Ухвала суду № 108044608, 21.10.2022, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/8091/14-ц

Провадження № 6/761/1080/2022

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2022 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді: Волошина В.О.

при секретарі: Яницькій О.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про заміну сторони у виконавчому провадженні по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в :

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 04 квітня 2014р., заяву ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» про зміну способу виконання мирової угоди Шевченківського районного суду м. Києва від 11 грудня 2008р. в справі за позовом ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» заборгованість за кредитним договором № 15-155/06-А від 03 липня 2006р. у розмірі 39207,26 дол. США, пеню в розмірі 26880,10 грн. та комісію в розмірі 2423,50 грн.

У серпні 2022р. заявник звернулася до Шевченківського районного суду м. Києва з заявою про заміну сторони виконавчого провадження (стягувача) із ТОВ «АНСУ», у зв`язку із укладенням: 28 грудня 2018р. між заявником та ТОВ «АНСУ» договору про відступлення прав вимоги, відповідно до якого заявник отримав право вимоги до боржника ОСОБА_3 за кредитним договором № 15-155/06-А від 03 липня 2006р.

В судове засідання учасники процесу не з`явились, про час та місце розгляду справи були повідомлені в установленому законом порядку, заявник клопотала про розгляд справи у її відсутність, решта учасників процесу поважності причин неявки суду не повідомили, відповідно до ч. 3 ст. 442 ЦПК України, їх неявка не є перешкодою для розгляду заяви.

Суд, повно та всебічно дослідивши матеріали справи, надані сторонами докази, вважає, що заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.

У відповідності з ч. 1 ст. 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником.

28 грудня 2018р. між заявником та ТОВ «АНСУ» договору про відступлення прав вимоги, відповідно до якого заявник отримав право вимоги до боржника ОСОБА_3 за кредитним договором № 15-155/06-А від 03 липня 2006р.

Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених ст. 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі ст. 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.

За змістом ст. 512 ЦК України, ст. 442 ЦПК України та ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття кредитора в зобов`язанні він замінюється правонаступником.

Виходячи із цих норм, зокрема, п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 512 ЦК України, у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора.

Така заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги.

У зв`язку з такою заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв`язку із чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження і її заміна належним кредитором проводиться відповідно до ч. 5 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження», ст. 442 ЦПК України за заявою заінтересованої сторони зобов`язання, якою є правонаступник, що отримав від попереднього кредитора всі права та обов`язки в зобов`язанні, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження.

За таких обставин звернення правонаступника кредитора із заявою про надання йому статусу сторони виконавчого провадження відповідає змісту ст. 442 ЦПК України, ст.ст. 512, 514 ЦК України та ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження».

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 20 листопада 2013р. у справі № 6-122цс13.

Статтею 1054 ЦК України визначено перелік осіб, які можуть бути кредитодавцями в кредитних правовідносинах. Такими є банк або інша фінансова установа. Цей перелік є вичерпним.

В п. 1) ч. 1 ст. 1 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», вказано, що фінансова установа - це юридична особа, яка відповідно до закону надає одну чи декілька фінансових послуг, а також інші послуги (операції), пов`язані з наданням фінансових послуг, у випадках, прямо визначених законом, та внесена до відповідного реєстру в установленому законом порядку. До фінансових установ належать банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії та інші юридичні особи, виключним видом діяльності яких є надання фінансових послуг, а у випадках, прямо визначених законом, - інші послуги (операції), пов`язані з наданням фінансових послуг.

Як вбачається з встановлених судом обставин, з укладенням договору про відступлення права вимоги за кредитним договором, відбулася заміна кредитодавця-банку, який є фінансовою установою, що має право на здійснення операцій з надання фінансових послуг, на фізичну особу, яка не є юридичною особою та фінансовою установою, а тому не може надавати фінансові послуги згідно з наведеними нормами права.

Такої позиції також дотримується Велика Палата Верховного Суду в постанові від 11 вересня 2018 р. у справі № 909/968/16, Верховний Суд в постанові від 16 жовтня 2018р. у справі № 923/151/17.

Відповідно до практики Верховного Суду, висловленої у постанові від 16 грудня 2020р. в справі № 640/14873/19 відступлення права вимоги за кредитним договором може відбуватися лише на користь установ, наділених правом надавати фінансові послуги, проте і фізичні особи можуть викупити у банків заборгованість за кредитними зобов`язаннями їхніх клієнтів за умов: якщо банк перебуває на стадії ліквідації, а право вимоги реалізується на електронних торгах.

Однак заявником не надано доказів того, що право вимоги ним було придбано на електронних торгах, ініційованих у звязку з преребуванням банку на стадії ліквідації

За таких обставин, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у сукупності, з урахуванням правових позицій Верховного Суду, суд вважає, що ОСОБА_1 не може бути належним правонаступником кредитодавця у спірних правовідносинах, а тому суд не знаходить правових підстав для задоволення заяви про заміну сторони виконавчого провадження.

Керуючись ст. ст. 2, 4, 12-14, 18, 19, 76-81, 89, 128, 211, 247, 259-261, 268, 352-355, 442 ЦПК України; ст. ст. 8, 55, 129 Конституції України; ст. ст. 11, 512, 514 ЦК України; ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження», суд, -

у х в а л и в:

Заяву ОСОБА_1 про заміну сторони у виконавчому провадженні по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором- залишити без задоволення.

Ухвалу суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги, протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: