІС-кодом, інформацією щодо споживачів, які були зареєстровані в реєстрі споживачів постачальника «останньої надії» від оператора ГРМ (форма № 10), відомостями з інформаційної платформи оператора ГТС щодо споживача з ЕІС-кодом (надається у вигляді принтскрину з особистого кабінету позивача на інформаційній платформі оператора ГТС).

Відповідно до пункту 1 розділу VI Правил постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) № 2496 від 30.09.2015 (далі - Правила), договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" укладається у випадках, передбачених пунктом 3 розділу VI, з урахуванням вимог статей 205, 633, 634, 641, 642 ЦК України шляхом публічної оферти постачальника "останньої надії" та її акцептування споживачем через факт споживання газу за відсутності іншого постачальника.

Договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" не потребує двостороннього підписання.

Договір постачання між постачальником останньої надії і споживачем вважається укладеним з дня, визначеного на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи днем початку постачання природного газу споживачу в Реєстрі споживачів постачальника "останньої надії" відповідно до Кодексу газотранспортної системи.

Типовий договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" (далі - договір) затверджений постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2501.

Відповідно до п. 2.1 договору постачальник зобов`язується постачати природний газ споживачу в необхідних для нього об`ємах (обсягах), а споживач зобов`язується своєчасно сплачувати постачальнику вартість природного газу у розмірі, строки та порядку, що визначені цим договором.

Згідно з п. 11.1 договору, договір набирає чинності з дня, визначеного інформаційною платформою Оператора ГТС днем початку постачання природного газу споживачу в Реєстрі споживачів постачальника відповідно до Кодексу газотранспортної системи. Дія цього договору не може перевищувати шістдесят діб протягом календарного року та триває до кінця календарного місяця, наступного за місяцем, в якому почалося фактичне постачання природного газу постачальником. Розірвання (припинення дії) цього договору не звільняє споживача від обов`язку сплатити заборгованість постачальнику за цим договором.

На виконання умов укладеного між сторонами договору позивач поставив відповідачу у період з 01.10.2021 до 31.12.2021 природний газ на загальну суму 602.471,42грн, що підтверджується актом № 15846 приймання-передачі природного газу за жовтень 2021 року на суму 24.435,10 грн (арк. 15, том 1), який підписаний, зокрема, з боку відповідача, акт № 20894 приймання-передачі природного газу за листопад 2021 року на суму 372.436,34 грн (арк. 22, том 1), який підписаний, зокрема, з боку відповідача, акт № 31420 приймання-передачі природного газу за грудень 2021 року на суму 205.599,98грн (арк. 30, том 1), який не підписаний відповідачем.

За отриманий від позивача природний газ відповідач розрахувався частково, у зв`язку з чим розмір заборгованості складає 205.599,98 грн / фактично за газ поставлений у грудні 2021 року (з 02.12.2021 до 07.12.2021)/.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань позивач нарахував відповідачу:

- пеню за період прострочення з 01.12.2021 до 20.12.2022 на суму 234,98 грн та з 01.02.2022 до 31.08.2022 на суму 30.361,20 грн;

- три проценти річних за період прострочення з 01.12.2021 до 20.12.2022 на суму 40,17 грн та з 01.02.2022 до 31.08.2022 на суму 3.582,51 грн;

- інфляційні втрати за період прострочення з лютого 2022 року до серпня 2022 року на суму 37.005,99 грн.

Наведені вище обставини і зумовили звернення позивача до суду з даним позовом.

3. ПОЗИЦІЯ СУДУ

Предметом спору у даній справі є вимоги позивача до відповідача про стягнення 276.824,83 грн, з яких 205.599,98 грн основної заборгованості, 30.596,18 грн пені, 3.622,68грн трьох процентів річних, 37.005,99 грн інфляційних втрат.

Згідно з нормами ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. ст. 625, 628, 629 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (ч. 1 ст. 509 ЦК України, ч. 1 ст. 173 ГК України).

Відповідно до ст. 638 ЦК України, яка кореспондується зі ст. 180 ГК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

В ч. 3 ст. 180 ГК України визначено, що при укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Оцінивши зміст договору, господарський суд встановив, що сторонами погоджено його істотні умови.

Договір підписано уповноваженими особами та скріплено печатками.

Договір у встановленому порядку не оспорено; не розірвано; не визнано недійсним.

Таким чином укладений між сторонами договір є дійсним, укладеним належним чином та є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 ЦК України).

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором поставки.

Отже, двосторонній характер договору зумовлює взаємне виникнення у кожної зі сторін прав та обов`язків. Тобто, з укладенням такого договору постачальник бере на себе обов`язок поставити певний товар і, водночас, покупець зобов`язується прийняти та оплатити такий товар.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором про постачання природного газу постачальником «останньої надії».

Отже двосторонній характер договору зумовлює взаємне виникнення у кожної зі сторін прав та обов`язків. Тобто, з укладенням такого договору виконавець бере на себе обов`язок надати послуги в установлених обсягах, належної якості і, водночас, споживач зобов`язується прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розмірі, строки та порядку, визначені цим договором.

На виконання умов укладеного між сторонами договору позивач поставив відповідачу у період з 01.10.2021 до 31.12.2021 природний газ на загальну суму 602.471,42грн.

Газ поставлений у період з 01.10.2021 до 30.11.2021 відповідач оплатив, а акт №31420 приймання-передачі природного газу за грудень 2021 року на суму 205.599,98 грн відповідач і не оплатив, і не підписав.

Оцінюючи заперечення відповідача в частині того, що з 01.12.2021 постачальником природного газу для власних потреб споживача (відповідача) є третя особа-2, договірні взаємовідносини з якою підтверджуються укладеним договором від 30.11.2021 за № 03-1295/21-БО-Т, суд бере до уваги, що третя особа-2 у письмових пояснення (вх. № 45069/22 від 21.12.2022) повідомила суд, що постачання природного газу, згідно договору від 30.11.2021 за № 03-1295/21-БО-Т відбулося з 08.12.2021.

Водночас суд встановив, що акт №31420 приймання-передачі природного газу за грудень 2021 року на суму 205.599,98 грн складений за період з 02.12.2021 до 07.12.2021, про що чітко зазначено у акті.

Таким чином, позивач правомірно нарахував відповідачу заборгованість за грудень 2021 року (з 02.12.2021 до 07.12.2021) на суму 205.599,98 грн, оскільки третя особа-2 поставку природного газу відповідачу розпочала з 08.12.2022.

Установлено, що рахунок на оплату (природний газ) № 2055 (арк. 31, том 1) за газ поставлений у грудні 2021 року позивач направив відповідачу (арк. 32-34, том 1), однак у встановлений договором строк вказаний рахунок не оплачений у повному обсязі (на суму 205.599,98грн).

Порядок здійснення оплати визначений пунктом 4.4 договору, яким передбачено, що споживач зобов`язаний оплатити вартість спожитого ним природного газу до закінчення календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу.

Таким чином, строк оплати природного газу є таким, що настав.

За отриманий від позивача природний газ відповідач розрахувався частково і несвоєчасно, у зв`язку з чим заборгованість відповідача перед позивач за природний газ поставлений у період з 01.10.2021 до 31.12.2021 складає 205.599,98 грн.

Доказів погашення суми боргу у розмірі 205.599,98 грн відповідач не надав.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення основної заборгованості за грудень 2021 року на суму 205.599,98 грн заявлені правомірно та підлягають задоволенню.

Щодо вимог про стягнення пені

Згідно з ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

За визначенням ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 1 ст. 230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно з ч. ч. 4, 6 ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).

Частиною 6 ст. 232 ГК України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Відповідно до пункту 4.5 типового договору постачання природного газу постачальником "останньої надії" у разі порушення споживачем, що не є побутовим, строків оплати за цим договором він сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Позивач нарахував до стягнення з відповідача пеню за загальний період прострочення за період прострочення з 01.12.2021 до 31.08.2022 на суму 30.596,18 грн.

Відповідач контррозрахунку не надав; вимогу заперечив.

Господарський суд перевірив розрахунок пені та визнав його арифметично та методологічно правильним, а вимогу обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Щодо вимог про стягнення трьох процентів річних та інфляційних втрат

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач нарахував до стягнення з відповідача три проценти річних за період прострочення з 01.12.2021 до 31.08.2022 на суму 3.622,68 грн та інфляційні втрати за період прострочення з лютого 2022 року до серпня 2022 року на суму 37.005,99 грн.

Відповідач контррозрахунку не надав; вимогу заперечив.

Господарський суд перевірив розрахунки трьох процентів річних та інфляційних втрат і визнав їх арифметично та методологічно правильними, а вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Оцінка аргументів учасників справи

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно зі ст. ст. 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Позивач довів обставини наявності спірної заборгованості у повному обсязі.

Водночас, належних доказів на підтвердження у повному обсязі своїх доводів, викладених у відзиві, відповідач суду не надав.

Доводи відповідача, викладені у відзиві на позов, господарським судом до уваги не приймаються з огляду на те, що матеріали справи містять докази на підтвердження того, що між сторонами укладено публічний типовий договір на постачання природного газу постачальником «останньої надії» і позивач постачав відповідачу природний газ у період з жовтня 2021 до 07.12.2021 включно.

Договір постачання між постачальником «останньої надії» і споживачем вважається укладеним з дня, визначеного на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи днем початку постачання природного газу споживачу в Реєстрі споживачів постачальника «останньої надії» відповідно до Кодексу газотранспортної системи.

Таким чином, укладений між сторонами публічний типовий договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань згідно статей 173, 174, 175 ГК України, статей 11, 202, 509 ЦК України, і згідно статті 629 ЦК України є обов`язковим для виконання сторонами.

Посилання відповідача на договір № 03-1295/21-БО-Т від 30.11.2021, не спростовують того факту, що у період з 01.10.2021 до 07.12.2021 відповідач отримував природний газ від позивача.

Відповідач не долучив до матеріалів справи доказів того, що у період з 01.10.2021 до 07.12.2021 на Інформаційній платформі була наявна інформація щодо постачання природного газу відповідачу з боку ТОВ «ГК «Нафтогаз Трейдинг».

Більш того, суд звертає увагу, що спірна заборгованість у розмірі 205.599,98 грн, стосується саме періоду з 02.12.2021 до 07.12.2021, що підтверджується рахунком на оплату (природний газ) № 2055 (арк. 31, том 1).

Між тим, суд вказує про те, що підставою для здійснення оплати є саме рахунок, а не акт приймання-передачі, а тому заперечення відповідача в частині того, що акт приймання-передачі ним не підписаний, а отже не є належним доказом відхиляються судом як необґрунтовані.

Як зазначено у п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Суд також зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Суду у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03 від 28.10.2010).

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.

Беручи до уваги наведене, всі інші аргументи учасників справи суд з урахуванням п. 3 ч. 4 ст. 238 ГПК України відхиляє як такі, що не стосуються предмета спору, є явно необґрунтованими та неприйнятними з огляду на законодавство та усталену судову практику.

У справі, що розглядається, суд, дійшов висновку, що позовні вимоги із зазначених позивачем підстав підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати

Згідно зі ст. 129 ГПК України витрати зі сплаті судового збору за подання позовної заяви покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 73 - 79, 86, 129, 233, 238, 240, 241 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з КОМУНАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ «СТАРОДОБРОВІЛЬСЬКИЙ ПСИХОНЕВРОЛОГІЧНИЙ ІНТЕРНАТ «ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ» (Україна, 53711, Дніпропетровська обл., Криворізький р-н, село Стародобровільське, вул.Степова, будинок 2-В; ідентифікаційний код 03188240) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ГАЗОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ «НАФТОГАЗ УКРАЇНИ» (Україна, 04116, місто Київ, ВУЛИЦЯ ШОЛУДЕНКА, будинок 1; ідентифікаційний код 40121452) 205.599,98 грн (двісті п`ять тисяч п`ятсот дев`яносто дев`ять грн 98 к.) основної заборгованості, 30.596,18 грн (тридцять тисяч п`ятсот дев`яносто шість грн 18 к.) пені, 3.622,68 грн (три тисячі шістсот двадцять дві грн 68 к.) трьох процентів річних, 37.005,99 грн (тридцять сім тисяч п`ять грн 99 к.) інфляційних втрат, 4.152,37 грн (чотири тисячі сто п`ятдесят дві грн 37 к.) судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.А. Дупляк