Рішення № 107981731, 14.12.2022, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14.12.2022 м. Івано-ФранківськСправа № 909/896/22Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Скапровської І. М.

Секретар судового засідання Матіяш М. П.

За участю представника позивача Шевченка К. Т.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом: ТОВ "Рено Командор", вул. Б. Хмельницького, буд. 109 Б, м. Калуш, Івано-Франківська область, 77311

до відповідача: ПП "Сиплайнзахід", участок Щивки, буд. 2, с. Поляниця, м. Яремче, Івано-Франківська область,78593

про стягнення коштів в сумі 562 084,08 грн та судових витрат

встановив, що ТОВ "Рено Командор" звернулося до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до ПП "Сиплайнзахід" про стягнення коштів в розмірі 562 084,08 грн, з яких: 440 015,28 грн - основна заборгованість, 108 362,02 грн - інфляційні збитки, 13 706,78 грн - 3% річних та судових витрат .

В обґрунтування позову позивач вказав на те, що всупереч вимогам ГК і ЦК України та умовам договору оренди №21 від 01.11.2021, відповідач не виконав взяті на себе зобов`язання в частині оплати орендної плати.

За несвоєчасне виконання зобов`язання відповідачу нараховано 3% річних та інфляційні.

В підтвердження своїх вимог подав суду копії: платіжного доручення №1220 від 27.10.2022, ордеру про надання правничої (правової допомоги) допомоги серія АТ №1027717 від 26.10.2022, договору оренди №21 від 01.11.2021, Акту №1 від 01.11.2021 передачі техніки в оренду до договору, Акту №2 від 31.01.2022 повернення техніки з оренди до договору оренди №21 від 01.11.2021, Акту звірки взаємних розрахунків за період з 01.01.2019 - 10.08.2022 між сторонами у справі, Актів надання послуг №11-3101 від 31.01.2022, № 10-3101 від 31.01.2022, №3-3112 від 31.12.2021, №2-3112 від 31.12.2021, №100112 від 01.12.2021, №9-0112 від 01.12.2021, свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів, вимоги про сплату заборгованості з доказами направлення, доказів направлення позовної заяви з додатками відповідачу.

Відповідач в судові засідання не з`являвся, відзиву не надіслав, викладеного позивачем не спростував, про причини неявки суду не повідомив, хоча про час та дату судових засідань був повідомлений належним чином ухвалами суду від 31.10.2022 та 23.11.2022, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу № 76501 0256307 7 наявного в матеріалах справи.

Згідно ч. 4 ст. 13 ГПК України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача з урахуванням вимог ст. ст. 165, 178 ГПК України, суд вважає, що позов слід задоволити частково.

При цьому суд врахував наступне.

Предметом даного позову є вимога про стягнення 562 084,08 грн. заборгованості, що складається з основного боргу, 3% річних та інфляційних.

Підставою позову є невиконання відповідачем умов договору оренди №21 від 01.11.2021 в частині сплати орендної плати.

Так, відповідно до умов договору оренди №21 від 01.11.2021 ( далі договір), орендодавець передає, а орендар приймає у строкове, платне користування (оренду) наступну техніку: RENAULT MAGNUM DXI 460, рік випуску 2008, реєстраційний номер НОМЕР_1 ; Напівпричіп-самоскид-Е FRUEHAUF LTD, рік випуску 2006, реєстраційний номер НОМЕР_2 ; RENAULT MAGNUM DXI 460.18, рік випуску 2007, реєстраційний номер НОМЕР_3 ; Напівпричіп-самоскид-Е WIELTON NW33SB, рік випуску 2006, реєстраційний номер НОМЕР_4 (далі техніка) (п.1.1 Договору).

Орендна плата та порядок розрахунків встановлені розділом 4 договору.

Нарахування здійснюється з дня підписання Акту прийому-передачі техніки в оренду і до дня повернення техніки з оренди Орендодавцю по відповідному Акту прийому-передачі. Сплачується шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок орендодавця .

З матеріалів справи встановлено те, що Акт передачі техніки в оренду підписано сторонами у справі 01.11.2021, а акт повернення техніки з оренди 31.01.2022.

Отже, між сторонами існували орендні правовідносини з листопада 2021 по січень 2022 року.

З актів надання послуг (які підписані сторонами у справі) від №11-3101 від 31.01.2022, № 10-3101 від 31.01.2022, №3-3112 від 31.12.2021, №2-3112 від 31.12.2021, №100112 від 01.12.2021, №9-0112 від 01.12.2021, встановлено те, що позивачем, за означений період орендних правовідносин нараховано 440 015,28 грн. орендної плати.

Враховуючи викладене, вимоги ст. ст. 525, 526,530 629, ЦК України та те, що відповідачу направлено вимогу про оплату заборгованості у вересні 2022, яка залишена без задоволення, позов в частині стягнення основної суми боргу є обґрунтованим.

Суд врахував і те, що відповідач доводів позивача належними і допустимими доказами не спростував, доказів в підтвердження сплати орендної плати не надав.

Вимоги про стягнення 3 % річних, інфляційних втрат, слід задоволити частково, виходячи з того, що в силу договору укладеного між сторонами у справі, строк виконання зобов"язання настав 12.10.2022 року, тобто після отримання вимоги про сплату заборгованості, що направлена відповідачу 19.09.2022.

В решті позову слід відмовити так, як в силу договору №21 від 01.11.2021 та вимог ст. 625 ЦК України, зобов`язання у відповідача сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, виникло 13.10.2022 року, а не з 13.10.2021, як це зазначено позивачем в позові.

Усна заява позивача про те, що він відмовляється від нарахованих відсотків і інфляційних, судом не приймається, оскільки така заява, в силу вимог ст. 161 ГПК України, подається до суду письмово.

Відповідно до ст.ст. ст. 74, 77 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Судові витрати, що складаються, зокрема, з судового збору в розмірі 8431,27 грн., у відповідності до ст. 129 ГПК України, слід покласти на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За наведених обставин, керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 86, 129, 236-238, 240-241 Господарсько процесуального кодексу України , суд

ВИРІШИВ:

позов задоволити частково.

Стягнути з ПП "Сиплайнзахід" (участок Щивки, буд. 2, с. Поляниця, м. Яремче, Івано-Франківська область,78593, код ЄДРПОУ 37586805) на користь ТОВ "Рено Командор" (вул. Б. Хмельницького, буд. 109 Б, м. Калуш, Івано-Франківська область, 77311, код ЄДРПОУ 34672388) - 440 015,28 грн (чотириста сорок тисяч п"ятнадцять гривень двадцять вісім копійок) - основної заборгованості, 506,32 грн (п"ятсот шість гривень тридцять дві копійки) - 3% річних та 6 607,83 грн (шість тисяч шістсот сім гривень вісімдесят три копійки - судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом. Апеляційну скаргу може бути подано до Західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне рішення складено 21.12.2022

СуддяІ. М. Скапровська