Рішення № 108053732, 12.12.2022, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/47556/20-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2022 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого - судді Остапчук Т.В.,

при секретарі - Луста В.І

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві за правилами загального позовного провадження цивільну справу цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» про визнання недійсним кредитного договору в частині нарахування пені та штрафів,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом, мотивуючи свої позовні вимоги тим, що потрапивши у скрутне фінансове становище коли стало неможливе утримувати свою родину звернутися до відповідача (ТОВ «манівео швидка фінансова допомога»), щоб отримати мікропозику. На офіційному сайті ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» було зазначено, що отримавши кредит у розмірі 10 000 грн, отримуєш 9500 грн, а 500 грн в подарунок, під 0%, проте згодом при ознайомленні з умовами договору, стало відомо що отримав у позику кошти у сумі 9750 грн на 23 дня з оплатою 0,83% від суми кредиту за кожен день користування кредитом, у разі прострочення погашення кредиту процентна ставка за кожен день становить 1,70%, а потім перетворюється в кредит під 622,20% річних за базовою ставкою. Та суму на момент подачу заяви до суду становить 15929,34 грн є завищеною і не відповідає передбаченим у п. 6 ст. 3, ч. 3 ст. 509 та ч. 1,1 загального конституційного принципу верховенства. Тому позивач звернувся до суду у зв`язку з порушенням його права і просить визнати кредитний договір не дійсним в частині нарахування відсотків, пені та штрафу. Позивач у судове засідання не з`явився, про день та місце розгляду справи увідомлений своєчасно та належним чином. В матеріалах справи мається клопотання ОСОБА_1 про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, що дає суду підстави для розгляду справи та ухвалення рішення у відсутність позивача по справі. Представник відповідача ТОВ «Манівео швидка фінансовадопомога» у судове засідання не зявився, про день та місце розгляду справи увідомлений своєчасно та належним чином. До суду від представника відповідача надійшла заява про розгляд справи у відсутність їх представника, позовні вимоги не визнає, що дає суду підстави для розгляду справи та ухвалення рішення у відсутність представника відповідача по справі. Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заявлений позов є не обґрунтованим та таким, що не підлягає до задоволення. Ухвалою суду від 04.11.2020 року було відкрито провадження в порядку позовного загального провадження та призначено підготовче засідання. Ухвалою суду було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду. Судом встановлено,що позивач звернутися до відповідача (ТОВ «манівео швидка фінансова допомога»), щоб отримати мікропозику. На офіційному сайті ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» було зазначено, що отримавши кредит у розмірі 10 000 грн, отримуєш 9500 грн, а 500 грн в подарунок, під 0%, проте згодом при ознайомленні з умовами договору, стало відомо що отримав у позику кошти у сумі 9750 грн на 23 дня з оплатою 0,83% від суми кредиту за кожен день користування кредитом, у разі прострочення погашення кредиту процентна ставка за кожен день становить 1,70%, а потім перетворюється в кредит під 622,20% річних за базовою ставкою. Та суму на момент подачу заяви до суду становить 15929,34 грн є завищеною і не відповідає передбаченим у п. 6 ст. 3, ч. 3 ст. 509 та ч. 1,1 загального конституційного принципу верховенства. Тому позивач звернувся до суду у зв`язку з порушенням його права і просить визнати кредитний договір не дійсним в частині нарахування відсотків, пені та штрафу. Представник відповідача писмьовго відзиву не надав суду, лише зяву про розгляд справи у відсутність та просив відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки позов є необґрунтований та таким, що не підлягає задоволеню. Відповідно до ст.626ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. (стаття 628 ЦК України). Відповідно до положень ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. В статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Правила надання грошових коштів у кредит Товариства з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» перебувають в загальному доступі, будучи опублікованими на сайті. Ці правила є публічною пропозицією (офертою) у розумінні ст.ст. 641, 644ЦК України на укладення договору кредиту та визначають порядок і умови кредитування, права і обов`язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладення договору. Згідно ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Положеннями ч. 1 ст.215ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою ст. 203 цього Кодексу. При цьому, відповідно до вимог ч.ч. 1-3, 5, 6 ст.203ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. В обґрунтування позову позивач посилається на порушення відповідачем вимог ч.1, 2, п.5, ч.3, ч.5 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів». Згідно ч. 2 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів», продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбалансом договірних прав та обов`язків на шкоду споживача. З урахуванням викладеного, суд вважає, що сторонами узгоджено розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строку та умов кредитування, що свідчить про наявність волі позивача для укладення такого договору шляхом підписання договору та погодженням на умови, повернення кредиту, які зазначені в договорі. Згідно ст.18Закону України«Про захист прав споживачів» продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача. У статті 11Закону України«Про захистправ споживачів» також зазначено, що до договорів із споживачами про надання споживчого кредиту застосовуються положення цього Закону про несправедливі умови в договорах, зокрема положення, згідно з якими: 1) для надання кредиту необхідно передати як забезпечення повну суму або частину суми кредиту чи використати її повністю або частково для покладення на депозит, або викупу цінних паперів, або інших фінансових інструментів, крім випадків, коли споживач одержує за таким депозитом, такими цінними паперами чи іншими фінансовими інструментами таку ж або більшу відсоткову ставку, як і ставка за його кредитом; 2) споживач зобов`язаний під час укладення договору укласти інший договір з кредитодавцем або третьою особою, визначеною кредитодавцем, крім випадків, коли укладення такого договору вимагається законодавством та/або коли витрати за таким договором прямо передбачені у складі сукупної вартості кредиту для споживача; 3) передбачаються зміни в будь-яких витратах за договором, крім відсоткової ставки; 4) встановлюються дискримінаційні стосовно споживача правила зміни відсоткової ставки. Позивачом не надано належних та допустимих доказів, які дають підстави вважати, що кредитний договір, укладений між сторонами, є несправедливим до неї, оскільки при підписанні даного договору ОСОБА_1 ознайомився та погодився з його умовами, а відтак, проаналізувавши умови кредитного договору та встановлені обставини, суд дійшов до висновку про відсутність в останньому несправедливих умов, а всі твердження позивача з даного приводу судом розцінюються як його спосіб захисту власних інтересів від наслідків, можливість настання яких залежить лише від його добросовісної поведінки при виконанні взятих на себе за кредитним договором зобов`язань. Окрім того, відповідно до п. 14 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року N 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», при вирішенні спорів про визнання кредитного договору недійсним суди мають враховувати вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема ЦК (статті 215, 1048- 1052, 1054- 1055), статті 18-19 Закону України «Про захист прав споживачів». Зокрема, кредитний договір обов`язково має укладатись у письмовій формі (стаття 1055 ЦК); недодержання письмової форми тягне його нікчемність та не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його нікчемністю. При вирішенні справ про визнання кредитного договору недійсним суди повинні враховувати роз`яснення, наведені у постанові Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними».Суди повинні розмежовувати кредитний договір, який є недійсним у силу закону (нікчемний), або може бути визнаний таким у судовому порядку (оспорюваний) з підстав, встановлених частиною першою статті 215 ЦК, та кредитний договір, який є неукладеним (не відбувся), що не може бути визнаний недійсним, зокрема, у випадку, коли сторони в належній формі не досягли згоди щодо хоча б з однієї його істотної умови або зміст яких неможливо встановити, виходячи з норм чинного законодавства (статті 536, 638, 1056-1 ЦК). З матеріалів справи судом встановлено, що договір укладений в письмовій формі, він підписаний повноважними особами, містить всі суттєві умови передбачені законом для договорів і які мають істотне значення, а також які були узгоджені сторонами. Також суд критично оцінює посилання позивача на недійсність договору у зв`язку з порушенням відповідачем норм ст.18Закону України«Про захистправ споживачів» у пункті 4.4 оскаржуваного договору, оскільки вказаним пунктом встановлена відповідальність позичальника у разі порушення ним умов кредитного договору. При належному виконанні договірних зобов`язань штрафна санкція у вигляді пені не застосовується, при цьому грошова сума нарахованої пені залежить і від періоду невиконання боржником взятих на себе зобов`язань. Також Законом України«Про захист прав споживачів» передбачено право споживача відмовитись в односторонньому порядку від укладеного кредитного договору протягом 14 днів з моменту отримання копії примірника договору, проте реалізація вказаного права споживача і припинення дії кредитного договору можлива при дотриманні споживачем трьох умов, передбачених законом, а саме: подача письмового повідомлення кредитодавцю про відмову від кредитного договору в строки, встановлені законом; одночасного/разом з відкликанням згоди/ повернення виданого кредиту або отриманого товару по договору; сплати нарахованих процентів, які були нараховані банком за весь час користування грошовими коштами. Проте, позивач правом споживача відмовитись в односторонньому порядку від укладеного кредитного договору протягом чотирнадцяти днів з моменту отримання копії примірника договору не скористався. Таким чином, суд не вбачає підстав для визнання недійсним спірного кредитного договору в частині нарахування пені та штрафних санкцій. З урахуванням викладених обставин, суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» про визнання недійсним кредитного договору в частині нарахування пені та штрафів. Керуючись ст.ст. 19, 76, 141, 259, 263-265, 273, 354 ЦПК України, ст.ст.509, 526, 527, 530, 610, 611, 625, 1050, 1054 ЦК України, Законом України «Про захист прав споживачів» , Законом України «Про електронну комерцію», суд,

В И Р І Ш И В :

Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» про визнання недійсним кредитного договору в частині нарахування пені та штрафів. Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Дата складання повного тексту рішення 15.12.2022 р.

Суддя Остапчук Т.В