Рішення № 108037485, 12.12.2022, Берегівський районний суд Закарпатської області

Справа № 297/2060/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 грудня 2022 року м. Берегово

Берегівський районний суд Закарпатської області в особі:

головуючого ІЛЬТЬО І. І.

за участю секретаря судового засіданняГарані А. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Київської митниці Державної митної служби про скасування постанови в справі про порушення митних правил № 0877/10000/22 від 16.06.2022 року,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Берегівського районного суду Закарпатської області з даним позовом згідно з яким просить скасувати постанову про порушення митних правил № 0877/10000/22 від 16.06.2022 року, а провадження у справі закрити.

Позовні вимоги мотивує тим, що13.03.2018 року ним було ввезено на митну територію України транспортний засіб марки «MERCEDES-BENZ VANEO» номер кузова НОМЕР_1 . 16.02.2022 року старшим державним інспектором відділу митного оформлення №1 митного поста «Київ-центральний» Київської митниці Могилою В. І. за його відсутності було складено протокол про порушення митних правил №0877/10000/22, в якому зафіксовані ознаки порушення ним митних правил передбачених ч. 4 ст. 469 МК України. 15.06.2022 року ним було надіслано письмові пояснення на електронну адресу Київської митниці, однак незважаючи на них 16.06.2022 року першим заступником начальника Київської митниці Павлом Сичем була прийнята постанова № 0877/10000/22, згідно якої його визнано винним у вчиненні порушення митних правил, а саме за ч. 4 ст. 469 МК України. Під час прийняття постанови він був присутній у режимі відеоконференції.

Зазначив, що дійсно, ним 13.03.2018 року завезено транспортний засіб марки «MERCEDES-BENZ VANEO» номер кузова НОМЕР_1 . 17.03.2018 року ним була подана заява начальнику митного посту «Лужанка» Закарпатської митниці ДФС, у якій він повідомив, що вищевказаний транспортний засіб, який ввіз на територію України не може бути вивезений за межі митної території України у строк передбачений ст. 95 МК України, з огляду на поломку транспортного засобу, у зв`язку з чим він знаходиться на СТО в м. Ужгород. У зв`язку із недостатністю у нього коштів на ремонт вказаного транспортного засобу він знаходився на вищевказаному СТО.

Вважає, що доводи відповідача про відсутність обставин непереборної сили є необґрунтованими, оскільки ним подано докази у підтвердження неможливості подальшого руху його автомобіля, а відтак і його вивезення. Таким чином, враховуючи наведене, постанова в справі про порушення митних правил № 0877/10000/22 від 16.06.2022 року є правомірною відповідно до вимог чинного законодавства.

У матеріалах справи наявний відзив відповідача на адміністративний позов згідно якого відповідач просить у задоволенні позову відмовити у повному обсязі, посилаючись на те, що ОСОБА_1 не надано підтверджуючих документів про наявність фактів аварії, дій обставин непереборної сили або протиправних дій третіх осіб. Жодних доказів того, що ремонту транспортний засію потребував або дії обставин непереборної сили подані документів не надано. Крім того, факт передачі було встановлено, а саме, 04.02.2022 року до відділу митного оформлення №1 митного поста «Київ-центральний» Київської митниці, гр. ОСОБА_2 подано митну декларацію типу ІМ 40 АА №UA100140/2022/700971, щодо оформлення у вільний обіг транспортний засіб марки «MERCEDES-BENZ VANEO», номеркузова НОМЕР_1 . Для митного оформлення вказаного транспортного засобу було подано договір купівлі продажу від 21.10.2021 року, де покупцем виступає ОСОБА_3 . Даний документ є підтвердженням того, що події щодо передачі без дозволу митного органу транспортного засобу особистого користування марки «MERCEDES-BENZ VANEO», номеркузова НОМЕР_1 , відбулися 21.10.2021 року, в момент, коли відповідальність, передбачена ч.4 ст. 469 Митного кодексу України вже була встановлена дією Закону України від 08.11.2018 року № 2612-VIII «Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо ввезення транспортних засобів на митну територію України».

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Частиною другою статті 286 КАС України передбачено, що позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).

Згідно з ч.1 ст. 121 КАС України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Судом встановлено, що згідно постанови в справі про порушення митних правил № 0877/10000/22 від 16.06.2022 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ч. 4ст. 469 МК України.

Згідно ч.1 та ч.4 ст. 529 МК України постанова митниці у справі про порушення митних правил може бути оскаржена до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, або до місцевого загального суду як адміністративного суду в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України.

Відповідно до положень ст. 458 МК України порушенням митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Згідно приписів ч.1 ст.489 МК України та ст. 280 КУПАП посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов`язана з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Зі змісту постанови встановлено, що 04.02.2022 року до відділу митного оформлення №1 митного поста «Київ-центральний» Київської митниці декларантом ОСОБА_4 подано митну декларацію типу ІМ 40 АА №UA100140/2022/700971, на підставі Закону України «15 квітня 2021 року № 1403-IX «Про внесення змін до Митного кодексу України щодо тимчасового спрощення митного оформлення транспортних засобів, ввезених на митну територію України», щодо оформлення у вільний обіг транспортного засобу марки «MERCEDES-BENZ VANEO», номеркузова НОМЕР_1 , для одержувача ОСОБА_2 .

Відповідно до інформації електронної бази даних АСМО «Інспектор», транспортний засіб марки «MERCEDES-BENZ VANEO», номеркузова НОМЕР_1 , ввезений на митну територію України 13.03.2018 року громадянином України ОСОБА_1 (паспорт НОМЕР_2 ), для особистого користування в режимі транзит, в зоні діяльності Закарпатської митниці.

Перевіркою інформації, з використанням бази даних АСМО «Інспектор» встановлено, що транспортний засіб марки «MERCEDES-BENZ VANEO», номер кузова НОМЕР_1 , з митної території України у строк, встановлений ч.1 ст. 95 МК України, не вивозився та у інший митний режим не поміщувався.

Таким чином, громадянин України ОСОБА_1 передав без дозволу митного органу транспортний засіб марки «MERCEDES-BENZ VANEO», номер кузова НОМЕР_1 , який ввезено на митну територію України у митному режимі транзиту, у користування особі, яка безпосередньо не ввозила такий транспортний засіб на митну територію України, чи не поміщувала його у митний режим транзит, чим вчинив порушення митних правил, передбаченого ч. 4 ст. 469 МК України.

Відповідно до ст.90 МК України транзит - це митний режим, відповідно до якого товари та/або транспортні засоби комерційного призначення переміщуються під митним контролем між двома органами доходів і зборів України або в межах зони діяльності одного органу доходів і зборів без будь-якого використання цих товарів, без сплати митних платежів та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно ст.95 Митного кодексу України встановлюються такі строки транзитних перевезень залежно від виду транспорту: для автомобільного транспорту - 10 діб (у разі переміщення в зоні діяльності однієї митниці - 5 діб).

Статтею 93 МК України визначено, що товари, транспортні засоби, що переміщуються у митному режимі транзиту, повинні: перебувати у незмінному стані, крім природних змін їх якісних та/або кількісних характеристик за нормальних умов транспортування і зберігання; не використовуватися з жодною іншою метою, крім транзиту; бути доставленими у митний орган призначення до закінчення строку, визначеного статтею 95 цього Кодексу.

Згідно ч.1 ст.102 МК України митний режим транзиту завершується вивезенням товарів, транспортних засобів, поміщених у цей режим, за межі митної території України. Таке вивезення здійснюється під контролем органу доходів і зборів призначення.

У відповідності до ч.5 ст.102 МК України для завершення митного режиму транзиту особою, відповідальною за дотримання вимог митного режиму, до закінчення строку, визначеного статтею 95 цього Кодексу, органу доходів і зборів призначення повинні бути представлені товари, поміщені у митний режим транзиту, та митна декларація або інший документ, визначений статтею 94 цього Кодексу.

Відповідно частини 3статті 470 МК України, перевищення встановленого статтею 95 цього Кодексу строку доставки товарів, транспортних засобів комерційного призначення, митних або інших документів на ці товари більше ніж на десять діб, а так само втрата цих товарів, транспортних засобів, документів чи видача їх без дозволу органу доходів і зборів - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно з частиною 1статті 460 МК України, вчинення порушень митних правил, передбачених частиною третьою статті469, статтею 470, частиною третьою статті478, статтею481цьогоКодексу, внаслідок аварії, дії обставин непереборної сили або протиправних дій третіх осіб, що підтверджується відповідними документами, а також допущення у митній декларації помилок, які не призвели до неправомірного звільнення від сплати митних платежів або зменшення їх розміру, до незабезпечення дотримання заходів тарифного та/або нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, якщо такі помилки не допускаються систематично (стаття 268 цього Кодексу), не тягне за собою адміністративної відповідальності, передбаченої цим Кодексом.

Дана норма чітко визначає умови звільнення особи від відповідальності за перелічені порушення митних правил, якими є: аварія, дія обставин непереборної сили або протиправні дії третіх осіб, що підтверджується відповідними документами.

Частиною першою статті 192 МК України встановлено, що якщо під час перевезення товарів транспортний засіб внаслідок аварії або дії обставин непереборної сили не зміг прибути до органу доходів і зборів призначення, допускається вивантаження товарів в іншому місці. При цьому перевізник зобов`язаний: 1) вжити всіх необхідних заходів для забезпечення збереження товарів та недопущення будь-якого їх використання; 2) терміново повідомити найближчий орган доходів і зборів про обставини події, місцезнаходження товарів і транспортного засобу.

Отже, виходячи зі змісту наведених норм, перевізник звільняється від відповідальності за ч. 3 ст. 470 МК України у разі наявності факту аварії або дії обставин непереборної сили за умови документального підтвердження такого факту та вчасного (до закінчення встановленого строку тимчасового ввезення) письмового повідомлення найближчого митного органу про обставини події

Згідно Правил митного контролю та митного оформлення транспортних засобів, що переміщуються громадянами через митний кордон України, затверджених наказом Державної митної служби України від 17 листопада 2005 року № 1118до обставин непереборної сили відносяться: смерть власника транспортного засобу, стихійне лихо (пожежа, повінь, інше стихійне лихо чи сезонне природне явище, зокрема замерзання моря тощо, закриття шляхів тощо), військові дії чи надзвичайний стан у регіоні, через який переміщується транспортний засіб, страйк, злочинні дії третіх осіб, спрямовані проти власника транспортного засобу, дорожня пригода за участю транспортного засобу, яка спричинила повне або часткове його пошкодження, неможливість подальшого руху транспортного засобу, якщо зсув або ожеледиця створює небезпеку чи загрозу дорожньому руху, життю чи здоров`ю людей або навколишньому середовищу, інші схожі за характером обставини чи події.

Крім цього, відповідно до пункту 2 розділу VIII Порядку виконання митних формальностей відповідно до заявленого митного режиму, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 31 травня 2012 року № 657, обставини непереборної сили - надзвичайні та невідворотні події, що виникли незалежно від волі особи, зокрема, стихійне лихо (землетрус, пожежа, повінь, зсув тощо), сезонне природне явище (замерзання моря, проток, портів, ожеледиця тощо), введення воєнного чи надзвичайного стану, страйк, громадські безпорядки, злочинні дії третіх осіб, прийняття рішень законодавчого або нормативно-правового характеру, обов`язкових для особи, закриття шляхів, проток каналів, перевалів та інші надзвичайні та невідворотні за таких умов події; аварія - небезпечна подія техногенного характеру, у зв`язку з якою товари, транспортні засоби, що перебувають під митним контролем, були пошкоджені (зіпсовані, знищені, втрачені тощо) або потребували певного часу для відновлення можливості їх переміщення з метою забезпечення виконання вимог законодавства України з питань державної митної справи.

Обов`язковою ознакою обставин непереборної сили є надзвичайність та невідворотність.

Пунктом 5 розділу VIII вищезазначеного Порядку визначено, що якщо факт аварії чи дії обставин непереборної сили має місце на митній території України, особа, відповідальна за виконання вимог законодавства України з питань державної митної справи щодо товарів чи транспортних засобів, що перебувають під митним контролем (власник товару або уповноважена ним особа, перевізник чи особа, відповідальна за дотримання митного режиму), повинна звернутись до митного органу, в зоні діяльності якого перебувають ці товари, транспортні засоби, із письмовою заявою, яка повинна містити відомості, що надають можливість ідентифікувати товари, транспортні засоби як такі, що перебувають під митним контролем, а також інформацію про час, місце, обставини та наслідки аварії чи дії обставин непереборної сили.

Пунктом 3 розділу VІІІ Порядку виконання митних формальностей відповідно до заявленого митного режиму, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 31 травня 2012 року № 657передбачено, що залежно від характеру аварії чи обставин непереборної сили документи, що підтверджують їх наявність і тривалість дії, можуть видаватися державними органами, місцевими органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, іншими спеціально вповноваженими на це державними органами, а також уповноваженими на це підприємствами, установами та організаціями відповідно до їх компетенції.

Право засвідчувати форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), за зверненням суб`єктів господарської діяльності та фізичних осіб та видачі сертифікатів щодо форс-мажорних обставин передбачено Законом України від 02 грудня 1997 року № 671/97, надано Торгово-промисловій палаті України та уповноваженими нею регіональним торгово-промисловим палатам як єдиним органам із засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) в Україні.

З аналізу зазначених правових норм слідує, що підставою для звільнення від адміністративної відповідальності за порушення митних правил, передбачене частиною третьою статті 470 МК України, є часткове чи повне пошкодження (зіпсуття, знищення, втрата тощо) товарів чи транспортних засобів, що перебувають під митним контролем, або позбавлення можливості виконання відповідною особою передбачених законодавством України з питань державної митної справи або встановлених відповідним митним органом України вимог щодо вчинення відповідних дій з товарами, транспортними засобами, що перебувають під митним контролем, внаслідок саме аварії чи дії обставин непереборної сили, настання яких має бути належним чином підтверджено (доведено) та про них вчасно (до закінчення встановленого строку транзитного перевезення) має бути повідомлено митний орган шляхом подання письмової заяви із зазначенням обставин події, місцезнаходження транспортного засобу, а також надання інформації, яка надає можливість ідентифікувати такий транспортний засіб.

Тобто, особа, яка позбавлена можливості виконати свої обов`язки передбачені митним законодавством щодо транспортного засобу який перебуває під митним контролем має здійснити певний алгоритм дій які підтверджують настання аварії чи обставин непереборної сили. Це належне підтвердження настання таких обставин та вчасне письмове повідомлення про них митному органу.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 11 грудня 2018 року у справі №461/3006/17, від 10 грудня 2019 року у справі №559/1094/17.

Відповідно до статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Позивач посилається на те, що його автомобіль з перебував у ремонті через поломку, що унеможливлювала експлуатацію та будь-який рух автомобіля, що є обставиною непереборної сили.

17.03.2018 року позивачем до Закарпатської митниці ДФС подано заяву про те, що у зв`язку з поломкою автомобіля марки «MERCEDES-BENZ VANEO», номер кузова НОМЕР_1 , він не має можливості вивезти вказаний автомобіль у визначений законодавством термін. У підтвердження своїх доводів щодо наявності обставин непереборної сили, позивачем не надано жодних підтверджуючих документів щодо ремонту транспортного засобу.

Таким чином, суд констатує, що зміст вказаних доказів щодо ремонту транспортного засобу не містить інформації про те, що проводився ремонт транспортного засобу марки ««MERCEDES-BENZ VANEO», номер кузова НОМЕР_1 , або були обставин непереборної сили, тобто не надано доказів, що могли перешкодити вивезенню автомобіля за межі митної території України в строки, визначені законодавством, оскільки законодавством невизначено способу вивезення транспортного засобу за межі митної території України, а передбачено лише обов`язок доставити транспортний засіб у митний орган призначення до закінчення строку. Поломка автомобіля не є в розумінні норм МК України аварією, чи дією обставин непереборної сили, з чим законодавець пов`язує обставини звільнення від відповідальності за порушення митних правил.

Сам по собі факт перебування автомобіля на ремонті не підтверджує факту аварії чи обставин непереборної сили та в контексті статті 192 МК України не перериває, встановлений ч.3 ст. 470 МК України,строк тимчасового ввезення для автомобільного транспорту.

Також, підтверджено факт передачі ОСОБА_1 , без дозволу митного органу транспортного засобу марки «MERCEDES-BENZ VANEO», номеркузова НОМЕР_1 , який ввезено на митну територію України у митному режимі транзиту, у користування ОСОБА_3 , який безпосередньо не ввозив такий транспортний засіб на митну територію України, що не спростовано належними доказами позивачем.

Така позиція висловлена Верховним Судом, зокрема в постанові від 31 жовтня 2018 року у справі №569/4632/16-а, від 04 грудня 2018 року у справі №308/6634/16-а, від 05 березня 2019 року у справі №448/391/16-а, від 02 квітня 2019 року у справі №455/417/16-а, які в силу приписів частини 5статті 242 КАС України та частини 6статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» враховуються судом під час вирішення наведеного спору.

Відповідно до ч.1ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч.2 ст.77 КАС України).

Аналізуючи наведені вище норми митного законодавства та встановлені судом обставини, суд приходить до висновку, що відповідачем було належним чином доведено в суді правомірність прийнятого посадовою особою митного органу оспорюваного рішення.

Натомість позивач, за загальним принципом змагальності сторін, не спростував доводів суб`єкта владних повноважень.

А тому аналізуючи вищезазначені законодавчі приписи, встановивши фактичні обставини справи та оцінюючи наявні в матеріалах справи письмові докази в сукупності, суд приходить до висновку, що факт перевищення ОСОБА_1 встановленого ст. 95 МК України строку доставки транспортного засобу до митного органу призначення підтверджується матеріалами справи та не спростований позивачем належними доказами, доказів наявності підстав для звільнення від адміністративної відповідальності за порушення митних правил позивач не надав, у зв`язку з чим підстав для скасування постанови в справі про порушення митних правил, якою громадянина України ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, передбачених ч. 4 ст. 469 МК України не має, а тому в задоволенні адміністративного позову слід відмовити.

Керуючись ст.ст.77,90,241-246,268-272,286,293,295,297КАС України, суд,

У Х В А Л И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Київської митниці Державної митної служби про скасування постанови в справі про порушення митних правил № 0877/10000/22 від 16.06.2022 року - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення до Восьмого апеляційного адміністративного суду, відповідно до вимог ч. 4 ст. 286 КАС України.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Іван ІЛЬТЬО