Рішення № 107999285, 09.12.2022, Кагарлицький районний суд Київської області

Справа № 368/276/21

2/368/464/22

Рішення

Іменем України

"09" грудня 2022 р. Кагарлицький районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Кириченка В.І.

при секретарі Трохименко Я.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кагарлику в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду та просив стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса: АДРЕСА_1 , рнокпп: НОМЕР_1 ) на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України, (адреса: 02000, м. Київ-2, бульвар Русанівський, 8, код ЄДРПОУ 2164731, р/р НОМЕР_2 в АТ «Укрексімбанк», м. Київ, МФО 322313) завдану шкоду в порядку регресу в розмірі 60801,82 грн. та суму сплаченого судового збору в розмірі 2270 грн.

Мотивував заяву тим, що 05.02.2017 року о 12 год. 50 хв. трапилася дорожньо-транспортна пригода, а саме ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «Chevrolet», державний номерний знак « НОМЕР_3 » у м. Києві допустив зіткнення з транспортним засобом «Volkswagen», державний номерний знак « НОМЕР_4 ».

Внаслідок вищевказаної дорожньо-транспортної пригоди транспортним засобам було завдано механічних пошкоджень.

Відповідно до Постанови Апеляційного суду міста Києва - справа № 758/13572/17 від 26.03.2018 року Відповідач винний у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративне правопорушення.

Відповідно до преамбули Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно- правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01.07.2004 р. № 1961-IV (далі Закон України № 1961-IV), вказаний нормативно-правовий акт регулює відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів і спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.

Відповідно до п. 21.1. ст. 21 Закону № 1961 -IV з урахуванням положень пункту 21.3 цієї статті на території України забороняється експлуатація транспортного засобу (за винятком транспортних засобів, щодо яких не встановлено коригуючий коефіцієнт в залежності від типу транспортного засобу) без поліса обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, чинного на території України, або поліса (сертифіката) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, укладеного в іншій країні з уповноваженою організацією із страхування цивільно-правової відповідальності, з якою МТСБУ уклало угоду про взаємне визнання договорів такого страхування.

На виконання вимог Закону України № 1961-IV цивільно-правова відповідальність Відповідача на момент настання дорожньо-транспортної пригоди не була застрахована.

Відповідно до п. 39.1. ст. 39 Закону № 1961-ІУ Моторне (транспортне) страхове бюро України є єдиним об`єднанням страховиків, які здійснюють обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за шкоду, заподіяну третім особам. Участь страховиків у МТСБУ є умовою здійснення діяльності щодо обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Відповідно до підп. а) п. 41.1. ст. 41 Закону № 1961-IV МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно- правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам пункту 1.7 статті 1 цього Закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі.

Згідно ст. 29 Закону України № 1961-IV у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Відповідно до п. 36.2. ст. 36 Закону України № 1961-IV страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов`язаний прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його.

Керуючись вищезазначеними нормами, потерпіла особа повідомила Позивача про настання дорожньо-транспортної пригоди та надала останньому усі необхідні документи, надання яких передбачається ст. 35 Закону України № 961-IV. Зокрема потерпіла особа подала Заяву про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. Позивач визначив розмір заподіяної шкоди та здійснив регламентну зиплату потерпілій особі.

Відповідно до Звіту № 943 та інших документів встановлено, що загальний розмір витрат з урахуванням витрат на збір документів та визначення розміру шкоди складає: 60 801,82 грн.

Оскільки, цивільно-правова відповідальність відповідача не була застрахована, то відповідач, як особа, що винна у настанні дорожньо-транспортної пригоди, зобов`язанна відшкодувати в порядку регресу позивачу завдану шкоду.

В судове засідання представник позивача не з`явився, надіслав заяву про розгляд справи у його відсутність, позов підтримав.

Відповідач не визнав позов і пояснив, що він не був водієм під час ДТП , а був водієм його знайомий на прізвище ОСОБА_2 . Представник відповідача також доповнив пояснення довірителя, що не доведено вчинення ДТП 5.02.2017 року.

Судом встановлено, що 05.10.2017 року о 12 год. 50 хв. трапилася дорожньо-транспортна пригода, а саме ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «Chevrolet», державний номерний знак « НОМЕР_3 » у м. Києві допустив зіткнення з транспортним засобом «Volkswagen», державний номерний знак « НОМЕР_4 ».

Внаслідок вищевказаної дорожньо-транспортної пригоди транспортним засобам було завдано механічних пошкоджень.

Відповідно до Постанови Апеляційного суду міста Києва - справа № 758/13572/17 від 26.03.2018 року Відповідач винний у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративне правопорушення.

Відповідно до преамбули Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно- правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01.07.2004 р. № 1961-IV (далі Закон України № 1961-IV), вказаний нормативно-правовий акт регулює відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів і спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.

Відповідно до п. 21.1. ст. 21 Закону № 1961 -IV з урахуванням положень пункту 21.3 цієї статті на території України забороняється експлуатація транспортного засобу (за винятком транспортних засобів, щодо яких не встановлено коригуючий коефіцієнт в залежності від типу транспортного засобу) без поліса обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, чинного на території України, або поліса (сертифіката) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, укладеного в іншій країні з уповноваженою організацією із страхування цивільно-правової відповідальності, з якою МТСБУ уклало угоду про взаємне визнання договорів такого страхування.

На виконання вимог Закону України № 1961-IV цивільно-правова відповідальність Відповідача на момент настання дорожньо-транспортної пригоди не була застрахована.

Відповідно до п. 39.1. ст. 39 Закону № 1961-ІУ Моторне (транспортне) страхове бюро України є єдиним об`єднанням страховиків, які здійснюють обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за шкоду, заподіяну третім особам. Участь страховиків у МТСБУ є умовою здійснення діяльності щодо обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Відповідно до підп. а) п. 41.1. ст. 41 Закону № 1961-IV МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно- правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам пункту 1.7 статті 1 цього Закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі.

Згідно ст. 29 Закону України № 1961-IV у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Відповідно до п. 36.2. ст. 36 Закону України № 1961-IV страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов`язаний прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його.

Потерпіла особа повідомила позивача про настання дорожньо-транспортної пригоди та надала останньому усі необхідні документи, надання яких передбачається ст. 35 Закону України № 961-IV. Зокрема потерпіла особа подала Заяву про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. Позивач визначив розмір заподіяної шкоди та здійснив регламентну виплату потерпілій особі.

Відповідно до Звіту № 943 та інших документів встановлено, що загальний розмір витрат з урахуванням витрат на збір документів та визначення розміру шкоди складає: 60 801,82 грн.

На підставі ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсяз: особою, яка її завдала.

Відповідно до ч.1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відповідно до ч.2 ст. 38 Закону №1961-IV МТСБУ після сплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до власника, водія транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.

Цивільно-правова відповідальність відповідача не була застрахована, то відповідач, як особа, що винна у настанні дорожньо-транспортної пригоди, зобов`язанна відшкодувати в порядку регресу позивачу завдану шкоду.

Відповідно до ст.81 ч.1 ЦПК України позивач не довів , що ДТП з пошкодженням автомобіля «Volkswagen», державний номерний знак « НОМЕР_4 » за участю транспортних засобів відбулась 5.02.2017 року так як не надав доказів на підтвердження вказаної обставини і відповідно до положень ст.49 ч.3 ЦПК України у справі , що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження не скористався правом не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі на зміну підстав позову в частині дати ДТП з 5.02.2017 року на 5.10.2017 року.

А отже, відповідно до ст.1191 ЦК України та п.п.38.2.1 п.38.2 ст.38 Закону, після проведення виплат потерпілій особі позивач не довів, що у МТСБУ виникло право зворотної вимоги до Відповідача.

А тому в задоволенні позову відмовити.

Керуючись ст.ст.22,1166,1191ЦК України,ст. ст.12,81,89,263-265 ЦПК України , суд ,-

вирішив:

В задоволенні позову відмовити.

Апеляційна скарга подається протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення. Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 273 ЦПК України. Повний текст рішення складено 14.12.2022 року.

Суддя В.І. Кириченко