Ухвала суду № 108044642, 15.12.2022, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/25266/21

Провадження № 2/761/1390/2022

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 грудня 2022 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді: Романишена І.П.,

за участю секретаря: Решти Д.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Преміум Лігал Колекшн», третя особа: Всеукраїнська громадська організація «Фінансова грамота України» про захист прав споживача, визнання кредитного договору недійсним, -

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Шевченківського районного суду м. Києва перебуває вказаний позов.

В судове засідання, призначене на 09.11.2022 позивач не з`явився, тому розгляд справи було відкладено на 15.12.2022, про що було повідомлено сторони.

В судове засідання, призначене на 15.12.2022 сторони не з`явилися без повідомлення причин неявки, будь-яких клопотань чи заяв від позивача до суду не надходило.

Стосовно належного повідомлення позивача, суд зазначає наступне.

Згідно з ч. ч. 6, 9 ст. 128 ЦПК України судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур`єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи. Стороні чи її представникові за їхньою згодою можуть бути видані судові повістки для вручення відповідним учасникам судового процесу. Судова повістка може бути вручена безпосередньо в суді, а у разі відкладення розгляду справи про дату, час і місце наступного засідання може бути повідомлено під розписку. Суд викликає або повідомляє свідка, експерта, перекладача, спеціаліста, а у випадках термінової необхідності, передбачених цим Кодексом, зокрема у справах про видачу обмежувального припису - також учасників справи телефонограмою, телеграмою, засобами факсимільного зв`язку, електронною поштою або повідомленням через інші засоби зв`язку (зокрема мобільного), які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику.

Судові повістки, якими було повідомлено позивача про судові засідання 09.11.2022, 15.12.2022 року повернулися до суду з відміткою «за закінченням терміну зберігання».

Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі №800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі №913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).

Крім того, позивач про день, час та місце розгляду справи повідомлявся шляхом направлення SMS-повідомлення на вказаний в позові номер телефону.

Частиною 13 ст. 128 ЦПК України передбачено, що за наявності відповідної письмової заяви учасника справи, який не має офіційної електронної адреси, та технічної можливості, повідомлення про призначення справи до розгляду та про дату, час і місце проведення судового засідання чи проведення відповідної процесуальної дії може здійснюватися судом з використанням засобів мобільного зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, шляхом надсилання такому учаснику справи текстових повідомлень із зазначенням веб-адреси відповідної ухвали в Єдиному державному реєстрі судових рішень, в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Згідно ч. 5 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Європейський суд з прав людини підкреслив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження (див. рішення у справах "Олександр Шевченко проти України" від 26 квітня 2007 року, «Пономарьов проти України» та "Трух проти України" від 14 жовтня 2003 року).

Враховуючи викладену позицію ЄСПЛ, позивач має сприяти розгляду справи, оскільки він є найбільш зацікавленим в її розгляді.

Суд враховує, що з моменту відкриття провадження у справі, а саме: з 19.07.2021 року, минули всі розумні строки розгляду справи, а позивач, який є ініціатором судового розгляду, жодних зусиль стосовно прискорення розгляду справи, не вчиняє, а навпаки не з`являється у судові засідання, що зумовлює затягування судового розгляду справи.

За ч. 2 ст. 43 ЦПК України учасники справи зобов`язані: сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи, з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою.

Суд, враховує рішення Європейського суду з прав людини у справах "Осман проти Сполученого королівства" від 28 жовтня 1998 року та "Креуз проти Польщі" від 19 червня 2001 року, в яких ЄСПЛ вкотре було підкреслено, що право на суд не є абсолютним та вказано, що "якщо законом визначений порядок для вчинення певних дій, такий порядок в силу вимог вітчизняного та Європейського законодавства повинен дисциплінувати осіб, що звертаються до суду та не допустити перетворити судовий процес у безладний рух, так як право на суд не є абсолютним".

Неявка позивача у судове засідання 15.12.2022 року є повторною, вона слугує підставою для залишення позову без розгляду незалежно від причин такої неявки.

При цьому, суд враховує те, що поважність причин повторної неявки в судове засідання законодавцем не вимагається.

Вказане узгоджується з правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 28 жовтня 2021 року у справі № 465/6555/16-ц провадження №61-9020св21.

Так, Верховний Суд у постанові від 28 жовтня 2021 року у справі № 465/6555/16-ц провадження № 61-9020св21 зазначив, що системний аналіз норм процесуального права (ст.ст.43,44,223,257 ЦПК) дає підстави для висновку, що законодавець диференціює необхідність урахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, якою є неявка: першою чи повторною. Така диференціація обумовлена як необхідністю забезпечити дотримання прав позивача на участь у судовому засіданні у разі першої неявки за належного його повідомлення про час та місце судового засідання та поважності причин неявки, так і необхідністю введення певних обмежень з метою дотримання процесуальних строків розгляду справи, прав та інтересів іншої сторони - відповідача, який притягнутий до участі у справі позивачем, а тому саме останній має продемонструвати свій інтерес у як найскорішому розгляді справи, а отже зобов`язаний у розумні інтервали цікавитися провадженням у справі. Саме тому, повторна неявка позивача в судове засідання, незалежно від поважності її причин, дає суду підстави залишити позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його неявка не перешкоджає вирішенню спору по суті.

Аналогічна за змістом правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 30 червня 2022 року у справі № 461/1190/21 та від 20 червня 2022 року у справі № 607/2015/17.

Таким чином, суд вважає за необхідне позовну заяву залишити без розгляду, у зв`язку з повторною неявкою позивача в судове засідання без поважних причин, а також за відсутності повідомлення про причини неявки, що є наслідком застосування п. 3 ч. 1 ст.257 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 43, 223, 257, 259, 260, 353-355 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Преміум Лігал Колекшн», третя особа: всеукраїнська громадська організація «Фінансова грамота України» про захист прав споживача, визнання кредитного договору недійсним - залишити без розгляду.

Ухвалу може бути оскаржено до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення, шляхом подання апеляційної скарги.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

СУДДЯ І.П. РОМАНИШЕНА