Постанова № 107983090, 07.12.2022, Дніпровський районний суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області)

Справа № 175/2844/22

Провадження № 3/175/1432/22

Постанова

Іменем України

07 грудня 2022 року смт. Слобожанське

Суддя Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області Ребров С.О., при секретареві Гейко К.С., за участю: ОСОБА_1 розглянувши матеріали, що надійшли з Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , громадянина України, ІПН: НОМЕР_1 , директора ТОВ «НС-Дніпро», проживаючого за адресою: АДРЕСА_1

за ч. 1 ст. 163-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

встановив:

Згідно протоколупро адміністративнеправопорушення №494від 09вересня2022року приперевірці ТОВ«НС-Дніпро»,було встановлено,що фактичноТОВ «НС-Дніпро»здійснено безпідставнеоформлення нереальнихгосподарських операційз ТОВ«Спецбудмонтаж-Україна»з постачанняпослуг, неправомірно складено первинні документи, інформацію з яких перенесено до облікових регістрів, всупереч нормам ч. І ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та п.п. 2.1,і 2.2 «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого наказом Міністерств фінансів України від 24.05.95 №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 р. за №168/704. Таким чином порушено: п. 189.2 ст. 189. п. 185.1 ст. 185, п.188.1 ст. 188, абз.«г» п.198.5 ст.198 п. 198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.4 ст.29 п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України від 02.12.10р. №2755-71 (зі змінами та доповненнями), що призвело до завищені від`ємного значення податку на додану вартість, що включається до складу наступного податкового періоду всього на суму 43 435 069 грн., в т.ч. за червень 2022 - 43 435 069 грн.

В судовому засіданні ОСОБА_1 вину не визнав, пояснив суду, що протокол складено з порушеннями та не уповноваженими особами, перевірку не проводили. Просив суд закрити провадження та надав письмові пояснення.

Суд, дослідивши матеріали справи - протокол про адміністративне правопорушення №494 від 09 вересня 2022 року, акт про результати перевірки, акт про неявку на складання протоколу про адміністративне правопорушення, акт про неможливість вручення примірника протоколу про адміністративне правопорушення, дійшов до наступних висновків.

Згідно ч. 1 ст. 163-1 КпАП України, відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України, - тягне за собою накладення штрафу у розмірі від п`яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Наведена норма закону є бланкетною, а тому у протоколі повинно бути чітко зазначено обставини інкримінованого особі правопорушення, а також норма Закону, яка була порушена особою, щодо якої складений протокол.

Всупереч цим вимогам Закону у складеному щодо ОСОБА_1 протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено, у чому конкретно полягає порушення саме ним встановленого порядку ведення податкового обліку, який ним Закон порушено. Посилання ж у протоколі просто на норми Податкового кодексу України без конкретизації, яку норму якого Закону особою порушено, в чому полягає це порушення, які конкретно дії або бездіяльність допущені особою, не розкриває суті конкретного порушення, яке ставиться ОСОБА_1 у вину.

Відповідно до ст.245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що спричиняють вчиненню адміністративний правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян в дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно зі ст. 251 КпАП України доказами про справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких в передбаченому законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність або відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його скоєнні та інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному вивченні справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

В той же час, ч. 2 ст. 251 КУпАП передбачено, що обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановленим законом.

Стаття 62 Конституції України зазначає, що вина особи, яка притягається до відповідальності, має бути доведена належним чином, а не ґрунтуватися на припущеннях.

Аналогічного роду положення закріплено і у ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, які зводяться до того, що кожен вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

В той же час, у справі «Barbera, Messegu and Jabardo v. Spain» від 06.12.1998 (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов`язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.

Відповідно до положень ст. 251 КУпАП, ст. 62 Конституції України вважаю такими, що не можуть бути визнані належними та допустимими доказами відомості, що містяться в протоколі про адміністративне правопорушення, у зв`язку з їх невідповідністю нормам ст. 256 КУпАП, виходячи з того, що сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи.

Наявна у матеріалах справи копія акту перевірки також не може слугувати належним та допустимим доказом винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 163-1 КУпАП, оскільки в силу норм Податкового кодексу України акт перевірки лише фіксує обставини, встановлені під час проведення перевірки, факти виявлених можливих порушень законодавства та не є остаточним документом, зобов`язуючим до вчинення будь-яких дій, він не є юридичною формою рішення податкового органу і сам по собі не породжує певних правових наслідків для платника податків, не є актом індивідуальної дії та не підлягає оскарженню.

Крім того, акт неявки від 27 вересня 2022 року № 913/04-36-07-05/43207097 підписаний лише вдома особами: ОСОБА_2 , головним державним інспектором відділу позапланових перевірок ризикових платників управління податкового аудиту Головного управління ДПС у Дніпропетровській області та Яценко Оксаною, головним державним інспектором відділу позапланових перевірок ризикових платників управління податкового аудиту Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, що є порушенням вимог п. 13 Розділу II Оформлення протоколів про адміністративні правопорушення Інструкції з оформлення податковими органами матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженій наказом Міністерства фінансів України від 02.07.2016 р. № 566, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 27 липня 2016 р. за № 1046/29176, згідно якого, акт підписується не менш як трьома посадовими особами контролюючого органу та реєструється у журналі реєстрації актів, що засвідчують факт неявки особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Об`єктивною стороною правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, є, відсутність податкового обліку чи порушення встановленого законом порядку ведення податкового обліку. Таке правопорушення є формою активних дій, які порушують встановлений законом порядок ведення податкового обліку.

Отже, об`єктивна сторона саме цього складу адміністративного правопорушення не прирівнює завищення від`ємного значення податку на додану вартість, що включається до складу наступного податкового періоду до відсутності податкового обліку чи до ведення податкового обліку з порушенням встановленого порядку.

В Акті перевірки відсутні посилання на порушення директором Товариства правил ведення податкового обліку. Натомість в Акті міститься твердження податкового органу про завищення Товариством суми від`ємного значення від`ємного значення податку на додану вартість, що включається до складу наступного податкового періоду, але наведене в протоколі зовсім не свідчить про відсутність у Товариства податкового обліку та про порушення встановленого законом порядку ведення податкового обліку.

Таким чином, оскільки протокол про адміністративне правопорушення не містить даних про час, дату, місце та суть правопорушення, складений з порушенням ст.256 КУпАП, а тому суд виходячи із принципів безсторонності та змагальності сторін, приймаючи справедливе і неупереджене рішення, приходить до висновку, що державним інспектором Головного управління ДПС у Дніпропетровській області не доведено, що ОСОБА_1 допущено ведення податкового обліку з порушенням податкового законодавства.

Отже, на підставі вищенаведеного, суд прийшов до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.163-1 КУпАП.

Відповідно до ч.1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, зокрема, у разі відсутності складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до правової позиції ЄСПЛ, висловленої зокрема у рішеннях по справах «Енгель та інші проти Нідерландів», «Лутц проти Німеччини», «Гурепка проти України», «Швидка проти України» та інших рішеннях при провадженні у справі про адміністративне правопорушення необхідно застосовувати положення закону, який регламентує кримінальне провадження.

Наведене указує на те, що обставини вчинення адміністративного правопорушення, які викладені у протоколі про адміністративне правопорушення, за своєю сутністю є обвинуваченням, а обставини вчинення адміністративного правопорушення, які указуються суддею у постанові, за своєю сутністю є формулюванням обвинувачення, визнаного судом доведеним. Відповідно до положень КПК України розгляд справи проводиться судом в межах висунутого обвинувачення, яке при його формулюванні у постанові не повинно ні погіршувати становище особи, ні істотно відрізнятися від сформульованого органом обвинувачення.

Відповідно до ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, зокрема у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Отже, суд вважає, що матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять фактичних даних, які б підтверджували вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 163-1 ч.1 КУпАП, а тому провадження в справі про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 163-1 КУпАП підлягає закриттю, оскільки у його діях відсутній склад вказаного адміністративного правопорушення.

На підставі викладено, керуючись ст. 163-1, ст. 247 КУпАП, суд -

П О С Т А Н О В И В :

Провадження по справі відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.163-1 КУпАП - закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга подається до апеляційного суду через місцевий суд.

Суддя С.О. Ребров