Ухвала суду № 108005600, 22.12.2022, Козельщинський районний суд Полтавської області

22.12.2022 рокуКОЗЕЛЬЩИНСЬКИЙ РАЙОННИЙСУД ПОЛТАВСЬКОЇОБЛАСТІ

Справа № 533/808/22

Провадження № 2-а/533/10/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2022 року селище Козельщина

Козельщинський районний суд Полтавської області у складі головуючої судді Козир В.П. розглянувши у спрощеному письмовому позовному провадженні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до відповідачів інспектора СРПП СПД № 1 ВП № 2 КРУП ГУ НП в Полтавській області Хацкевича Анатолія Володимировича, Головного управління Національної поліції в Полтавській області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,

УСТАНОВИВ:

07 грудня 2022 року до Козельщинського районного суду Полтавської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 , від імені якого діяла представниця адвокат Юрченко Аліна Валентинівна, до відповідачів: інспектора СРПП СПД № 1 ВП № 2 КРУП ГУ НП в Полтавській області Хацкевича Анатолія Володимировича, Головного управління Національної поліції в Полтавській області, у якій позивач просив скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАА № 320436, постановлену 28 листопада 2022 року інспектором СРПП СПД № 1 ВП № 2 КРУП ГУ НП в Полтавській області Хацкевичем Анатолієм Володимировичем, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 та ч. 1 ст. 126 КУпАП, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити за відсутністю у діях позивача складу адміністративного правопорушення. Також просив стягнути з Головного управління Національної поліції в Полтавській області судові витрати, понесені позивачем при поданні адміністративного позову до суду, а саме: судовий збір у сумі 496,20 грн та витрати на професійну правничу допомогу, які будуть подані у подальшому.

Процесуальні рішення у справі:

Ухвалою Козельщинського районного суду Полтавської області від 08 грудня 2022 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Призначено справу до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей провадження, визначених ст. 286 КАС України, без виклику учасників справи на підставі матеріалів справи (у письмовому провадженні) на 21 грудня 2022 року. Запропоновано відповідачам у строк до 16 грудня 2022 року включно надати до суду відзив на позовну заяву, а також докази фото-, відеофіксації правопорушення.

Відповідач 1 - інспектор сектору реагування патрульної поліції сектору поліцейської діяльності № 1 відділу поліції № 2 Кременчуцького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області Хацкевич Анатолій Володимирович з позовними вимогами не погодився, подав відзив на позовну заяву, у якому просив відмовити позивачеві у задоволенні позовних вимог. Надав відеозапис з нагрудної відеокамери (бодікамери).

Відповідач 2 - Головне управління Національної поліції в Полтавській області належним чином повідомлений судом про дату та місце судового розгляду, відзив на позовну заяву не надав, свою позицію по суті спору не висловив.

За правилами частини четвертої статті 229КАС України у разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Отже, на підставі ч. 1, ч. 3, ч. 9 ст. 205, ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України судом здійснюється розгляд заяви без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу та без участі сторін на підставі наявних у справі доказів у порядку письмового провадження.

Стислий виклад позицій сторін

Позиція позивача:

Обґрунтовуючи позовну заяву позивач зазначав, що 28 листопада 2022 року інспектором СРПП СПД № 1 ВП № 2 КРУП ГУ НП в Полтавській області Хацкевичем Анатолієм Володимировичем винесено постанову серії БАА № 320436 про накладення на нього адміністративного стягнення по справі про адміністративного правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі за вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 та ч. 1 ст. 126 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 510,00 грн.

Оскаржуваною постановою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він як водій 28.11.2022 року, керуючи транспортним засобом марки MERSEDES VITO, державний номерний знак НОМЕР_1 , по вул. Остроградського поблизу цегельного заводу в селищі Козельщина Кременчуцького району Полтавської області в напрямку села Підгорівка при зміні напряму руху не увімкнув покажчик повороту, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП.

Крім того, інспектором Хацкевичем А.В. зафіксовано порушення позивачем ч. 1 ст. 126 КУпАП та вказано, що позивачем нібито не було пред`явлено документи про реєстрацію транспортного засобу, яким він керував.

У позовній заяві позивач стверджував, що адміністративне правопорушення, за яке його було притягнуто до відповідальності, не вчиняв, а сама постанова є протиправною та безпідставною.

Основним аргументом позивача на доведення протиправності оскаржуваної постанови є те, що в оскаржуваній постанові не зазначені докази, на підставі яких поліцейським було зроблено висновок про вчинення позивачем адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП.

Зазначав, що свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу було у нього в наявності, а належні та допустимі докази його вини відсутні. Уважає, що в його діях відсутній склад правопорушення, передбачений ч. 1 ст. 126 КУпАП. Щодо прохання поліцейського надати документи на автомобіль, то позивач розцінив їх як вимогу надати «документи про експлуатацію автомобіля, які надаються при купівлі транспортного засобу», яких у нього не було в наявності.

На думку позивача поліцейський виніс постанову на місці зупинки транспортного засобу без проведення підготовки справи до розгляду, що унеможливило виконання вимог ст. 245 КУпАП.

Підстави притягнення позивача до відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП, на думку позивача та його представниці, також відсутні, оскільки позивач, виконуючи вимоги ПДР ввімкнув покажчик правого повороту та зупинився на паркувальному майданчику цегельного заводу.

Крім того, позивач стверджував. що йому не було роз`яснено його права, у зв`язку з чим він не мав можливості отримати правову допомогу.

Наголошував, що зупинено його було безпідставно, оскільки правила дорожнього руху ним порушено не було.

Оскаржувану постанову уважає незаконною, необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню, так як позивач не порушував правила дорожнього руху і в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 та ч. 1 ст. 126 КУпАП.

Крім того, оскаржувана постанова всупереч вимогам ст. 283 КУпАП не містить відомостей про використання інспектором поліції технічного засобу, яким здійснено відеозапис адміністративного правопорушення, яке ставиться у провину позивачеві. А з витребуваного адвокатом відеозапису вбачається, що ним було ввімкнено покажчик правого повороту при зміні напрямку руху, що підтверджує факт відсутності порушення ПДР, а саме: п. 9.2 «б».

При нормативному обґрунтуванні позову посилався на ст. 31, 40 Закону України «Про національну поліцію», ст. 7, 9, 222, 251, 252, 245, 279, 280, 283 КУпАП, Інструкцію з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затверджену наказом МВС України від 07.11.2015 № 1395, Правила дорожнього руху, Конституцію України, ч. 1 ст. 5, ч. 1, 2 ст. 122, 286 КАС, правові висновки Верховного Суду у справах № 428/2769/17, 524/9716/16, 524/5536/17.

На доведення позовних вимог надав відеозаписи.

Позиція відповідачів:

19.12.2022 від відповідача 1 інспектора СРПП СПД № 1 ВП № 2 КРУП ГУ НП в Полтавській області Хацкевича Анатолія Володимировича до суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач зазначив, що позов є безпідставним та необґрунтованим, внаслідок чого він повністю заперечує проти задоволення позовних вимог та просить суд прийняти рішення, яким повністю відмовити позивачеві у задоволенні позовних вимог.

Надав відеозапис зі нагрудної відеокамери (бодікамери), якою зафіксовано рух автомобіля позивача, який підтверджує, що при зміні напрямку руху на машинному причепі був непрацюючий покажчик повороту.

При нормативному обґрунтуванні відзиву посилався на норми п. 2.1, пп. «а» п. 2.4 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, статтю 16 Закону України «Про дорожній рух»

Відповідач 2 - Головне управління Національної поліції в Полтавській області свою позицію щодо позовних вимог не висловив, відзив на позовну заяву не надав.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії БАА № 320436 (надалі по тексту рішення постанова), винесеною 28.11.2022 інспектором СРПП СПД № 1 ВП №2 КРУП ГУ НП в Полтавській області Хацкевичем Анатолієм Володимировичем про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 та ч. 1 ст. 126 КУпАП, установлено, що 28.11.2022 о 13 год. 25 хв. громадянин ОСОБА_1 по вулиці Остроградського селища Козельщина Кременчуцького району Полтавської області керував транспортним засобом, марки MERSEDES VITO, державний номерний знак НОМЕР_1 , який належить громадянину ОСОБА_2 , при зміні напрямку руху не увімкнув покажчик повороту та не мав при собі реєстраційних документів на даний транспортний засіб, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 2 ст. 122 та ч. 1 ст. 126 КУпАП.

Постановою притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510,00 грн (а.с. 7).

У графі постанови «до постанови додаються» йде посилання на «відео». Технічний засіб, яким здійснено відеозапис, не зазначено.

Позивач у позовній заяві стверджував, що він перед початком руху в напрямку села Підгорівка Кременчуцького району Полтавської області переконався у наявності свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу автомобіля MERSEDES VITO, державний номерний знак НОМЕР_1 , а також у справності світлових приладів автомобіля.

З відеозаписів наданих позивачем та відповідачем 1 та досліджених судом вбачається, що автомобіль з причепом, яким керує позивач, виконуючи вимогу поліцейського екіпажу зі увімкненим проблисковим маячком синього та червоного кольору, здійснив зупинку транспортного засобу на паркувальному майданчику, розташованому справа, увімкнувши при цьому покажчик правового повороту на легковому автомобілі. Покажчик повороту на причепі увімкнений не був. На прохання інспектора ОСОБА_3 надати посвідчення водія, позивач пред`явив посвідчення водія в електронному вигляді в додатку ДІЯ. На прохання працівника поліції надати документи на автомобіль та причіп позивач повідомив, що вони дома. Тобто позивач не мав при собі реєстраційних документів на транспортний засіб, що вбачається з досліджених судом відеозаписів, наданих сторонами.

Після цього відбулося складення постанови у справі про адміністративне правопорушення.

Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані судом норми права

Згідно зі ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно зі статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Стаття 280 КУпАП закріплює обов`язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.

Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ч. 1 ст. 126 КУпАП керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), або не пред`явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ч. 2 ст. 122 КУпАП порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз`їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв`язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно зі ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення про порушення правил дорожнього руху, у тому числі, передбачені ч. 2 ст. 122 та ч. 1 ст. 126 КУпАП.

У відповідності до п. 8 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

Пунктом 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Відповідно до ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожньогоруху та інших нормативно-правових актів з питань безпеки дорожнього руху.

Згідно з п. 1.3 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (надалі по тексту ПДР, Правила або Правила дорожнього руху) учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством (п. 1.9).

Стаття 16 Закону України «Про дорожній рух» встановлює основні права та обов`язки водія транспортного засобу.

Відповідно до абзацу 2 та 3 частини 2 статті 16 Закону України «Про дорожній рух» водій зобов`язаний мати при собі посвідчення водія, реєстраційний документна транспортнийзасіб (у разі найму (оренди)/лізингу транспортного засобу замість реєстраційного документа на транспортний засіб водій може мати при собі та пред`являти його копію, вірність якої засвідчено нотаріально, разом з оригіналом або копією договору про найм (оренду)/лізинг транспортного засобу, вірність якої засвідчено нотаріально), а у випадках, передбачених законодавством, - поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страховий сертифікат "Зелена картка"), пред`явити у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія, реєстраційному документі на транспортний засіб, або пред`явити електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса (на електронному або паперовому носії, або відображення інформації про його наявність в електронному свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу), а також інші документи, передбачені законодавством та виконувати передбачені законом вимоги поліцейського.

Відповідно до підпунктів «а» та «б» п. 2.1 Правил дорожнього руху водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водіяна правокерування транспортнимзасобом відповідноїкатегорії та реєстраційний документ на транспортний засіб.

Згідно з п. 2.2 Правил дорожнього руху власник транспортного засобу, а також особа, яка використовує такий транспортний засіб на законних підставах, можуть передавати керування транспортним засобом іншій особі, що має при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Власник транспортного засобу може передавати такий засіб у користування іншій особі, що має посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, передавши їй реєстраційний документ на цей транспортний засіб.

Підпунктом «а» пункту 2.4 Правил дорожнього руху встановлено, що на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також пред`явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1 Правил дорожнього руху.

У разі наближення транспортного засобу з увімкненим синім проблисковим маячком та (або) спеціальним звуковим сигналом водії інших транспортних засобів, які можуть створювати йому перешкоду для руху, зобов`язані дати йому дорогу і забезпечити безперешкодний проїзд зазначеного транспортного засобу (і супроводжуваних ним транспортних засобів). На транспортних засобах, які рухаються в супроводжуваній колоні, повинне бути ввімкнено ближнє світло фар.

Якщо натакому транспортномузасобі увімкненопроблискові маячкисинього ічервоного аболише червоногокольору,водії іншихтранспортних засобівзобов`язанізупинитися біляправого краюпроїзної частини(направому узбіччі).На дорозіз розділювальноюсмугою цювимогу зобов`язанівиконати водіїтранспортних засобів,що рухаютьсяв попутномунапрямку (п. 3.2 ПДР).

Згідно з ч. 1, ч. 2 ст. 62 Закону України «Про національну поліцію» поліцейський під час виконання покладених на поліцію повноважень є представником держави . Законні вимоги поліцейського є обов`язковими для виконання всіма фізичними та юридичними особами.

Виходячи з наведених вище правових норм, право органів Національної поліції перевіряти наявність посвідчення на право керування транспортними засобами відповідної категорії, реєстраційного документу на транспортний засіб кореспондується із обов`язком водія мати при собі та на вимогу працівника поліції пред`являти вказані документи.

До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 10.09.2019 по справі № 537/2324/17.

У пункті 1.10 Правил дорожнього руху визначено значення термінів, що наведені у цих правилах, а саме:

-транспортний засіб - пристрій, призначений для перевезення людей і (або) вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів;

-причіп - транспортний засіб, призначений для руху тільки в з`єднанні з іншим транспортним засобом. До цього виду транспортних засобів належать також напівпричепи і причепи-розпуски;

-легковий автомобіль - автомобіль з кількістю місць для сидіння не більше дев`яти, з місцем водія включно, який за своєю конструкцією та обладнанням призначений для перевезення пасажирів та їх багажу із забезпеченням необхідного комфорту та безпеки.

Отже, з визначення наведених у Правилах термінів слід дійти висновку, що і легковий автомобіль і причіп, якими керував позивач, є транспортними засобами.

Відповідно до підпункту «а» пункту 9.1 Правил дорожнього руху попереджувальними сигналами є сигнали, що подаються світловими покажчиками повороту або рукою.

Згідно з пунктом 9.2 Правил дорожнього руху водій повинен подавати сигнали світловими покажчиками повороту відповідного напрямку:

а) перед початком руху і зупинкою;

б) перед перестроюванням, поворотом або розворотом.

Подавати сигнал покажчиками повороту або рукою належить завчасно до початку маневру (з урахуванням швидкості руху), але не менш як за 50 - 100 м у населених пунктах і за 150 - 200 м поза ними, і припиняти негайно після його закінчення (подавання сигналу рукою слід закінчити безпосередньо перед початком виконання маневру). Сигнал забороняється подавати, якщо він може бути не зрозумілим для інших учасників руху (п. 9.4 ПДР).

Отже, отримавши відповідну вимогу поліцейського, водій зобов`язаний зупинитися, дотримуючись правил дорожнього руху, тобто завчасно до початку маневру подати (включити на транспортному засобі) сигнал світловими покажчиками повороту відповідного напрямку перед поворотом.

Згідно з п. 9, 10 розділу ІІІ «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі» (далі Інструкція), затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України 07 листопада 2015 року № 1395, розгляд справи розпочинається з представлення поліцейського, який розглядає цю справу. Поліцейський, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов`язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення (якщо складення протоколу передбачаєтьсяКУпАП),заслуховуються особи,які берутьучасть урозгляді справи,досліджуються доказиі вирішуютьсяклопотання.Під часрозгляду справипотерпілого можебути опитанояк свідка. Поліцейський оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

У відповідностідо ч.1ст.40Закону України«Про національнуполіцію» поліціядля забезпеченняпублічної безпекиі порядкуможе закріплюватина однострої,у/наслужбових транспортнихзасобах,у томучислі безкольорографічних схем,розпізнавальних знаківта написів,монтувати/розміщуватипо зовнішньомупериметру дорігі будівельфото-і відеотехніку,у томучислі техніку,що працюєв автоматичномурежимі,технічні засобиз виявленнята/абофіксації правопорушень,радіаційних,хімічних,біологічних таядерних загроз,а такожвикористовувати інформацію,отриману зфото-і відеотехніки,що перебуваєв чужомуволодінні,з метою: запобіганняправопорушенню,виявлення абофіксування правопорушення,охорони тазахисту публічноїбезпеки,особистої безпекиосіб івласності відпротиправних посягань; забезпечення дотримання правил дорожнього руху.

Згідно з п. 5 розділу IV Інструкції постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі(додаток 5), складається у письмовій формі (заповнюється відповідно до вимог пункту 10 розділу ХІV цієї Інструкції) або за наявності технічної можливості в електронній формі у вигляді стрічки, яка роздруковується за допомогою спеціальних технічних пристроїв, із зазначенням відомостей, що відповідають пунктам постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, наведеної у додатку 5 до цієї Інструкції.

У відповідності до ч. 2 - 4 ст. 258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі, а також порушень правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованих у режимі фотозйомки (відеозапису). Протоколи не складаються і в інших випадках, коли відповідно дозаконуштрафнакладається і стягується, апопередженняоформлюється на місці вчиненняправопорушення. У випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.

Висновки аналогічного змісту містяться у рішенні Конституційного Суду України від 26.05.2015 по справі № 1-11/2015.

Відповідно до висновків Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, викладених у постанові від 14.02.2018 по справі 536/583/17, у визначених законодавством випадках допускається скорочене провадження у справах про адміністративні правопорушення, яке передбачає, зокрема фіксацію адміністративного правопорушення і накладення адміністративного стягнення на правопорушника безпосередньо на місці його вчинення. Застосування процедури скороченого провадження у випадках, визначених законом, не призводить до порушення процесуальних прав особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, закріплених в Кодексі України про адміністративні правопорушення.

Згідно ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У відповідності до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Позивач стверджував, що оскаржувана ним постанова є незаконною, оскільки: 1) поліцейський виніс постанову на місці зупинки без складення протоколу про адміністративне правопорушення; 2) свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу було при ньому; 3) ним було увімкнено покажчик повороту перед зупинкою; 4) йому не було роз`яснено його права, що позбавило його права на правову допомогу; 5) у постанові не було зазначено технічний засіб, яким здійснено відеозапис вчиненого ним правопорушення, 6) зупинка його була безпідставною, оскільки він не порушував правила дорожнього руху.

Оцінюючи кожен з основних аргументів позивача, суд зазначає таке.

З відеозаписів, які надані сторонами та які є ідентичними, чітко вбачається, що на вимогу поліцейського екіпажу про зупинку за допомогою відповідних проблискових маячків позивач, рухаючись на легковому автомобілі з причепом, безпосередньо під час перестроювання увімкнув покажчик правого повороту на легковому автомобілі. Покажчик повороту на причіпі не спрацював (включено не було).

У розумінні Правил дорожнього руху (п. 1.10) і легковий пасажирський автомобіль і причіп є транспортними засобами.

З досліджених судом відеозаписів вбачається, що причіп, який був з`єднаний з легковим автомобіль, під керуванням позивача, був обладнаний покажчиками поворотів.

Між тим, покажчик правого повороту на причіпі не спрацював.

Ствердження позивача про увімкнення ним покажчику правого повороту перед зупинкою не підтвердилося та спростовуються наданим ним же та відповідачем-1 відеозаписами.

Включення покажчику повороту тільки на легковому автомобілі, з яким з`єднаний причіп, не є достатнім за вимогами Правил дорожнього руху. Не увімкнення покажчиків повороту на причепі не відповідає ПДР та створює небезпеку для інших учасників дорожнього руху, оскільки причіп обмежує видимість покажчиків на легковому автомобілі для транспортних засобів, що рухаються позаду.

Щодо безпідставності зупинки транспортних засобів (легкового автомобіля та причепу), якими керував позивач, то суд зазначає, що наведені вище норми ПДР (п. 2.4, 3.2 ПДР) зобов`язують водія зупинитися на вимогу поліцейського. А також зобов`язують при цьому водія подати попереджувальні сигнали (п. 9.2, 9.4 ПДР). Порушення правил користування попереджувальними сигналами при зміні напрямку руху є самостійним порушенням Правил дорожнього руху, яких позивач припустився, виконуючи вимогу поліцейського про зупинку.

З відеозаписів також беззаперечно вбачається, що позивач на вимогу поліцейського не надав реєстраційні документи на транспортні засоби (на автомобіль та на причіп) та повідомив, що вони дома, що спростовує доводи позивача про те, що він не розумів, які саме документи від нього вимагає працівник поліції та їх наявність у позивача у день та час складення відносно нього оскаржуваної постанови.

Щодо позбавлення позивача конституційного права на професійну правничу допомогу, внаслідок не роз`яснення йому його прав, то суд зазначає, що з досліджених відеозаписів не вбачається, що позивач повідомив працівникові поліції про своє бажання скористатися правничою допомогою професійного адвоката.

Оскільки відповідно до ст. 254, 258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі, а також в інших випадках, коли відповідно дозаконуштрафнакладається і стягується, апопередженняоформлюється на місці вчиненняправопорушення. Така категорія адміністративних справ має певні особливості розгляду, та розглядається одразу на місці вчинення правопорушення та виявлення факту події, яку уповноважена посадова особа інкримінує як правопорушення. Тобто водій, якого звинувачують у вчиненні адміністративного правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, має саме на місці розгляду справи, що передує складенню постанови про накладення адміністративного стягнення, заявити будь-які клопотання, у тому числі про ознайомлення з доказами (відео-, фотозаписом вчиненого правопорушення), про необхідність та бажання скористатися правовою допомогою, надати пояснення (усні, письмові) щодо власної версії обставин справи. Між тим, позивач не стверджував, що такі клопотання заявляв, а йому було відмовлено у їх розгляді чи задоволенні. Ствердження про ненадання йому такої можливості є неспроможним, оскільки позивачем не доведено, а судом не встановлено, що існували будь-які об`єктивні та непереборні обставини, які б не дозволи позивачеві заявити такі клопотання.

Після складення постанови відносно позивача, він зміг скористатися правовою допомогою та оскаржити таку постанову до суду, тобто його право на професійну правничу допомогу було реалізовано через механізм оскарження постанови, з якою він не погодився.

Крім того, Верховний Суд у своїй постанові від 17 травня 2018 року (справа № 753/4366/17) зробив висновки, відповідно до яких "не спростовує здійсненого позивачем адміністративного правопорушення факт не надання йому під час розгляду справи про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху роз`яснень, передбачених положеннями статей КУпАП. Ці недоліки не можуть бути підставою для скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.»

Аргументи позивача про незаконність винесення постанови на місці зупинки транспортного засобу без складення протоколу про адміністративне правопорушення суд відхиляє, оскільки така можливість та процедура передбачені статтею 258 КУпАП. Діючи таким чином та складаючи постанову про адміністративне правопорушення на місці вчинення та виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху працівники поліції діяли у спосіб, визначений законом, та у межах, наданих їм повноважень.

Щодо не зазначення у постанові технічного засобу, яким здійснено відеозапис вчиненого позивачем правопорушення, суд зазначає таке.

Дійсно статтею 283 КУпАП встановлено, що постанова по справі про адміністративне правопорушенняу сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався).

Оскаржувана постанова відомостей про технічний засіб, яким здійснено відеозапис, не містить.

Разом з тим, позивач не ставив під сумнів автентичність чи достовірність наданого суду відеозапису. Зафіксовані відеозаписом події не оспорював. Більш того, самостійно посилався на цей же відеозапис як доказ, обґрунтовуючи свої позовні вимоги, та самостійно надав такий відеозапис, який був витребуваний адвокатом, до якого він звернувся за отриманням професійної правничої допомоги.

Обґрунтовуючи позовні вимоги представниця позивача у позовній заяві посилалася на висновки Верховного суду у справах № 524/5536/17, 428/2769/17 та 524/9716/16, у яких ВС зробив висновки, що у разі відсутності в оскаржуваній постанові по справі про адміністративне правопорушення посилань на технічний засіб, за допомогою якого здійснено відеозапис, такий відеозапис не може вважатися належним та допустимим доказом вчинення адміністративного правопорушення.

Суд уважає, що обставини даної справи не є релевантними з обставинами справ, у яких ВС зробив наведені висновки.

Так у справі № 524/9716/16-а у постанові від 13.02.2020 місцевий та апеляційний суди, з висновками яких погодився Верховний Суд, не взяли до уваги наданий органом патрульної поліції відеозапис, оскільки з наданих відеозаписів неможливо було встановити дату, час та місце здійснення відео зйомки, особу, яка перебувала за кермом автомобіля, технічні характеристики пристроїв, а з матеріалів справи вбачалося та не оспорювалося сторонами, що оскаржувана постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності не містить інформації про будь - яку фіксацію правопорушення.

У постанові від 24.01.2019 у справі № 428/2769/17 ВС встановив, що позивач, заперечуючи вчинення вказаних порушеньПДРУкраїни зазначив, що оглянутий судами попередніх інстанцій відеозапис є неповним та не відображає всіх обставин події, яка відбувалася за участю позивача та інспектора патрульної поліції, а тому не може бути доказом вчинення ним адміністративних правопорушень, а з матеріалів справи вбачалося, що оскаржувана постанова про притягнення особи до адміністративної відповідальності не містила інформації про будь-яку фіксацію правопорушення. Таким чином, в порушення частини 3статті 283 КУпАПу постанові по справі про адміністративне правопорушення не зазначено відомостей про технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис правопорушення, та не вказано про те, чи взагалі таке фіксування проводилось, не надано інших доказів вчинення правопорушення.

У постанові від 15.11.2018 у справі № 524/5536/17 ВС погодився з висновками судів першої та апеляційної інстанції, що будь-яких доказів, які б свідчили про вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 122 КУпАП, відповідачем не надано.

У даній же справі, що розглядалася, суд встановив, що в оскаржуваній постанові зазначено про здійснення відеофіксації (про що свідчить відмітка «до постанови додаються: відео»); позивач був попереджений про здійснення відеофіксації, про що свідчить сам відозапис; позивач, користуючись професійною правничою допомогою безперешкодно отримав відеозапис, не ставив його під сумнів та надав його як доказ на спростування своєї вини до суду; з відеозапису беззаперечно вбачаються ті порушення, за які позивач був притягнутий до відповідальності, та за кермом авто був позивач (що ним не оспорювалося). Незазначення у постанові конкретного номеру та назви технічного засобу, яким здійснювалася відеофіксація, саме по собі не є істотним порушенням норм ст. 283 КУпАП, та відсутність такої інформації у постанові не спростовує факт вчинення позивачем адміністративних правопорушень, за які його було притягнуто до відповідальності.

Наведені обставини даної справи різняться від обставин справ, наведених у позовній заяві. З цих підстав наведені представницею позивача висновки ВС у даній справі суд не застосовує.

Окрім того, у постанові від 14.02.2018 у справі № 536/583/17 Верховний Суд дійшов висновків, що зразок постанови про накладення адміністративного стягнення, наведений у додатку 5 до Інструкції, не передбачає внесення до нього відомостей про технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис. Тому, колегія суддів касаційного суду дійшла до висновку, що такі відомості зазначаються тільки у постанові, що виноситься у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі.

Отже, усі наведені позивачем та його представницею доводи не підтвердилися, є непереконливими та суд їх відхиляє з підстав, наведених вище. Оскаржувана постанова у цілому відповідає вимогам ч. 2 ст. 2 КАС України.

Таким чином, дослідивши повно, всебічно, безпосередньо та об`єктивно наявні у справі докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність та взаємний зв`язок у сукупності, з`ясувавши всі обставини у справі, суд приходить до висновку, що оскаржувана постанова є правомірною та скасуванню не підлягає, а тому у задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Оскільки суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, розподіл судових витрат не здійснюється.

Ураховуючи вищевикладене, керуючись статтями 9, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 286, 295 КАС України, наведеними по тексту рішення нормами матеріального права, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до інспектора СРПП СПД № 1 ВП № 2 КРУП ГУ НП в Полтавській області Хацкевича Анатолія Володимировича, Головного управління Національної поліції в Полтавській області про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАА № 320436 від 28.11.2022, винесену відносно ОСОБА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого за ч. 2 ст. 122 та ч. 1 ст. 126 КУпАП відмовити повністю.

Судові витрати залишити за позивачем.

Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня складення повного тексту рішення шляхом подачі апеляційної скарги до Другого апеляційного адміністративного суду через Козельщинський районний суд Полтавської області.

Апеляційна скарга у електронній формі подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 ; телефон: НОМЕР_3 ).

Представник позивача: адвокат Юрченко Аліна Володимирівна (адреса: вулиця Пушкіна, буд. 25, смт Козельщина, Кременчуцький район, Полтавська область, 39100; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_4 ; телефон: НОМЕР_5 ).

Відповідач 1: інспектор сектору реагування патрульної поліції сектору поліцейської діяльності № 1 відділу поліції № 2 Кременчуцького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області Хацкевич Анатолій Володимирович (адреса: вулиця Остроградського, буд. 117, смт Козельщина, Кременчуцький район, Полтавська область, 39100; реєстраційний номер облікової картки платника податків позивачем не зазначено; телефон: НОМЕР_6 ).

Відповідач 2: Головне управління Національної поліції в Полтавській області (місцезнаходження: вулиця Пушкіна, буд. 83, місто Полтава, Полтавська область, 36000; ідентифікаційний код: 40108630; телефон: +380532517702).

Повний текст рішення складено та підписано суддею 22 грудня 2022 року.

Суддя В.П. Козир