Рішення № 108024593, 21.12.2022, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.12.2022 Справа № 914/2444/22

Господарський суд Львівської області у складі судді Зоряни ГОРЕЦЬКОЇ розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Фармако, м. Вишневе Києво-Святошинського району Київської області

до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , м. Львів

про стягнення заборгованості в розмірі 26 975,20 грн.

представники сторін:

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився

ІСТОРІЯ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ

На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Фармако» до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Ухвалою від 12.12.2022 відкрито провадження по справі за правилами спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги те, що сторони належним чином повідомлені про розгляд справи судом і від них не надходило жодних заперечень проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження чи клопотань про її розгляд у судовому засіданні з повідомленням сторін, дослідивши наявні у справі докази та викладені в позовній заяві пояснення, суд дійшов висновку про необхідність прийняття рішення у справі.

ПРАВОВА ПОЗИЦІЯ СТОРІН

Позиція позивача

Позивач обґрунтовує позовні вимоги неналежним виконанням умов договору поставки №ПК/210 у зв`язку з чим виникла заборгованість в розмірі 26 975,20 грн. В ході розгляду справи, відповідач погасив частину заборгованості.

Позиція відповідача

Відповідач правом на подання відзиву не скористався, проти позову не заперечив.

ОБСТАВИНИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

01.08.2020 між товариством з обмеженою відповідальністю «Фармако» (надалі - Позивач, за договором Постачальник) та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (надалі - Відповідач, за договором - Покупець) укладено Договір поставки № ПК/210 (далі - Договір), термін дії Договору до 01 серпня 2023.

Згідно даного договору Постачальник зобов`язується поставити і передати у власність Покупцеві, а Покупець прийняти та оплатити певний Товар, асортимент, кількість та ціна якого, зазначені у видаткових накладних, які є його невід`ємною частиною.

Позивач періодично з моменту укладення Договору згідно замовлень Відповідача здійснював поставку товару (додаток № 6 до даної заяви).

Позивач належним чином виконав прийняті на себе зобов`язання за договором в повному обсязі, та поставив Відповідачу Товар, що підтверджується видатковими накладними згідно переліку з таблиці 1 в додатку №1 до позовної заяви, копії яких містяться в матеріалах справи.

Відповідно до п. 6.1. Договору, оплата Покупцем Товару за цим Договором здійснюється шляхом попередньої оплати або з відстроченням платежу. При цьому порядок оплати Товару за цим Договором (попередня оплата чи оплата з відстроченням платежу) визначається Постачальником при поданні Замовлення на поставку Покупцем.

Відповідно до п. 6.2. Договору при здійсненні Покупцем оплати Товару за цим Договором з відстроченням платежу строк, протягом якого Покупець зобов`язаний здійснити оплату за Товар на користь Постачальника, визначається Постачальником у видаткових накладних на Товар, який поставляється.

Позивач у квітні, травні 2022 звертався до Відповідача з пропозиціями та з вимогою щодо погашення заборгованості, які скеровувались на електронну адресу Відповідача.

Відповідно до п. 6.12. Договору Постачальник надає Покупцю акти звіряння взаєморозрахунків. Покупець зобов`язаний підписати та повернути Постачальнику акт звіряння взаєморозрахунків протягом 10 (десяти) робочих днів з моменту його направлення Постачальником або в такий самий строк надати письмові мотивовані зауваження. В разі, якщо Постачальник в вищезазначений строк не отримає підписаний акт звіряння взаєморозрахунків або мотивовані зауваження на нього акт вважається погодженим Покупцем, а суми розрахунків підтвердженими. 09.08.2022 Позивачем на адресу Відповідача був направлений акт звірки взаєморозрахунків за період з 01.01.2022 - 31.07.2022, відповідно до якого заборгованість Відповідача перед Позивачем становить 26 975,20 грн. (додаток №7 до даної заяви). Вмотивованих зауважень від Відповідача до акту звіряння судом не отримано.

ОЦІНКА СУДУ

Цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (ч.1 ст.11 ЦК України).

Відповідно до ст.174 ГК України, однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч.1 ст.626 ЦК України).

В даному випадку, між сторонами виникли взаємні права та обов`язки на підставі укладеного договору поставки № ПК/210 від 01.08.2020.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України).

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 ЦК України).

У відповідності до ст.629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Позивач свої зобов`язання щодо передачі товару за Договором поставки виконав повністю, що підтверджується наявними у матеріалах справи підписаними та скріпленими печатками сторін видатковими накладними.

Як вбачається з матеріалів справи, 20.12.2022 від представника позивача надійшла заява за вх. № 4208/22, в якій він зазначає про те, що відповідачем після звернення до суду було сплачено заборгованість в розмірі 7 512,72 грн., що підтверджується банківськими виписками, які долучено до матеріалів справи.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Враховуючи те, що відповідачем оплачено частково основну заборгованість перед позивачем в розмірі 7 512,72 грн., суд вважає за необхідне закрити провадження у справі стосовно позовної вимоги позивача до відповідача в частині стягнення основного боргу у сумі 7 512,72 грн. згідно з п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України (відсутній предмет спору у цій частині).

Згідно з ч. 3, ч. 4 ст. 231 ГПК України, у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв`язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору. Про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.

Стосовно решти позовних вимог, суд зазначає наступне.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (ст. 610 ЦК України).

Згідно із ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно ст. 526 ЦК України та ст. 193 ГК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином згідно умов договору та актів цивільного законодавства, а при відсутності таких вказівок - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 ЦК України).

За приписами ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 96 ЦК України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями.

Згідно із ст. 617 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Доказів наявності обставин зазначених у ст. 617 ЦК України, які є підставами звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання відповідачем не подано.

Як підтверджується матеріалами справи, відповідач не здійснив повної оплати за поставлений йому позивачем товар за Договором поставки.

Відтак, сума заборгованості відповідача перед позивачем з врахування проведених відповідачем оплат становить 19 462,48 грн. (26 975,20 7 512,72) на час ухвалення судом рішення у даній справі.

Доказів повного погашення основної заборгованості сторонами на день ухвалення рішення у справі не подано.

За таких обставин, суд дійшов висновку про прострочення виконання зобов`язання боржником, що в свою чергу є підставою для стягнення з відповідача основної заборгованості в розмірі 19 462,48 грн.

Станом на момент прийняття рішення у справі у матеріалах справи відсутні та відповідачем суду не подані докази, які б спростували позовні вимоги або свідчили про добровільне погашення відповідачем боргу в сумі 19 462,48 грн., доказів протилежного суду не надано.

Згідно із ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 610 Цивільного кодексу України зазначає, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Частиною 1 ст. 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідач не надав суду належних та допустимих доказів про наявність інших обставин ніж ті, які досліджені в ході судового розгляду.

Враховуючи те, що позивачем подано суду достатньо доказів на обгрунтування позовних вимог, а відповідачем не подано жодних доказів, які б спростовували позовні вимоги або свідчили про добровільне їх погашення, та із врахуванням здійснених відповідачем проплат в загальній сумі 7 512,12 грн. після відкриття провадження у даній справі, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є такими, що підлягають до задоволення і необхідно стягнути з відповідача на користь позивача 19 462,48 грн. непогашеної відповідачем перед позивачем основної заборгованості.

Відповідно до вимог ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

У зв`язку з викладеним, враховуючи вищенаведені положення норм чинного законодавства України, приймаючи до уваги встановлені фактичні обставини справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними належними, допустимими, достовірними, вірогідними доказами, не спростовані відповідачем і таким чином позовні вимоги підлягають до задоволення в сумі 19 462,48 грн.

Здійснюючи розподіл судових витрат, суд зазначає, що відповідно до положень ч.9 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, сплачений судовий збір покладається на відповідача в розмірі 2 481,00 грн.

Керуючись ст. ст. 2, 13, 43, 46, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 120, 122, 123, 129, ч. 1, ч. 3 ст. 202, ч.3 ст.222, п. 2 ч. 1 ст. 231, ст.ст. 236-241, 242, 327 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

1. Закрити провадження у справі стосовно позовної вимоги про стягнення з відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; код РНОКПП НОМЕР_1 ) основного боргу в сумі 7 512,72 грн. на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України (відсутній предмет спору).

2. Позовні вимоги стосовно решти позовних вимог задоволити повністю.

3. Стягнути з відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; код РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь позивача: Товариства з обмеженою відповідальністю Фармако (08132, Київська область, Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Балукова, 21; код ЄДРПОУ 20037376) 19 462,48 грн. основної заборгованості та 2 481,00 грн. понесених витрат на сплату судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили відповідно до ст. 327 ГПК України.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/.

Суддя Горецька З.В.