Рішення № 108051628, 23.12.2022, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №380/17335/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 грудня 2022 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Морської Г.М., розглянувши у письмовому провадженні у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Дрогобицького відділу державної виконавчої служби у Дрогобицькому районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) про скасування постанови ,-

встановив:

ОСОБА_1 (далі - позивач), через свого представника, звернулася до суду із адміністративним позовом до Дрогобицького відділу державної виконавчої служби у Дрогобицькому районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) (далі - відповідач) у якому просить скасувати постанову заступника начальника Дрогобицького міськрайонного відділу виконавчої служби Західного територіального управління Міністерства юстиції від 04.02.2021 про відкриття виконавчого провадження №64361362 щодо виконання постанови головного державного виконавця Дрогобицького міськрайонного відділу виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області №50168393 від 30.10.2017 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Дрогобицького міськрайонного відділу виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області виконавчого збору в сумі 105119,83 грн.

Ухвалою від 06.12.2022 позовну заяву залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків. Позивач вимоги ухвали виконав.

Ухвалою від 14.12.2022 суд відкрив спрощене провадження у справі без виклику сторін.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за наслідками ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження № 64361362 позивач довідалась, що постановою заступника начальника Відділу від 04.02.2021р. відкрито виконавче провадження щодо виконання постанови головного державного виконавця Відділу № 50168393 від 30.10.2017р. про стягнення з позивача на користь Відділу виконавчого збору в сумі 105119,83 грн. Копія вказаної постанови позивачу не надсилалась. Постанову від 04.02.2021р. про відкриття виконавчого провадження вважає протиправною, оскільки згідно з вимогами ч. 1 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» /в редакції станом на 04.02.2021р./ виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Відповідно до ч. 2 ст. 12 Закону строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття. Як вбачається з оскаржуваної постанови, виконавчий документ, за яким відкрито виконавче провадження вступив в силу (набрав чинності) 30.10.2017р. За таких обставин і відповідно до вимог ст. 12 Закону, останнім днем строку на пред`явлення такого документа є 30.01.2018р. Враховуючи наведене, постанова від 04.02.2021р. є протиправною, оскільки станом на день її прийняття сплив строк, протягом якого вищевказаний виконавчий документ міг бути пред`явлений до виконання.

Із вказаних підстав просить суд задовольнити позов.

Відповідач надіслав суду відзив, у якому заперечив проти задоволення позову, мотивуючи тим, що 30.10.2017 в межах виконавчого провадження АСВП № 50168393 державним виконавцем винесено постанову про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору в сумі 105119,83 грн. 03.02.2021 до відділу ДВС поступила заява стягувача - АТ «УкрСиббанк» про повернення без виконання виконавчого листа Дрогобицького міськрайонного суду №442/4990/14-ц. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 37 Закону №1404 виконавчий документ повертається стягувачу, якщо стягувач подав заяву про повернення виконавчого документа. Відповідно до частини третьої статті 40 Закону №1404 у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктом 1 частини першої статті 37 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом. Відповідно до пункту 5 частини першої статті 3 Закону №1404 постанова державного виконавця про стягнення виконавчого збору є виконавчим документом. За виконавчим провадженням № 50168393 постановою державного виконавця від 03.02.2021 повернуто виконавчий документ стягувачу, відповідно строк три місяці для пред`явлення виконавчого документу від 30.10.2017 щодо стягнення виконавчого збору починається з 03.02.2021 та триває три місяці. В даному випадку державним виконавцем було винесено постанову 04.02.2021 про відкриття виконавчого провадження № 64361362 щодо виконання виконавчого документа №50168393, у зв`язку з чим відповідний строк відповідачем не пропущено.

Із вказаних підстав просить суд відмовити у задоволенні позову.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відзив відповідача, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

У Дрогобицькому МРВ ДВС Головного ТУЮ у Львівській області (після реорганізації Дрогобицькому МРВ ДВС Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) перебувало на виконанні виконавче провадження АСВП № 50168393 з виконання виконавчого листа № 442/4990/14-ц, виданого 15.01.2016 Дрогобицьким міськрайонним судом, про стягнення солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором №11322342000 на загальну суму 1051198,29 грн.

11.02.2016 стягувачем ПАТ «УкрСиббанк» вперше пред`явлено виконавчий документ до примусового виконання.

12.02.2016 державним виконавцем ВДВС Дрогобицького МРУЮ винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 50168393, якою надано боржнику строк для добровільного виконання до 19.02.2016 та попереджено про примусове виконання зі стягненням з боржника виконавчого збору та витрат, пов`язаних з провадженням виконавчих дій при невиконанні рішення в наданий строк.

30.10.2017 в межах виконавчого провадження АСВП № 50168393 державним виконавцем винесено постанову про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору в сумі 105119,83 грн.

03.02.2021 до відділу ДВС поступила заява стягувача - АТ «УкрСиббанк» про повернення без виконання виконавчого листа Дрогобицького міськрайонного суду №442/4990/14-ц.

Постановою державного виконавця від 03.02.2021 за виконавчим провадженням № 50168393 повернуто виконавчий документ стягувачу.

04.02.2021 державним виконавцем винесена постанова про відкриття виконавчого провадження № 64361362 щодо виконання виконавчого документа №50168393 від 30.10.2017.

Не погодившись із цією постановою, позивачка звернулась до суду.

Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

До 05 жовтня 2016 року умови і порядок виконання рішень судів у разі невиконання їх у добровільному порядку визначав Закон України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року №606-XIV (далі - Закон №606-XIV).

Відповідно до частини першої статті 28 Закону №606-XIV у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню чи поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом. У разі невиконання боржником у той самий строк рішення, за яким боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавчий збір стягується в розмірі шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - фізичної особи і в розмірі ста двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - юридичної особи. У зазначених розмірах виконавчий збір стягується з боржника також у разі повернення виконавчого документа без виконання за письмовою заявою стягувача та у разі виконання рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки та виконання боржником рішення після закінчення строку для самостійного його виконання, зокрема шляхом перерахування коштів безпосередньо на рахунок стягувача. Постанова про стягнення виконавчого збору може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

Виконавчий збір стягується незалежно від вчинення державним виконавцем заходів примусового виконання, передбачених цим Законом.

Згідно з частиною третьою статті 28 Закону №606-XIV постанова про стягнення виконавчого збору виноситься під час першого надходження виконавчого документа державному виконавцю. Під час наступних пред`явлень до виконання виконавчого документа державному виконавцеві виконавчий збір стягується в частині, що не була стягнута під час попереднього виконання.

Відповідно до частини четвертої статті 28 Закону №606-XIV розмір фактично стягнутого з боржника виконавчого збору державний виконавець зазначає у виконавчому документі.

05 жовтня 2016 року набрав чинності Закон України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року №1404-VIII (далі - Закон №1404-VIII).

Пунктом 5 частини першої статті 3 Закону №1404-VIII передбачено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих документів - постанов державних виконавців про стягнення виконавчого збору.

Відповідно до частин першої та другої статті 11 Закону №1404-VIII строки у виконавчому провадженні - це періоди часу, в межах яких учасники виконавчого провадження зобов`язані або мають право прийняти рішення або вчинити дію. Будь-яка дія або сукупність дій під час виконавчого провадження повинна бути виконана не пізніше граничного строку, визначеного цим Законом.

Згідно з частиною першою та другою статті 12 Закону №1404-VIII виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців. Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття.

Частиною четвертою статті 12 Закону №1404-VIII передбачено, що строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Відповідно до частини першої статті 27 Закону №1404-VIII виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.

Згідно з частиною другою статті 27 Закону №1404-VIII виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що фактично стягнута, повернута або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 37 Закону №1404-VIII виконавчий документ повертається стягувачу, якщо:1) стягувач подав письмову заяву про повернення виконавчого документа.

Відповідно до частини третьої статті 40 Закону №1404-VIII у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев`ятою статті 27 цього Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом.

У розмінні Закону №1404-VIII постанова про стягнення виконавчого збору є різновидом виконавчого документу, примусове виконання якого здійснюється з певними особливостями, обумовленими правовою природою виконавчого збору як плати за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби.

З аналізу статей 26, 45 Закону №1404-VIII слідує, що про стягнення виконавчого збору державний виконавець зазначає у постанові про відкриття виконавчого провадження, а його безпосереднє стягнення здійснюється без виокремлення в інше виконавче провадження за рахунок стягнутих із боржника грошових сум одночасно із задоволенням вимог стягувача.

Винятком з цього правила є випадки, передбачені частиною третьої статті 40 Закону №1404-VIII, зокрема повернення виконавчого документа стягувачу, якщо стягувач подав письмову заяву про повернення виконавчого документа.

У такому випадку виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня закінчення виконавчого провадження виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує на загальних підставах в окремому виконавчому провадженні, у тому числі з урахуванням вимог щодо строку пред`явлення такого виконавчого документа до виконання.

Таким чином, якщо стягнутих виконавцем з боржника за виконавчим провадженням грошових сум (у тому числі одержаних від реалізації майна боржника) достатньо для задоволення вимог стягувача за виконавчим документом, але недостатньо для сплати виконавчого збору, його стягнення продовжується на загальних підставах, а вирішуючи питання про наявність підстав для відкриття виконавчого провадження щодо стягнення виконавчого збору необхідно перевіряти, зокрема, чи не пропущений строк пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Суд зазначає, що відповідно до статті 23 Закону №606-XIV та статті 12 Закону №1404-VIII строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Ураховуючи, що за правилами Закону №606-XIV та Закону №1404-VIII постанова про стягнення виконавчого збору приймалася одночасно з початком примусового виконання рішення і виконувалася за рахунок стягнутих із боржника грошових сум одночасно із задоволенням вимог стягувача в межах основного виконавчого провадження, постанова про стягнення виконавчого збору від 30.10.2017 ВП № 50168393 є такою, що автоматично пред`явлена до виконання з дати її прийняття.

Отже, строк її пред`явлення до виконання був перерваний, у зв`язку з чим його початок після переривання у спірних правовідносинах необхідно обчислювати з моменту прийняття державним виконавцем постанови про повернення виконавчого документа стягувачу від 13.02.2021 ВП № 50168393, у межах якого вона виконувалася (була пред`явлена до виконання).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 29 травня 2020 року справа №826/7708/17.

Відтак строк пред`явлення до виконання постанови про стягнення виконавчого збору від 30.10.2017 ВП 50168393 не закінчився через його переривання.

Разом із тим суд відмічає наступне.

Із матеріалів справи встановлено, що у Дрогобицькому МРВ ДВС Головного ТУЮ у Львівській області (після реорганізації Дрогобицькому МРВ ДВС Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) перебувало на виконанні виконавче провадження АСВП № 50168393 з виконання виконавчого листа № 442/4990/14-ц, виданого 15.01.2016 Дрогобицьким міськрайонним судом, про стягнення солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором №11322342000 на загальну суму 1051198,29 грн.

Тобто позивачка є солідарним боржником разом із ОСОБА_2 , а загальна сума боргу становить 1051198,29 грн.

Проте 30.10.2017 в межах виконавчого провадження ВП № 50168393 державним виконавцем винесено постанову про стягнення з ОСОБА_1 одноособово виконавчого збору в сумі 105119,83 грн., тобто 10% від суми стягнення.

Також 03.02.2021 до відділу ДВС поступила заява стягувача - АТ «УкрСиббанк» про повернення без виконання виконавчого листа Дрогобицького міськрайонного суду №442/4990/14-ц.

Тобто, постановою державного виконавця від 03.02.2021 ВП № 50168393 повернуто виконавчий документ стягувачу із зазначенням строку пред`явлення виконавчого документа до виконання 02.02.2024.

Варто відмітити, що Закон № 1404-VIII є спеціальним законом, що регулює порядок вчинення виконавчих дій. Натомість детально дії виконавців під час вчинення виконавчих дій регламентуються Інструкцією з організації примусового виконання рішень, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 N 512/5 (- далі Інструкція), розробленою відповідно до законів № 1403-VIII та N 1404-VIII , яке визначає окремі питання організації виконання судових рішень та рішення інших органів (посадових осіб), які відповідно до Закону N 1404-VIII підлягають примусовому виконанню.

Положення цієї Інструкції слід розглядати як такі, що прийняті відповідно до вимог зазначених законів, та такі, що не можуть їх відзначити, в тому числі встановити нові вимоги, які прямо не передбачені законами, на виконання яких Інструкція затверджена.

Норми частини третьої статті 40 Закону N 1404-VIII зобов`язують державного виконавця у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстави, передбаченої, зокрема, пунктом 1 частини першої статті 37 цього Закону , якщо виконавчий збір не стягнуто, не пізніше наступного робочого дня з дня. повернення виконавчого документа винести постанову про стягнення виконавчого збору, яка виконується в порядку, встановленому цим Законом.

Вказані положення частини третьої статті 40 Закону N 1404-VIII відповідають нормі абзацу 10 пункту 8 розділу III Інструкції.

У цьому пункті 21 розділу III Інструкції встановлюється, що в постанові про закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа стягувачу виконавець зазначає підставу для цього з посиланням на відповідну норму Закону, результат виконання, розмір авансового внеску, який підлягає поверненню стягувача, а також наслідки. закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа, передбачені частиною першої статті 40 Закону. Після закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа стягувачу, виконавець залишає в матеріалах виконавчого провадження копію виконавчого документа, а на виконавчому документі ставить відповідну відмітку, у якій зазначається підстава завершення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа за посиланням на відповідну норму Закону, залишок нетягненої суми, якщо за виконавчим документом проводилося стягнення, сума стягненого виконавчого збору або сума стягненої основної винагороди приватного виконавця. Відмітка на виконавчому документі засвідчується підписом виконавця та скріплюється печаткою.

Виходячи зі змісту наведеної вище норми Інструкції в постанові про повернення виконавчого документа стягувачу виконавець вказує результат виконання (суму, яку фактично стягнуто), а на виконавчому документі робиться відповідне відмітку щодо залишку нестягнутої суми та суми стягненого виконавчого збору. Відтак законодавець, передбачивши зазначення дії виконавця, встановив, що виконавчий збір стягується лише з фактично стягнутої на використання стягувача суми за виконавчим листом.

Крім цього, пунктом 20 розділу III Інструкції визначено, що повернення виконавчого документа стягується за наявності підстави та в порядку, визначеному у статті 37 Закону. У постанові про повернення виконавчого документа стягувачу обов`язково роз`яснюється порядок повторного пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Суд відмічає, що постанова від 03.02.2021 ВП № 50168393 про повернення виконавчого документу стягувачу не містить інформації про суми, що були фактично стягнуті із солідарних боржників під час виконання рішення суду або відсоток виконаного рішення.

Суд звертає увагу, що Верховний Суд неодноразово наголошував, що при стягненні виконавчого збору відповідно до частини третьої статті 40 Закону N 1404-VIII без реального стягнення суми боргу з боржника у разі повернення виконавчого документа стягувача за його заявою створено умови для стягнення з боржника подвійної суми виконавчого збору або ж стягнення його без реального виконання рішення суду.

Відповідна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.03.2020 у справі N 2540/3203/18, постанові Верховного Суду від 22.01.2021 у справі N 400/4023/19, постанові 28.12.2021 справа № 400/4863/20 .

Відтак повернення стягувачу виконавчого листа із зазначенням можливості його повторного подання на виконання без вказівки на відсоток виконання, із одночасним звернення до стягнення постанови про стягнення із ОСОБА_1 виконавчого збору призведе до подвійного його стягнення.

Також суд при прийняття рішення враховує, що спірна постанова передбачає стягнення із позивачки усієї суми виконавчого збору, незважаючи на те, що основний борг стягувався солідарно із двох боржників ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , що є протиправним.

Згідно ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За наслідками судового розгляду, відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не довів суду правомірність спірного рішення.

За таких обставин, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 139, 241-246, 250, 262, 291, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

вирішив:

Адміністративний позов задовольнити.

Скасувати постанову Дрогобицького міськрайонного відділу виконавчої служби Західного територіального управління Міністерства юстиції (м. Львів) від 04.02.2021 про відкриття виконавчого провадження № 64361362.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Дрогобицького міськрайонного відділу виконавчої служби Західного територіального управління Міністерства юстиції (м. Львів) (ЄДРПОУ 35019539, адреса: 82100, Львівська область, м. Дрогобич, вул. 22 Січня , 43) на користь ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) понесені судові витрати по сплаті судового збору у сумі 1051 (одна тисяча п`ятдесят одна) грн. 20 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи

Суддя Морська Г.М.