Рішення № 108051897, 22.12.2022, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №380/7177/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 грудня 2022 року

Львівський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Кравціва О.Р. розглянув за правилами спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, про перерахунок пенсії.

Суть справи.

До Львівського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення №134650017368 від 29.03.2022 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за вислугу років відповідно до п. «а» ст. 55 Закону України від 05.11.1991 №1788 «Про пенсійне забезпечення»;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області призначити та виплачувати ОСОБА_1 пенсію за вислугу років відповідно до п. «а» ст. 55 Закону України від 05.11.1991 №1788 «Про пенсійне забезпечення», з 11.03.2022;

- стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області за рахунок його бюджетних асигнувань 992,40 (дев`ятсот дев`яносто дві) грн. 40 коп. сплаченого судового збору на користь ОСОБА_1 .

Ухвалою суду від 09.05.2022 позовну заяву залишено без руху.

Позивач у встановлений строк недоліки позовної заяви усунув належним чином.

Ухвалою від 20.05.2022 суд відкрив спрощене позовне провадження в адміністративній справі..

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що пенсійним органом протиправно відмовлено у призначенні пенсії за вислугу років відповідно до п. «а» ст. 55 Закону №1788, оскільки на думку відповідача його спеціальний (пільговий стаж роботи, який дає право на призначення пенсії за вислугу років станом на 11.10.2017 становить 08 років 10 місяців, що є недостатнім для призначення зазначеного виду пенсії.

ГУПФ України у Львівській області проти позову заперечило з підстав викладених у відзиві. Вважає що пенсійним органом рішення про відмову винесене правомірно у зв`язку із недостатністю пільгового стажу. Зазначено, що періоди з 10.04.2007 по 05.06.2007 та з 14.02.2008 по 17.08.2009 не зараховані до пільгового стажу, оскільки посада позивача у вказані періоди не відповідала Списку професій і посад затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.1992 №583.

Ухвалою від 30.08.2022 суд залучив до участі у справі співвідповідача ГУПФ України в Одеській області.

Відповідач 2 відзиву на позов у встановлений строк не подав.

У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 6 ст. 162 КАС України).

Відповідно до ч. 4 ст. 159 КАС України, неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі (ч. 2 ст. 262 КАС України).

Суд на підставі позовної заяви, відзиву, а також долучених письмових доказів,-

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України.

11.03.2022 позивач звернувся до відділу обслуговування громадян №6 (сервісний центр) ГУПФ України у Львівській області із заявою про призначення пенсії відповідно до п. «а» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності відділ призначення пенсій управління пенсійного забезпечення ГУПФ України у Одеській області визначено органом, уповноваженим розглянути заяву позивача.

За результатами розгляду заяви ГУПФ України у Одеській області прийняло рішення №134650017368 від 29.03.2022 про відмову у призначенні пенсії у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу. З вказаного рішення видно, що страховий стаж особи становить 38 років 11 місяців, а пільговий 08 років 10 місяців. До пільгового стажу не зарахований період з 10.04.2007 по 05.06.2007 та з 14.02.2008 по 17.08.2009, оскільки посада не відповідає Списку професій і посад робітників локомотивних бригад і окремих категорій працівників, які безпосередньо здійснюють організацію перевезень і забезпечують безпеку руху на залізничному транспорті та в метрополітенах і користуються правом на пенсію за вислугу років, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.1992 №583.

Вважаючи вказане рішення ГУПФ України в Одеській області протиправним, а своє право на отримання пенсії порушеним, ОСОБА_1 звернувся до суду з цим позовом.

Вирішуючи справу суд керується таким.

Завданням адміністративного судочинства України відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Згідно з пунктом «а» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» у редакції до внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 №213 та від 24.12.2015 №911 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» право на пенсію за вислугу років мають робітники локомотивних бригад і окремі категорії працівників, які безпосередньо здійснюють організацію перевезень і забезпечують безпеку руху на залізничному транспорті та метрополітенах, - за списками професій і посад, що затверджуються в порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України; водії вантажних автомобілів, безпосередньо зайнятих в технологічному процесі на шахтах, у рудниках, розрізах і рудних кар`єрах на вивезенні вугілля, сланцю, руди, породи після досягнення 55 років і при загальному стажі роботи:

- чоловіки - не менше 26 років 6 місяців, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначеній роботі та за умови звільнення із посади, що дає право на призначення пенсії за вислугу років.

Із вказаної норми висновується, що призначення вказаного виду пенсії можливе за сукупної наявності усіх визначених у ній умов.

Суд з`ясував, що на момент звернення позивача із заявою про призначення пенсії він досяг віку 57 років.

Працював на роботі передбаченій Списком професій і посад робітників локомотивних бригад і окремих категорій працівників, які безпосередньо здійснюють організацію перевезень і забезпечують безпеку руху на залізничному транспорті та в метрополітенах і користуються правом на пенсію за вислугу років затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.1992 №583.

Із посади, стаж роботи на якій дає право на призначення даного виду пенсії звільнений.

Фактично даний спір виник з приводу не зарахування до стажу роботи позивача необхідного для призначення пенсії періоду роботи з 10.04.2007 по 05.06.2007 та з 14.02.2008 по 17.08.2009. Інші періоди роботи позивача не оспорюються.

Стосовно зазначених обставин суд враховує таке.

І записів трудової книжки позивача суд з`ясував наступне:

- з 10.04.2007 по 05.06.2007 працював по переведенню з Львівської дирекції залізничних перевезень учнем регулювальника швидкості руху вагонів 2 розряду;

- з 14.02.2008 переведений контролером перонним (квитковим);

- з 09.02.2009 переведений контролером ревізором пасажирських поїздів на умовах контракту;

- 17.08.2009 звільнений з роботи по переводу в Львівську дистанцію колії по ст. 36 п. 5 КЗпП України за згодою керівників.

Списком професій і посад робітників локомотивних бригад і окремих категорій працівників, які безпосередньо здійснюють організацію перевезень і забезпечують безпеку руху на залізничному транспорті та в метрополітенах і користуються правом на пенсію за вислугу років затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.1992 №583 зокрема передбачені наступні роботи: регулювальником швидкості руху вагонів.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 затверджений Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (Порядок №637).

Відповідно до п. 1 зазначеного Порядку №637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Відповідно до абз. 1 п. 20 цього ж Порядку у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Пунктом 10 Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року №383 (далі - Порядок №383) передбачено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену п. 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637.

З доказі у справі судом з`ясовано, що на підтвердження наявного пільгового стажу позивач надав відповідні уточнюючі довідки.

Довідка «Львівської дирекції залізничних перевезень» №42 від 21.09.2021 підтверджує, що позивач з 06.06.2007 по 13.02.2008 (08 місяців 07 днів) виконував роботу пов`язану з організацією перевезень і забезпечення безпеки руху на залізничному транспорті за професією - регулювальник швидкості руху вагонів.

Довідка Виробничого структурного підрозділу «Львівська дистанція колії» від 12.01.2022 №1 підтверджує що ОСОБА_1 з 19.08.2009 по 12.01.2022 безпосередньо здійснював організацію перевезень і забезпечував безпеку руху на залізничному транспорті. Суд наголошує, що вказаний період включає спірні. Крім того вказана довідка свідчить про те, що стаж роботи позивача становить 12 років 04 місяці 21 день та дає право на пенсію за вислугу років що передбачена п. «а» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Враховуючи викладене суд висновує, що характер роботи позивача у спірні періоди виходячи з сукупності наданих доказів підпадає під роботи передбачені Списком професій і посад робітників локомотивних бригад і окремих категорій працівників, які безпосередньо здійснюють організацію перевезень і забезпечують безпеку руху на залізничному транспорті та в метрополітенах і користуються правом на пенсію за вислугу років затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.1992 №583. Те, що посада позивача конкретно не зазначена в переліку посад згідно з Списком, враховуючи уточнюючі довідки не спростовує той факт, що він дійсно безпосередньо здійснював організацію перевезень і забезпечував безпеку руху на залізничному транспорті.

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення державним органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

З огляду на викладене суд дійшов висновку, що рішення ГУПФ України в Одеській області №134650017368 від 29.03.2022 слід скасувати. Суд наголошує, що пенсійний орган не врахував додаткові докази та всебічно не з`ясував обставини, які зокрема встановлені судом при розгляді справи, а лише обмежився висновком про відсутність конкретної посади в переліку, та помилково дійшов висновку про те, що спірні періоди не підлягають зарахуванню до пільгового стажу.

Щодо вимоги про зобов`язання ГУПФ України у Львівській області призначити та виплачувати позивачу пенсію за вислугу років відповідно до п. а ст. 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення, починаючи з 11.03.2022 суд зазначає наступне.

Суд враховує, що Верховний Суд у постанові від 07 березня 2018 року у справі №233/2084/17 зазначив, що вирішення питання призначення пенсії є виключною компетенцією Пенсійного фонду, а тому належним способом захисту прав позивача є зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву про призначення пенсії на пільгових умовах, а не зобов`язання відповідача призначити таку пенсію.

Завданням адміністративного суду є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень та їх відповідності правовим актам вищої юридичної сили. Завдання правосуддя полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше порушується принцип розподілу влади. Тому завданням адміністративного суду є саме контроль за легітимністю прийняття рішень.

Такий висновок суду узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 10 вересня 2019 року у справі №818/985/18 та від 26 грудня 2019 року у справі №810/637/18.

У межах спірних правовідносин судом надана оцінка правомірності оскаржуваного рішення щодо не зарахування до пільгового стажу позивача періоду його роботи з 10.04.2007 по 05.06.2007 та з 14.02.2008 по 17.08.2009.

При цьому, суд не може перебирати на себе компетенцію суб`єктів владних повноважень (у цьому конкретному випадку пенсійного органу) та досліджувати документи, яким не надавалась оцінка, а також встановлювати на їх основі наявність чи відсутність права на призначення пенсії.

Обираючи спосіб захисту порушеного права, суд відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України враховує правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 07 березня 2018 року у справі №233/2084/17, відповідно до якої вирішення питання призначення пенсії є виключною компетенцією Пенсійного фонду, а тому належним способом захисту прав позивача є зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву про призначення пенсії на пільгових умовах, а не зобов`язання відповідача призначити таку пенсію.

Адміністративний суд не обмежений у виборі способів відновлення права особи, порушеного владними суб`єктами, і вправі обрати найбільш ефективний спосіб відновлення порушеного права, який відповідає характеру такого порушення з урахуванням обставин конкретної справи.

Суд наголошує, що у разі, якщо суб`єкт владних повноважень використав надане йому законом право на прийняття певного рішення за наслідками розгляду звернення особи, але останнє визнане судом протиправним з огляду на його невідповідність чинному законодавству, при цьому суб`єктом звернення дотримано усіх визначених законом умов, то суд вправі зобов`язати суб`єкта владних повноважень прийняти певне рішення.

Якщо ж таким суб`єктом на момент прийняття рішення не перевірено дотримання суб`єктом звернення усіх визначених законом умов або при прийнятті такого рішення суб`єкт дійсно має дискреційні повноваження, то суд повинен зобов`язати суб`єкта владних повноважень до прийняття рішення з урахуванням оцінки суду.

Беручи до уваги викладене, суд висновує, що належним та ефективним способом захисту порушеного права позивача буде зобов`язання ГУПФ України у Львівській області зарахувати до пільгового стажу роботи позивача що дає право на пенсію за вислугу років відповідно до п. «а» ст. 55 Закону України від 05.11.1991 №1788 «Про пенсійне забезпечення» періоди роботи з 10.04.2007 по 05.06.2007 та з 14.02.2008 по 17.08.2009 і повторно розглянути заяву від 11.03.2022 про призначення пенсії з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Згідно з вимогами ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України, доказів, наявних у матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до правил ст. 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Отже, враховуючи обраний судом спосіб захисту поверненню позивачу підлягає судовий збір за рахунок бюджетних асигнувань ГУПФ в Одеській області, оскільки саме воно приймало спірне рішення, в сумі 496,20 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 8-10, 14, 72-77, 90, 139, 242-246, 255, 257, 293, КАС України, суд

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області №134650017368 від 29.03.2022 про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_1 .

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея,10, ЄДРПОУ 13814885) зарахувати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) до пільгового стажу що дає право на пенсію за вислугу років відповідно до п. а ст. 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення періоди роботи з 10.04.2007 по 05.06.2007 та з 14.02.2008 по 17.08.2009.

4. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея,10, ЄДРПОУ 13814885) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) про призначення пенсії від 11.03.2022.

5. У задоволенні інших вимог відмовити.

6. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (65000, м. Одеса, вул. Канатна,83, ЄДРПОУ 20987385) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір в сумі 496 (чотириста дев`яносто шість) грн. 20 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

СуддяКравців О.Р.