Рішення № 108057464, 20.12.2022, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

20 грудня 2022 року Справа № 903/697/22

Господарський суд Волинської області у складі судді Слободян О.Г., за участю секретаря судового засідання Лівандовського Т.Г.,

представника позивача: адвоката Кузіна В.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк Приватбанк

до відповідача: Приватного підприємства Захід

про стягнення 901851грн. 03коп.

встановив: АТ КБ Приватбанк (позивач) звернувся до суду з позовом про стягнення з ПП Захід (відповідача) 901851грн. 03коп. заборгованості за договором банківського обслуговування №б/н від 19.09.2017, з яких: 611487грн. 91коп. заборгованість за кредитом, 174629грн. 53коп. заборгованість по процентам за користування кредитом, 106561грн. 27коп. пеня за несвоєчасність виконання зобов`язань по договору, 9172грн. 32коп. заборгованість по комісії за користування кредитом. Також просить стягнути з відповідача судовий збір.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що ПП Захід 19.09.2017р. було підписано заяву про відкриття поточного рахунку. Згідно заяви ПП Захід (відповідач) приєднався до Умов та правил надання банківських послуг, тарифів банку, що розміщені в мережі інтернет на сайті https://privatbank.ua, які разом із заявою складають договір банківського обслуговування №б/н від 19.09.2017р., та взяв на себе зобов`язання виконувати умови договору.

Відповідно до договору відповідачу було встановлено кредитний ліміт на поточний рахунок НОМЕР_1 в електронному вигляді через встановлені засоби електронного зв`язку банку і клієнта, що визначено та врегульовано Умовами та правилами надання банківських послуг.

В порушення умов договору банківського обслуговування відповідач не повернув кредитні кошти у передбачений договором термін та не сплатив інших платежів, передбачених вказаним договором.

Ухвалою суду від 30.09.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

04.10.2022 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній заперечує проти позову, зазначає про сплив позовної давності та просить суд відмовити у позові.

Відповідач вказує, що на підставі анкети-заяви ПП "Захід" відкрито поточний рахунок № НОМЕР_1 , на який було встановлено кредитний ліміт для поповнення оборотних коштів та здійснення поточних платежів в межах даного кредитного ліміту. 31.01.2019 банком на поштову адресу ПП «Захід» була направлена претензія від 23.01.2019 щодо негайного погашення позичальником всієї суми кредиту у зв`язку з невиконанням позичальником своїх зобов`язань. Враховуючи положення ст. 1049 ЦК України, з 03.03.2019 для ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" розпочався перебіг позовної давності щодо позовної вимоги до ПП «Захід» про стягнення заборгованості за договором №б/н від 19.09.2017 року. Вважає, що строк позовної давності щодо пред`явлення ПАТ КБ «Приватбанк» до ПП «Захід» позовної вимоги про стягнення заборгованості за договором №б/н від 19.09.2017 року сплив 23.05.2022 року.

Також, відповідач повідомляє, що 23.05.2019 ПАТ КБ «Приватбанк» подав до Постійно діючого Третейського суду при Асоціації «Дніпровський банківський союз» позовну заяву про солідарне стягнення з ПП «Захід» та ОСОБА_1 заборгованості за договором №б/н від 19.09.2017 року в розмірі 611487,91 грн. Рішенням Третейського суду при Асоціації «Дніпровський Банківський Союз» від 04 липня 2019 року позовні вимоги АТ КБ «ПРИВАТБАНК» було задоволено. Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 18.09.2019 рішенйя Постійно діючого регіонального Третейського суду України при Асоціації "Дніпровський Банківський союз" від 04.07.2019 у справі № 43/2019 скасовано в частині стягнення з ОСОБА_1 солідарно суми заборгованості 611 487,91 грн та добровільної сплати АТ КБ "Приватбанк" присуджені цим рішенням на його користь грошові кошти шляхом безготівкового переказу на р/р в АТ КБ "Приватбанк". У задоволенні позову в частині стягнення з ОСОБА_1 користь АТ КБ "Приватбанк" заборгованості за Договором № б/н від 19.09.2017 в розмірі 611487,91 грн відмовлено. Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 03.12.2019 ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 18.09.2019 у справі №876/42/19 залишено без змін. АТ КБ "ПриватБанк" звернулося до Центрального апеляційного господарського суду з заявою про видачу наказу на примусове виконання рішення третейського суду від 04.07.2019 у справі № 43/2019. Проте, ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 08.04.2021 у справі №876/29/21 відмовлено у задоволенні заяви АТ КБ "Приватбанк" про видачу наказу на примусове виконання рішення постійно діючого Третейського суду при Асоціації "Дніпровський Банківський Союз" від 04.07.2019 у третейській справі № 43/2019. Постановою Верховного Суду від 09.06.2021 року апеляційна скарга АТ КБ "Приватбанк" на ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 08.04.2021 у справі №876/29/21 залишена без задоволення, ухвала Центрального апеляційного господарського суду від 08.04.2021 у справі № 876/29/21 залишена без змін. Обгрунтовуючи зазначені рішення, Центральний апеляційний господарський суд та Верховний Суд зазначили, що додані до заяви АТ КБ "Приватбанк" "Умови та правила надання банківських послуг" не містять підпису позичальника, а підписання анкети-заяви про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг не може вважатися договором приєднання; також у АТ КБ "ПриватБанк" відсутні докази на підтвердження обставин внесення на офіційну сторінку Умов та правил надання банківських послуг в редакції, доданих до матеріалів справи саме 01.09.2017.

Також, відповідач подав заяву про застосування строку позовної давності.

04.10.2022 на адресу суду позивач, посилаючись на ч.5-7 ст. 252 ГПК України, надіслав клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.

Ухвалою суду від 05.10.2022р. постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін. Призначено судове засідання для розгляду справи 01.11.2022р.

01.11.2022р. представник позивача подав до суду письмові пояснення (вх.№01-57/6079/22), в яких зазначив, що відповідач вважає, що АТ КБ Приватбанк звернулося з вищевказаним позовом з пропуском позовної давності, який сплинув 23 травня 2022 року. Проте, відповідно до п. 19 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257- 259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії.

Також, зазначив, що на всій території України з 12 березня 2020 року, згідно постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19, установлено карантин.

Запроваджений згідно названого нормативно-правового акту карантин діє по сьогодні, що вбачається із змісту постанови Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2020 року № 1236 Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 із відповідними змінами та доповненнями.

Отже, банк при зверненні з позовом до суду у серпні 2022 року не пропустив строк позовної давності, оскільки цей строк продовжено на підставі вищезазначених нормативно-правових актів.

Ухвалою суду від 01.11.2022р. постановлено: перейти до розгляду справи №903/697/22 за правилами загального позовного провадження; замінити засідання для розгляду справи, призначене на 01.11.22, на підготовче засідання; відкласти підготовче засідання на 22.11.2022 р.

Ухвалою суду від 22.11.2022 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті "29" листопада 2022 р.

Ухвалою суду від 29.11.2022 відкладено розгляд справи на 20.12.2022, визнано явку учасників справи у судове засідання на їх розсуд.

В судове засідання 20.12.2022 представник відповідача не з`явився, хоча належним чином був повідомлений про час та дату розгляду справи, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправленя. Клопотаня та заяв суду не подав, про причини неявки суд не повідомив.

В судовому засіданні 20.12.2022 представник позивача позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити повністю.

Дослідивши наявні у справі письмові докази, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд встановив наступне.

19.09.2017 ПП "Захід" (Клієнт) було підписано заяву на відкриття рахунку та анкету про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг (надалі-заява) ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" (Банк). Заява була підписана директором ПП "Захід" Іванішиною М.Я та завірена печаткою підприємства.

На підставі анкети-заяви приватному підприємству "Захід" відкрито поточний рахунок № НОМЕР_1 , що не заперечується відповідачем.

Із змісту заяви вбачається, що директор Іванішина М.Я. анкетою-заявою відповідно до ст. 634 ЦК України у повному обсязі приєднується до Умов та правил надання банківських послуг (далі - Умови), Тарифів банку, що розміщені в на офіційному сайті банку в мережі Інтернет за адресою http://privatbank.ua та які разом із пам`яткою клієнта та тарифами становлять договір банківського обслуговування.

Позивач зазначає, що відповідачу було встановлено кредитний ліміт, на поточний рахунок № НОМЕР_1 в електронному вигляді через встановлені засоби електронного зв`язку Банку і Клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, СМС - повідомлення або інших), що визначено і врегульовано Умовами та правилами надання банківських послуг.

Відповідно до 3.2.1.1.16. Умов - при укладанні договорів і угод, чи вчиненні інших дій, що свідчать про приєднання Клієнта до «Умов і правил надання банківських послуг» (або у формі «Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки» або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк / інтернет клієнт- банк, або у формі обміну паперовій або електронній інформацією, або в будь-якій іншій формі), Банк І Клієнт допускають використання підписів Клієнта у вигляді електронно - цифрового підпису та/або підтвердження через пароль, спрямований Банком через верифікований номер телефону, який належить уповноваженій особі Клієнта з правом "першого підпису. Підписання договорів і угод таким чином прирівнюється до укладання договорів та угод у письмовій формі.

Відповідно до п. 3.2.1.1.1. Умов к кредитний ліміт на поточний рахунок надається на поповнення оборотних коштів та здійснення поточних платежів Клієнта, в межах кредитного ліміту. Про розмір ліміту Банк повідомляє Клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв`язку Банка та Клієнта,

Відповідно до п. 3.2.1.1.3 Умов к кредит надається в обмін на зобов`язання Клієнта щодо його повернення, сплаті процентів та винагороди.

Відповідно до 3.2.1.1.8. Умов проведення платежів Клієнта у порядку обслуговування кредитного ліміту, проводиться Банком протягом одного року з моменту підписання угоди про приєднання Клієнта до «Умов і правил надання банківських послуг» (або у формі «Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки» або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк / інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовій або електронній інформацією, або в будь-якій іншій формі - «Угода»),

Відповідно до п. 3.2.1.1.6. Умов ліміт може бути змінений Банком в односторонньому порядку, передбаченому Умовами і правилами надання банківських послуг, у разі зниження надходжень грошових коштів на поточний рахунок або настання інших факторів, передбачених внутрішніми нормативними документами Банку. Підписавши Угоду, Клієнт висловлює свою згоду на те, що зміна Ліміту проводиться Банком в односторонньому порядку шляхом повідомлення Клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв`язку Банку і Клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк,смс - повідомлення або інших).

Як вбачається з матеріалів справи, Банк перерахував на поточний рахунок ПП "Захід" кредитні кошти у розмірі 600000 грн., що підтверджується довідкою банку про розміри встановлених кредитних лімітів від 17.08.2022 та банківською випискою за період з 01.06.2000 до 26.07.2022 та не заперечується відповідачем.

Позивач зазначає, що відповідач належним чином не виконував умоми договору, а тому станом на 27.07.2022 заборгованість відповідача становить 1103732,15 грн., з них 611 487,91 грн. - заборгованість за кредитом, 174 629,53 грн. заборгованість за процентами за користування кредитом, 9172,32 грн. - заборгованість по комісії за користування кредитом та 308442,39грн - пеня за несвоєчасність виконання зобов`язань за Договором.

31.01.2019 позивачем на адресу ПП "Захід" була надіслана претензія (від 23.01.2019) з вимогою погасити заборгованість на суму 611487,91грн. та інші нарахування, що підтверджується списком згрупованих поштових відправлень, фіскальним чеком та описом вкладення до цінного листа. Претензія була залишена відповідачем без задоволення.

Також, 07.12.2019 відповідачу повторно була надіслана претензія, про що свідчить список згрупованих поштових відправлень, фіскальний чек та опис вкладення до цінного листа. Претензія позивача також була залишена відповідачем без задоволення.

АТ КБ "Приватбанк" звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з ПП "Захід" 901851грн. 03коп. заборгованості за договором банківського обслуговування №б/н від 19.09.2017, з яких: 611487грн. 91коп. заборгованість за кредитом, 174629грн. 53коп. заборгованість по процентам за користування кредитом, 9172грн. 32коп. заборгованість по комісії за користування кредитом та 106561грн. 27коп. пеня за несвоєчасність виконання зобов`язань по договору за період з 01.07.2018 по 14.03.2019.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права і обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також з дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права і обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з положеннями статті 193 Господарського кодексу України, статей 526, 527, 530 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено законом або договором, не випливає із суті зобов`язання. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим до виконання сторонами. Відповідно до ст. 202 Господарського кодексу України, ст. 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 144 Господарського кодексу України, майнові права та майнові обов`язки суб`єктів господарювання виникають з угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

У відповідності до частини 2 статті 639 Цивільного кодексу України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ КБ ПриватБанк).

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За змістом статті 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ч. 1 ст.1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частинами першою та другою статті 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Таким чином, у разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

У заяві на відкриття рахунку, анкеті про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг від 19.09.2017, яка підписана керівником відповідача, розмір встановленого кредитного ліміту, процентна ставка за користування кредитом, розмір комісії за користування кредитом та пені не зазначені.

Матеріали справи не містять підтверджень, що саме наданий позивачем витяг з Умов і Правил розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи заяву на відкриття рахунку та анкету про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, а також те, що вказані документи на момент отримання ПП Захід кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами та щодо сплати неустойки (пені, штрафів), та, зокрема, саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви розмірах і порядках нарахування.

Крім того, роздруківка із сайту Приватбанка "Умов і Правил надання банківських послуг" належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування.

Така ж правова позиція викладена Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 03.07.2019 р. у справі N 342/180/17, в постанові від 07.10.2020 р. у справі N 524/31/19.

В даному випадку також неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК України за змістом якої - договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача (www.privatbank.ua) неодноразово змінювалися самим АТ КБ ПриватБанк.

За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані ПП Захід Умови та Правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком Витяг з "Умов та правил надання банківських послуг" не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із ПП Захід кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.

Оскільки жодних доказів, які б свідчили про те, що ПП Захід знайомилося саме з редакцією витягу з Умов та Правил надання банківських послуг, що додані до матеріалів справи, немає, вони ним не підписані, тому Умови та Правила надання банківських послуг не можна вважати як частину кредитного договору.

За таких обставин відсутні підстави вважати, що 19.09.2017 між сторонами було укладено кредитний договір шляхом підписання заяви про відкриття поточного рахунку та анкети про приєднання до Умов і Привал надання банківських послуг.

Враховуючи наведене, в матеріалах справи відсутні докази виникнення у відповідача зобов`язання щодо сплати позивачу заявлених до стягнення 174629грн. 53коп. заборгованості по процентам за користування кредитом, 9172грн. 32коп. заборгованості по комісії за користування кредитом та 106561грн. 27коп. пені за несвоєчасність виконання зобов`язань по договору.

Отже, судом встановлено, що між ПП Захід та АТ КБ "Приватбанк" склалися фактичні правовідносини щодо надання кредиту. Позивач перерахував на поточний рахунок ПП Захід кредитні кошти, що підтверджується долученою до матеріалів справи довідкою АТ КБ "ПРИВАТБАНК" про розміри встановлених кредитних лімітів від 17.08.2022 та банківською випискою за період з 01.01.2000 по 26.07.2022.

Відкриття поточного рахунку № НОМЕР_1 у АТ КБ "Приватбанк", на який було встановлено кредитний ліміт для поповнення оборотних коштів не заперечується відповідачем - ПП Захід.

Банківська виписка має статус первинного документу, що підтверджено Переліком типових документів, затвердженого наказом Мін`юсту від 12.04.12 р. № 578/5, згідно якого до первинних документів, які фіксують факт виконання госоперації та служать підставою для записів у регістрах бухобліку і в податкових документах, віднесені: касові, банківські документи; повідомлення банків; виписки банків; корінців квитанцій і «касових чекових книжок.

Виписка з банківського рахунку містить інформацію про рух коштів на балансі кредитної катки відповідача баланс станом на дату укладання кредитного договору (надана сума кредиту), всі операції за кредитною карткою (з визначенням дата проведення операції та чітким визначенням проведеної операції, зазначенням суми на балансі рахунку після поведеної з коштами операції).

Як вбачається з розрахунку заборгованості за договором від 19.09.2017 та наданої банківської виписки, на підставі п. 3.2.8.9.6. Умов та правила надання банківських послуг, в рахунок погашення заборгованості за процентами, пенею, комісією, тілом кредиту позивач списував кошти з поточного рахунку відповідача.

Судом встановлено, що всього відповідачем було сплачено та зараховано банком в погашення заборгованості за процентами за користування кредитом, за комісією за користування кредитом та пенею 181893,29грн.

У зв`язку з тим, що надані позивачем Умови та Правила надання банківських послуг не можна розцінювати як частину кредитного договору, суд не погоджується із розподілом коштів і їх зарахуванням, яке проводилося позивачем.

Позивач звернувся з вимогою про стягнення з відповідача 611487грн. 91коп. заборгованості за кредитом, з урахуванням частково погашеної заборгованості по тілу кредиту. Проте, враховуючи часткову сплату відповідачем коштів банку, які були зараховані банком як сплату за комісію, проценти та пеню, заборгованість відповідача за кредитом становить 429594грн. 62коп (611487,91-181893,29), підтверджена матеріалами справи та підлягає до стягнення.

З огляду на зазначене, позовні вимоги підлягають до задоволення в частині стягнення 429594грн. 62коп. заборгованості за кредитом. В решті позову слід відмовити.

У відзиві на позов відповідач зауважив, що строк позовної давності щодо пред`явлення позовних вимог АТ КБ "Приватбанк" до ПП "Захід" сплив 23.05.2022, що є підставою для відмови у задоволенні позову. Відповідач подав заяву про застосування строку позовної давності.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно ст. 257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін (ч. 1 ст. 259 ЦК України).

Статтею 261 ЦК України встановлено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. За зобов`язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред`явити вимогу про виконання зобов`язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч.4 ст.267 ЦК України).

З матеріалів справи вбачається, що з претензією-вимогою (від 23.01.2019) про сплату боргу АТ КБ "Приватбанк" звернувся до відповідача 31.01.2019, що підтверджується списком згрупованих поштових відправлень, фіскальним чеком та описом вкладення до цінного листа від 31.01.2019. Зазначене не заперечується відповідачем.

Згідно ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Враховуючи, що у матеріалах справи відсутні дані про дату отримання відповідачем претензії-вимоги АТ КБ "Приватбанк", суд вважає, що 30-денний строк для задоволення претензії розпочався 31.01.2019. Отже, враховуючи положення ч.1 ст.1049 ЦК України, відповідно з 03.03.2019 розпочався перебіг позовної давності щодо позовної вимоги АТ КБ "Приватбанк" до ПП" Захід".

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року N 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (із змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України) установлено з 12 березня 2020 року на всій території України карантин. Строк карантину неодноразово продовжувався.

Запроваджено обмежувальні заходи щодо протидії поширенню коронавірусу COVID-19, які безпосередньо впливають на виконання державою своєї соціальної, економічної, правозахисної функцій, введено певні обмеження прав та свобод людини і громадянина.

Законом України N 530-IX від 17 березня 2020 року "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" введення карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, віднесено до форс-мажорних обставин (частина друга статті 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати").

Законом України від 30 березня 2020 року N 540-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" розділ "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України доповнено, зокрема, пунктом 12 наступного змісту: "Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину".

Врахувавши, що останнім днем звернення до суду з позовом у межах строку позовної давності було 03.03.2022 (позовна заява подана до суду 07.09.2022), а Закон України від 30 березня 2020 року N 540-IX щодо продовження строків позовної давності на час дії карантину набрав чинності 02 квітня 2020 року, з огляду на встановлений Кабінетом Міністрів України карантин з 12 березня 2020 року, позивачем не пропущено строк позовної давності.

Зазначена правова позиція також викладена у постанові Верховного суду України від 07.09.2022 у справі № 679/1136/21.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.

Згідно із ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Частиною 1 статті 78 ГПК України визначено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Згідно п.2 ч.1 ст.129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 129, 202, 233, 236- 238, 240 Господарського процсуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства Захід (45510, Волинська обл, Локачинський район, с. Павловичі, вул. Паламарчука, буд. 48, код ЄДРПОУ 20132169) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк Приватбанк (м. Київ, вул. Грушевського, 1Д, код ЄДРПОУ 14360570) 429594грн. 62коп. заборгованості за кредитом, а також 6443грн. 92коп. витрат по сплаті судового збору.

3. В решті позову відмовити.

Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного рішення.

Повне рішення складено та підписано 23.12.2022.

СуддяО. Г. Слободян