Рішення № 108053803, 29.11.2022, Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 759/25066/21

пр. № 2/759/1516/22

29 листопада 2022 року м. Київ

Святошинський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді: Єросової І.Ю.,

при секретарі судових засідань Ткачук К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Київської міської ради (м. Київ, вул. Хрещатик, 36), третя особа: Державний нотаріус Дванадцятої київської державної нотаріальної контори Основенко Л.М. (м. Київ, вул. Гната Юри, 9), ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ) про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,

ВСТАНОВИВ:

05.11.2021 р. ОСОБА_3 , який представляє інтереси позивача звернувся до Святошинського районного суду м. Києва з вищезазначеним позовом у якому просить визначити ОСОБА_1 додатковий строк для подання заяви до нотаріуса про прийняття спадщини, строком на три місяці, яка відкрилась після смерті батька ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обгрунтування задоволення позовної заяви посилається на відмову нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв`язку з пропуском строків на прийняття спадщини. Зазначає, що позивач пропустив строк на прийняття спадщини через свою юридичну необізнаність, тобто з поважних причин, а тому суд може визначити йому додатковий строк для прийняття спадщини.

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 05.07.2022 р. відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження. Витребувана копія спадкової справі щодо майна померлого ОСОБА_4 .

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 01.02.2022 р. залучено третьою особою ОСОБА_2 .

Належно повідомлений про розгляд справи відповідач відзиву не надав.

Належно повідомлені треті особи своїх пояснень не надали.

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 05.07.2022 р. справу призначено до судового розгляду.

Позивач у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Представник позивача справу просить розглядати за його відсутності проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки в судове засідання суд не повідомив, відзиву не надав.

Треті особи в судове засідання не з`явились, про час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином.

Відповідно до ч.1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані у справі докази, суд доходить наступного висновку.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що відділом державної реєстрації смерті Головного територіального управління юстиції у м. Києві складено актовий запис №4811 та видано відповідне свідоцтво.

Відповідно до свідоцтва про народження ОСОБА_1 , його батьком є ОСОБА_4 .

Відповідно до постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 22.10.2021 р. №7864/02-31, ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 у зв`язку з пропуском передбаченого законодавством шестимісячного строку для прийняття спадщини.

Згідно зі статтею 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав і обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

До складу спадщини входять усі права і обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, за виключенням тих прав і обов`язків, що зазначені у статті 1219 ЦК України (статті 1218, 1231 ЦК України).

Відповідно до частини другої статті 1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи, або день, з якого вона оголошується померлою.

Частиною першою статті 1268 ЦК України передбачено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України).

Згідно з частиною третьою статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої зави; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Такий правовий висновок висловлений Верховним Судом України у постанові від 23 серпня 2017 року N 6-1320цс17, а також у постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду: від 26 червня 2019 року у справі N 565/1145/17 (провадження N 61-38298 св 18), від 17 жовтня 2019 року у справі N 766/14595/16 (провадження N 61-6700св19), від 30 січня 2020 року у справі N 487/2375/18 (провадження N 61-10136св19), від 31 січня 2020 року у справі N 450/1383/18 (провадження N 61-21447св19).

При цьому, вирішуючи питання поважності причин пропущення шестимісячного строку, визначеного статтею 1270 ЦК України, для прийняття спадщини, суд має враховувати, що такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини кожної справи.

З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

Як на підставу поновлення строку для прийняття спадщини позивач вказує необізнаність у законодавстві.

Відсутність у позивача необхідних правових знань не є об`єктивними та непереборними труднощами, з якими закон пов`язує поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини, які давали б підстави для надання додаткового строку для прийняття спадщини понад установлений законом шестимісячний строк.

Посилання позивача на те, що він не реалізував своє право на прийняття спадщини через свою правову необізнаність, не дає правових підстав для визначення додаткового строку для вчинення вказаних дій.

Враховуючи зазначене у задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 6-13, 18, 19, 71-79, 89, 141, 259, 263, 264, 265, 268, 273, 274, 279, 354, 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Київської міської ради (м. Київ, вул. Хрещатик, 36), третя особа: Державний нотаріус Дванадцятої київської державної нотаріальної контори Основенко Л.М. (м. Київ, вул. Гната Юри, 9), ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ) про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання ) без повідомлення сторін зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи якому рішення не було вручене у день його складення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Київського апеляційного суду, при цьому відповідно до п. п. 15.5 п. 15Перехідних положень ЦПК України в редакції Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» № 2147-VIII від 03.10.2017 року до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією кодексу.

Суддя І.Ю. Єросова