Ухвала суду № 107992321, 21.12.2022, Приморський районний суд м. Одеси

Провадження № 2/522/1011/22

Справа №522/24660/16-ц

УХВАЛА

21 грудня 2022 року м. Одеса

Суддя Приморського районного суду міста Одеси Бондар В.Я., розглянувши матеріали цивільної справи за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Успенська 17» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Одеської міської рада, про знесення самочинного будівництва та відновлення становища, яке існувало до моменту порушеного права, -

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Приморського районного суду м. Одеси перебуває цивільна справа за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Успенська 17» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Одеської міської рада, про знесення самочинного будівництва та відновлення становища, яке існувало до моменту порушеного права.

На підставі протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.12.2022, справу 20.12.2022 було передано судді Бондарю В.Я.

Суддя, дослідивши матеріали справи, вбачає наявність підстав для прийняття самовідводу, на підставі наступного.

Відтак, у провадження судді Бондаря В.Я. перебувала цивільна справа №522/10716/17 за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Успенська 17 до Приморської районної адміністрації Одеської міської ради, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , треті особи без самостійних вимог до предмету спору Приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Запольська Ольга Василівна, Приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Філімонова Галина Василівна, ОСОБА_6 про визнання недійсними договорів купівлі-продажу та витребування майна з чужого незаконного володіння.

Позовними вимогами ОСББ «Успенська, 17» у справі №522/10716/17 були наступні:

- визнати недійсним договір купівлі-продажу №9416 від 08.10.2002 року, укладений між Жовтневою районною адміністрацією виконкому Одеської міської ради з ОСОБА_3 , посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Запольською О.В.;

- визнати недійсним договір купівлі-продажу №9413 від 10.10.2002 року, укладений між Жовтневою районною адміністрацією виконкому Одеської міської ради з ОСОБА_4 , посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Запольською О.В.;

- витребувати з незаконного володіння ОСОБА_1 , ОСОБА_2 нежилі приміщення першого поверху, загальною площею 70,4 кв.м., та нежилі приміщення другого поверху, загальною площею 45,9 кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 10 серпня 2018 року було відмовлено у задоволенні позову ОСББ «Успенська, 17», оскільки позивачем не наведено та не надано жодного переконливого та належного доказу, згідно якого вбачалось би, що права ОСББ «Успенська 17» порушені оскаржуваними договорами.

При розгляді даної справи №522/24660/16-ц представник позивача подала уточнену позовну заяву, згідно якої ОСББ «Успенська 17» просить: зобов`язати ОСОБА_1 , ОСОБА_2 відновити становище, яке існувало до порушення права, а саме: відновити в натурі горище у будинку АДРЕСА_1 , яке було розташоване над нежитловим приміщенням АДРЕСА_2 , відповідно до технічної документації (т.6 а.с.2-9).

Таким чином, суддею вже висловлювалася думка щодо деяких обставин у даній справі.

Крім того, варто відзначити, що ухвалою судді від 24 грудня 2021 року у справі №522/3638/20 за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Успенська 17» до державного реєстратора прав на нерухоме майно реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції Одеської області Голоцван Євгена Олександровича, Департаменту архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області, Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, Управління державної реєстрації юридичного департаменту Одеської міської ради, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про скасування реєстрації декларацій, скасування свідоцтв про право власності на нерухоме майно, скасування рішень державних реєстраторів, та запозовом третіхосіб ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , ОСОБА_8 до державного реєстратора прав на нерухоме майно реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції Одеської області Голоцван Євгена Олександровича, Департаменту архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області, Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, Управління державної реєстрації юридичного департаменту Одеської міської ради, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_9 про скасування реєстрації декларацій, скасування свідоцтв про право власності на нерухоме майно, скасування рішень державних реєстраторів прийнято самовідвід суддею Бондарем В.Я.

Згідно п.5 ч.1 ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Частина 1 статті 6 Конвенції містить вимоги щодо неупередженості суду. Так, Європейський суд з прав людини розрізняє чи в конкретній справі існує яке-небудь переконання або особиста зацікавленість даного судді та вимоги, чи суддя забезпечує достатню гарантію, щоб виключити підозру в цьому. Крім того, згідно принципу, який є стабільним, суд має бути неупередженим і безстороннім.

З огляду на це, навіть зовнішні прояви можуть мати певну важливість або, іншими словами, "правосуддя повинно не тільки чинитися, повинно бути також видно, що воно чиниться" (рішення у справі "Де Куббер проти Бельгії" ("De. Belgium"), від 26 жовтня 1984 року, п.26).

У справі "П`єрсак проти Бельгії" Європейський суд з прав людини висловив позицію, згідно з якою, незважаючи на той факт, що безсторонність зазвичай означає відсутність упередженості, або, навпаки, її наявність може бути перевірено різноманітними способами провів розмежування між суб`єктивним підходом, який відображає особисте переконання громадянина в конкретній справі, та об`єктивним підходом, який визначає, чи були достатні гарантії, щоб виключити будь-які сумніви з цього приводу. Таким чином, на основі вищезазначеного, слід зробити висновок, що при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб`єктивний та об`єктивний аспект.

Щодо суб`єктивної складової даного поняття, то у справі "Хаушильд проти Данії" зазначається, що Європейському суду з прав людини не потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного.

Таким чином, висловлювання суддеюдумку щодопевних обставинсправи можебути длясторін підставоюсумніватися воб`єктивності головуючого,що єнедопустимим.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини безсторонність (неупередженість) суду в сенсі п.1 ст.6 конвенції має визначатися згідно з (i) суб`єктивним критерієм, враховуючи особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та (i) об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом установлення того, чи забезпечував сам суд та серед інших аспектів його склад достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (рішення у справах «Фей проти Австрії», «Ветштайн проти Швейцарії»).

Проте між суб`єктивною та об`єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об`єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об`єктивний критерій), а також може бути пов`язана з питанням його або її особистих переконань (суб`єктивний критерій) (див. рішення у справі «Кіпріану проти Кіпру»).

У деяких випадках, коли докази для спростування презумпції суб`єктивної безсторонності судді отримати складно, додаткову гарантію надасть вимога об`єктивної безсторонності (рішення у справі «Пуллар проти Сполученого Королівства»). У цьому сенсі навіть вигляд має певну важливість іншими словами, «має не лише здійснюватися правосуддя ще має бути видно, що воно здійснюється». Адже йдеться про довіру, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість (рішення у справі «Де Куббер проти Бельгії»).

ЄСПЛ зазначає у рішеннях у справах «Делкурт проти Бельгії», «Пєрсак проти Бельгії» і «Де Куббер проти Бельгії», що будь-який суддя, стосовно неупередженості якого є обґрунтований сумнів, повинен заявити самовідвід.

Частиною 3 ст. 39 ЦПК України визначено, що самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

З огляду на викладене вище, суддя вважає за можливе заявити самовідвід по справі, з метою забезпечення достатніх гарантій для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у безсторонності суду.

Керуючись ст.ст. 33, 36, 40, 258, 260 ЦПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Заявити самовідвід судді Приморського районного суду міста Одеси Бондарю Вячеславу Яковичу у справі №522/24660/16-ц у справі Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Успенська 17» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Одеської міської рада, про знесення самочинного будівництва та відновлення становища, яке існувало до моменту порушеного права.

Матеріали справи передати до канцелярії суду для визначення головуючого судді.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню окремо від рішення суду не підлягає.

Суддя В.Я.Бондар