Ухвала суду № 108024159, 20.12.2022, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про відмову у відстрочці виконання рішення суду

м. Київ

20.12.2022Справа № 910/21464/21

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Схід Гіпромаш

до Товариства з обмеженою відповідальністю Євро-реконструкція

про стягнення грошових коштів

Щодо розгляду заяви б/н від 14.11.2022 року «Про відстрочення виконання рішення» Товариства з обмеженою відповідальністю Євро-реконструкція у справі № 910/21464/21

Суддя Котков О.В.

Представники учасників судового процесу:

від позивача (стягувача) не з`явилися;

від відповідача (заявника, боржника) не з`явилися.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 11.08.2022 року у справі № 910/21464/21 позов задоволено частково; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Євро-реконструкція на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Схід Гіпромаш грошові кошти: основного боргу 535 440,00 грн., пені 32 492,90 грн., 3% річних 21 149,00 грн., інфляційних збитків 66 019,75 грн. та судовий збір 9826,52 грн.; в іншій частині позову відмовлено.

15.11.2022 року через систему Електронний суд від Товариства з обмеженою відповідальністю Євро-реконструкція надійшла заява б/н від 14.11.2022 року Про відстрочення виконання рішення, в якій заявник просить відстрочити виконання рішення Господарського суду міста Києва від 11.08.2022 року у справі № 910/21464/21 до 10 серпня 2023 року.

Судом встановлено, що 29.09.2022 року до Господарського суду міста Києва надійшла ухвала від 26.09.2022 року у справі № 910/21464/21 Північного апеляційного господарського суду про витребування матеріалів справи № 910/21464/21 для розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Євро-реконструкція на рішення Господарського суду міста Києва від 11.08.2022 року.

Згідно інформаційної системи Господарського суду міста Києва Діловодство спеціалізованого суду вбачається, що 30.09.2022 року матеріали справи № 910/21464/21 супровідним листом № 910/21464/21/4236/2022 від 30.09.2022 року направлено до Північного апеляційного господарського суду.

Станом на 16.11.2022 року матеріали справи № 910/21464/21 до суду не повертались.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.11.2022 року відкладено вирішення питання про прийняття до розгляду заяви б/н від 14.11.2022 року Про відстрочення виконання рішення Товариства з обмеженою відповідальністю Євро-реконструкція до повернення матеріалів справи № 910/21464/21 до Господарського суду міста Києва.

29.11.2022 року матеріали справи були повернуті до Господарського суду міста Києва.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.12.2022 року розгляд заяви б/н від 14.11.2022 року Про відстрочення виконання рішення Товариства з обмеженою відповідальністю Євро-реконструкція у справі № 910/21464/21 призначено на 20.12.2022 року.

Розглянувши заяву заяви б/н від 14.11.2022 року «Про відстрочення виконання рішення» Товариства з обмеженою відповідальністю Євро-реконструкція та додані до неї матеріали, суд дійшов висновку про відмову у її задоволенні, виходячи з наступного.

Необхідність у відстрочці виконання рішення суду обгрунтована тим, що невиконання відповідачем зобов`язань з оплати товару за договором № 17/11-01/ЄР від 17.11.2019 року є наслідком не недобросовісної поведінки боржника, а невиконання іншими контрагентами відповідача своїх грошових зобов`язань перед ТОВ «Євро-реконструкція», проведення обов`язкових ремонтних робіт та підготовки до опалювального сезону. Заявник вказує, що господарська діяльність товариства носить безперебійний характер, відіграє критичне значення для забезпечення життєво важливих потреб міста та населення, окремі з існуючих зобов`язань товариства не можуть не виконуватися або виконуватися невчасно. Крім того, наявних у нього грошових коштів недостатньо для виконання рішення, а з огляду на наявність кредиторської заборгованості за зобов`язаннями, строк виконання яких настав, також перед іншими кредиторами, тому примусове виконання рішення на користь позивача зумовить накладення арештів на рахунки відповідача, що унеможливить провадження господарської діяльності, та неплатоспроможність ТОВ «Євро-реконструкція». На переконання заявника, відсутність безпосередньої вини ТОВ «Євро-реконструкція» у виникненні спору, скрутний майновий стан товариства та загроза його неплатоспроможності є підставою для відстрочення виконання рішення.

За наведених обставин заявник просить суд відстрочити виконання рішення Господарського суду міста Києва від 11.08.2022 року у справі № 910/21464/21 до 10 серпня 2023 року.

Відповідно до п. 9 ч. 3 ст. 129 Конституції України, обов`язковість рішень суду відноситься до основних засад судочинства.

Частино 1 ст. 239 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочити виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.

Статтею 326 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції (ч. 1 ст. 327 Господарського кодексу України.

Згідно ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 № 18-рп/2012).

Право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав особи і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду. Право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень складовою права на справедливий судовий захист.

Відповідно частини 1 статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначено судом.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Савіцький проти України» від 26.07.2012 суд наголосив, що право на суд, захищене пунктом 1 статті 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національні правові системи Договірних держав допускали щоб остаточні та обов`язкові судові рішення залишалися без виконання на шкоду одній із сторін. Ефективний доступ до суду включає в себе право на виконання судового рішення без зайвих затримок.

Рішенням Суду у справі «Глоба проти України» від 05.07.2012 суд повторює, що пункт 1 статті 6 Конвенції, inter (серед іншого), захищає виконання остаточних судових рішень, які у державах, що визнали верховенство права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Відповідно виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати. Держава зобов`язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці. Також Суд зазначає, що саме на державу покладається обов`язок вжиття у межах її компетенції усіх необхідних кроків для того, щоб виконати остаточне рішення суду та, діючи таким чином, забезпечити ефективне залучення усього її апарату. Не зробивши цього, вона не виконає вимоги, що містяться у пункті 1 статті 6 Конвенції.

На державі лежить позитивне зобов`язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як у теорії, так і на практиці, а затримка у виконанні рішення не повинна бути такою, що порушує саму сутність права, яке захищається відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 17.05.2005 у справі «Чижов проти України»).

Відповідно до частин 3 та 4 статті 331 Господарського процесуального кодексу України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Відстрочення виконання рішення - це відтермінування у часі належного строку виконання рішення суду в цілому. Надання відстрочки судом полягає у визначенні нової конкретної, більш пізньої ніж первинна, дати, з настанням якої й після завершення строку відстрочки рішення має бути виконано повністю.

Підставою для відстрочення можуть бути конкретні існуючі, об`єктивні, виключні обставини, що ускладнюють виконання судового рішення у встановлений строк або фактично унеможливлюють таке.

При розгляді заяв щодо відстрочення виконання судового рішення необхідно виходити з міркувань доцільності та об`єктивної необхідності надання саме таких строків відтермінування виконання рішення в цілому. Наявність підстав для відтермінування має бути доведена боржником. Строки відтермінування знаходяться у прямій залежності від обставин, що викликають необхідність надання додаткового строку для повного виконання рішення суду. Надання такого не може створювати занадто або безпідставно привілейовані умови для боржника, натомість повинне базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувачів і боржників.

Оцінюючи доводи заяв про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, суди повинні враховувати, що ці заходи не повинні створювати боржнику можливість ухилятися від виконання судового рішення. До уваги повинні братися не лише реальний майновий стан боржника, але й його наміри, що свідчать про бажання виконати рішення.

Отже, відстрочення виконання рішення суду є таким законодавчо врегульованим механізмом відтермінування поновлення порушеного права стягувача, який ґрунтується на об`єктивних, виняткових обставинах, застосування яких не призводить до шкоди сутності права на суд, гарантованого статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, ратифікованою Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР.

Частинами 1 та 2 статті 18 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

З викладених норми вбачається, що рішення суду, яке набрало законної сили підлягає безумовному виконанню у визначеному законодавством порядку та строки, однак у виключних випадках суд, за наявності обґрунтованих обставин, що ускладнюють чи роблять неможливим його виконання, може розстрочити таке виконання.

Тобто, передбачена процесуальним законодавством можливість суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, відстрочити виконання рішення не є безумовною, адже передбачає доведення заявником дійсного існування обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

При цьому, суд зазначає, що відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Враховуючи те, що існування заборгованості, підтверджене обов`язковими та такими, що підлягають виконанню, судовими рішеннями, надає особі, на чию користь воно було винесено, "легітимні сподівання" на те, що заборгованість буде йому сплачено та така заборгованість становить "майно" цієї особи у розумінні ст. 1 Першого протоколу до Конвенції (рішення у справі "Пономарьов проти України" від 03.04.2008), то з метою недопущення порушення гарантованих Конституцією України та Конвенцією права на справедливий суд та права на повагу до приватної власності суд, який надає відстрочку чи розстрочку у виконанні рішення, у кожному конкретному випадку повинен встановити: 1) чи затримка у виконанні рішення зумовлена особливими і непереборними обставинами; 2) чи передбачена домовленістю сторін у національному законодавстві компенсація "потерпілій стороні" за затримку виконання рішення, ухваленого на його користь судового рішення, та індексації присудженої суми; 3) чи не є період виконання рішення надмірно тривалим для стягувача як "потерпілої сторони"; 4) чи дотримано справедливий баланс інтересів сторін у спорі.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, "державний орган або інша юридична особа не може посилатися на відсутність коштів, щоб не виплачувати борг, підтверджений судовим рішенням. У такому випадку не може прийняти аргумент Уряду, що визначає таку відсутність як "виняткові обставини" (див. § 40 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Півень проти України" від 29.06.2004).

При цьому, Європейський суд з прав людини допускає, що "затримки у виконанні рішення можуть бути обґрунтовані за окремих обставин, проте державні органи не можуть довільно посилатись на відсутність коштів як на вибачення за невиплату боргу за рішенням, а затримки не можуть бути такими, що зводять нанівець право, що захищається пунктом 1 статті 6 Конвенції" (див. § 24 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Бакай та інші проти України" від 09.11.2004).

Тобто, в будь-якому випадку відсутність коштів, тяжкий фінансовий стан боржника не є винятковими обставинами, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, та не є підставою для відстрочки або розстрочки виконання рішення.

Так, підставою для звернення ТОВ «Схід Гіпромаш» до суду з позовною заявою стало невиконання зобов`язань ТОВ «Євро-реконструкція» за договором № 17/11-01/ЄР від 17.11.2019 року. Отже, саме недобросовісна поведінка боржника стала підставою для звернення останнього до суду з позовом.

Частина 2 статті 617 Цивільного кодексу України передбачає, що відсутність у боржника необхідних коштів, а також порушення зобов`язань контрагентами правопорушника не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення боржника від відповідальності за порушення зобов`язання.

Відповідно до ст. 7 Господарського процесуального кодексу України правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової норми форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин; рівності всіх фізичних осіб незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного і соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак; рівності фізичних та юридичних осіб незалежно від будь-яких ознак чи обставин.

Судом не приймаються до уваги посилання боржника, як на підставу неможливості виконання рішення у даній справі, щодо невиконання контрагентами боржника грошових зобов`язань перед ТОВ «Євро-реконструкція», про які йде мова у заяві, жодним чином не впливають на зобов`язання самого боржника щодо виконання рішення Господарського суду міста Києва від 11.08.2022 року у даній справі.

Крім того, заявником у поданій до суду заяві не наведено існування виняткових обставин, які перешкоджають виконанню рішення суду у даній справі, не надано доказів того, що в разі відстрочки виконання рішення відповідна заборгованість дійсно буде погашена, як і не надано жодних належних доказів, в розумінні приписів ст. 76 Господарського процесуального кодексу України, що фінансовий стан заявника покращиться та що відстрочка наявної у боржника заборгованості забезпечить виконання рішення Господарського суду міста Києва в даній справі.

З огляду на зазначене, відстрочення виконання рішення в даному випадку призведе до порушення принципу співрозмірності і пропорційності забезпечення прав і законних інтересів стягувача і боржника.

Поряд з цим, заявником не надано доказів на підтвердження того, що виконання рішення стане можливим для боржника за умови його відстрочення.

Отже, судом встановлено, що в даному випадку відсутні виняткові обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Один лише незадовільний майновий стан боржника не є підставою для відстрочки виконання рішення суду.

З огляду на вищевикладене, враховуючи матеріальні інтереси обох сторін та приймаючи до уваги, що заявником (боржником) всупереч приписів ч. 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України не надано беззаперечних, неспростовних доказів неможливості чи утруднення на даний час виконання рішення суду, відсутності коштів, винятковості випадку, з наявністю якого процесуальний закон пов`язує можливість відстрочити виконання судового рішення, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви б/н від 14.11.2022 року «Про відстрочення виконання рішення» Товариства з обмеженою відповідальністю Євро-реконструкція у справі № 910/21464/21.

Відповідно до ч. 7 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, встановлення чи зміну способу та порядку його виконання або відмову у вчиненні відповідних процесуальних дій постановляється ухвала, яка може бути оскаржена. У необхідних випадках ухвала надсилається установі банку за місцезнаходженням боржника або державному виконавцю, приватному виконавцю.

Керуючись ст.ст. 234, 235, 331 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви б/н від 14.11.2022 року «Про відстрочення виконання рішення» Товариства з обмеженою відповідальністю Євро-реконструкція у справі № 910/21464/21 відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала підлягає оскарженню в порядку передбаченому ст. 255 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складено 22 грудня 2022 року.

Суддя О.В. Котков