Рішення № 108010490, 22.12.2022, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 грудня 2022 року Справа № 480/6325/22

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Прилипчука О.А.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/6325/22

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

До Сумського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, в якій просить:

1. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області від 16.09.2022 року № 183450012980 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком відповідно до Закону України Про державну службу та не зарахуванні до стажу роботи на державній службі періодів його роботи з 01.08.1984 року по 19.08.1987 року на посаді інструктора, заступника завідуючого та завідуючим відділу комсомольських організацій Сумського РК ЛКСМ, з 20.08.1987 року по 17.07.1991 року на посаді інспектора Сумського районного комітету народного контролю, а також в Сумській районній раді з 17.06.2010 року по 09.12.2010 року на посаді головного спеціаліста відділу з питань організаційного забезпечення діяльності районної ради, з 05.01.2011 року по 03.07.2012 року на посаді головного спеціаліста відділу з питань організаційного, юридичного та кадрового забезпечення діяльності районної ради, з 03.07.2012 року по 31.12.2020 року на посаді начальника відділу з питань управління комунальною власністю та фінансово - господарського забезпечення і обліку виконавчого апарату Сумської районної ради, в подальшому перейменованого на відділ управління комунальною власністю та господарського забезпечення виконавчого апарату районної ради.

2. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області зарахувати ОСОБА_1 до стажу його роботи на державній службі періоди його роботи з 01.08.1984 року по 19.08.1987 року на посаді інструктора, заступника завідуючого та завідуючим відділу комсомольських організацій Сумського РК ЛКСМ, з 20.08.1987 року по 17.07.1991 року на посаді інспектора Сумського районного комітету народного контролю, а також в Сумській районній раді, з 17.06.2010 року по 09.12.2010 року на посаді головного спеціаліста відділу з питань організаційного забезпечення діяльності районної ради, з 05.01.2011 року по 03.07.2012 року на посаді головного спеціаліста відділу з питань організаційного, юридичного та кадрового забезпечення діяльності районної ради, з 03.07.2012 року по 31.12.2020 року на посаді начальника відділу з питань управління комунальною власністю та фінансово - господарського забезпечення і обліку виконавчого апарату Сумської районної ради, в подальшому перейменованого на відділ управління комунальною власністю та господарського забезпечення виконавчого апарату районної ради та призначити ОСОБА_1 пенсію за віком, відповідно до Закону України Про державну службу з 09.09.2022 року та виплатити йому утворену заборгованість за вказаний період.

В обгрунтування позовних вимог зазначив, що позивач є пенсіонером за віком. Досягнувши встановленого віку для призначення пенсії за віком відповідно до Закону України Про державну службу, а саме 62 років, 09.09.2022 року звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України Про державну службу, надавши всі необхідні документи.

Разом з тим, Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області рішенням від 16.09.2022 року № 183450012980 відмовив у призначенні пенсії за віком відповідно до Закону України Про державну службу, аргументувавши відмову тим, що станом на 01.05.2016 року відсутній необхідний стаж роботи на посадах державної служби (а саме - 20 років, оскільки на момент звернення не працював). Згідно із зазначеним рішенням зараховано до стажу роботи на посадах державної служби 18 років 3 дні. При цьому з відмови вбачається, що останній не зарахував до стажу роботи на посаді державної служби наступні періоди роботи: з 01.08.1984 року по 19.08.1987 року на посадах інструктора, заступника завідуючого та завідуючого відділу комсомольських організацій Сумського РК ЛКСМ, з 20.08.1987 року по 17.07.1991 року на посаді інспектора Сумського районного комітету народного контролю, а також роботу на різних посадах в органах місцевого самоврядування, починаючи з 17.06.2010 року.

З таким рішенням позивач не погодився та звернувся до суду.

Ухвалою суду від 03.10.2022 відкрито провадження в даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) та встановлено відповідачу 15-денний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.

Відповідачу (Головному управлінню Пенсійного фонду України в Сумській області) копію ухвали про відкриття провадження у справі надіслано до електронного кабінету, документ доставлено до електронного кабінету 03.10.2022 (а.с. 31).

У встановлений судом строк відповідач відзив не надав.

Відповідач (Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області) у відзиві на позовну заяву зазначив, що 09.09.2022р. ОСОБА_1 звернувся до територіального органу Пенсійного фонду України із заявою про перерахунок пенсії перехід на пенсію за віком відповідно до Закону України Про державну службу.

ОСОБА_1 перебуває на обліку у Головному управлінні, як одержувач пенсії за віком відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування від 09.07.2003 №1058-ІУ (надалі - Закон № 1058) з 09.09.2020р. Пенсія обчислена згідно з поданими документами про стаж і заробіток, призначена і виплачується відповідно до норм чинного законодавства.

На підставі повного, всебічного та об`єктивного розгляду заяви від 09.09.2022р. та доданих до неї документів Головним управлінням Пенсійного фонду України в Закарпатській області (структурний підрозділ, що розглядав вказану заяву за принципом екстериторіальності) відмовлено у призначенні пенсії за віком відповідно до Закону України Про державну службу з наступних підстав: за результатами розглянутих документів та здійснивши розрахунок стажу, стаж державної служби ОСОБА_1 на 01.05.2016 року становить 18 років та 3 дні. З 17.06.2020 року заявник працює на посадах в органах місцевого самоврядування, які не передбачені переліком посад, визначених статтею 25 Закону України Про державну службу №3723.

Таким чином, оскільки позивач на 01.05.2016 року не має 20 років стажу на відповідних посадах державної служби та не працює на посаді державного службовця ОСОБА_1 відмовлено в призначенні пенсії за віком відповідно до Закону України Про державну службу відповідно до заяви від 09.09.2022 року.

Враховуючи зазначене, просить відмовити у задоволенні позовних вимог (а.с. 33-34).

Дослідивши матеріали адміністративної справи та зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні відносини, суд виходить з наступних підстав та мотивів.

Судом встановлено, що 09.09.2022р. ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області із заявою, в якій просив здійснити переведення його з пенсії за віком, на якій перебуває з 09.09.2020, на виплату пенсії державного службовця відповідно до Закону України Про державну службу (а.с. 19-21).

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (структурний підрозділ, що розглядав вказану заяву за принципом екстериторіальності) від 16.09.2022 р. № 183450012980 відмовлено у призначенні пенсії за віком відповідно до Закону України Про державну службу з наступних підстав: за результатами розглянутих документів та здійснивши розрахунок стажу, стаж державної служби ОСОБА_1 на 01.05.2016 року становить 18 років та 3 дні. З 17.06.2020 року заявник працює на посадах в органах місцевого самоврядування, які не передбачені переліком посад, визначених статтею 25 Закону України Про державну службу №3723. Так як станом на 01.05.2016 року не має 20 років стажу на відповідних посадах державної служби та не працює на посаді державного службовця ОСОБА_1 відмовлено в призначенні пенсії за віком відповідно до Закону України Про державну службу відповідно до заяви від 09.09.2022 року. (а.с. 21 зворотній бік).

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Преамбулою Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-ІУ (далі - Закон 1058-ІУ) визначено, що цей Закон розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади, механізми функціонування системи страхування, визначає принципи, засади, механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування накопичувального пенсійного фонду та / фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Згідно з частиною першою статті 10, частиною третьою статті 45 Закону № 1058-ІУ особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку із втратою годувальника) призначається один із цих видів пенсії за її вибором. Переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів.

З 1 травня 2016 року набув чинності Закон України «Про державну службу» № 889-УІІІ від 10 грудня 2015 року (далі Закон №889-УІІІ), згідно ч. 2 Прикінцевих та перехідних положень якого визнано такими, що втратили чинність, зокрема, Закон України «Про державну службу» №3723-ХІІ (далі - Закон № 723-XII), крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.

Пункт 10 Прикінцевих та перехідних положень Закону №889-УІІІ стосується осіб - державних службовців, які станом на 1 травня 2016 року займали посади державної служби.

Відповідно до ч. 1 ст. 37 Закону 3723-ХІІ на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягай віку 62 роки, та жінки, які досягай пенсійного віку, встановленого ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абз. 1 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.

Тобто до 01.05.2016 (дата набрання чинності Законом № 889-VIII) право на пенсію державного службовця мали особи, які:

а) досягли певного віку та мають передбачений законодавством страховий стаж;

б) мали стаж державної служби не менш як 10 років, та на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців; а також особи, які мали не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.

Після 01.05.2016, відповідно до ст. 90 Закону № 889-УІІІ пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Поряд з цим законодавцем визначено певні умови, за дотримання яких у осіб зберігається право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону 3723-XII.

Так, відповідно до п. 10 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VIII державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених ст. 25 Закону 3 723-XII та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Попереднього Закону у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Згідно п. 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-УІП для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених ст. 25 Закону 3 723-XII та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону 3723-XII в порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Тобто Прикінцевими та перехідними положеннями Закону № 889-УІП передбачено, що за наявності у особи станом на 01.05.2016 певного стажу держслужби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років стажу держслужби незалежно від того, чи працювала особа станом на 01.05.2016 на держслужбі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону №3723-XII, але за певної додаткової умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Законодавцем визначено право збереження особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців у призначенні пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року № 3 723-XII після 1 травня 2016 року, якщо дотримано сукупність вимог, визначених частини 1 статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ і Прикінцевих та перехідних положень України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року № 889-УІІІ, а саме щодо віку, страхового стажу, стажу державної служби.

Отже, після 01.05.2016 (дата набрання чинності Законом України від 10.12.2015 №899 «Про державну службу») зберігають право на призначення пенсії державного службовця відповідно до ст. 37 Закону №3723-XII лише ті особи, які мають стаж державної служби, визначений п. 10, 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України №889-УІІІ, та мають передбачені ч. 1 ст. 37 Закону 3723-ХІІ вік і страховий стаж. Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права викладена у постанові Верховного Суду від 04.04.2018 (зразкова справа №822/524/18).

Зі змісту оскаржуваного рішення судом встановлено, що ГУ ПФУ в Закарпатській області визначено стаж державної служби позивача станом на 01.05.2016 -18 років з дні (а.с.21).

Проте, ОСОБА_1 не зараховано періоди роботи з:

-з 01.08.1984 року по 19.08.1987 року на посаді інструктора, заступника завідуючого та завідуючим відділу комсомольських організацій Сумського РК ЛКСМ;

-з 20.08.1987 року по 17.07.1991 року на посаді інспектора Сумського районного комітету народного контролю;

-з 17.06.2010 року по 09.12.2010 року на посаді головного спеціаліста відділу з питань організаційного забезпечення діяльності районної ради;

-з 05.01.2011 року по 03.07.2012 року на посаді головного спеціаліста відділу з питань організаційного, юридичного та кадрового забезпечення діяльності районної ради;

-з 03.07.2012 року по 31.12.2020 року на посаді начальника відділу з питань управління комунальною власністю та фінансово - господарського забезпечення і обліку виконавчого апарату Сумської районної ради, в подальшому перейменованого на відділ управління комунальною власністю та господарського забезпечення виконавчого апарату районної ради .

Відповідно до пункту 6 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2016 року № 229, стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності Законом № 889-УІІІ обчислюється відповідно до пункту 8 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-УІІІ.

Згідно з пунктом 8 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VІІ стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.

Отже стаж державної служби за період роботи (служби) до 01 травня 2016 року обчислюється відповідно до законодавства, яке діяло раніше, та на тих умовах і в порядку, що були ним передбачені.

Щодо періодів роботи з 01.08.1984 року по 19.08.1987 року на посаді інструктора, заступника завідуючого та завідуючим відділу комсомольських організацій Сумського РК ЛКСМ та з 20.08.1987 року по 17.07.1991 року на посаді інспектора Сумського районного комітету народного контролю, а також в Сумській районній раді, суд зазначає наступне.

Згідно абзацами 1, 2 та 3 пункту 2 Порядку №283, до стажу державної служби зараховується робота (служба): на посадах державних службовців у державних органах, передбачених у статті 25 Закону України «Про державну службу», а також на посадах, віднесених Кабінетом Міністрів України до відповідної категорії посад державних службовців; на посадах керівних працівників і спеціалістів в апараті органів прокуратури, судів, нотаріату, дипломатичної служби, митного контролю, внутрішніх справ, служби безпеки, розвідувальних органів, інших органів управління військових формувань, Держспецзв`язку, Адміністрації Держспецтрансслужби, державної податкової та контрольно-ревізійної служби, Держфінінспекції, її територіальних органів; на посадах керівних працівників і спеціалістів державних органів колишніх УРСР та інших республік, а також колишнього СРСР згідно з додатком.

У Додатку до вказаного Порядку наведено Перелік державних органів колишніх УРСР та інших республік, а також колишнього СРСР, період роботи в яких на посадах керівних працівників і спеціалістів зараховується до стажу державної служби.

Так, вказаним Переліком передбачено, серед іншого, виконавчі комітети місцевих Рад депутатів трудящих, Рад народних депутатів, їх управління, самостійні відділи, інші структурні підрозділи.

Порядком обчислення стажу державної служби передбачено зарахування до стажу державної служби періоду роботи в організаціях, передбачених абз. 4 пункту 3 Положення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.1993 №1049 (далі - Положення №1049).

Відповідно до пункту 3 Положення №1049, до стажу роботи, який дає право на одержання надбавки за вислугу років, зараховується, стаж роботи в організаціях (крім роботи у кооперативних та інших громадських організаціях), передбачених статтею 118 Кодексу законів про працю України.

Згідно з роз`ясненнями Міністерства юстиції України від 03.06.1994 №4-5-1156, погодженими з Кабінетом Міністрів України, до стажу державної служби зараховують період роботи в цих органах лише на виборних та відповідальних посадах до припинення дії статті 6 Конституції УРСР і внесення змін до статті 7 Конституції УРСР (до 24 жовтня 1990 року). Відповідальною вважається посада, прийняття на яку здійснювалось колегіальним органом (рішення, бюро, комітету, постановою конференції, зборів) партійних, профспілкових, комсомольських організацій.

Таким чином, вищезазначеним законодавством може бути передбачено зарахування стажу роботи в партійних організаціях до стажу державного службовця, особам які працювали на виборних та відповідальних посадах в органах до 24.10.1990 року.

Згідно запису трудової книжки НОМЕР_1 , позивач з 01.06.1984 року на засіданні бюро Сумського РКЛКСМУ /протоколу засідання №31/ прийнятий на посаду інструктора відділу комсомольських організацій.

В період з 11.12.1984-24.12.1985 роках працював в районному комітеті народного контролю на посаді заступника завідуючого відділу комсомольських організацій Сумського РКЛКСМУ (а.с.12). Також, з 25.12.21985 по 19.08.1987 працював на посаді завідуючого відділу комсомольських організацій Сумського РКЛКСМУ.

Судом звертає увагу відповідача, що посади інструктора відділу комсомольських організацій, заступника завідуючого відділом комсомольських організацій та завідуючого відділом комсомольських організацій відносяться до відповідальних посад, призначення на які здійснюється колегіальним чи виборним органом партійної профспілкової чи комсомольської організації.

Зокрема у трудовій книжці позивача зазначено, що на зазначені посади його було обрано засіданням бюро Сумського РК ЛКСМ України.

Щодо періоду роботи з 20.08.1987 року по 17.07.1991 року, судом встановлено, що ОСОБА_1 працював інспектором Сумського районного комітету народного контролю.

Згідно абзацами 1, 2 та 3 пункту 2 Порядку №283, до стажу державної служби зараховується робота (служба): на посадах державних службовців у державних органах, передбачених у статті 25 Закону України «Про державну службу», а також на посадах, віднесених Кабінетом Міністрів України до відповідної категорії посад державних службовців; на посадах керівних працівників і спеціалістів в апараті органів прокуратури, судів, нотаріату, дипломатичної служби, митного контролю, внутрішніх справ, служби безпеки, розвідувальних органів, інших органів управління військових формувань, Держспецзв`язку, Адміністрації Держспецтрансслужби, державної податкової та контрольно-ревізійної служби, Держфінінспекції, її територіальних органів; на посадах керівних працівників і спеціалістів державних органів колишніх УРСР та інших республік, а також колишнього СРСР згідно з додатком.

У Додатку до вказаного Порядку наведено Перелік державних органів колишніх УРСР та інших республік, а також колишнього СРСР, період роботи в яких на посадах керівних працівників і спеціалістів зараховується до стажу державної служби.

Так, вказаним Переліком передбачено, серед іншого, органи народного контролю.

Щодо періодів роботи ОСОБА_1 з 17.06.2010 року по 09.12.2010 року на посаді головного спеціаліста відділу з питань організаційного забезпечення діяльності районної ради, з 05.01.2011 року по 03.07.2012 року на посаді головного спеціаліста відділу з питань організаційного, юридичного та кадрового забезпечення діяльності районної ради, з 03.07.2012 року по 31.12.2020 року на посаді начальника відділу з питань управління комунальною власністю та фінансово - господарського забезпечення і обліку виконавчого апарату Сумської районної ради, в подальшому перейменованого на відділ управління комунальною власністю та господарського забезпечення виконавчого апарату районної ради, суд зазначає наступне .

Відповідно до пункту 2 Порядку № 283 до стажу державної служби зараховується робота (служба), зокрема, на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених у статті 14 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування», а також на інших посадах, не зазначених у цій статті, віднесених Кабінетом Міністрів України до відповідної категорії посад в органах місцевого самоврядування.

Згідно із ст. 14 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» посади головного спеціаліста відділу з питань організаційного забезпечення діяльності районної ради, головного спеціаліста відділу з питань організаційного, юридичного та кадрового забезпечення діяльності районної ради відносяться до сьомої категорії посад в органах місцевого самоврядування, а посада начальника відділу з питань управління комунальною власністю та фінансово - господарського забезпечення і обліку виконавчого апарату Сумської районної ради - до шостої категорії посад в органах місцевого самоврядування.

Пунктом 4 частини 2 ст. 46 Закону України «Про державну службу» встановлено, що до стажу роботи на державній службі зараховується час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом України «Про службу в органах місцевого самоврядування».

Разом з тим, відповідно до п.4 Порядку обчислення стажу державної служби, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2016 № 229 і на даний час є чинним, до стажу державної служби зараховуються час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом України «Про службу в органах місцевого самоврядування».

Зважаючи на викладене, зазначені періоди роботи позивача підлягають зарахуванню до стажу його державної служби.

ЄСПЛ у п. 52, 56 рішення від 14 жовтня 2010 року у справі «Щокін проти України» зазначив, що тлумачення й застосування національного законодавства є прерогативою національних органів. Суд, однак, зобов`язаний переконатися в тому, що спосіб, у який тлумачиться й застосовується національне законодавство, призводить до наслідків, сумісних із принципами Конвенції з погляду тлумачення їх у світлі практики Суду. На думку ЄСПЛ, відсутність у національному законодавстві необхідної чіткості та точності, які передбачали можливість різного тлумачення, порушує вимогу «якості закону», передбачену Конвенцією, і не забезпечує адекватний захист від свавільного втручання публічних органів державної влади в майнові права заявника. Таким чином, у випадку існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов`язків особи в національному законодавстві, органи державної влади зобов`язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.

У зразковій справі «Щодо переведення з пенсії по інвалідності на пенсію державного службовця» Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13.09.2019 року по справі № 822/524/18 зробила висновок, що при наявності стажу на посаді державної служби понад 20 років, досягнення пенсійного віку ( у випадку позивача - 62 роки), наявні правові підстави для переведення позивача з пенсії, призначеної йому відповідно до Закону № 1058-ІV, на пенсію державного службовця відповідно до Закону № 3723-ХІІ. Крім того, ВП ВС в даній справі звертала увагу на наявність у національному законодавстві правових «прогалин» щодо захисту прав людини та основних свобод, зокрема, у сфері пенсійного забезпечення державних службовців, тлумачення яких необхідного здійснювати виходячи із принципу щодо недопущення обмеження конституційного права громадян на достатній життєвий рівень громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Повноваження суду при вирішенні справи визначені статтею 245 КАС України. Як встановлено частиною другою вказаної статті, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Відтак, з наведених вище підстав позовні вимоги ОСОБА_1 про скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області від 16.09.2022 року № 183450012980 та зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області зарахувати ОСОБА_1 до стажу його роботи на державній службі періоди його роботи з 01.08.1984 року по 19.08.1987 року на посаді інструктора, заступника завідуючого та завідуючим відділу комсомольських організацій Сумського РК ЛКСМ, з 20.08.1987 року по 17.07.1991 року на посаді інспектора Сумського районного комітету народного контролю, а також в Сумській районній раді, з 17.06.2010 року по 09.12.2010 року на посаді головного спеціаліста відділу з питань організаційного забезпечення діяльності районної ради, з 05.01.2011 року по 03.07.2012 року на посаді головного спеціаліста відділу з питань організаційного, юридичного та кадрового забезпечення діяльності районної ради, з 03.07.2012 року по 31.12.2020 року на посаді начальника відділу з питань управління комунальною власністю та фінансово - господарського забезпечення і обліку виконавчого апарату Сумської районної ради підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог ОСОБА_1 про зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком згідно статті 37 Закону України Про державну службу та виплатити її заборгованість, суд виходить з наступного.

У рішеннях по справах "Клас та інші проти Німеччини", "Фадєєва проти Росії", "Єрузалем проти Австрії" Європейський суд з прав людини зазначив, що суд не повинен підміняти думку національних органів будь-якою своєю думкою. Згідно Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи №R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 року на 316-й нараді, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Адміністративний суд не наділений повноваженнями втручатися у вільний розсуд (дискрецію) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за критеріями, визначеними статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Завдання правосуддя полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше порушується принцип розподілу влади. Принцип розподілу влади не допускає надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому завданням адміністративного суду є контроль за легітимністю прийняття рішень.

Виходячи зі змісту положень КАС України щодо компетенції адміністративного суду, останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.

Суд зазначає, що позивач, заявляючи дану позовну вимогу, фактично просить суд втрутитися у дискреційні повноваження Пенсійного фонду.

Отже, суд вважає, що задоволення вказаної позовної вимоги фактично порушить закріплені законом виключні повноваження відповідача та вчинить дії поза встановленою чинним законодавством процедурою. Поряд з цим, суд пам`ятає, що відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною 1 ст.6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Водночас, відповідно до ч.2 ст.9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

При цьому, вихід за межі позовних вимог - це вирішення незаявленої вимоги, задоволення вимоги позивача у більшому розмірі, ніж було заявлено.

Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять. З цього випливає, що вихід за межі позовних вимог можливий за наступних умов:

- лише у справах за позовами до суб`єктів владних повноважень, оскільки лише в цьому випадку відбувається захист прав та інтересів позивача;

- повний захист прав позивача неможливий у спосіб, про який просить позивач. Повнота захисту полягає в ефективності відновлення його прав;

- вихід за межі позовних вимог повинен бути пов`язаний із захистом саме тих прав, щодо яких подана позовна заява.

У той же час, зміст принципу офіційного з`ясування всіх обставин у справі, передбачений п.4 ч.3 ст.2 КАС України, зобов`язує адміністративний суд до активної ролі у судовому засіданні, в тому числі і до уточнення змісту позовних вимог, з наступним обранням відповідного способу захисту порушеного права.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на те, що відповідачем не доведено правомірності дій щодо належного розгляду заяви позивача від 09.09.2022 про переведення ОСОБА_1 на пенсію за віком згідно статті 37 Закону України Про державну службу належним способом захисту, відновлення прав позивача за даних фактичних обставин, необхідно визнати саме зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 09.09.2022 про переведення ОСОБА_1 на пенсію за віком згідно статті 37 Закону України Про державну службу .

Відповідно до ч.1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Тому, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області судовий збір, сплачений при подачі позову до суду (а.с. 8).

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії задовольнити частково.

Скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області від 16.09.2022 року № 183450012980.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області зарахувати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до стажу його роботи на державній службі періоди його роботи з 01.08.1984 року по 19.08.1987 року на посаді інструктора, заступника завідуючого та завідуючим відділу комсомольських організацій Сумського РК ЛКСМ, з 20.08.1987 року по 17.07.1991 року на посаді інспектора Сумського районного комітету народного контролю, а також в Сумській районній раді, з 17.06.2010 року по 09.12.2010 року на посаді головного спеціаліста відділу з питань організаційного забезпечення діяльності районної ради, з 05.01.2011 року по 03.07.2012 року на посаді головного спеціаліста відділу з питань організаційного, юридичного та кадрового забезпечення діяльності районної ради, з 03.07.2012 року по 31.12.2020 року на посаді начальника відділу з питань управління комунальною власністю та фінансово - господарського забезпечення і обліку виконавчого апарату Сумської районної ради.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 09.09.2022 з урахуванням висновків суду.

В задоволенні інших позовних вимог-відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (88000, м. Ужгород, площа Народна, 4, код ЄДРПОУ 20453063) судовий збір в сумі 992,40 грн.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.А. Прилипчук