Рішення № 108026662, 12.12.2022, Березанський міський суд Київської області

БЕРЕЗАНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Шевченків шлях, 32, м. Березань, Київська область, 07541

Справа № 356/324/22

№ провадження 2-а/356/10/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12.12.22 Березанський міський суд Київської області в складі:

головуючого судді Капшученко І. О.

за участю секретарів Падун А. М., Бабінець Н. Г.

представника позивача Чередніченко Н. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Березанського міського суду Київської області в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення

В С Т А Н О В И В:

До Березанського міського суду Київської області надійшов вказаний вище адміністративний позов, обґрунтований тим, що 15.08.2022 поліцейським БПП в м. Бориспіль УПП у Київській області було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕАП № 5759043, згідно якої 15.08.2022 о 21 год. 45 хв. водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом, не маючи заднього захисного бризговика, та був позбавлений права керування транспортним засобом Березанським міським судом Київської області 28.06.2022, чим порушив п. 2.1 «а» ПДР України. Вказаною постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 126 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 20 400 грн. Разом з тим, позивач факт вчинення ним правопорушення заперечує та вказує, що йому не було відомо про наявність судового рішення про позбавлення його права керування транспортними засобами, участі в засіданнях він не приймав та не повідомлявся про розгляд справи в Березанському міському суді Київської області. Окрім того, поліцейський під час розгляду справи допустив ряд порушень, а саме позивачу не було надано можливості надати пояснення щодо інкримінованого йому адміністративного правопорушення, оскаржувана постанова не містить точних даних про місце його вчинення. Також в постанові не зазначено, на який термін позивач був позбавлений права керування транспортними засобами. Водійські права в позивача не вилучались та були надані поліцейським на вимогу, тому підстави вважати про порушення ним п. 2.1 «а» ПДР відсутні. Щодо порушення позивачем іншим пунктів ПДР в постанові не вказано. Тому, просить визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕАП № 5759043 в зв`язку з відсутністю в його діях складу та події адміністративного правопорушення.

Ухвалою Березанського міського суду Київської області від 19.09.2022 відкрито провадження у справі та ухвалено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою Березанського міського суду Київської області від 03.10.2022 за клопотанням представника позивача замінено первісного відповідача Батальйон патрульної поліції в м. Бориспіль Управління патрульної поліції у Київській області на належного відповідача Департамент патрульної поліції.

Ухвалою Березанського міського суду Київської області від 12.12.2022 в задоволенні заяви про залучення третьої особи в адміністративній справі відмовлено.

08.12.2022 через канцелярію суду від представника Департаменту патрульної поліції надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач проти пред`явлених позовних вимог заперечив з наступних підстав. Так, на відеозаписі «clip 1» з бодікамери поліцейського № 472352 зафіксовано, як позивач 15.08.2022 особисто керує транспортним засобом, зупиняється та надає документи для перевірки. При перевірці встановлено, що відносно водія ОСОБА_1 11.05.2022 складено протокол серії ААБ № 257068 за ч. 1 ст. 130 КУпАІІ та постановою Березанського міського суду від 28.06.2022 по справі № 356/169/22, що набрала законної сили 08.07.2022, водія визнано винним за ч. 1 ст. 130 КУпАП та позбавлено права керування транспортними засобами строком на 1 рік. Зі змісту вказаної постанови вбачається, що ОСОБА_1 був поінформованим про складання відносно нього протоколу та про час та місце судового розгляду справи, однак ігнорував судові засідання. Постановою Київського апеляційного суду по справі № 356/169/22 від 20.09.2022 було відмовлено в поновленні строків на апеляційне оскарження, оскільки позивач знав про судове провадження, проте не реагував на виклики до суду. Окрім того, всупереч таким твердженням позивача, оскаржувана ним постанова складена в електронній формі та містить всі необхідні відомості за формою, що відповідає додатку 5 до Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженоїнаказом МВС України від 07.11.2015 за № 1395(далі Інструкція від 07.11.2015 за № 1395). Окрім того, з відеозапису «clip 1» з нагрудної камери поліцейського вбачається, що позивачу було повідомлено причину зупинки, особу поліцейського, роз`яснено права згідно статті 268 КУпАП та згідно статті 63 Конституції України та надано можливість скористатися ними. При цьому, під час розгляду справи поліцейським на місці позивач повідомляв, що консультується зі своїм адвокатом по телефону та отримує від нього поради. Враховуючи вказане, просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі (а.с.89-94).

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримала у повному обсязі з наведених в ньому підстав, просила задовольнити.

Позивач в судове засідання не з`явився, належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду, причини неявки суду не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило (а.с.42,52,80-81,85).

Відповідач в судове засідання повторно не з`явився, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, в поданому до суду відзиві просив розгляд справи проводити за їхньої відсутності (а.с.89-94).

Враховуючи вказані обставини, суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи за відсутності вказаних учасників відповідно до ч. 1 ст. 205, п. 4 ч. 3 ст. 205 КАС України.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши матеріали справи, повно, всебічно та об`єктивно дослідивши додані до них докази, суд прийшов до наступних висновків.

Так, судом встановлено, що 15.08.2022 інспектором БПП в м. Бориспіль УПП у Київській області, старшим лейтенантом поліції Марштупою В. О. винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕАР № 5759043 від 15.08.2022, якою позивача ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 126 КУпАП, за що на водія накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 20400 грн. (а.с.16).

Згідно вказаної постанови, 15.08.2022 о 21 год. 08 хв. водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ 21033, д.н.з. НОМЕР_1 , не маючи заднього бризговика та був позбавленим права керування транспортними засобами 28.06.2022 Березанським міським судом Київської області, справа № 356/169/22 (а.с.16).

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до приписівч. 2 ст. 2 КАС Україниу справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, чи прийнято оскаржуване рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначеніКонституцієюта законами України

Так, у відповідності до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

В силу положень ч.ч. 1, 2 ст. 222 КУпАП, органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема, ч. 4 ст. 126 КУпАП. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Так, адміністративна відповідальність за частиною 4 статті 126 КУпАП настає за керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами.

Відповідно доположень ч.ч.9,10ст.15Закону України«Про дорожнійрух» правона керуваннятранспортними засобамивідповідної категоріїпідтверджується посвідченнямводія транспортногозасобу зустановленим терміномдії. Забороняється керування транспортними засобами особам, до яких застосовано адміністративне стягнення чи кримінальне покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, протягом строку позбавлення, а також особам, щодо яких державним виконавцем встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.

За змістом ч.ч. 1, 2 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі показань свідків, письмових, речових і електронних доказів, висновків експертів.

В силу приписів ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Статтею 90 КАС України встановлено, що суд оцінює докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, обов`язок доказування в адміністративному судочинстві, визначений статтею 71 КАС України, розподіляється таким чином, що позивач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує позовні вимоги, тобто підставу позову, а відповідач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує заперечення проти позову, що відповідає висновкам Верховного Суду в постановах від 14.03.2018 по справі № 760/2846/17, від 14.02.2018 по справі № 536/583/17.

Так, відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно зі ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до статті 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.

Позивач у позові та його представник в судовому засіданні не заперечували факт керування ОСОБА_1 15.08.2022 автомобілем за наведених в постанові умов.

На підтвердження правомірності оскаржуваної постанови відповідачем надано відеозапис події з бодікамери поліцейського БК № 472352, посилання на яку в установленому порядку міститься в постанові про адміністративне правопорушення (а.с.118).

Так, з вказаного відеозапису вбачається обставина зупинки інспектором БПП в м. Бориспіль УПП у Київській області Марштупою В. О. 15.08.2022 автомобіля ВАЗ 21033, д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням громадянина ОСОБА_1 , у якого під час перевірки документів було виявлено, що водій позбавлений права керування транспортними засобами на строк 1 рік згідно постанови Березанського міського суду Київської області від 28.06.2022, про що повідомлено ОСОБА_1 .

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що постановою Березанського міського суду Київської області від 28.06.2022 в справі № 356/169/22, що набрала законної сили 08.07.2022, позивач ОСОБА_1 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за що на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік (а.с.98-101).

Постановою Київського апеляційного суду від 20.09.2022 відмовлено в поновленні строку на апеляційне оскарження постанови Березанського міського суду Київської області від 28.06.2022 у вказаній вище справі, а апеляційну скаргу повернуто (а.с.108-110).

Згідно з ч. 2 ст. 317-1 КУпАП, особа вважається позбавленою права керування транспортним засобом після набрання законної сили рішенням суду про позбавлення цього права.

В силу положень статті 298 КУпАП постанова про накладення адміністративного стягнення є обов`язковою для виконання державними і громадськими органами, підприємствами, установами, організаціями, посадовими особами і громадянами.

Станом на день винесення оскаржуваної постанови серії ЕАР № 5759043 від 15.08.2022 постанова Березанського міського суду Київської області від 28.06.2022 набрала законної сили та оскаржена не була.

Отже, поліцейський, встановивши порушення з боку водія, а саме те, що останній керував транспортним засобом, будучи позбавленим права керування на підставі судового рішення, яке набрало законної сили, діяв в межах повноважень та у спосіб, що передбачений законодавством.

Посилання позивача в позові та його представника в судовому засіданні на те, що позивач не був обізнаний про наявність постанови суду про позбавлення права керування транспортними засобами, не заслуговують на увагу з огляду на наступне.

Так, як встановлено з досліджених матеріалів справи та не було спростовано позивачем та його представником, 11.05.2022 відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1ст. 130 КУпАП. ОСОБА_1 був присутнім при складанні вказаного протоколу, повідомив дані про свою особу, в тому числі, і адресу місця свого проживання

Отже, після складання протоколу про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, останній знав, що матеріали адміністративної справи відносно нього будуть скеровані до суду для розгляду.

Суд неодноразово направляв судові повістки ОСОБА_1 на адресу, вказану правопорушником та встановлену працівниками поліції, яка була зазначена в протоколі, повістки повернулись до суду не врученими адресату.

Окрім цього, на офіційному сайті судової влади України за посиланням: https://court.gov.ua/, що знаходиться у вільному доступі, у режимі онлайн розміщується інформація про дату, час і місце кожного судового засідання по справах, які розглядаються судами України, за допомогою якого позивач мав змогу отримати актуальну інформацію про стан розгляду судової справи.

Копія постанови Березанського міського суду Київської області за наслідками розгляду справи була двічі направлена на адресу ОСОБА_1 , але конверти також повернулись до суду не врученими адресату.

При цьому, слід зазначити, що під час звернення до суду разом з даним позовом про оскарження постанови, а також до суду апеляційної інстанції із апеляційною скаргою ОСОБА_1 зазначає ту ж саму адресу, яка була вказана в протоколі про адміністративне правопорушення, та яка є адресою місця його реєстрації, що підтверджується також даними Відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області від 22.08.2022, а також Відділу з питань реєстрації виконавчого комітету Березанської міської ради Київської області є адресою місця його реєстрації (а.с.23-24).

В рішенні Європейського суду з прав людини по справі "Пономарьов проти України" (Заява № 3236/03) вказано: ... сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (mutatis mutandis, рішення у справі "Олександр Шевченко проти України" (Aleksandr Shevchenko v. Ukraine), заява № 8371/02, п. 27, рішення від 26 квітня 2007 року, та "Трух проти України" (Trukh v. Ukraine) (ухвала), заява N 50966/99, від 14 жовтня 2003 року).

В пункті 44 рішення Європейського суду з прав людини від 03.10.2017у справі«Віктор Назаренкопроти України»(№18656/13),обов`язкомзаінтересованої сторониє проявособливої сумлінностіу захистісвоїх інтересів(див.,наприклад,ухвалу щодоприйнятності усправі «Тойшлерпроти Німеччини»(Teuschlerv.Germany),заява №47636/99,від 04жовтня 2001року;рішення усправі «Сухорубченкопроти Росії»(Sukhorubchenkov.Russia),заява №69315/01,пункт 48,від 10лютого 2005року;ухвалу щодоприйнятності усправі «Гуржийпроти України»(Gurzhyyv.Ukraine),заява №326/03,від 01квітня 2008року;та рішенняу справі«Мускат протиМальти» (Muscatv.Malta),заява №24197/10,пункт 44,від 17липня 2012року).

Отже, відповідні твердження позивача щодо його необізнаності з прийнятим судом рішенням є наслідком його несумлінної поведінки та нехтування своїми правами, та не можуть бути підставою для невиконання рішення суду, що набрало законної сили.

В той же час, обставині відсутності правопорушника під час розгляду справи про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП було надано оцінку судом першої інстанції під час винесення постанови про позбавлення позивача права керування транспортними засобами, та не є предметом даного спору.

Доводи позивача про відсутність в його діях порушення ПДР, в тому числі, і п. 2.1 ПДР, суд відхиляє, оскільки диспозиція ч. 4 ст. 126 КУпАП не є бланкетною, сам факт керування особою транспортними засобами, будучи позбавленою права керування утворює склад даного правопорушення.

Доводи позивача щодо порушення процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення не заслуговують на увагу та спростовуються дослідженим відеозаписом, на якому зафіксовано процедуру складання постанови про адміністративне правопорушення (а.с.118).

Доводи позивача щодо відсутності в оскаржуваній постанові відомостей про точне місце вчинення адміністративного правопорушення суд відхиляє з огляду на наступне.

Так, відповідно до п. 4 розділу І, п. 2 розділу ІІІ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України 07 листопада 2015 року за № 1395 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 10 листопада 2015 року, № 1408/27853, у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу. Постанова по справі про адміністративні правопорушення, передбаченічастинами першою, другою і четвертоюстатті 126КУпАП, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення.

Тому зазначення в постанові про адміністративне правопорушення місця його розгляду Київська область, 77 км дороги М-03, в повній мірі відповідає фактичному місцю вчинення правопорушення, що також зафіксовано на відеозаписі, не заперечувалось позивачем, та саме по собі не свідчить про протиправність прийнятого поліцейським рішення по суті.

Увідповідності до практики Європейського Суду з прав людини, скасування акта адміністративного органу з одних лише формальних мотивів не буде забезпечувати дотримання балансу принципу правової стабільності та справедливості. Межею, що розділяє істотне (фундаментальне) порушення від неістотного, є встановлення такої обставини: чи могло бути іншим рішення суб`єкта владних повноважень за умови дотримання ним передбаченої законом процедури його прийняття. Аналогічна правова позиція неодноразово висловлювалась у постановах Верховного Суду від 23.04.2020 у справі № 813/1790/18, від 22.05.2022 в справі № 825/2328/16, від 28.09.2022 у справі № 160/2552/21, висновки якого щодо застосування норм права до спірних правовідносин суд враховує відповідно до положень ч. 5 ст. 242 КАС України.

За встановленихвище обставин,суд дійшоввисновку,що підставидля скасуванняпостанови серіїЕАП №5759043 від 15.08.2022 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення відсутні, тому у задоволенні позову слід відмовити.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 2, 71-72, 77, 243, 268-272, 286 КАС України, ст.ст. 126, 222, 245, 280 КУпАП, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом 10 (десяти) днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення суду складено 15.12.2022.

Суддя І. О. Капшученко