Рішення № 108055220, 23.12.2022, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 грудня 2022 року Чернігів Справа № 620/4237/22

Чернігівський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Непочатих В.О., розглянувши в спрощеному позовному провадженні без повідомлення сторін в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області № 253450002385 від 16.06.2022;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області призначити та виплатити позивачу пенсію за віком згідно зі статтею 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 07 квітня 2022 року.

В обґрунтування своїх вимог позивачем зазначено, що ним було надано достатньо документів для підтвердження факту постійного проживання у зоні гарантованого добровільного відселення (в селах Луб`яне (Червоний Пахар) та Заріччя) 7 років 7 місяців 6 днів, і в тому числі з моменту аварії по 31 липня 1986 року, а отже має право на призначення пенсії із зменшенням пенсійного віку на 6 років. Тому вважає протиправною відмову відповідача у призначенні йому пенсії, відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернігівській області надано до суду віздив на позов, в якому просить відмовити позивачу у задоволенні позову, посилаючись на те, що в довідці виконавчого комітету Семенівської міської ради Новгород-Сіверського району від 31.05.2022 № 156 зазначено, що у період з 26.04.1986 по 31.10.1986, з 01.01.1987 по 28.02.1987, з 06.06.1990 по 02.03.1993 позивач постійно проживав в с. Луб`яне, що відноситься до зони гарантованого добровільного відселення. Проте, у період з 01.09.1983 по 26.03.1987, позивач навчався у технікумі, що розташований у м. Бобровиця, яке не належить до зони гарантованого добровільного відселення. Крім того, згідно записів трудової книжки з 05.04.1986 позивач зарахований робітником виробничої частини того ж таки технікуму та звільнений 26.03.1987 у зв`язку з закінченням навчання. Тому відповідач вважає, що довідка № 156, на яку посилається позивач, як на підставу для задоволення позовних вимог, не є належним та допустимим доказом проживання позивача у зоні гарантованого добровільного відселення та вказане унеможливлює застосування для позивача початкової величини зменшення пенсійного віку на 3 роки.

Також зазначає, що відповідно до довідки від 01.06.2022 № 101 позивач працював з 27.06.1990 по 26.03.2000 у СТОВ «Сновське», яке, як підтверджує і визнає у позовній заяві сам позивач до 29.05.2009 було розташоване у с. Медведівка, Семенівський район що належить до зони посиленого радіоекологічного контролю (4 зона). За таких умов дана довідка не може вважатися доказом роботи позивача у зоні гарантованого добровільного відселення (3 зона). Вказує, що за період, починаючи з 27.03.2000 позивачем до відповідача не надавалось жодних відомостей про роботу в зоні гарантованого добровільного відселення. Згідно записів трудової книжки до 11.12.2012 (запис про звільнення № 21, арк. 42) всі записи про роботу позивача у СТОВ «Сновське» завіренні печаткою СТОВ «Сновське» с. Медведівка, Семенівський район. Період роботи з 19.02.2013 по 01.08.2014 завірений печаткою СТОВ «Сновське» с. Заріччя, Семенівський район, що розташоване в зоні гарантованого добровільного відселення, проте даного періоду не достатньо для зменшення пенсійного віку на 6 років, як того вимагає позивач.

У наданому до суду відзиві на позов Головне управлінням Пенсійного фонду України в Кіровоградській області просило відмовити у задоволненні позову, посилаючись на те, що Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону № 1058, затвердженим постановою Правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25.11.2005 чітко визначено перелік необхідних документів для надання до органів Пенсійного фонду, а саме: посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та довідка про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за формою, затвердженою постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09.03.1988 № 122, або довідка військової частини, у складі якої особа брала участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, або довідка архівної установи, або інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об`єкт, де особою виконувались роботи з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС; посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи та довідка про період (періоди) проживання (роботи) на територіях радіоактивного забруднення, видана органами місцевого самоврядування (підприємствами, установами, організаціями) (при призначенні пенсії за віком із застосуванням норм статті 55 Закону № 796.

Зазнчає,що в наданій позивачем довідці від 31.05.2022 № 156 частково підтверджено час проживання чи роботи у зоні гарантованого добровільного відселення, а саме: період з 26.04.1986 по 31.07.1986 та з 01.01.1987 по 28.02.1987 співпав з періодом навчання з 01.09.1883 по 26.03.1987. Також відповідно до довідки від 01.06.2022 № 101 позивач працював у період з 28.02.1991 по 01.04.2005 в СТОВ «Сновське», яке знаходиться в с. Заріччя (відноситься до третьої зони гарантованого добровільного відселення), а згідно трудової книжки цей період завірено печаткою СТОВ «Сновське» (місце знаходження с. Медведівка, яке відноситься до четвертої зони посиленого радіоактивного контролю). Тому відповідач вважає, що вкзними документами не підтверджено право позивача на зниження пенсійного віку.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 є особою, потерпілою від Чорнобильської катастрофи, що підтверджується копією посвідчення (категорія 3) серії НОМЕР_1 , виданого Чернігівською обласною державною адміністрацією 26.05.2022 (а.с. 7).

Маючи вік 54 роки позивач 01.06.2022 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області із заявою про призначення йому пенсії за віком відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

З 01.04.2021 органи Пенсійного фонду України застосовують принцип екстериторіальності при опрацюванні заяв про призначення та перерахунки пенсій, що передбачено постановою правління Пенсійного зонду України від 16.12.2020 № 25-1 «Про затвердження Змін до деяких постанов правління Пенсійного фонду України», зареєстрованої в Мін`юсті 16.03.2021 за № 339/35961.

Заява позивача про призначення пенсії була розглянута за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України в Кіровоградській області та рішенням від 16.06.2022 № 253450002385 ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії (а.с. 5).

Відмова мотивова тим, що період з 26.04.1986 по 31.07.1986 та з 01.01.1987 по 28.02.1987 співпав з періодом навчання позивача з 01.09.1883 по 26.03.1987. Також зазначено, що відповідно до довідки від 01.06.2022 № 101 позивач працював у період з 28.02.1991 по 01.04.2005 в СТОВ «Сновське», яке знаходиться в с. Заріччя (відноситься до третьої зони гарантованого добровільного відселення), а згідно трудової книжки цей період завірено печаткою СТОВ «Сновське» (місце знаходження с. Медведівка, яке відноситься до четвертої зони посиленого радіоактивного контролю). Тому вказано, що документами не підтверджено право на зниження пенсійного віку.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров`я та єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення, визначає Закон України від 28.02.1991 № 796-XII «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі - Закон № 796-ХІІ).

Статтею 49 Закону № 796-ХІІ передбачено, що пенсії особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4 встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Згідно з частиною першою статті 55 Закону № 796-ХІІ особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», за наявності відповідного страхового стажу, зменшеного на кількість років зменшення пенсійного віку, але не менше 15 років страхового стажу.

Відповідно до статті 55 Закону України «Про соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи» особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленогостаттею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», за наявності відповідного страхового стажу, зменшеного на кількість років зменшення пенсійного віку, але не менше 15 років страхового стажу. Зокрема, право на призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку на 3 роки та додатково 1 рік за 2 роки проживання, роботи, але не більше 6 років мають особи, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні гарантованого добровільного відселення за умови, що вони станом на 01 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 3 років.

Підпунктом 5 пункту 2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно доЗакону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженогопостановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1(далі - Порядок № 22-1) передбачено, що документи, які засвідчують особливий статус особи: посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та довідка про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за формою, затвердженою постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 9 березня 1988 року № 122, або довідка військової частини, у складі якої особа брала участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, або довідка архівної установи, або інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об`єкт, де особою виконувались роботи з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС; посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи та довідка про період (періоди) проживання (роботи) на територіях радіоактивного забруднення, видана органами місцевого самоврядування (підприємствами, установами, організаціями) (при призначенні пенсії за віком із застосуванням нормстатті 55 Законом № 796-ХІІ).

Із аналізу наведених правових норм слідкє, що право на зменшення пенсійного віку мають особи, які в установленому законом порядку набули статусу потерпілого від Чорнобильської катастрофи та постійно проживали у зоні гарантованого добровільного відселення станом на 01.01.1993 не менше 3 років.

Частинами третьою, четвертою статті 15 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»встановлено, що підставами для визначення статусу потерпілих від Чорнобильської катастрофи, які проживають або працюють на забруднених територіях, є довідка про період проживання, роботи на цих територіях.

Видача довідок про період проживання на територіях радіоактивного забруднення, евакуацію, відселення, самостійне переселення здійснюється органами місцевого самоврядування.

Згідно пункту 5 Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого Кабінету Міністрів України від 20.01.1997 № 51 (далі - Порядок № 51) потерпілим від Чорнобильської катастрофи (не віднесеним до категорії 2), які постійно проживали на територіях зон безумовного (обов`язкового) та гарантованого добровільного відселення на день аварії або які станом на 1 січня 1993 року прожили у зоні безумовного (обов`язкового) відселення не менше двох років, а на території зони гарантованого добровільного відселення - не менше трьох років та відселені або самостійно переселилися з цих територій, чи таким, що постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються у зонах безумовного (обов`язкового) та гарантованого добровільного відселення, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у зоні безумовного (обов`язкового) відселення не менше двох років, а у зоні гарантованого добровільного відселення - не менше трьох років, і віднесеним до категорії 3, видаються посвідчення зеленого кольору, серія Б.

Пунктом 10 Порядку № 51 передбачено, що видача посвідчень провадиться, зокрема, обласними державними адміністраціями за поданням місцевих органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування за місцем проживання. Посвідчення видаються особам, які постійно проживають або працюють чи постійно навчаються у зонах безумовного (обов`язкового) та гарантованого добровільного відселення за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у зоні гарантованого добровільного відселення - не менше трьох років, - на підставі довідки встановленого зразка.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що єдиним документом, який підтверджує статус потерпілого від Чорнобильської катастрофи, учасника ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС та надає право користування пільгами, встановленимиЗаконом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», зокрема, призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій, є посвідчення «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС» або «Потерпілий від Чорнобильської катастрофи».

Різного роду довідки про період роботи (служби) у зоні відчуження, про евакуацію, відселення, самостійне переселення, про період проживання та роботи на забруднених територіях тощо є лише підставами для визначення в установленому порядку статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС або потерпілих від Чорнобильської катастрофи.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постановах від 27.02.2018 у справі № 344/9789/17, від 31.07.2018 у справі № 751/2050/17, від 22.01.2019 у справі № 129/1535/17, від 21.11.2019 у справі № 572/47/17.

За встановленими обставинами, 26.05.2022 позивачу повторно видано посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи категорія 3 серії НОМЕР_1 (замість посвіднення серії НОМЕР_2 , відповідно до якого позивач має право на пільги та компенсації, встановленіЗаконом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»для осіб, які постійно проживають та постійно працюють у зонах безумовного (обов`язкового) відселення та гарантованого добровільного відселення.

Отже, наявне у позивача посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи підтверджує факт проживання останнього у зоні гарантованого добровільного відселення станом на 1 січня 1993 року не менше трьох років та надає право на призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку відповідно до вимогстатті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Тому, суд не приймає до уваги доводи Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про те, що станом на 1 січня 1993 року позивач не прожив чи відпрацював в зоні гарантованого добровільного відселення 3 роки, з огляду на що останній не має права на пенсію зі зниженням пенсійного віку, оскільки основним документом, що підтверджує право позивача на пільги та компенсації, встановленіЗаконом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», є посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи.

При цьому суд зазначає, що відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, рішення та дії якого оскаржуються, не надано доказів того, що видача позивачу посвідчення була оскаржена або, що таке посвідчення скасоване.

Відтак, суд дійшов висновку про наявність у позивача права на призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку відповідно достатті 55 Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Що стосується періоду роботи позивача в СТОВ «Сновське», то суд зазначає наступне.

Як слідує з копії трудової книжки позивача серії НОМЕР_3 , після зміни реєстрації юридичної адреси СТОВ «Сновське», позивач працював у вказаному підприємстві у наступні періоди: з 16.06.2009 по 25.11.2010, з 30.11.2010 по 04.12.2010, з 01.04.2011 по 01.11.2011, з 03.04.2012 по 11.12.2012 та з 19.02.2013 по 01.08.2014 (а.с. 12-17).

Також довідкою СТОВ «Сновське» від 20.06.2022 № 110 підтверджується, що 29.05.2009 була проведена зміна свідоцттва про державну реєстрацію, де юридична адреса СТОВ «Сновське» була змінена з: АДРЕСА_1 (а.с. 11).

Згідно постанови Кабінету Міністрів України від 23.07.1991 року № 106 «Про організацію виконання постанов Верховної Ради Української РСР про порядок введення в дію законів Української РСР «Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи» та «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» с. Заріччя Семенівського району Чернігівської області відноситься до 3 зони радіоактивного забруднення - зони гарантованого добровільного відселення.

Тобто, періоди роботи позивача в СТОВ «Сновське» після 29.05.2009 мають бути заразовані до строку роботи позивача у зоні гарантованого добровільного відселення.

Разом з тим, приймаючи рішення про відмову в призаченні пенсії № 253450002385 від 16.06.2022, Голове управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області не надало оцінку вказаним обставинам.

Таким чином, з урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню, шляхом визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області № 253450002385 від 16.06.2022 про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 .

Що стосується вимоги ОСОБА_1 про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області призначити та виплатити позивачу пенсію за віком згідно зі статтею 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 07.04.2022, то суд зазначає таке.

З практики Європейського суду витікає, що в національному праві має бути передбачено засіб правового захисту від довільних втручань органів державної влади в права, гарантовані Конвенцією. Будь-яка законна підстава для здійснення дискреційних повноважень може створити юридичну невизначеність, що є несумісною з принципом верховенства права без чіткого визначення обставин, за яких компетентні органи здійснюють такі повноваження, або, навіть, спотворити саму суть права. Отже, законом повинно з достатньою чіткістю бути визначено межі дискреції та порядок її здійснення, з урахуванням легітимної мети певного заходу, аби убезпечити особі адекватний захист від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Конкретна норма закону повинна містити досить чіткі положення про рамки і характер здійснення відповідних дискреційних повноважень, наданих органам державної влади. У разі, якщо ж закон не має достатньої чіткості, повинен спрацьовувати принцип верховенства права.

Частиною першою статті 58 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» визначено, зокрема, що Пенсійний фонд є органом, який призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій.

Отже, вирішення питання про призначення пенсії є виключною компетенцією Пенсійного фонду, у зв`язку з чим належним способом захисту прав позивача є зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву від 07.06.2022 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

У відповідності до вимог частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

За таких обставин, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 необхідно задовольнити частково.

Відповідно до частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Тому, за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області та Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню сплачений ним при поданні позовної заяви судовий збір в розмірі 400,20 грн. з кожного.

Керуючись статтями 9, 72-74, 77, 139, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (вул. П`ятницька, буд. 83-А, м. Чернігів, 14005, код ЄДРПОУ 21390940), Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (вул. Соборна, буд. 7-А, м. Кропивницький, 25009, код ЄДРПОУ 20632802) про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області № 253450002385 від 16.06.2022 про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 .

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 07.06.2022 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

В решті позову відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 400,20 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 400,20 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 23.12.2022.

Суддя В.О. Непочатих