Рішення № 108027908, 23.12.2022, Липоводолинський районний суд Сумської області

Справа № 581/438/22

Провадження № 2/581/143/22

Р І Ш Е Н Н Я

і ме не м Ук ра їн и

23 грудня 2022 року селище Липова Долина

Липоводолинський районний суд Сумської області у складі судді Сізова Д.В., розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Липоводолинської селищної ради Роменського району Сумської області, ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Товариство з обмеженою відповідальністю «МРІЯ»,

про визнання незаконними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в :

У жовтні 2022 року представник ОСОБА_1 адвокат Маківський В.В. звернувся до суду із вказаним позовом, у якому просить:

- визнати незаконним та скасувати рішення п`ятої сесії восьмого скликання Липоводолинської селищної ради від 23 грудня 2021 року в частині надання ОСОБА_2 дозволу на виготовлення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, орієнтовною площею 1,5600 га, для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення, розташованих за межами населених пунктів Липоводолинської селищної ради Роменського району Сумської області;

- визнати незаконними та скасувати рішення сьомої сесії восьмого скликання Липоводолинської селищної ради від 15 лютого 2022 року в частині затвердження ОСОБА_2 проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, площею 1,5600 га, кадастровий № 5923255100:04:002:0139, та в частині передачі у власність ОСОБА_2 земельної ділянки, площею 1,56 га кадастровий № 5923255100:04:002:0139;

- визнати незаконним та скасувати рішення шостої сесії восьмого скликання Липоводолинської селищної ради від 21 січня 2022 року в частині відмови ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтовною площею 2,0 га, для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення, розташованих за межами населених пунктів Липоводолинської селищної ради Роменського району Сумської області;

- зобов`язати Липоводолинську селищну раду надати ОСОБА_1 дозвіл на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,0 га, для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення, розташованих за межами населених пунктів Липоводолинської селищної ради Роменського району Сумської області.

Вимоги обґрунтовує тим, що 9 липня 2021 року позивач звернулася до Липоводолинської селищної ради із заявою про надання дозволу на розроблення проєкту землеустрою для відведення у власність земельної ділянки, орієнтовною площею 2,0 га, для ведення особистого селянського господарства, яка знаходиться на території Липоводолинської селищної ради Сумської області.

Рішенням четвертої сесії восьмого скликання Липоводолинської селищної ради від 10 серпня 2021 року позивачу відмовлено у наданні такого дозволу. Не погодившись із таким рішенням, позивач оскаржила його у судовому порядку.

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 1 грудня 2021 року визнано протиправним та скасовано вказане рішення ради в частині ненадання ОСОБА_1 дозволу на виготовлення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та зобов`язано відповідача повторно розглянути заяву про надання дозволу.

Отримавши вказане рішення, позивач повторно звернулася до селищної ради з заявою про надання дозволу на виготовлення проєкту землеустрою щодо відведення тієї ж земельної ділянки у власність, зазначивши, що їй відомо про написання іншими особами аналогічних заяв про надання дозволу на виготовлення проєкту відведення щодо земельної ділянки, на яку вона претендує, та вимагала прийняти до уваги вказане рішення адміністративного суду.

22 грудня 2022 року постійна комісія селищної ради з питань регламенту, правопорядку, містобудування, землеустрою та благоустрою прийняла рішення повторно розглянути заяву позивача про надання дозволу на виготовлення проєкту відведення земельної ділянки на черговій сесії Липоводолинської селищної ради, яка відбудеться у січні 2022 року. Про що, ОСОБА_1 дізналася 29 грудня 2021 року із відповіді селищної ради.

Рішенням шостої сесії восьмого скликання Липоводолинської селищної ради від 21 січня 2022 року позивачу повторно відмовлено у наданні дозволу на виготовлення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з тих підстав, що на бажану до відведення земельну ділянку вже надано аналогічний дозвіл іншій особі.

Також відомо, що 28 вересня 2021 року ОСОБА_2 звернулася до Липоводолинської селищної ради із заявою, в якій просила надати дозвіл на виготовлення проєкту відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства за рахунок ділянки з кадастровим № 5923255100:03:006:0109.

Рішенням п`ятої сесії восьмого скликання Липоводолинської селищної ради від 28 жовтня 2021 року вказану заяву було розглянуто та надано ОСОБА_2 дозвіл на виготовлення проєкту відведення на вказану землю.

1 грудня 2021 року ОСОБА_2 повторно звернулася до селищної ради із заявою, в якій просила надати дозвіл на виготовлення проєкту відведення земельної ділянки, на яку претендувала позивач.

Рішенням п`ятої сесії восьмого скликання Липоводолинської селищної ради від 23 грудня 2021 року ОСОБА_2 надано дозвіл на виготовлення проєкту відведення земельної ділянки, зазначеної в заяві від 1 грудня 2021 року, а також вирішено виключити пункт 84 рішення сесії Липоводолинської селищної ради від 28 жовтня 2021 року, яким ОСОБА_2 надавався дозвіл на виготовлення проєкту відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства за рахунок ділянки з кадастровим № 5923255100:03:006:0109

У подальшому ОСОБА_2 виготовила проєкт відведення земельної ділянки для передачі її у власність, який рішенням Липоводолинської селищної ради від 15 лютого 2022 року було затверджено та передано їй у власність вказану земельну ділянку з кадастровим № 5923255100:04:002:0139.

Враховуючи викладене, позивач вважає дії Липоводолинської селищної ради незаконними, недобросовісними і такими, що грубо порушують її право на безоплатну приватизацію землі.

Ухвалою суду від 24 жовтня 2022 року прийнято позовну заяву та відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи провести у спрощеному порядку без виклику та повідомлення сторін.

Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Частина 5 статті 279 ЦПК України вказує, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Враховуючи те, що справа не належить до тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розгляд здійснено в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.

Як вбачається з повідомлень про вручення поштових відправлень, позивачем та його представником 26 жовтня 2022 року, відповідачами - Липоводолинською селищною радою та ОСОБА_2 26 жовтня та 28 жовтня 2022 року відповідно, а третьою особою 5 грудня 2022 року, отримано ухвали суду про відкриття провадження у справі, а останніми і копії позовної заяви з доданими до неї документами.

10 листопада 2022 року від Липоводолинської селищної ради надійшов відзив, у якому відповідач не визнає позовних вимог та просить відмовити у їх задоволенні. Зазначає, що земельним законодавством не заборонено надання дозволу на розробку проєкту землеустрою щодо відведення однієї і тієї ж земельної ділянки одночасно декільком особам. Посилаючись на правові висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 2 червня 2021 року (справа №700/316/20-ц), вказує, що за наявності двох або більше бажаючих отримати земельну ділянку державної чи комунальної власності у власність при безоплатній передачі земельних ділянок в межах встановлених норм (стаття 121 ЗК України), першочергове право на таке отримання має особа, на підставі проєкту землеустрою якої сформована відповідна ділянка, якщо для цього відсутні законні перешкоди. Таким чином, реальні законні сподівання на оформлення права власності на земельну ділянку виникають не після отримання дозволу на розроблення проєкту землеустрою, а саме з моменту звернення до відповідного органу місцевого самоврядування із проханням затвердити погоджений проєкт землеустрою та передання земельної ділянки у власність, оскільки до цього моменту особа повинна усвідомлювати, що земельна ділянка може бути надана у власність іншій особі. Заперечуючи недобросовісність своїх дій, відповідач звертає увагу на той факт, що перший наданий ОСОБА_2 дозвіл на розробку проєкту землеустрою було скасовано, одночасно з наданням іншого такого дозволу. Посилається на те, що рішення органу місцевого самоврядування не може бути скасовано чи змінено цим же органом, оскільки особа, якої воно стосується, реалізувала на підставі нього своє право на безоплатну приватизацію, зареєструвавши право власності на спірну земельну ділянку.

Суд не приймає до уваги надісланий ОСОБА_2 відзив, оскільки він не є належним чином оформленим у відповідності до ч. 4, 5 ст. 178 ЦПК України.

Третя особа у встановлений судом строк не скористалася своїм правом на надання пояснень щодо позову.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов таких висновків.

Із матеріалів справи вбачається, що 9 липня 2021 року позивач звернулася до Липоводолинської селищної ради із заявою про надання дозволу на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 2,0 га, що знаходиться на території Липоводолинської територіальної громади Роменського району Сумської області. До вказаної заяви додано: копію паспорта громадянина України, копію ідентифікаційного коду, графічні матеріали із розташуванням ділянки (а.с.12-13).

Рішенням Липоводолинської селищної ради від 10 серпня 2021 року відмовлено ОСОБА_1 у наданні дозволу на виготовлення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а.с. 14).

28 вересня 2021 року ОСОБА_2 звернулася до Липоводолинської селищної ради із заявою про надання дозволу на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 2,0 га, що знаходиться на території Липоводолинської територіальної громади Роменського району Сумської області (а.с. 24).

Рішенням Липоводолинської селищної ради від 28 жовтня 2022 року (пункт 84) ОСОБА_2 надано дозвіл на виготовлення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, орієнтовною площею 1,5502 га, для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель запасу комунальної власності сільськогосподарського призначення з кадастровим № 5923255100:03:006:0109, розташованої за межами населених пунктів Липоводолинської селищної ради Роменського району Сумської області ( а.с. 23).

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 1 грудня 2021 року визнано протиправним та скасовано рішення Липоводолинської селищної ради Сумської області від 10 серпня 2021 року в частині ненадання ОСОБА_1 дозволу на виготовлення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки; зобов`язано Липоводолинську селищну раду повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про надання дозволу на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства ( а.с. 14-18).

1 грудня 2021 року ОСОБА_2 повторно звернулася до Липоводолинської селищної ради із заявою про надання дозволу на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 1,56 га, що знаходиться на території Липоводолинської селищної ради Роменського району Сумської області. У заяві зазначила, що раніше право на безоплатну приватизацію земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства не використовувала (а.с. 27).

8 грудня 2021 року ОСОБА_1 звернулася до Липоводолинської селищної ради з заявою, у якій до відома селищної ради довела інформацію щодо рішення адміністративного суду про скасування рішення селищної ради від 10 серпня 2021 року про ненадання їй дозволу на виготовлення проєкту землеустрою та зобов`язання розглянути таку заяву повторно; просила повторно розглянути її заяву від 9 липня 2021 року про ненадання їй дозволу на розроблення проєкту землеустрою; зазначила, що їй відомо про написання іншою особою заяви про надання дозволу на виготовлення проєкту відведення щодо земельної ділянки, на яку претендує вона (а.с. 19).

Рішеннями п`ятої сесії восьмого скликання Липоводолинської селищної ради від 23 грудня 2021 року надано ОСОБА_2 дозвіл на виготовлення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 1,56 га, що знаходиться на території Липоводолинської селищної ради Роменського району Сумської області; внесено зміни до рішення Липоводолинської селищної ради від 28 жовтня 2021 року, виключено з нього пункт 84, яким ОСОБА_2 вже надавався дозвіл на виготовлення проєкту землеустрою щодо відведення іншої земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства (а.с. 26, 29).

29 грудня 2021 року виконавчий комітет Липоводолинської селищної ради надав позивачу відповідь, у якій зазначено, що її заяву від 8 грудня 2021 року було розглянуто 22 грудня 2021 року на постійній комісії з питань регламенту, правопорядку, містобудування, землеустрою та благоустрою, та прийнято рішення повторно розглянути заяву про надання дозволу на виготовлення проєкту відведення земельної ділянки на черговій сесії Липоводолинської селищної ради, яка відбудеться у січні 2022 року (а.с. 20).

Рішенням шостої сесії восьмого скликання Липоводолинської селищної ради від 21 січня 2022 року вирішено не надавати дозвіл ОСОБА_1 на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 2,0 га, що знаходиться на території Липоводолинської територіальної громади Роменського району Сумської області, у зв`язку з наданням дозволу на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення цієї земельної ділянки у власність іншій особі (а.с. 21).

Рішеннями сьомої сесії восьмого скликання Липоводолинської селищної ради від 15 лютого 2022 року затверджено проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передано ОСОБА_2 безоплатно у власність земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства, площею 1,56 га, з кадастровим № 5923255100:04:002:0139, що розташована за межами населених пунктів на території Липоводолинської селищної ради Роменського району Сумської області (а.с. 31-32).

13 червня 2022 року державний реєстратор Липоводолинської селищної ради Сумської області Яковенко А.С. зареєструвала за ОСОБА_2 право власності на земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства, площею 1,56 га, з кадастровим № 5923255100:04:002:0139.

23 червня 2022 року державний реєстратор Липоводолинської селищної ради Сумської області Яковенко А.С. зареєструвала за ТОВ «МРІЯ» право оренди вказаної земельної ділянки.

Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, судом враховано наступні обставини справи та норми чинного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 15, ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду.

При оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, та забезпечити поновлення порушеного права.

За приписами ст. 14 Конституції України право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізовується громадянами, юридичними особами та державою відповідно до закону.

Відповідно до підп. «б» ч. 1 ст. 81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності.

За змістом частини 1 статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Згідно з частиною 3 статті 116 ЗК України безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Пунктом «б» частини 1 статті 121 ЗК України встановлено, що громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах: для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.

Відповідно до частини 1 статті 122 ЗК України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або в користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами визначено ст. 118 ЗК України.

Згідно з ч. 6 ст. 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб).

Відповідно до ч. 7 ст. 118 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проєктів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Частиною 9 статті 118 ЗК України визначено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу у двотижневий строк з дня отримання погодженого проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки приймає рішення про затвердження проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Із матеріалів справи вбачається, що 9 липня 2021 року позивач подала до Липоводолинської селищної ради заяву про надання дозволу на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства. Однак рішенням Липоводолинської селищної ради від 10 серпня 2021 року вирішено не надавати позивачу дозволу на виготовлення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства.

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 1 грудня 2021 року вказане рішення селищної ради скасовано в частині ненадання ОСОБА_1 дозволу на виготовлення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Адміністративний суд дійшов висновку, що належним способом захисту порушеного права позивача є зобов`язання селищної ради повторно розглянути заяву позивача про надання дозволу на виготовлення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, задовольнивши позов у цій частині частково.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 31 травня 2021 року у справі № 450/2477/19 (провадження № 61-17933св20) зазначено:

«Рішення про надання дозволу на розроблення проєкту землеустрою є стадією процесу отримання права власності чи користування на земельну ділянку. Звернення особи до органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування з метою отримання земельної ділянки у власність чи користування зумовлене інтересом особи на отримання цієї земельної ділянки, за відсутності для цього законних перешкод. Зазначений інтерес, у випадку формування земельної ділянки за заявою такої особи та поданими документами, підлягає правовому захисту. Погодження та затвердження проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, яка раніше сформована на підставі проєкту землеустрою іншої особи, порушує законний інтерес такої особи щодо можливості завершити розпочату ним відповідно до вимог чинного законодавства процедуру приватизації земельної ділянки та суперечить вимогам землеустрою. За наявності двох або більше бажаючих отримати земельну ділянку державної чи комунальної власності у власність при безоплатній передачі земельних ділянок в межах встановлених норм (стаття 121 ЗК України), першочергове право на таке отримання має особа, на підставі проєкту землеустрою якої сформована відповідна ділянка, якщо для цього відсутні законні перешкоди.

Із матеріалів справи також вбачається, що ОСОБА_2 1 грудня 2021 року звернулася до Липоводолинської селищної ради з заявою про надання дозволу на розробку проєкту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 1,56 га, що знаходиться на території Липоводолинської селищної ради Роменського району Сумської області. 23 грудня 2022 року Липоводолинська селищна рада рішенням надала дозвіл на виготовлення проєкту землеустрою щодо відведення вказаної у заяві ОСОБА_2 земельної ділянки. 15 лютого 2022 року Липоводолинська селищна рада своїми рішеннями затвердила проєкт землеустрою щодо відведення ОСОБА_2 земельної ділянки та передала їй безоплатно у власність земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства, площею 1,56 га, з кадастровим № 5923255100:04:002:0139.

Із відзиву Липоводолинської селищної ради вбачається, що саме та земельна ділянка, дозвіл на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення якої просила позивач, була передана відповідачу ОСОБА_2 у власність.

Факт звернення ОСОБА_2 28 вересня 2021 року до селищної ради з заявою про надання дозволу на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства та отримання нею 28 жовтня 2021 року рішення ради про надання дозволу на його виготовлення не має для суду вирішального значення, оскільки рішенням від 23 грудня 2022 року Липоводолинська селищна рада скасувала своє рішення від 28 жовтня 2021 року в частині надання їй такого дозволу.

Таким чином, вирішуючи позовні вимоги в частині визнання незаконними та скасування рішень Липоводолинської селищної ради від 23 грудня 2021 року щодо надання відповідачу ОСОБА_2 дозволу на виготовлення проєкту землеустрою та від 15 лютого 2022 року щодо затвердження ОСОБА_2 проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, передачі її у власність цьому відповідачу, суд встановив, що процедура отримання відповідачем ОСОБА_2 права власності на вказану земельну ділянку відбулася згідно з вимогам закону, тому ухвалюючи вказані рішення Липоводолинська селищна рада діяла в межах наданих їй повноважень і підстави для визнання незаконними та скасування цих рішень відсутні.

Відповідач ОСОБА_2 раніше за позивача вчинила юридично значущі дії щодо вирішення питання про отримання у майбутньому права власності на спірну земельну ділянку, раніше розробила проєкт землеустрою спірної земельної ділянки, за її заявою сформовано земельну ділянку та, як наслідок, затверджено проєкт землеустрою на неї, а позивач ОСОБА_1 , не маючи дозволу на розробку проєкту землеустрою, на думку суду не набула права на захист її законних очікувань щодо оформлення права власності саме на спірну земельну ділянку.

Отже, оскільки позивач не довела незаконності набуття ОСОБА_2 права власності на спірну земельну ділянку та сама не має права власності чи користування цією земельною ділянкою, суд відмовляє у задоволенні вказаних позовних вимог.

Щодо позовної вимоги в частині визнання незаконним та скасувати рішення Липоводолинської селищної ради від 21 січня 2022 року про відмову позивачу ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, суд зазначає таке.

Перелік передбачених ч. 7 ст. 118 ЗК України підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність є вичерпним, при цьому відповідний орган у випадку прийняття рішення про відмову у надані такого дозволу зобов`язаний належним чином мотивувати причини цієї відмови.

Разом із тим, рішення про надання дозволу на розробку проєкту землеустрою не є правовстановлюючим актом і не гарантує особі чи невизначеному колу осіб набуття права власності чи користування на земельну ділянку (постанова Великої Палати Верховного Суду від 17 жовтня 2018 року у справі № 380/624/16-ц, провадження № 14-301цс18).

Добросовісність та розумність належать до фундаментальних засад цивільного права (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України).

Отже, і на переддоговірній стадії сторони повинні діяти правомірно, зокрема, поводитися добросовісно, розумно враховувати інтереси одна одної, утримуватися від недобросовісних дій чи бездіяльності.

Розподіл землі є особливо чутливим до принципів справедливості, розумності і добросовісності (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України). Не можна вважати справедливим і розумним надання землі особі, яка раніше за інших дізналася про існування вільної земельної ділянки і звернулася з відповідною заявою. Крім того, такий підхід стимулює використання інсайдерської інформації, що є одним із проявів корупції, а тому є неприпустимим. Тим більше не можна вважати справедливим і розумним надання землі особі, яка пізніше за інших звернулася з відповідною заявою, але якій тим не менше надано перевагу (постанова Великої Палати Верховного Суду від 29 вересня 2020 року у справі № 688/2908/16-ц, провадження № 14-28 цс 20).

За змістом статті 118 ЗК України завершальним етапом процедури безоплатної приватизації земельних ділянок є саме затвердження проєкту землеустрою та передача (надання) земельної ділянки у власність. Таким чином, реальні законні сподівання на оформлення права власності на земельну ділянку виникають не після отримання дозволу на розроблення проєкту землеустрою, чи погодження проєкту, а саме з моменту звернення до відповідного органу виконавчої влади, чи органу місцевого самоврядування із проханням затвердити погоджений проєкт землеустрою та передання земельної ділянки у власність, оскільки до цього моменту особа повинна усвідомлювати, що земельна ділянка може бути надана у власність іншій особі.

У той же час чинне земельне законодавство України не забороняє надання дозволу на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення однієї і тієї ж земельної ділянки у власність одразу декільком особам.

Вбачається, що рішенням Липоводолинської селищної ради від 21 січня 2022 року вирішено не надавати дозвіл ОСОБА_1 на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства. Підставою такої відмови зазначено - надання дозволу на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення цієї земельної ділянки у власність іншій особі.

Таким чином, приймаючи оскаржуване рішення від 21 січня 2022 року про відмову у наданні дозволу на виготовлення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, селищна рада вдруге порушила права позивача на отримання земельної ділянки.

Наведене дозволяє суду констатувати, що суб`єкт владних управлінських функцій - відповідач діяв не у відповідності до норм чинного законодавства, а саме відмовив у наданні дозволу на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність позивача для ведення особистого селянського господарства з підстав, які не передбачені положеннями ст. 118 ЗК України. Такі дії відповідача - Липоводолинської селищної ради, щодо відмови є протиправними, оскільки не відповідають критерію законності, тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню, а рішення Липоводолинської селищної ради від 21 січня 2022 року про відмову у наданні дозволу позивачу на виготовлення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки скасуванню.

Що стосується вимоги про зобов`язання Липоводолинської селищної ради надати ОСОБА_1 дозвіл на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, орієнтовною площею 2,0 га, для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення, розташованих за межами населених пунктів Липоводолинської селищної ради Роменського району Сумської області.

Згідно з Рекомендаціями Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за цих обставин.

Дискреційними є повноваження суб`єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною.

Відповідач не наділений повноваженнями за конкретних фактичних обставин діяти не за законом, а на власний розсуд, зокрема прийняти відмову або надати дозвіл.

Якщо відмова відповідного органу визнана судом протиправною, а іншого варіанта поведінки у суб`єкта владних повноважень за законом не існує, то суд має право зобов`язати такий орган влади вчинити конкретні дії, які б гарантували захист прав і свобод позивача.

Спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Вказані висновки узгоджуються з позицією Верховного Суду, викладеної у постановах від 30 вересня 2019 року у справі № 818/1760/17, від 22 березня 2018 року у справі № 823/795/17.

Відповідач у спірних відносинах вже реалізував свої дискреційні владні повноваження, протиправно відмовивши позивачу в наданні такого дозволу, при цьому визначених законом підстав для такої відмови під час розгляду справи встановлено не було, тому суд вважає, що відновлення порушеного права позивача можливе лише шляхом зобов`язання відповідача надати такий дозвіл.

У цьому випадку зобов`язання відповідача - Липоводолинської селищної ради надати дозвіл на виготовлення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки є виправданим, оскільки відсутній інший дієвий спосіб захисту порушеного права позивача.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 20 жовтня 2011 року по справі «Рисовський проти України» (Заява № 29979/04) зазначає: «Суд підкреслює особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси.

Таким чином, суд вважає, що при вирішенні питання щодо надання позивачу дозволу на виготовлення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки Липоводолинська селищна рада з урахуванням принципу «належного урядування» повинна керуватися даними щодо наявності вільних земельних ділянок станом на час розгляду цього питання, а не брати до уваги бажане місце розташування земельної ділянки згідно із заявою позивача, оскільки у зв`язку з неправомірними діями відповідача, які були встановлені рішенням суду, позивач була позбавлена можливості отримати такий дозвіл і як наслідок розпочати процедуру реалізації свого права на отримання земельної ділянки.

При цьому, враховуючи протиправну поведінку селищної ради відносно позивача, суд вважає, що зобов`язання виконати покладені на неї обов`язки відповідно до вимог чинного законодавства не є втручанням в повноваження цього органу місцевого самоврядування.

За таких обставин, суд вважає, що вказана позовна вимога до Липоводолинської селищної ради є обґрунтованою, а тому позов в цій частині належить задовольнити.

Однак, відповідно до підпункту 5 пункту 27 розділу X «Перехідні положення» ЗК України під час дії воєнного стану земельні відносини регулюються з урахуванням таких особливостей, зокрема: безоплатна передача земель державної, комунальної власності у приватну власність, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, розроблення такої документації забороняється.

Отже, до припинення (скасування) воєнного стану в Україні діє встановлена законом заборона на надання органом місцевого самоврядування дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою безоплатної передачі земельних ділянок у власність.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У зв`язку з частковим задоволенням позову до Липоводолинської селищної ради, з цього відповідача на користь позивача підлягає стягненню 992 грн 40 коп. судового збору.

Керуючись ст. 259, 263-265 ЦПК України, суд

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 до Липоводолинської селищної ради Роменського району Сумської області задовольнити частково.

Визнати незаконним та скасувати рішення шостої сесії восьмого скликання Липоводолинської селищної ради Роменського району Сумської області від 21 січня 2022 року в частині ненадання ОСОБА_1 дозволу на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, орієнтовною площею 2,0 га, з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення, розташованих за межами населених пунктів Липоводолинської селищної ради Роменського району Сумської області.

Зобов`язати Липоводолинську селищну раду Роменського району Сумської області на найближчому пленарному засіданні сесії Липоводолинської селищної ради Роменського району Сумської області після припинення чи скасування особливостей регулювання земельних відносин в умовах воєнного стану надати ОСОБА_1 дозвіл на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, орієнтовною площею 2,0 га, з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення, розташованих за межами населених пунктів Липоводолинської селищної ради Роменського району Сумської області, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні.

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Липоводолинської селищної ради Роменського району Сумської області в іншій частині відмовити.

Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 у повному обсязі.

Стягнути з Липоводолинської селищної ради Роменського району Сумської області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 992 грн 40 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Сумського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 ; АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 .

Відповідач: Липоводолинська селищна рада Роменського району Сумської області; вул. Полтавська, буд. 32, селище Липова Долина, Роменський район, Сумська область; код ЄДРПОУ: 04390972.

Відповідач: ОСОБА_2 ; АДРЕСА_2 ; РНОКПП: суду не відомий.

Третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «МРІЯ»; вул. Миру, 29, селище Липова Долина, Роменський район, Сумська область; код ЄДРПОУ: 31622879.

Суддя Д. В. Сізов