Рішення № 108028890, 23.12.2022, Охтирський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 583/5074/21

2/583/175/22

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2022 року Охтирський міськрайонний суд Сумської області в складі:

головуючого судді Сидоренка Р.В.,

при секретарі Чепура В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду №5 в м. Охтирці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення пені за несвоєчасну сплату аліментів, -

ВСТАНОВИВ

15.12.2021 р. позивач звернулась до суду із зазначеним позовом прохаючи за наслідками розгляду справи стягнути із відповідача пеню за прострочення сплати аліментів на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , в сумі 117181 гривні 01 коп.

Вимоги мотивує тим, що рішенням Охтирського міськрайонного суду за №583/117/15-ц від 12.02.2014 з відповідача були стягнуті аліменти на утримання спільної дитини у розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку. На підставі ст. 192 СК України рішенням Охтирського міськрайонного суду Сумської області у справі №583/541/18 провадження 2/583/400/18 від 10.05.2018 було замінено розмір стягнення аліментів з ОСОБА_2 на 1/3 частину від усіх видів заробітку відповідача щомісяця, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

17.07.2014 року за її заявою Охтирським міськрайонним відділом державної виконавчої служби було відкрито виконавче провадження ВП № 44060122 про стягнення на її користь аліментів на утримання дитини. З огляду на рішення суду від 10.05.2018 державною виконавчою службою 20.07.2018 було відкрите нове виконавче провадження ВП №56816920 із стягненням з відповідача нового розміру аліментів.

З самого початку відкриття виконавчого провадження ОСОБА_2 уникав від сплати аліментів у повному розмірі, в зв`язку з чим за даними Охтирського міськрайонного відділу державної виконавчої служби станом на 30 вересня 2021 року утворилась заборгованість по сплаті аліментів на утримання спільного сина в сумі 117181,01 грн.

Позивач до суду не з`явилась. Надала заяву у якій прохала розглядати справу без її участі, позов підтримує.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про час і місце слухання справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив, відзиву на позовну заяву не подав, справа розглядається в порядку заочного провадження.

В зв`язку з зазначеним справа розглядається відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у відсутність учасників справи та без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 є батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ..

Рішенням Охтирського міськрайонного суду за №583/117/15-ц від 12.02.2014 з відповідача були стягнуті аліменти на утримання спільної дитини у розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку. На підставі ст. 192 СК України рішенням Охтирського міськрайонного суду Сумської області у справі №583/541/18 провадження 2/583/400/18, від 10.05.2018 було замінено розмір стягнення аліментів з ОСОБА_2 на 1/3 частину від усіх видів заробітку відповідача щомісяця, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

17.07.2014 року за її заявою Охтирським міськрайонним відділом державної виконавчої служби було відкрито виконавче провадження ВП № 44060122 про стягнення на її користь аліментів на утримання дитини. З огляду на рішення суду від 10.05.2018 державною виконавчою службою 20.07.2018 було відкрито нове виконавче провадження ВП №56816920 з стягненням з відповідача нового розміру аліментів.

Відповідачем не надано доказів на підтвердження свого майнового стану, проте за віком він є працездатною особою, не вживає ефективних заходів щодо належного виконання рішення суду щодо сплати аліментів, про що свідчить існування заборгованості.

Згідно розрахунку заборгованості, складеного Охтирським відділом ДВС в Охтирському районі Сумської області 28.09.2021 року, ОСОБА_2 має заборгованість по сплаті аліментів по виконавчому листу №583/541/18 від 13.06.2018 року за період із 19.09.2018 року по 01.10.2021 року на загальну суму 117181,01 грн.

Тому при прийнятті рішення по суті суд приймає наявний у матеріалах виконавчого провадження розрахунок заборгованості від 28.09.2021 р. як належний доказ стосовно повноти та своєчасності сплати аліментів боржником ОСОБА_2 ..

В обґрунтування позовних вимог позивачкою здійснено розрахунок неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, згідно з яким пеня за період з 30.10.2018 року по 01.10.2021 року становить 117181,01 грн., який стороною відповідача не спростовано.

З роз`яснень, викладених в п. 22 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосуванням судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» вбачається, що передбачена ст.196СК України відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи. На платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилась з незалежних від нього причин, зокрема, у зв`язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками. В інших випадках стягується неустойка за весь час прострочення сплати аліментів.

При цьому, за аналогією із цивільним законодавством у даному випадку слід виходити із презумпції вини особи, яка прострочила виконання зобов`язання. У зв`язку з цим на неї покладається тягар доведення протилежного.

Відповідачем не надано належних та допустимих доказів неможливості своєчасної сплати аліментів за період з 19.09.2018 року по 01.10.2021 року включно та виникнення заборгованості зі сплати аліментів з незалежних від нього причин. Відповідач був обізнаний про свій обов`язок щомісячно сплачувати аліменти на дитину в розмірі, визначеному судовим рішенням, яке, в силу положень ст. 18 ЦПК України, є обов`язковим для виконання, незалежно від того, чи було воно звернено до примусового виконання, а тому повинен був прийняти міри для своєчасного перерахування аліментів.

Положеннями ст. 180СК України встановлений обов`язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Сплата аліментів за рішенням суду є одним із способів виконання обов`язку утримувати дитину тим з батьків, хто проживає окремо від дитини.

Згідно вимог ч. 3 ст.181СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Відповідно до ч. 4 ст.155СК України ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

За приписами ст.195СК України розмір заборгованості зі сплати аліментів визначається державним виконавцем за місцем виконання рішення суду у порядку встановленому СК України.

Порядок стягнення аліментів на виконання рішення суду передбачений ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до ч. 8 ст.71Закону України«Про виконавчепровадження» спори щодо розміру заборгованості із сплати аліментів вирішуються судом за заявою заінтересованої особи у порядку, встановленому законом.

Згідно вимог ч.ч. 1, 2 ст.196СК України у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.

Розмір неустойки може бути зменшений судом з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів.

За змістом ст.549ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 1 ст.194СК України аліменти можуть бути стягнуті за виконавчим листом за минулий час, але не більш як за десять років, що передували пред`явленню виконавчого листа до виконання.

За приписами ч. 9 ст.7СК України сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.

Згідно вимог ст. 8 СК України, якщо особисті немайнові та майнові відносини між подружжям, батьками та дітьми, іншими членами сім`ї та родичами не врегульовані цим Кодексом, вони регулюються відповідними нормами ЦК України, якщо це не суперечить суті сімейних відносин.

Відповідно до ч. 1 ст.9ЦК України положення цього Кодексу застосовуються до врегулювання відносин, які виникають у сферах використання природних ресурсів та охорони довкілля, а також до трудових та сімейних відносин, якщо вони не врегульовані іншими актами законодавства.

Тлумачення ст.8СК України та ч. 1 ст.9ЦК України дозволяє зробити висновок, що положення ЦК України субсидіарно застосовуються для регулювання сімейних відносин.

Згідно вимог ч.ч. 1, 2 ст.614ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Системне тлумачення вказаних норм дає підстави дійти висновку, що стягнення пені, передбаченої абз. 1 ч. 1 ст.196СК України можливе лише у разі виникнення заборгованості з вини особи, зобов`язаної сплачувати аліменти.

Положеннями СК України не передбачено випадки, коли вина платника аліментів виключається. Очевидно, що в такому разі підлягають застосуванню норми цивільного законодавства. Якщо платник аліментів доведе, що вжив всіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зобов`язання, то у платника аліментів відсутня вина у виникненні заборгованості, і підстави стягувати неустойку (пеню) відсутні. Саме на платника аліментів покладено обов`язок доводити відсутність своєї вини в несплаті (неповній сплаті) аліментів.

Отже, для застосування зазначеної вище санкції до платника аліментів необхідні такі умови: існування заборгованості зі сплати аліментів, встановлених рішенням суду або за домовленістю між батьками згідно з частиною першою статті 189 СК України; наявність винних дій особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти, що призвели до виникнення заборгованості.

Аналогічних висновків викладений в постанові Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 1412.2020 року у справі № 661/905/19, провадження № 61-16670сво19.

Правило ст.196СК України про стягнення неустойки (пені) у розмірі 1 % від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення полягає в тому, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів враховується розмір несплачених аліментів за кожен місяць та кількість днів прострочення за кожним платежем окремо.

На переконання суду позивач довела належними та допустимими доказами умисне ухилення відповідача від примусового виконання у повному обсязі рішення суду про стягнення з нього аліментів на утримання неповнолітньої дитини.

Враховуючи, що сума неустойки (пені) за порушення ОСОБА_2 аліментних зобов`язань в загальному розмірі значно перевищує 100 % заборгованості по даному аліментному зобов`язанню, стягненню підлягає пеня в межах наявної заборгованості по аліментам станом на 01.10.2021 року в сумі 117181,01 грн., як про це і прохає позивач.

Питання про судові витрати слід вирішити відповідно до положень ст. 141 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. 58 Конституції України, ст.ст. 180, 196 СК України, ст.ст. 12, 13, 77-81, 133, 141, 263-265, 268, 280-284, 289, 354 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) неустойку (пеню) у сумі 117181,01 грн. (сто сімнадцять тисяч сто вісімдесят одна гривня одна копійка).

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , 992 (дев`ятсот дев`яносто дві) гривні 40 коп. судового збору в прибуток держави (стягувач ГУК Сумська обл./Охтирська МТГ/22030101, код за ЄДРПОУ 37970404, банк отримувач Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA278999980313121206000018538, Код банку отримувача (МФО) 899998, код класифікації доходів бюджету 22030101, призначення платежу судовий збір пункт 1.1).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя Охтирського міськрайонного суду Р.В.Сидоренко