Вирок № 108008762, 12.12.2022, Голосіївський районний суд міста Києва

справа № 752/17376/22

провадження №: 1-кс/752/5772/22

У Х В А Л А

про арешт майна

12.12.2022 року слідчий суддя Голосіївського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві клопотання прокурора Голосіївської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №12022100010002515, відомості щодо якого внесені 26.10.2022 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України, про арешт майна, -

ВСТАНОВИВ:

В провадження слідчого судді надійшло вказане клопотання, в якому прокурор просить накласти арешт на нерухоме майно, а саме на квартиру АДРЕСА_1 , із забороною вчиняти будь-які дії щодо вказаного нерухомого майна.

Своє клопотання прокурор обґрунтовує тим, у провадженні Голосіївського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві знаходиться кримінальне провадження № 12022100010002515, відомості щодо якого внесені 26.10.2022 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 була співвласником квартири за адресою: АДРЕСА_2 , на підставі договору купівлі-продажу квартири від 22 квітня 2003 року, зареєстрованого в реєстрі за № 1500.

03.03.2016, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, ОСОБА_5 , було здійснено перереєстрацію вищевказаної квартири на Товариство з обмеженою відповідальністю «СВ ФІНАНС».

До матеріалів реєстраційної справи був доданий висновок про вартість об`єкта незалежної оцінки від 26.02.2016, ідентифікатор за базою ФДМУ 940389_26022016_ОР10-160226-019, суб`єктом оціночної діяльності якої являється ТОВ «Експерт оцінка плюс», замовником оцінки було ТОВ «СВ ФІНАНС». Згідно вказаного висновку, вартість вказаного нерухомого майна становить 2 100 000 (два мільйони сто тисяч) гривень.

Після вищезазначених дій, ТОВ «СВ ФІНАНС» здійснило нову оцінку вищевказаної квартири у ТОВ «Мегаполіс і партнери» з метою продажу квартири ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 . Разом з тим, відповідно до висновку ТОВ «Мегаполіс і партнери» вартість квартири складала вже 1 600 000,00.

Разом з тим, оцінювач ТОВ «Мегаполіс і партнери» в порушення вимог Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», під час проведення незалежної оцінки вартості квартири, зловживаючи своїми службовими обов`язками, будучи попередженим про відповідальність згідно з законодавством України за недостовірну чи необ`єктивну оцінку майна, усвідомлюючи, що вказана ним у висновку про незалежну оцінку визначення ринкової вартості об`єкта інформація, не відповідає дійсності (тобто недостовірна), навмисно допустив вказані порушення, та склав завідомо неправдивий звіт про вартість об`єкту нерухомого майна, вказавши, що вартість раніше зазначеного майна складає лише 1 600 000, 00 грн.

Незаконні дії суб`єкта оціночної діяльності ТОВ «Мегаполіс і партнери» призвели до тяжких наслідків, а саме до незаконної перереєстрації права власності на нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_4 на ОСОБА_6 , а також до несплати податків в повному обсязі (виходячи з реальної вартості квартири) до державного бюджету.

Крім того, ОСОБА_7 , який до 03.03.2016 також був співвласником квартири, було замовлено проведення ретроспективної оцінки майна, а саме чотирикімнатної житлової квартири, загальною площею 152,8 м2, розташованої за адресою: АДРЕСА_4 .

Згідно висновку про вартість майна, що міститься у звіті про ретроспективну оцінку майна, складену оцінювачем ТОВ «Малеас» ОСОБА_8 , станом на 26 лютого 2016 року вартість об`єкта оцінки становила 4 871 700 гривень.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, квартира АДРЕСА_5 , на даний час перебуває у власності ОСОБА_6 .

Таким чином, з метою збереження доказів вчинення кримінального правопорушення та запобігання відчуження нерухомого майна третім особам, необхідно накласти арешт на квартиру АДРЕСА_5 , у зв`язку з цим, прокурор просить задовольнити вказане клопотання.

В судове засідання прокурор не з`явився про дату, час та місце розгляду вказаного клопотання повідомлявся належним чином. До початку розгляду вказаного клопотання прокурор подав заяву про розгляд клопотання за його відсутності, а також просив розглянути вказане клопотання за відсутності особи, у володіння якої знаходяться вищезазначене майно, оскільки воно є заходом забезпечення кримінального провадження та існує загроза його продажу та перереєстрації.

Відповідно до ч. 5 ст. 27 КПК України під час судового розгляду та у випадках, передбачених цим Кодексом, під час досудового розслідування забезпечується повне фіксування судового засідання та процесуальних дій за допомогою звуко- та відеозаписувальних технічних засобів. Офіційним записом судового засідання є лише технічний запис, здійснений судом у порядку, передбаченому цим Кодексом.

Згідно ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею, крім вирішення питання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, та в суді під час судового провадження є обов`язковим. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Положеннями ч. 1 ст. 107 КПК України визначено, що рішення про фіксацію процесуальної дії за допомогою технічних засобів під час досудового розслідування приймає особа, яка проводить відповідну процесуальну дію.

Враховуючи вищевказані положення КПК України, слідчий суддя вважає за можливо розглянути клопотання за відсутності сторін кримінального провадження та без фіксування судового засідання за допомогою звуко- та відеозаписувальних технічних засобів.

Слідчий суддя, вивчивши вказане клопотання та додані до нього документи, вважає необхідним задовольнити клопотання, виходячи з наступного.

Статтею 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема: збереження речових доказів.

Згідно ч. 3 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК Кодексу.

Положеннями ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Слідчим суддею встановлено, що у провадженні Голосіївського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві знаходиться кримінальне провадження № 12022100010002515, відомості щодо якого внесені 26.10.2022 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України.

Разом з цим, в матеріалах клопотання вбачається, що вказане нерухоме майно визнано речовим доказом у кримінальному провадженні №12022100010002515, відомості щодо якого внесені 26.10.2022 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України.

Таким чином, вказане майно відповідає вимогам ч. 1 ст. 98 КПК України і у встановленому закону порядку, визнано речовим доказом.

Слідчий суддя, у відповідності до ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна враховує правові підстави для арешту майна, а саме те, що вказане майно є об`єктом кримінального провадження та визнане речовим доказом, наявність суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, а тому вважає необхідним накласти арешт на вказане майно.

Крім того, прокурором обґрунтовано клопотання про накладення певних заборон на вищевказане майно.

Відповідно до ч. 11 ст. 170 КК України, заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Слідчий суддя, враховуючи наявність достатніх даних, які вказують на наявність ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України, обставин вчинення кримінального правопорушення, наслідків, правових підстав для накладення арешту, вважає необхідним застосувати заборону будь-кому і будь-яким чином користуватись, розпоряджатись та відчужувати вищевказане майно, оскільки не вжиття вказаних заходів може призвести до непередбачених наслідків, у тому числі до його продажу та перереєстрації, а також його незаконного відчуження.

З огляду на викладене та враховуючи наявність даних про достатність доказів, що вказують на наявність ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України, слідчий суддя приходить до висновку, що у ході досудового розслідування виникла обґрунтована необхідність у накладенні арешту на вказане майно із застосування вказаних заборон, у зв`язку із цим, клопотання про арешт майна підлягає задоволенню, до скасування арешту у встановленому законом порядку.

Керуючись ст.ст. 173, 372, 376 КПК України, слідчий суддя -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора Голосіївської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 про арешт майна - задовольнити.

Накласти арешт у кримінальному провадженні №12022100010002515, відомості щодо якого внесені 26.10.2022 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України, на нерухоме майно, а саме на квартиру АДРЕСА_1 , із забороною вчиняти будь-які дії щодо вказаного нерухомого майна.

Ухвала виконується негайно слідчим та прокурором.

На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга. Якщо ухвалу постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання копії судового рішення.

Слідчий суддя ОСОБА_1