Рішення № 108053909, 10.11.2022, Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 759/717/21

пр. № 2/759/934/22

10 листопада 2022 року м. Київ

Святошинський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Твердохліб Ю.О,

за участю секретаря судових засідань Гришиної А.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в загальному позовному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради, третя особа: Дев`ята Київська державна нотаріальна контора про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,-

ВСТАНОВИВ:

У січні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив визначити йому додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини за законом після його дружини - ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Свої вимоги позивач мотивував тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його дружина - ОСОБА_2 , після смерті якої відкрилась спадщина на майно, яка складається з квартири АДРЕСА_1 . 13.07.2019 року він звернувся до Дев`ятої київської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, однак нотаріус Івасішин С.В. заяву не прийняв, а почав витребовувати інформацію та документи у підтвердження місця відкриття спадщини, хоча він надав йому інформацію про те, що спадкодавець постійно проживала за адресою: АДРЕСА_1 . В подальшому, звернувшись до нотаріуса для отримання свідоцтва про право на спадщину, йому стало відомо, що 15.08.2019 державний нотаріусом Дев`ятої київської державної нотаріальної контори Русіною Н.О. видана постанова про відмову у вчиненні нотаріальної дії у зв`язку з пропуском встановленого 6-ти місячного терміну для прийняття спадщини. Як вбачається на запитах, наданих нотаріусом, зазначено вихідний номер 4024/02-14, що відповідає номеру спадкової справи 02-14, що підтверджує факт його вчасного звернення з заявою, оскільки запити були зроблені в рамках цієї спадкової справи.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.01.2021 визначено головуючого суддю Войтенко Ю.В. (а.с.22).

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 03.02.2021 відкрито провадження у справі, ухвалено розглядати справу за правилами загального позовного провадження (а.с. 24).

16.06.2021 Київська міська рада надала відзив на позовну заяву, в якому просять суд на підставі поданих позивачем доказів прийняти рішення згідно чинного законодавства, в частині стягнення з відповідача судових витрат відмовити, слухати справу у відсутності представника відповідача (а.с.34-38).

28.09.2021 на виконання вимог ухвали суду від 14.07.2021 Дев`ята Київська державна нотаріальна контора надала копію спадкової справи щодо майна померлої ОСОБА_2 (а.с.60-68).

На підставі розпорядження Керівника апарату Святошинського районного суду м. Києва від 02.05.2022 призначено повторний розподіл судової справи №759/717/21 (а.с.85).

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.05.2022 визначено головуючого суддю Твердохліб Ю.О. (а.с.86).

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 12.05.2022 справу прийнято до провадження, призначено підготовче судове засідання (а.с.88).

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 20.09.2022 закрито підготовче провадження у справі, призначено справу до судового розгляду (а.с.100-101).

В судове засідання позивач та його представник не з`явились, представник позивача ОСОБА_3 надала суду заяву, в якій просить розглядати справу за їх відсутності, позовні вимоги підтримують у повному обсязі, просять їх задовольнити.

В судове засідання представник відповідача не з`явився, про дату та час розгляду справи повідомлений належним чином, у відзиві просить розглядати справу за відсутності представника відповідача.

Представник третьої особи в судове засідання не з`явився, про дату та час розгляду справи повідомлений судом належним чином, на адресу суду надіслав листа, в якому просять слухати справу за їх відсутності.

За загальним правилом частини першої статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

З огляду на викладене, суд вважає за можливе проводити розгляд справи у відсутність сторін.

У зв`язку з неявкою сторін фіксація судового засідання відповідно до ст. 247 ЦПК України не здійснювалась.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов до наступного висновку.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст. 16 ЦК України).

Частиною 1 ст. 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з вимогами п.п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.13).

Як вбачається зі свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_1 від 14.01.1994 року, між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було 14.01.1994 року укладено шлюб (а.с.12).

Згідно відповіді, наданої Дев`ятій Київській державній нотаріальній конторі на запит від 16.07.2019, відомості про реєстрацію ОСОБА_2 на території Дарницького району м. Києві відсутні (а.с.14).

23.07.2019 державним нотаріусом Дев`ятої київської державної нотаріальної контори Івасішиним С.В. зроблено запит до відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ЦМУ ДМС України в м. Києві та Київській області, щодо надання відомостей про реєстрацію місця проживання та інші персональні дані гр. ОСОБА_2 , відомості необхідні для оформлення спадкової справи (а.с.15).

15.08.2019 заведено спадкову справу № 653/2019 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 (а.с.61-68).

Як вбачається з матеріалів вищевказаної спадкової справи ОСОБА_1 звернувся з заявою про прийняття спадщини ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.61 зворот).

Постановою державного нотаріуса Дев`ятої київської державної нотаріальної контори Русіної Н.О. позивачу відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, оскільки ним пропущено встановлений законом 6-ти місячний строк для прийняття спадщини (а.с.67 зворот).

Відповідно до ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно зі ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

За загальним правилом положення про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини. Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України).

Згідно з частиною третьою статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої зави; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Згідно з п. 23 Постанови Пленуму Верховного суду України №7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

Вирішуючи питання поважності причин пропуску шестимісячного строку, визначеного статтею 1270 ЦК України, для прийняття спадщини, суд має враховувати, що такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.

Принцип "пропорційності" тісно пов`язаний із принципом верховенства права: принцип верховенства права є фундаментом, на якому базується принцип "пропорційності", натомість принцип "пропорційності" є умовою реалізації принципу верховенства права і водночас його необхідним наслідком. Судова практика Європейського суду з прав людини розглядає принцип "пропорційності" як невід`ємну складову та інструмент верховенства права, зокрема й у питаннях захисту права власності.

Дотримання принципу "пропорційності" передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, все одно буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу, якщо не було дотримано розумної пропорційності між втручанням у право особи та інтересами суспільства. Ужиті державою заходи мають бути ефективними з точки зору розв`язання проблеми суспільства, і водночас пропорційними щодо прав приватних осіб. Оцінюючи пропорційність, слід визначити, чи можливо досягти легітимної мети за допомогою заходів, які були б менш обтяжливими для прав і свобод заінтересованої особи, оскільки обмеження не повинні бути надмірними або такими, що є більшими, ніж необхідно для реалізації поставленої мети.

Зазначене узгоджується з правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 17 жовтня 2018 року у справі № 681/203/17-ц (провадження № 61-26164св18).

Ураховуючи принцип пропорційності між застосованим заходом та переслідуваною метою, якою є захист порушених прав заявника в аспекті статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, дотримуючись загальних засад цивільного законодавства, таких як справедливість, добросовісність та розумність, та на забезпечення виконання завдань цивільного судочинства щодо ефективного захисту порушених, невизнаних прав та інтересів, враховуючи, що термін прийняття спадщини після ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , сплив 03.08.2019, оцінивши надані сторонами докази, в матеріалах справи міститься запит Дев`ятої Київської державної нотаріальної контори, датований 23.07.2019 щодо витребування відомостей, необхідних для оформлення спадкової справи (а.с. 15), а також відповіді на запити Дев`ятої Київської державної нотаріальної контори від 16.07.2019 (а.с. 14), та від 06.08.2019 (а.с. 62), суд приходить до висновку про наявність підстав для визначення ОСОБА_1 додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 терміном в два місяці з дня набрання рішенням суду законної сили.

Керуючись 2, 12, 13, 81, 141, 223, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Київської міської ради, третя особа: Дев`ята Київська державна нотаріальна контора про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини за законом після ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , в два місяці з дня набрання рішенням суду законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , уродженець м. Києва, громадянин України, РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Київська міська рада, код ЄДРПОУ 22883141, місце знаходження: 01044, м. Київ, вул. Хрещатик, 36.

Третя особа: Дев`ята київська державна нотаріальна контора, адреса: 03087, м.Київ, вул.Волинська, 6.

Повний текст рішення виготовлено 21.11.2022.

Суддя Твердохліб Ю.О.