Ухвала суду № 108039644, 14.12.2022, Солонянський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 192/1385/22

Провадження № 1-кп/192/120/22

Ухвала

14 грудня 2022 року

Солонянський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючої судді ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

потерпілої ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у смт Солоне Солонянського району Дніпропетровської області клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою у кримінальному провадженні № 12022041570000132 від 08.04.2022 за обвинуваченням ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Орджонікідзе Дніпропетровської області, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , на теперішній час утримується у ДУ «Дніпровськаустанова виконанняпокарань (№ 4)», у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.185 КК України,

встановив:

У провадженні суду перебуває кримінальному провадженні № 12022041570000132 від 08.04.2022 за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України.

12 грудня 2022 року прокурор Правобережної окружної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_3 звернувся до суду із клопотанням, у якому просив продовжити дію запобіжного заходу до обвинуваченого ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.

У судовому засіданні 14 грудня 2022 року клопотання підтримав, обґрунтовує його тим, що з моменту застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не змінилися обставини, які стали підставою для застосування щодо нього цього запобіжного заходу, не змінилась обстановка, яка дає підстави вважати, що належну процесуальну поведінку обвинуваченого може забезпечити більш м`який запобіжний захід. Прокурор вважає, що ризики, які стали підставою для застосування запобіжного заходу на даний час не зменшились та не перестали існувати. Вважає наявними ризики, передбачені п.п.1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, посилається на те, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, усвідомлюючи факт можливого суворого покарання може перейти на нелегальне положення та переховуватись від суду, оскільки не має міцних соціальних зв`язків, на утриманні непрацездатних батьків або неповнолітніх дітей, може незаконно впливати на потерпілу, свідків, може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, у тому числі шляхом вільного спілкування з особами, які за його проханням можуть незаконно впливати на учасників у кримінальному провадженні, ОСОБА_5 може вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки не має міцних соціальних зв`язків, постійного джерела доходу, обвинувачений може ухилитися від суду та не виконувати його процесуальні рішення. На думку прокурора, більш м`який вид запобіжного заходу не зможе забезпечити виконання покладених на обвинуваченого обов`язків та запобігти зазначеним ризикам.

Потерпіла клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою підтримала.

Обвинувачений проти тримання його під вартою заперечував, вважав, за потрібне застосувати такий запобіжний захід як домашній арешт.

Вирішуючи клопотання прокурора, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Порядок продовження строку тримання під вартою встановлений статтею 199 КПК України. За змістом п. 1 ч. 3 цієї статті, звертаючись до суду з клопотанням про продовження строків тримання під вартою, прокурор має викласти, зокрема, обставини, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують продовження тримання особи під вартою.

Відповідно до ч. 1 ст. 197 КК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

Судом встановлено, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, тобто у вчиненні тяжкого злочину.

На досудовому слідстві 01 вересня 2022 року ухвалою слідчого судді Солонянського районного суду Дніпропетровської області до ОСОБА_5 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб до 30 жовтня 2022 року з правом внесення застави у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 52000 (п`ятдесят дві тисячі) грн, які потрібно внести на депозитний рахунок до спливу строку тримання під вартою. Слідчим суддею постановлено у разі внесення застави звільнити ОСОБА_5 з під варти та покласти на нього такі обов`язки: прибувати до слідчого, прокурора чи суду за кожною вимогою; не відлучатися з населеного пункту, в якому проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду.

Підставою для застосування цього запобіжного заходу було встановлення слідчим суддею наявності ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

У підготовчому судовому засіданні 21 жовтня 2022 року строк тримання обвинуваченого продовжено до 19 грудня 2022 року.

На теперішній час не зменшився та продовжує існувати ризик переховування обвинуваченого від суду, враховуючи тяжкість покарання передбаченого законом, у разі доведення його винуватості у вчиненні злочину. Крім того, у обвинуваченого відсутні міцні соціальні зв`язки, він не одружений, не має на утриманні малолітніх та неповнолітніх дітей.

Не зменшились та продовжують існувати ризики незаконного впливу на потерпілу у кримінальному провадженні або перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.

Не зменшився та продовжує існувати ризик вчинення іншого кримінальне правопорушення, оскільки ОСОБА_5 вже був раніше неодноразово засуджений за вчинення умисних корисливих злочинів. Натепер він обвинувачується у вчиненні тяжкого умисного злочину у період воєнного стану, введеного в Україні.

Судом не встановлено обставин, які давали б підстави для застосування до обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, в тому числі і домашнього арешту.

Тому продовження тримання під вартою обвинуваченого є виправданим. Такий запобіжний захід відповідає завданням кримінального провадження, встановленим обставинам, особі обвинуваченого, меті застосування запобіжного заходу запобіганню зазначеним ризикам та забезпеченню належної процесуальної поведінки обвинуваченого.

Отже, прокурором доведено, що ризики, які виправдовують тримання обвинуваченого під вартою, не зменшилися, а тому клопотання прокурора підлягає задоволенню.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 177, 199 КПК України, суд

постановив:

Клопотання прокурора Правобережної окружної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_3 про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, застосовного відносно ОСОБА_5 , задовольнити.

Строк тримання під вартою ОСОБА_5 продовжити до 10 лютого 2023 року включно.

Залишити без змін визначений раніше розмір застави у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 52000 (п`ятдесят дві тисячі) грн, які потрібно внести на депозитний рахунок, до спливу строку тримання під вартою.

У разі внесення застави звільнити ОСОБА_5 з під варти та покласти на нього такі обов`язки:

прибувати до прокурора чи суду за кожною вимогою;

не відлучатися з населеного пункту, в якому проживає, без дозволу прокурора або суду.

Ухвала підлягає негайному виконанню і набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення, а обвинуваченим, в той же строк з дня отримання копії ухвали.

Суддя ОСОБА_6 ОСОБА_7