Ухвала суду № 108038877, 23.12.2022, Жовтоводський міський суд Дніпропетровської області

справа №176/2547/22

провадження №1-кс/176/366/22

УХВАЛА

Іменем України

23 грудня 2022 р. Слідчий суддя Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 , з участю секретаря ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Жовті Води в залі суду клопотання слідчого СВ ВП №5 Кам`янського РУП ГУНП в Дніпропетровської області лейтенанта поліції ОСОБА_3 , погоджене із прокурором Жовтоводської окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_4 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Брянськ Росії, громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, не одруженого, неповнолітніх (малолітніх) дітей на утриманні не маючого, не маючого інвалідності, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше неодноразово судимого, останній раз засудженого вироком Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 06 грудня 2022 року за ч. 4 ст. 185, ч. 2 ст. 190, ч. 1 ст. 70 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років (вирок не набрав законної сили),

в рамках кримінального провадження №12022041220000519, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 10 грудня 2022 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185, ч. 2 ст. 190 КК України,

за участю: прокурора ОСОБА_4 , слідчого ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_5 ,-

ВСТАНОВИВ:

До Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області надійшло клопотання слідчого СВ ВП №5 Кам`янського РУП ГУНП в Дніпропетровської області лейтенанта поліції ОСОБА_3 , погоджене із прокурором Жовтоводської окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_4 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 в рамках кримінального провадження №12022041220000519, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 10 грудня 2022 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185, ч. 2 ст. 190 КК України.

Дане клопотання мотивоване тим, що ОСОБА_5 , будучи раніше судимим на шлях виправлення та перевиховання не став, повторно, вчинив новий корисливий злочин.

Так, 03 грудня 2022 року приблизно о 14 год. 30 хв., ОСОБА_5 проходив поблизу під`їзду №2 буд. АДРЕСА_2 та зустрів раніше знайомого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та в цей же час у нього виник умисел, направлений на заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство).

Після цього ОСОБА_5 , реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на заволодіння чужим майном, шляхом зловживання довірою потерпілого ОСОБА_6 , діючи умисно, повторно, цілковито усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, переслідуючи корисливу мету, з метою наживи, попрохав ОСОБА_6 надати йому кутову шліфувальну машину на два дні для виконання робіт вдома, на що останній погодився.

Будучи впевненим у доброчесних намірах ОСОБА_5 та довіряючи йому, ОСОБА_7 в цей же час піднявся до своєї квартири АДРЕСА_3 та взяв кутову шліфувальну машину марки DNIPRO-M моделі GL-190S, S/N: НОМЕР_1 в корпусі чорного кольору, яку добровільно передав ОСОБА_5 поблизу під`їзду №2 буд. АДРЕСА_2 .

ОСОБА_5 , заволодівши таким чином вищевказаною кутовою шліфувальною машиною марки DNIPRO-M в корпусі чорного кольору, моделі GL- 190S, S/N: НОМЕР_1 , з місця злочину зник, в подальшому розпорядився нею на власний розсуд.

Своїми умисними протиправними діями, ОСОБА_5 завдав потерпілому ОСОБА_6 матеріального збитку на загальну суму 2059,20 грн. (дві тисячі п`ятдесят дев`ять гривень 20 копійок), згідно із висновком судово-товарознавчої експертизи №3657/22 від 12.12.2022.

Таким чином, на підставі викладених фактів, встановлено достатність доказів для повідомлення про підозру ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у заволодінні чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство), вчиненому повторно, тобто, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України.

13 грудня 2022 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру в вказаному кримінальному провадженні за ч. 2 ст. 190 КК України.

Крім того, 10 грудня 2022 року приблизно о 16 год. 35 хв., точного часу в ході досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_5 прийшов до ТОВ «Фудком» магазину «Велмарт» по вул. Кропоткіна 35-А в м. Жовті Води, Кам`янського району, Дніпропетровської області. ОСОБА_5 , маючи умисел на повторне таємне викрадення чужого майна,будучи обізнаним про дію в Україні воєнного стану, шляхом вільного доступу зайшов до зали вищевказаного магазину «Велмарт», де виявив продукти харчування, а саме: «Печінку тріски натуральну 190 г. ж/б з ключем Аквамарин» та «коньяк *** 40% 0.5л. Арарат», котрі належать ТОВ «Фудком» магазину «Велмарт».

Цього ж дня, тобто, приблизно о 16 год. 40 хв. 10.12.2022, точного часу в ході досудового розслідування не встановлено, перебуваючи в торговому залі магазину «Велмарт», де знаходилося вищезазначене майно, попередньо визначивши його як предмет свого злочинного посягання, реалізуючи раптово виниклий злочинний намір, направлений на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена в умовах воєнного стану, повторно, діючи з корисливих мотивів, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та те, що він посягає на чуже майно і не має права розпоряджатись ним, з метою наживи, впевнившись, що за ним ніхто не спостерігає та не може контролювати його дії, підійшовши до стелажу з рибними і м`ясними консервами, правою рукою взяв з полиці відкритої викладки дві банки печінки тріски натуральної 190 г. ж/б з ключем Аквамарин» вартістю 135 гривень 84 копійки за 1 штуку, за дві банки - 271 гривня 68 копійок,які належать ТОВ «Фудком» магазину «Велмарт», які поклав у внутрішню ліву кишеню куртки, в яку був одягнутий.

Продовжуючи реалізацію вищевказаного злочинного умислу, ОСОБА_5 пройшов до алкогольного відділу вищезазначеного магазину, де зі стелажу відкритої викладки правою рукою взяв коньяк *** 40% 0.5л. Арарат вартістю 369 гривень 00 копійок, які належать ТОВ «Фудком» магазину «Велмарт», та одразу поклавши його до внутрішньої лівої кишені куртки,в яку був одягнутий.

Тобто, ОСОБА_5 , вчинивши всі дії, які вважав необхідними для доведення кримінального правопорушення до кінця, не зміг довести свій злочин до кінця з причин, що не залежали від його волі, оскільки, пройшовши повз касову зону магазину з викраденим майном, ОСОБА_5 був затриманий начальником охорони ТОВ Фудком магазину «Велмарт» ОСОБА_8 та заступником начальника охорони ТОВ Бояр 9 ОСОБА_9 .

Таким чином, протиправними діями ОСОБА_5 могло бути завдано матеріальний збиток магазину ТОВ Фудком «Велмарт» відповідно до висновку судово-товарознавчої експертизи № 3701/22 від 14.12.2022 в розмірі 640,68 (шістсот сорок гривень 68 коп.).

Нна підставі викладених фактів встановлено достатність доказів для повідомлення про підозру ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у закінченому замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), повторно, вчинена в умовах воєнного стану, тобто, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України.

14 грудня 2022 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру в вказаному кримінальному провадженні за ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України.

19 грудня 2022 року постановою прокурора матеріали кримінальних проваджень об`єднані в єдине провадження, об`єднаному кримінальному провадженні №12022041220000519.

21 грудня 2022 року ОСОБА_5 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри у зазначеному провадженні за ч.2 ст.15 ч. 4 ст. 185 КК України та ч. 2 ст. 190 КК України.

Будучи допитаним в якості підозрюваного у вчинені вказаних кримінальних правопорушень, ОСОБА_5 свою провину визнав в повному обсязі та пояснив обставини їх вчинення.

Обставини вчинення ОСОБА_5 інкримінованих діянь підтверджуються доданими до матеріалів клопотання письмовими доказами.

Беручи до уваги те, що у підозрюваного ОСОБА_5 відсутні сталі соціальні зв`язки, на думку слідчого є підстави вважати, що з метою ухилення від притягнення його до кримінальної відповідальності підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, а отже наявний ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Також наявний ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України - можливість підозрюваного незаконно впливати на потерпілого ОСОБА_6 у кримінальному провадженні, шляхом залякування чи примусу, з метою зміни його свідчень, які були надані під час досудового розслідування, чи схиляння до дачі неправдивих показань, так як суд під час судового розгляду дотримується вимог ст. 23 КПК України (щодо безпосередності дослідження показань).

Крім того, слідчий вказує, що ОСОБА_5 схильний до вчинення корисливих злочинів проти власності, неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, в тому числі з відбуттям реального строку покарання, вчинив дані кримінальні правопорушення, маючи непогашену судимість, не має доходу, офіційно не працевлаштований, тому наявний ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України - вчинити інше кримінальне правопорушення.

Прокурор та слідчий в судовому засіданні підтримали клопотання за обставин викладених в ньому та просили застосувати до підозрюваного ОСОБА_10 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Підозрюваний ОСОБА_5 не заперечували у задоволенні клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Слідчий суддя, заслухавши учасників судового розгляду, дослідивши матеріали клопотання, приходить до наступного висновку.

Так, згідно п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України застосування запобіжного заходу є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження.

Відповідно до ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що:

1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для вжиття заходів забезпечення кримінального провадження;

2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи, про який йдеться у клопотанні слідчого або прокурора;

3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається з клопотанням.

Частиною 1 статті 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно вимог ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

В силу статті 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є винятковим та застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Статтею 194 КПК України передбачено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Оскільки поняття «обґрунтована підозра» не визначене в національному законодавстві, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК, необхідно взяти до уваги позицію Європейського суду з прав людини.

Так, за загальною практикою Європейського суду з прав людини, що склалась з рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» (Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom) від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series А, № 182, термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

Анологічна позиція Європейського суду з прав людини викладена у рішенні по справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011 року. Одночасно, у даному рішенні наголошується на тому, що підозра буде вважатися обґрунтованою лише у випадку, коли вона ґрунтується на відомостях, що об`єктивно пов`язують підозрюваного із вчиненим кримінальним правопорушенням. Це означає, що у слідчого мають бути докази, які вказують на причетність особи до вчинення кримінального правопорушення (показання свідків, потерпілих, речові докази, протоколи слідчих дій тощо).

Із всього вище викладеного слідує, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення злочину вірогідною.

В судовому засіданні встановлено, що у вказаному кримінальному провадженні ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ч. 4 ст. 185, ч. 4 ст. 190 КК України.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованих його кримінальних правопорушень підтверджується наступними доказами:

- протоколом огляду місця події від 10.12.2022;

- заява про кримінальне правопорушення;

- акт інвентаризації;

- постанова про визнання представником юридичної особи;

- протокол допиту представника;

- протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 14.12.2022;

- висновком судової товарознавчої експертизи №3701/22 від 14.12.2022;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 14.12.2022;

- постанова про заміну кваліфікації складу кримінального правопорушення від 14.12.2022;

- повідомленням про підозру ОСОБА_5 від 14.12.2022;

- протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_5 від 14.12.2022;

- протоколом проведення слідчого експерименту за участі підозрюваного ОСОБА_5 від 15.12.2022;

- постанова про об`єднання матеріалів досудових розслідувань в одне провадження від 19.12.2022;

- протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення;

- протоколом огляду місця події 12.12.2022;

- протоколом допиту потерпілого ОСОБА_6 від 12.12.2022;

- протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 12.12.2022;

- протоколом огляду предмета від 13.12.2022;

- висновком судової товарознавчої експертизи №3657/22 від 12.12.2022;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_11 від 13.12.2022;

- протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 13.12.2022;

- повідомленням про підозру ОСОБА_5 від 13.12.2022;

- протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_5 від 13.12.2022;

- протоколом проведення слідчого експерименту за участі підозрюваного ОСОБА_5 від 13.12.2022.

Таким чином, не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій, виходячи лише з фактичних даних, що містяться в матеріалах клопотання, слідчий суддя приходить до висновку про наявність обґрунтованої підозри щодо можливої причетності ОСОБА_5 до вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ч. 4 ст. 185, ч. 4 ст. 190 КК України.

Другою складовою підставою застосування запобіжних заходів, зокрема, тримання під вартою, є наявність ризиків, що дозволяють обґрунтовано вважати, що особа може перешкоджати здійсненню кримінального провадження або вчинити інше кримінальне правопорушення та ін.

Виходячи із аналізу правових позицій ЄСПЛ, при розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя, суд у кожному випадку повинен принципово та критично ставитися до доводів прокурора, якими він обґрунтовує необхідність застосування саме цього запобіжного заходу, об`єктивно оцінюючи їх переконливість. При цьому для застосування тримання під вартою як запобіжного заходу прокурор повинен довести, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК.

Враховуючи те що ОСОБА_5 є неодноразово судимим за вчинення корисливих злочинів з метою наживи, на даний час офіційно не працевлаштований, не має постійного джерела доходу для існування, не одружений, не має неповнолітніх (малолітніх) дітей на утриманні, не має сталих соціальних зв`язків, слідчий суддя погоджується з наявністю ризиків його переховуватися від органів досудового розслідування або суду та вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

У той же час, доводи слідчого щодо наявності ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, є необґрунтованими, безпідставними та здебільшого абстрактними. Будь-яких підтверджуючих доказів того, що будь-коли раніше намагався або буде намагатися незаконно впливати на свідка або потерпілого органом досудового розслідування не надано.

Таким чином, слідча суддя приходить до висновку, що слідчим та прокурором загалом доведено наявність обґрунтованої підозри та ризиків, передбачених п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КК України.

Менш суворі запобіжні заходи, такі як особисте зобов`язання, особиста порука, домашній арешт, на даний час не здатні забезпечити виконання процесуальних обов`язків з боку підозрюваного ОСОБА_5 .

За викладених обставин, вважаю за необхідне задовольнити клопотання слідчого, застосувавши до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний західу виглядітримання підвартою строком до 20 лютого 2023 року включно.

Одночасно, враховуючи вимоги ч. 5 ст. 182 та ч.ч. 3, 4 ст. 183 КПК України, вважаю за необхідне визначити ОСОБА_5 заставу в розмірі тридцяти прожиткових мінімуми для працездатних осіб.

Керуючись ст.ст. 131, 132, 173, 176-178, 182, 183, 193, 196 КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого СВ ВП №5 Кам`янського РУП ГУНП в Дніпропетровської області лейтенанта поліції ОСОБА_3 , погоджене із прокурором Жовтоводської окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_4 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 в рамках кримінального провадження №12022041220000519, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 10 грудня 2022 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185, ч. 2 ст. 190 КК України, задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Брянськ Росії, громадянина України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 20 лютого 2023 року включно.

Встановити ОСОБА_5 розмір застави тридцять прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 80520 (вісімдесят тисяч п`ятсот двадцять) гривень.

Сума застави має бути внесена за наступними реквізитами: код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26239738, банк отримувача ДКСУ, м.Київ, код банку отримувача (МФО) 820172, рахунок отримувача UA158201720355229002000017442.

Застава може бути внесена як самим підозрюваним, обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем). Заставодавцем не може бути юридична особа державної або комунальної власності або така, що фінансується з місцевого, державного бюджету, бюджету Автономної Республіки Крим, або у статутному капіталі якої є частка державної, комунальної власності, або яка належить суб`єкту господарювання, що є у державній або комунальній власності.

Підозрюваний (обвинувачений) або заставодавець (фізична або юридична особа) мають право у будь-який момент внести заставу на депозитний рахунок у розмірі визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави ОСОБА_5 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У разі внесення зазначеного розміру застави покласти на підозрюваного ОСОБА_5 обов`язки:

-не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

-утримуватися від спілкування з потерпілими та свідками у даному кримінальному провадженні;

-не відвідувати будь-які розважальні заклади.

У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення, а підозрюваним, який перебуває під вартою, з моменту вручення йому копії ухвали.

Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя Жовтоводського міського суду

Дніпропетровської області Інна ПАВЛОВСЬКА