Вирок № 107987965, 21.12.2022, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/15321/22

провадження № 1-кп/753/1893/22

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" грудня 2022 р. Дарницький районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження за обвинуваченням

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, неодруженого, непрацюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , неодноразово судимого, востаннє вироком Солом`янського районного суду м. Києва від 17 червня 2022 року за ч. 2 ст. 309, 71 КК України на 1 рік позбавлення волі,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 186 КК України,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_3 ,

прокурора ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

обвинуваченого ОСОБА_2 ,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_2 , діючи в умовах воєнного стану та повторно, 8 листопада 2022 року приблизно об 11 год. 10 хв., знаходячись в приміщенні магазину «Епіцентр-К», що за адресою: м. Київ, вул. Григоренка,40, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, поклав до своїх штанів дві пляшки напою «Jameson», загальною вартістю 1280 грн. 84 коп., що належить ТОВ «Епіцентр-К», та направився до виходу, не розрахувавшись, але був викритий працівниками магазину.

ОСОБА_2 , розуміючи, що його дії викрито, від свого злочинного умислу не відмовився, почав тікати з приміщення магазину, проте правопорушення не зміг довести до кінця з причин, що не залежали від його волі, оскільки був затримана працівниками охорони.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, визнав повністю та пояснив, що 8 листопада 2022 року приблизно об 11 год. 10 хв. він зайшов до магазину «Епіцентр», що в м. Києві по вул. Григоренка, 40, де взяв 2 пляшки віскі «Jameson», які поклав в штани за пояс, та направився повз каси не розрахувавшись. В цей час його зупинила охорона та сказали, що необхідно провести огляд. ОСОБА_2 , розуміючи, що його дії викрити, а він недавно був засуджений за ст. 309 КК України, він вирішив не відмовитись від своїх злочинних намірів, а почав тікати, проте на вулиці його затримали працівники охорони.

Вартість викраденого, так як воно зазначено в обвинувальному акті, ОСОБА_2 не оспорює, щиро розкаявся у вчиненому, розумів, що вчиняє злочин у період невідбутого покарання, але хотів допомогти сестрі, продавши спиртне.

Оскільки обвинувачений ОСОБА_2 у повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового розслідування кримінального правопорушення при обставинах, викладених у обвинувальному акті, та беручи до уваги, що прокурор та захисник не оспорюють фактичні обставини провадження, і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності та істинності їх позиції, роз`яснивши їм положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів щодо тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.

Ураховуючи викладене, суд, допитавши обвинуваченого та дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують його особу, прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведена повністю та кваліфікує його дії за ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 186 КК України як закінчений замах відкрите викрадення чужого майна, вчинене повторно та в умовах воєнного стану.

При призначенні ОСОБА_2 покарання суд, ураховуючи тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, те, що, відповідно до вимог ст. 12 КК України, він є тяжким, обставини вчинення правопорушення, дані про особу обвинуваченого, який раніше неодноразово судимий, належних висновків для себе не зробив та вчинив новий умисний корисливий злочин у період невідбутого покарання, що свідчить про те, що він вперто не бажає стати на шлях виправлення, за даними облікової документації не перебуває на обліку у лікарів психіатра та нарколога, відсутність обставин, що обтяжують покарання, щире каяття у вчиненому, що судом визнається як обставина, яка пом`якшує покарання, уважає за необхідне призначити останньому покарання у виді позбавлення волі, але з урахуванням вимог ст. 68 КК України.

Саме таке покарання, на думку суду, буде справедливим, необхідним та достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових правопорушень.

Підстав для застосування до обвинуваченого ст. 75 КК України суд не вбачає, оскільки його виправлення, ураховуючи викладене, а також те, що останній раніше вже звільнявся від відбування покарання з випробуванням, однак це не призвело до позитивних змін в його особистості і не створило у нього готовності до самокерованої правослухняної поведінки у суспільстві, оскільки він знову продовжував вчиняти правопорушення, що свідчить про те, що він вперто не бажає стати на шлях виправлення, можливо лише за умови його ізоляції від суспільства.

Також, приймаючи до уваги те, що ОСОБА_2 раніше судимий, вчинив новий умисний злочин, що свідчить про наявність ризику продовжити вчинення обвинуваченим інших кримінальних правопорушень, призначення покарання у виді позбавлення волі, яке належить відбувати реально, з метою забезпечення належної процесуальної поведінки останнього та виконання ним процесуальних обов`язків суд уважає за необхідне запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно останнього залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 370, 374 КПК України, суд

у х в а л и в:

ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 186 КК України, і призначити йому покарання, з урахуванням ч. 3 ст. 68 КК України, у виді 6 років 6 місяців позбавлення волі.

На підставі ст. 71 КК України, до покарання призначеного ОСОБА_2 даним вироком, частково приєднати невідбуту ним частину покарання за попереднім вироком Солом`янського районного суду м. Києва від 17 червня 2022 року, і остаточно за сукупністю вироків призначити покарання у виді 6 років 10 місяців позбавлення волі.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_2 вираховувати з дня його фактичного затримання, а саме, з 8 листопада 2022 року.

Зарахувати в строк відбуття покарання термін попереднього ув`язнення з 8 листопада 2022 року до набрання вироком законної сили включно, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

До вступу вироку в законну силу запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_2 у вигляді тримання під вартою - залишити без змін.

Речові докази по справі: оптичний диск - залишити зберігати при матеріалах справи; дві пляшки напою «Jameson» - залишити у власності ТОВ «Епіцентр-К».

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Київського Апеляційного суду через Дарницький районний суд м. Києва протягом 30 днів з дня його проголошення.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_1