Ухвала суду № 107992069, 22.12.2022, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 947/24570/22

Провадження № 1-кп/947/1184/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.12.2022 року

Київський районний суд м. Одеси, у складі:

Головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі с/з ОСОБА_2 ,

за участю:

прокурора ОСОБА_3 ,

потерпілого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 420191620100000058 від 02.08.2022 року у відношенні: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбаченого ч.2 ст.190 та ч.3 ст.190 КК України

ВСТАНОВИВ:

24.10.2022 року з Київської окружної прокуратури м. Одеси до Київського районного суду м. Одеси надійшов обвинувальний акт та додані до нього матеріали, у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 420191620100000058 від 02.08.2022 року у відношенні: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбаченого ч.2 ст.190 та ч.3 ст.190 КК України.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.10.2022 року, Єдиний унікальний номер судової справи 94724570/22 визначено Головуючого суддю (суддя доповідач) ОСОБА_1 .

Ухвалою суду кримінальне провадження призначено до підготовчого судового засідання, відповідно ч.1 ст. 314 КПК України.

Прокурор заявив клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні обвинуваченого ОСОБА_6 , вказуючи, що наявні відповідні ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, посилаючись на доводи викладені у письмовому клопотанні, що долучено до матеріалів провадження. Також прокурор просив встановити альтернативу із визначенням розміру застави у сумі у 502432, 5 (п`ятсот дві тисячі чотириста тридцять дві гривні п`ять копійок) гривень, вказуючи, розмір застави слід визначати з урахуванням матеріальних збитків, завданих внаслідок кримінального правопорушення.

Потерпілий ОСОБА_4 підтримав думку прокурора.

Обвинувачений ОСОБА_6 та його захисник ОСОБА_5 заперечували проти вищезазначеного клопотання прокурора та просили суд обрати запобіжний захід не пов`язаний з утриманням в умовах слідчого ізолятору.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті (частина друга статті 177 КПК України).

До таких ризиків частина перша статті 177 КПК України відносить можливість обвинуваченого: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до пункту третього частини першої статті 176 КПК України до запобіжних заходів відноситься тримання під вартою.

Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу (частина перша статті 183 КПК України).

Ризики вчинення обвинуваченим дій, передбачених частиною першою статті 177 КПК України, вважаються наявними за умови встановлення судом обґрунтованої ймовірності реалізації ним таких дій. Чинне законодавство не вимагає підтвердження того, що обвинувачений обов`язково здійснюватиме такі дії. Однак суду необхідно встановити, чи обвинувачений наразі має об`єктивну можливість їх реалізації в майбутньому.

На думку Суду, ризики переховування обвинуваченого від суду та незаконного впливу на потерпілих та свідків доведені стороною обвинувачення під час судового провадження.

Суд вважає, що такі ризики є реальними. Обвинувачений на даному етапі має можливість їх реалізації за умови незастосування відповідного запобіжного заходу.

Зокрема, ризик переховування від суду залишається реальним з огляду на тяжкість злочину, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_6 суворістю можливого покарання, пов`язаними із цим негативними для особи наслідками.

Санкція ч.2 ст.190 КК України, за якою пред`явлено обвинувачення ОСОБА_6 передбачає покарання у вигляді штрафу від трьох тисяч до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк від одного до двох років, або обмеженням волі на строк до п`яти років, або позбавленням волі на строк до трьох років.

Санкція ч.3 ст.190 КК України, за якою пред`явлено обвинувачення ОСОБА_6 передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років.

Частина 4 статті 12 КК України передбачено, що нетяжким злочином є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк не більше п`яти років

У відповідності до ч.5 ст.12 КК України, тяжким злочином є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше двадцяти п`яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк не більше десяти років.

Окрім цього, суд вважає доведеним існування ризику незаконного впливу ОСОБА_6 на потерпілих та свідків, інших учасників провадження.

Показання потерпілого та свідків отримуються судом усно шляхом допиту особи безпосередньо в судовому засіданні. А отже, за відсутності дієвого запобіжного заходу такий ризик є реальним.

Станом на теперішній час, обвинувачений також може чинити вплив на потерпілого та свідків з метою переконати їх змінити їхні викриваючі показання.

Одночасно із встановленням обставин, що зумовлюють існування зазначених ризиків, чинне законодавство зобов`язує суд перевірити також можливість застосування більш м`якого запобіжного заходу до особи.

Частина перша статті 176 КПК України встановлює такі альтернативні триманню під вартою запобіжні заходи: особисте зобов`язання, особиста порука, застава, домашній арешт.Найбільш м`яким запобіжним заходом є особисте зобов`язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.

Висока імовірність переховування обвинуваченого від суду, а також його впливу на учасників провадження не дозволяє суду зробити висновок про можливість запобігти зазначеним ризикам шляхом застосування більш м`якого запобіжного заходу.

Крім того, Суд також бере до уваги той факт, що обвинувачений ОСОБА_6 тривалий час перебував у розшуку та переховувався від органів досудового розслідування та суду.

За таких обставин, Суд вважає за доцільне продовжити ОСОБА_6 строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 (шістдесят) днів.

Згідно ст.182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбаченихстаттею 177цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Пунктом 3 частини 5 статті 182 КПК України передбачено, що розмір застави визначається у таких межах, зокрема й щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У виключних випадках, якщо Суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Так, згідно обвинувального акту розмір матеріальної шкоди, яка спричинена у сукупності потерпілим, внаслідок кримінальних правопорушень становить 502432, 5 (п`ятсот дві тисячі чотириста тридцять дві гривні п`ять копійок) гривень.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини вимогою підставою дл вирішення питання про необхідність обрання запобіжних заходів є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватись суворістю можливого покарання, сукупністю даних про матеріальний та соціальний стан особи, її зв`язки з державою, у якій ого переслідують міжнародними контактами.

Крім того, слід врахувати правову позицію ЄСПЛ, викладену в рішенні за скаргою «Ферарі-Браво проти Італії», відповідно до якої затримання та тримання особи під вартою, безумовно, можливе не лише у випадку доведеності факту вчинення злочину та його характеру, оскільки така доведеність сама по собі і є метою розгляду провадження, досягнення цілей якого і є тримання під вартою.

З урахуванням обставин кримінального правопорушення, особи обвинуваченого, його віку, стану здоров`я, економічно-соціального становища, та того факту, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, існують вищезазначені ризики передбачені ч.1 ст.177 КПК України, у зв`язку з чим Суд вважає, за необхідне визначити розмір застави у межах, який перевищує вісімдесят розмірів чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно, оскільки застава у менших розмірах не здатна забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків.

Все вищевикладене у сукупності свідчить, що продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченої та обмеження її прав, не суперечать ст.5 «Конвенції з прав людини та основоположних свобод», оскільки в матеріалах кримінального провадження існують ознаки справжнього суспільного інтересу, який не зважаючи на презумпцію невинуватості, перевищує принцип поваги до особистої свободи та є виправданим з точки зору відповідного суспільного інтересу, що значно переважає інтереси однієї людини, і таким, що відповідає практиці ЄСПЛ.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.2, 110, 131, 132, 177, 183, 314, 315, 369-372, 392- 395 КПК України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні обвинуваченого ОСОБА_6 задовольнити.

Продовжити запобіжний захід у вигляді тримання підвартою до обвинуваченого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком на 60 (шістдесят) днів, тобто до 20.02.2023 року, утримуючи останнього в ДУ «Одеський слідчий ізолятор».

Визначити розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання обвинуваченим ОСОБА_6 , обов`язків, передбачених КПК України в розмірі 502432, 5 (п`ятсот дві тисячі чотириста тридцять дві гривні п`ять копійок) гривень.

Обвинувачений, або заставодавець мають право у будь який момент внести заставу. Обвинувачений звільняється з-під варти після внесення застави.

У разі внесення обвинуваченою визначеного судом розміру застави, покласти на неї обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України:

-Прибувати до суду за першою вимогою;

-Не відлучатися з місця постійного проживання без дозволу суду;

-Повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

-Утримуватися від спілкування зі свідками, експертами та іншими обвинуваченими, а також особами, які є фігурантами кримінального провадження або мають відношення до цього кримінального провадження.

-Здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Копію ухвали суду про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні обвинуваченого невідкладно скерувати до ДУ «Одеський слідчий ізолятор», для виконання.

Визначити строк дії ухвали суду щодо продовження запобіжного заходу до 20.02.2023 року включно.

Ухвала суду щодо продовження запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Апеляційна скарга, на ухвалу суду, може бути подана безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом 5 (п`яти) днів з дня її оголошення.

Подання апеляційної скарги на ухвалу суду зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.

Суддя Київського районного

суду м. Одеси ОСОБА_1