Рішення № 108055182, 22.12.2022, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 грудня 2022 року Чернігів Справа № 620/7571/22

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Заяць О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Адміністрації Державної прикордонної служби України про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Адміністрації Державної прикордонної служби України, у якому просить:

- визнати протиправними дії Адміністрації Державної прикордонної служби України (код ЄДРПОУ 00034039) щодо відмови у підготовці та направленні необхідних документів до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області для призначення ОСОБА_1 (ПІН НОМЕР_1 ) пенсії за вислугу років, відповідно до пункту «а» статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»;

- зобов`язати Адміністрацію Державної прикордонної служби України (код ЄДРПОУ 00034039) підготувати та направити необхідні документи до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області для призначення ОСОБА_1 (ПІН НОМЕР_1 ) пенсії за вислугу років відповідно до пункту «а» статті 12, статті 17-1 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», та підпунктів «а» та «в» пункту З Постанови Кабінету Міністрів № 393 від 17.07.1992 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони та членам їхніх сімей», із зарахуванням до вислуги років для призначення такої пенсії вислуги років ОСОБА_1 у пільговому обчисленні.

В обґрунтування вимог позивачем зазначено, що станом на дату виключення зі списків особового складу частини позивач має військову вислугу років у календарному обчисленні 19 років 05 місяців 01 днів, у пільговому обчисленні 08 років 11 місяців 09 днів, що разом складає 28 років 05 місяців 10 днів, що дає право на призначення пенсії за п. «а» статті 12 Закону № 2262-ХІІ.

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 27.10.2022 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами. Ухвалою суду надано термін для подачі відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив та заперечень.

Відповідач подав відзив на позов, в якому просить відмовити позивачу у задоволенні позову в повному обсязі та зазначає, що проведений правовий аналіз положень Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» дає підстави для висновку про те, що законодавець розмежовує такі поняття як «вислуга років» та «календарна вислуга років». При цьому, до вислуги років є можливим зарахування стажу роботи у пільговому обчисленні і цей стаж теж враховується при призначенні пенсії (впливає на розмір пенсії). В той же час для отримання права на призначення пенсії обов`язковою умовою є наявність саме календарної вислуги років. Вказаним Законом чітко визначено, що пенсія за вислугу років у період з 01 жовтня 2020 року або після цієї дати призначається при наявності 25 календарних років і більше. До цієї вислуги зарахування стажу роботи у пільговому обчисленні законом не передбачено, Закон №2262 не визначає набуття права на призначення пенсії за вислугу років за наявності вислуги, обчисленої на пільгових умовах. Враховуючи, що на дату виключення позивача зі списків особового складу військової частини його загальна вислуга років становить 28 років 05 місяців 10 днів, з яких вислуга на військовій службі у календарному обчисленні становить лише 19 років 06 місяців 01 день, то це не відповідає умовам призначення пенсії за вислугу років, встановленому пунктом «а» статті 12 Закону України № 2262. Отже, правові підстави для підготовки документів, необхідних для призначення позивачу пенсії за вислугу років у Адміністрації ДПС України відсутні, так як позивач не набув право на пенсію згідно із Законом №2262.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Позивач проходив військову службу у складі НОМЕР_2 прикордонного загону імені князя Володимира Великого Державної прикордонної служби України у військовому званні «старший прапорщик» (П-034629) на посаді інспектора прикордонної служби-майстра-начальника 3 комендантської групи комендантського відділення.

Наказом начальника НОМЕР_2 прикордонного загону імені князя Володимира Великого Державної прикордонної служби України від 26 листопада 2020 року №604-ос позивач був звільнений з військової служби в запас за підпунктом «а» ( у зв`язку із закінченням строку контракту) пункту 2 частини 5 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» та наказом від 24 грудня 2020 року №663-ос з 26 грудня 2020 був виключений зі списків частини /а. с. 16/.

Після звільнення позивачу було призначено пенсію за п. «б» статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон №2262), з розрахунку вислуги років в календарному обчисленні 19 років 06 місяців 01 днів та цивільного стажу роботи 08 років 05 місяців 22 дні.

Станом на дату виключення зі списків особового складу частини, а саме на 26.12.2020 позивач має військову вислугу років у календарному обчисленні 19 років 05 місяців 01 день, у пільговому обчисленні 08 років 11 місяців 09 днів, а всього 28 років 05 місяців 10 днів, що підтверджується копією витягу з наказу начальника НОМЕР_2 прикордонного загону імені князя Володимира Великого Державної прикордонної служби України від 24.12.2020 №663-ос /а. с. 16/.

14.09.2022 позивач звернувся з відповідною заявою до Адміністрації Державної прикордонної служби України з проханням підготувати та направити документи до Головного управління ПФУ в Чернігівській області для призначення пенсії за вислугу років за п. «а» статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», статті 17-1 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», та підпунктів «а» та «в» пункту 3 Постанови Кабінету Міністрів № 393 від 17.07.1992 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони та членам їхніх сімей», із зарахуванням до вислуги років для призначення пенсії вислуги років ОСОБА_1 у пільговому обчисленні, а саме: 1 рік за 1,5 років за період з 26.12.2002 до 18.10.2016, а також 1 рік за 3 роки за період з 20.10.2016 до 20.10.2017 /а. с. 17-18/.

Відповідач листом від 08.10.2022 за №11/Х-8452-13705 повідомив позивача, що за результатами розгляду заяви відсутні підстави для підготовки та направлення документів для призначення в подальшому пенсії за вислугу років у відповідності до п. а» статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» /а. с. 19-20/.

Вважаючи дії відповідача щодо відмови в оформленні та направленні до відповідного органу Пенсійного фонду документів, необхідних для призначення пенсії за вислугу років протиправними, позивач звернувся до суду з відповідним позовом за захистом своїх прав та інтересів.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.

Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Закон України від 09.04.1992 №2262-ХІІ Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб (далі Закон № 2262-ХІІ) визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Прикордонних військ України, Національній поліції, державній пожежній охороні. Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом.

Відповідно до статті 1 цього Закону особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи, які мають право на пенсію за цим Законом при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції і в державній пожежній охороні, службі в Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби України мають право на довічну пенсію за вислугу років.

Згідно зі статтею 12 Закону №2262-ХІІ пенсія за вислугу років призначається: а) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах «б»-«д», «ж» статті 21 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині 3 статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби: зокрема, з 1 жовтня 2020 року або після цієї дати і на день звільнення мають вислугу 25 календарних років і більше.

Як слідує з матеріалів справи, позивач звільнений зі служби 26.12.2020.

Саме тому, для призначення пенсії за вислугу років його вислуга має становити - 25 років і більше.

Стаття 17 цього Закону передбачає, що порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 № 393 затверджено Порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей (далі Постанова № 393).

Відповідно до п. 1 Постанови № 393 для призначення пенсій за вислугу років відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони, особам, зазначеним у пункті ж статті 12 такого Закону, до вислуги років зараховуються: військова служба в Збройних Силах, Державній прикордонній службі, Національній гвардії, Управлінні державної охорони, Цивільній обороні України, внутрішніх військах Міністерства внутрішніх справ та інших військових формуваннях, створених Верховною Радою України, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки. Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації, Державній спеціальній службі транспорту.

Відповідно до п. 3 Постанови № 393 до вислуги років для призначення пенсій особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах:

а) один місяць служби за три місяці: участь у бойових діях у воєнний час;

в) один місяць служби за півтора місяця: на заставах, постах, у комендатурах, відділеннях КПП, маневрових групах зі змінними заставами, на кораблях і катерах, що несуть службу по охороні державного кордону України, інших підрозділах Державної прикордонної служби за Переліком, затверджуваним Адміністрацією Державної прикордонної служби України.

Крім того, згідно п. 19 затвердженого наказом МВС України від 20.02.2017 №139 Переліку посад і умов служби в органах Державної прикордонної служби України (Прикордонних військ України), служба в яких військовослужбовцям зараховується до вислуги років, що дає право для призначення пенсії на пільгових умовах, один місяць служби зараховується за півтора місяця військовослужбовцям на прикордонних заставах, постах, резервних заставах комендатур, у прикордонних комендатурах, відділеннях прикордонного контролю, контрольно-пропускних пунктах, у відділеннях інспекторів прикордонної служби (п. 1, 11,21 Розділу II наказу №139).

Як встановлено судом, за період служби в органах ДПС України позивач займав відповідні посади, вислуга на яких зараховується на пільгових умовах з розрахунку 1,5 місяців за 1 місяць та 3 місяці за 1 місяць, що підтверджується розрахунком вислуги років на пенсію, проведеним 105 прикордонним загоном імені князя Володимира Великого Державної прикордонної служби України 01.03.2021 /а. с. 9-15/.

Суд зазначає, що наказ про виключення зі списків особового складу та всіх видів забезпечення від 24.12.2020 №663-ос, який виданий на підставі наказу начальника НОМЕР_2 прикордонного загону імені князя Володимира Великого Державної прикордонної служби України від 26.11.2020 №604-ос, містить відповідний розрахунок як календарної, так і пільгової вислуги років. Згідно вказаного наказу позивач станом на 26.12.2020 має відповідну вислугу: календарну - 19 років 06 місяців 01 день, пільгову - 08 років 11 місяців 09 днів, всього 28 років 05 місяців 10 днів /а. с. 16/.

У даному випадку, позивач не має календарної вислуги років для призначення пенсії, проте в нього наявний відповідний пільговий стаж відповідно до приписів пункту 3 Постанови № 393.

Статтею 17 Закону № 2262-ХІІ визначено види служби та періоди часу, які зараховуються до вислуги років для призначення пенсії, а статтею 17-1 Закону №2262-ХІІ встановлено саме порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим законом. У свою чергу, вказаною нормою передбачено, що цей період та пільгові умови встановлюються саме Кабінетом Міністрів України.

Отже, Законом №2262-ХІІ передбачені пільгові умови для призначення пенсій за вислугу років, які встановлюються урядом, шляхом прийняття підзаконних нормативно-правових актів.

Постановою №393 визначено, зокрема, порядок обчислення та призначення пенсій за вислугу років, зокрема, військовослужбовцям. Вказана постанова є підзаконним нормативно-правовим актом, мета якого конкретизувати нормативне регулювання з метою вирішення питань, що виникають з приводу призначення пенсії за вислугу років, зокрема, і на пільгових умовах.

Таким чином, основним актом, на підставі якого здійснюється обчислення періоду проходження військової служби для зарахування його до стажу є Закон №2262-XII. Пільгове обчислення періоду проходження військової служби є похідним від визначальної підстави і може визначатись іншими підзаконними нормативно-правовими актами, зокрема, Постановою №393. Можливість пільгового обчислення вказаного періоду пов`язується не з категорією працівників, що реалізують право на пенсію, а з спеціальним статусом, якого особи набули в результаті виконання відповідної роботи, яка визначена у законодавчому порядку. Така можливість передбачена Постановою №393.

Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що до актів правового регулювання умов і порядку призначення пенсій за вислугу років належать і ті правові акти, які передбачають пільгове (кратне) обчислення періоду проходження служби для зарахування його до стажу роботи еквівалентно, що дає право на призначення й отримання різних видів пенсій та соціального забезпечення.

Аналогічну правову позицію висловив Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду постанові від 03.03.2021 по справі №805/3923/18-а, у якій з метою приведення судової практики до єдиного тлумачення та застосування норм Закону № 2262-ХП у частині призначення пенсії за вислугу років, враховуючи пільгове нарахування стажу, відступив від правових висновків, викладених у постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 19 вересня 2018 року у справі №725/1959/17, від 27 березня 2018 року у справі №295/6301/17.

Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 14.04.2021 по справі №480/4241/18 дійшов висновку про те, що передбачена Порядком №393 можливість пільгового зарахування окремих видів служби спрямована на реалізацію Закону №2262-XII і положенням цього Закону не суперечить. Аналогічні висновки були здійснені Верховним Судом у постановах від 15.04.2021 по справі №360/4138/18, від 15.04.2021 по справі №620/939/19.

До подібних висновків прийшов Верховний Суд і у постанові від 21.10.2021 у справі №620/940/19, зокрема суд зазначив: Згідно із вказаним наказом начальника Чернігівського прикордонного загону від 03.07.2017 №224-ос вислуга років позивача станом на 01.08.2017 становить: календарна: 21 рік 03 місяці 15 днів; пільгова: 09 років 05 місяців 25 днів; всього: 30 років 09 місяців 10 днів.

У справі, що розглядається, позивач не має календарної вислуги років для призначення пенсії, проте, в нього наявний відповідний пільговий стаж, відповідно до приписів пункту 3 постанови №393, що не оспорюється позивачем.

Колегія суддів звертає увагу на те, що статтею 17 Закону №2262-ХІІ визначено види служби та періоди часу, які зараховуються до вислуги років для призначення пенсії, а статтею 17-1 Закону №2262-ХІІ встановлено саме порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим законом. У свою чергу, вказаною нормою передбачено, що цей період та пільгові умови встановлюються саме Кабінетом Міністрів України.

Отже, Законом №2262-ХІІ передбачені пільгові умови для призначення пенсій за вислугу років, які встановлюються урядом, шляхом прийняття підзаконних нормативно- правових актів.

Постановою №393 визначено, зокрема, порядок обчислення та призначення пенсій за вислугу років особам, які проходили службу в підрозділах Державної прикордонної служби. Вказана постанова є підзаконним нормативно-правовим актом, мета якого конкретизувати нормативне регулювання з метою вирішення питань, що виникають з приводу призначення пенсії за вислугу років, а також і на пільгових умовах.

Таким чином, основним актом, на підставі якого здійснюється обчислення періоду проходження військової служби для зарахування його до стажу є Закон №2262-ХІІ. Пільгове обчислення періоду проходження військової служби є похідним від визначальної підстави і може визначатись іншими підзаконними нормативно-правовими актами, зокрема, постановою №393. Можливість пільгового обчислення вказаного періоду пов`язується, насамперед, зі спеціальним статусом, якого особи набули в результаті виконання відповідної роботи, яка визначена у законодавчому порядку.

Отже, особам, які проходили військову службу в підрозділах Державної прикордонної служби за Переліком, затверджуваним Адміністрацією Державної прикордонної служби України, вислуга років, що дає право для призначення пенсії відповідно до статті 12 Закону №2262-ХІІ обчислюється на пільгових умовах - один місяць служби за півтора місяця.

Такі висновки узгоджуються із правовою позицією, викладеною Верховним Судом у складі суддів Об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду у постанові від 03.03.2021 у справі №805/3923/18-а.

З урахуванням наведеного, колегія суддів погоджується із висновком суду апеляційної інстанції про те, що позивач набув право на отримання пенсії за вислугою років відповідно до пункту «а» частини першої статті 12 Закону №2262-ХІІ, оскільки вислуга років позивача у пільговому обчисленні стажу його роботи на день звільнення становить 30 років 09 місяців 10 днів, а відповідно й про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Подібний правовий висновок також викладений у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 26.04.2021 у справі №766/5993/17, від 16.03.2021 у справі №826/1681 1/18; від 10.03.2021 у справі №812/1100/17, від 27.06.2018 у справі №750/9775/16-а.

Відповідно до частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Статтею 172 Закону № 2262-ХІІ передбачено, що обчислення вислуги років для призначення пенсії здійснюється, як правило, за послужним списком особової справи військовослужбовця, особи, яка має право на пенсію за цим Законом.

Суд зазначає, що відповідно до наказу про виключення зі списків особового складу та всіх видів забезпечення від 24.12.2020 № 663-ос позивач станом на 26.12.2020 мав вислугу більше 25 календарних років (у календарному обчисленні 19 років 05 місяців 01 днів, у пільговому обчисленні 08 років 11 місяців 09 днів, що разом складає 28 років 05 місяців 10 днів).

З урахуванням пільгової вислуги років загальна вислуга років позивача, визначена з дотриманням Закону № 2262-ХІІ, Порядку № 393 і Наказу №139 та у пільговому обчисленні стажу його роботи на день звільнення становить 28 років 05 місяців 10 днів, що є достатнім для призначення пенсії за вислугу років згідно пункту «а» статті 12 Закону № 2262-ХІІ.

Відповідно до пункту 1 Порядку подання та оформлення документів для призначення пенсій відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб затвердженого постановою правління ПФУ від 30.01.2007 №3-1 (далі Порядок №3-1) заяви про призначення пенсії за вислугу років та по інвалідності особам, звільненим зі служби, які мають право на пенсію згідно із Законом №2262-ХІІ, подаються цими особами до головних управлінь Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі через уповноважені структурні підрозділи Державної прикордонної служби України.

Пунктом 12 Порядку № 3-1 визначено, що уповноважений структурний підрозділ у 10-денний термін з дня одержання заяви про призначення пенсії оформляє всі необхідні документи і своє подання про призначення пенсії (додаток 2), ознайомлює з ним особу, якій оформлюється пенсія, і направляє до органу, що призначає пенсії за місцем проживання особи. Уповноважений структурний підрозділ надає допомогу особі в одержанні відсутніх на момент подання заяви документів для призначення пенсії. У разі, якщо підготовлені не всі необхідні для призначення пенсії документи, подаються наявні документи, а документи, яких не вистачає, подаються додатково в строки, визначені пунктом 6 цього Порядку.

Згідно пункту 1 розділу І та пункту 1 розділу II Інструкції про організацію роботи з оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та з інших соціальних питань, затвердженої наказом МВС України від 17.09.2018 №760 уповноважений підрозділ Адміністрації Держприкордонслужби організовує роботи з оформлення документів для призначення пенсій особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону №2262-ХІІ.

Відповідно до п. 1 п. 1 розділу ІІІ наказу МВС №760 уповноважений структурний підрозділ Адміністрації Держприкордонслужби приймає заяву про призначення пенсії та документи згідно з Порядком № 3-1 від особи, яка набула право на пенсію відповідно до Закону № 2262-Х1І, здійснює перевірку обчислення вислуги років (страхового стажу) для призначення пенсії, здійснює перевірку поданих для призначення пенсії документи відповідність викладених у них відомостей про особу даним паспорта та інших документів, у 10-денний строк з дня одержання заяви про призначення пенсії та всіх необхідних документів оформлює особі, якій оформлюється пенсія, подання про призначення пенсії за формою, установленою Порядком № 3-1, та направляє до органу, що призначає пенсії, за місцем проживання особи.

Пунктом 7 Порядку № 3-1 визначений перелік документів який подається уповноваженим підрозділом до пенсійного органу для призначення пенсії за вислугу років.

З урахування вищевказаних пунктів Порядку № 3-1 та наказу №760 юридично значимою дією відповідача, у контексті призначення позивачу пенсії, є оформлення необхідних для цього документів та направлення їх до відповідного Пенсійного органу.

Крім того, відповідач не має право самостійно вирішувати питання щодо відсутності у позивача права пенсію або розмір пенсії, такі рішення приймають виключно органи Пенсійного фонду України. Необхідність вирішення спірних правовідносин між суб`єктом владних повноважень, який видає документи про грошове забезпечення зі всіма її складовими, є необхідною передумовою для звернення до пенсійного органу із заявою про перерахунок пенсії на підставі документів про грошове забезпечення, а тому, відповідач зобов`язаний підготувати та подати до відповідного пенсійного органу документи, необхідні для призначення позивачу пенсії за вислугу років.

Доводи відповідача щодо відсутності у позивача календарної вислуги, необхідних для призначення йому пенсії за вислугу років та, відповідно, обов`язку оформлення документів для її призначення, судом не приймаються до уваги, оскільки позивач законодавством України віднесений до категорій осіб, які мають право на пільгове обчислення вислуги років для призначення пенсії за вислугу років.

Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов`язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме - у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 6 липня 1999 року №8- рп/99 у справі щодо права на пільги та від 20 березня 2002 року №5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).

У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов`язана з ризиком для життя і здоров`я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення (Рішення №5-рп/2002).

Таким чином, пільгова вислуга має враховуватися при призначенні пенсій згідно пункту «а» частини першої статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Спосіб відновлення порушеного права позивача має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення. Зазначена позиція повністю кореспондується з висновками Європейського суду з прав людини, відповідно до яких, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності "небезпідставної заяви" за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею, повинен бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема, в тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (пункт 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьев проти України" від 05.04.2005 (заява №38722/02)).

У контексті спірних відносин мають бути враховані висновки, викладені у постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду від 03.03.2021 у справі №805/3923/18-а, у силу яких основним актом, на підставі якого здійснюється обчислення періоду проходження військової служби для зарахування його до стажу є Закон №2262-ХІІ. Пільгове обчислення періоду проходження військової служби є похідним від визначальної підстави і може визначатись іншими підзаконними нормативно-правовими актами. Можливість пільгового обчислення вказаного періоду пов`язується, насамперед, зі спеціальним статусом, якого особи набули в результаті виконання відповідної роботи, яка визначена у законодавчому порядку.

Згідно з частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню повністю.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Тому за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений ним при поданні позовної заяви судовий збір у розмірі 992,40 грн.

Керуючись ст. ст.139, 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Адміністрації Державної прикордонної служби України щодо відмови у підготовці та направленні необхідних документів до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області для призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугу років відповідно до пункту «а» статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Зобов`язати Адміністрацію Державної прикордонної служби України підготувати та направити необхідні документи до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області для призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугу років відповідно до пункту «а» статті 12, статті 17-1 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», та підпунктів «а» та «в» пункту 3 постанови Кабінету Міністрів №393 від 17.07.1992 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей», із зарахуванням до вислуги років для призначення такої пенсії ОСОБА_1 вислуги років у пільговому обчисленні.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Адміністрації Державної прикордонної служби України на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 992 (дев`ятсот дев`яносто дві) грн 40 коп.

Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .

Відповідач: Адміністрація Державної прикордонної служби України, вул. Володимирська, буд. 26, м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ: 00034039.

Повний текст рішення суду виготовлено 22 грудня 2022 року.

Суддя О.В. Заяць