Ухвала суду № 108049663, 15.12.2022, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

15 грудня 2022 рокуСправа №160/4229/21

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Кучми К.С., розглянувши у письмовому провадженні заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням додаткового рішення суду від 10.08.2021 року по адміністративній справі №160/4229/21, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.06.2021 року по вищезазначеній справі було задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 до Української сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області про визнання бездіяльності протиправною, а саме:

- визнано протиправною бездіяльність Української сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області щодо несвоєчасного оприлюднення формі відкритих даних на веб-сторінці https://ukrsr.otg.dp.gov.ua/ua/rishennva-gromadi/rishennya-4-sesiyi-ukrayinskoyi-silskoyi-radi-vid-12012021 офіційного веб-сайту https://ukrsr.otg.dp.gov.ua/ua Української сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області рішення четвертої сесії VIII скликання Української сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області №118-04/VІІІ від 12.01.2021 року "Про передачу у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства гр. ОСОБА_2 ";

- у задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Секретаря Української сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області Шишкіна Юрія Володимировича про визнання бездіяльності протиправною відмовлено.

Додатковим рішенням суду від 10.08.2021 року було стягнуто з Української сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області на користь ОСОБА_1 судові витрати на правову допомогу в розмірі 1 000 грн.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 28.10.2021 року апеляційні скарги ОСОБА_1 , Української сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області залишено без задоволення, а додаткове рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.08.2021 року у справі №160/4229/21 без змін.

27.11.2021 року позивачем отримано виконавчий лист.

До суду 07.12.2022 року від позивача надійшла заява, в якій він просить:

- встановити засоби судового контролю за виконанням додаткового судового рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду ухваленого 10.08.2021 року у справі №160/4229/21;

- зобов`язати Українську сільську раду Петропавлівського району Дніпропетровської області у 10-денний строк подати звіт про виконання додаткового судового рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду ухваленого 10.08.2021 року у справі №160/4229/21;

- за наслідками розгляду звіту про виконання рішення суду у цій справі або в разі не подання такого звіту, накласти на голову Української сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області і, відповідального за виконання рішення суду, штраф у сумі, передбаченій п.2 ст.382 КАС України.

Обґрунтовуючи дану заяву позивач зазначає, що 05.01.2022 р. на підставі виконавчого листа №160/4229/21 від 19.11.2021 р., ним була подана заява до управління Державної казначейської служби України у Петропавлівському районі. У листі «Про повернення виконавчого документа без виконання» від 28.01.2022 року його було повідомлено, що в Українській сільській раді Синельниківського району Дніпропетровської області відсутні відкриті рахунки в органі казначейства, з яких можливо здійснити безспірне стягнення коштів. Отже, на думку позивача відповідач не виконує рішення суду в частині стягнення на його судових витрат на правову допомогу в розмірі 1 000 грн.

Розглянувши дану заяву, суд зазначає наступне.

Так, згідно зст.370 КАС Українисудове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Відповідно до ч.1ст.373 КАС Українивиконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглянув справу як суд першої інстанції.

В силу частини 1, 2ст.382 КАС Українисуд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

З аналізу вищезазначених норм вбачається, що рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для виконання, при цьому суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання такого рішення.

В свою чергу, Верховний Суд неодноразово зазначав, що адміністративним процесуальним законодавством регламентовано право суду застосовувати інститут судового контролю шляхом зобов`язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду, визнання протиправними рішень, дій. Для застосування наведених процесуальних заходів мають бути наявні відповідні правові умови. У свою чергу, правовою підставою для зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об`єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. Суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов`язків згідно із судовим рішенням та можливості суб`єкта владних повноважень їх виконати.

При цьому встановлювати судовий контроль за виконанням судового рішення є правом, а не обов`язком суду. У разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження.

Така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 27 лютого 2020 року у справі №640/3719/18, від 04 березня 2020 року у справі №539/3406/17, від 11 червня 2020 року у справі №640/13988/19.

Відповідно до частини шостоїстатті 246 КАС України у разі необхідності у резолютивній частині рішення також вказується про: 1) порядок і строк виконання рішення; 2) надання відстрочення чи розстрочення виконання рішення; 3) повернення судового збору; 4) призначення судового засідання для вирішення питання про судові витрати, дату, час і місце його проведення; строк для подання стороною, за клопотанням якої таке судове засідання проводиться, доказів щодо розміру понесених нею судових витрат; 5) дату складення повного рішення суду.

Таким чином,встановлення судового контролює диспозитивним правом суду, яке може використовуватися в залежності від наявності об`єктивних обставин, які підтверджуються належними та допустимими доказами.

Крім того, відповідно до частини 1 статті 5 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 р. №1404-VІІІ примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Частиною 1 статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Судом не встановлено, що загальний порядок виконання судового рішення не дав очікуваного результату, або що відповідач створює перешкоди для його (рішення) виконання.

Суд звертає увагу на те, що, з урахуванням положень ч.1 ст.287 КАС України, позивач має право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважатиме, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено його права, свободи чи інтереси.

При цьому, матеріали даної справи не містять доказів звернення позивача до державної виконавчої служби для виконання судового рішення або оскарження дій виконавця в судовому порядку.

Так, статтею 382 КК України передбачено кримінальну відповідальність за не виконання судового рішення, яке набрало законної сили, що свідчить про наявність у позивача, в разі умисного невиконання відповідачем додаткового судового рішення у цій справі, можливості звернутися з відповідною заявою відносно відповідача до правоохоронних органів.

Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність об`єктивних підстав для задоволення заяви позивача про встановлення судового контролю за виконанням додаткового судового рішення в даній справі.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.243, 248, 382 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням додаткового рішення суду від 10.08.2021 року по адміністративній справі №160/4229/21 відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до статті 256 КАС України та може бути оскаржена у строки, встановлені статті 295 КАС України.

Суддя К.С. Кучма