Рішення № 107981538, 24.11.2022, Господарський суд Житомирської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______

_____________

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" листопада 2022 р. м. Житомир Справа № 906/526/22

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Вельмакіної Т.М.

секретар судового засідання: Антонова О.В.

за участю представників сторін:

від позивача: Черниш М.В. - договір про надання адвокатських послуг від 01.07.2022;

від відповідача: не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Євровибухпром"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гулянецький щебзавод"

про стягнення 4531299,91 грн

Товариство з обмеженою відповідальністю "Євровибухпром" звернулося до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Гулянецький щебзавод" 4531299,91 грн, з яких: 3893630,20 грн основного боргу, 343210,21 грн пені, 65693,27 грн 3% річних та 228766,23 грн інфляційних.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором на виконання буровибухових робіт №15-03/21 від 15.03.2021.

Ухвалою від 26.07.2022 суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 19.08.2022.

Ухвалою від 19.08.2022 відкладено підготовче засідання на 20.09.2022.

29.08.2022 та 13.09.2022 з відміткою відділення поштового зв`язку "за закінченням терміну зберігання" та "за закінченням встановленого строку зберігання", відповідно, повернулися ухвали суду від 26.07.2022 та 19.08.2022, які направлялись відповідачу.

31.08.2022 від позивача надійшло уточнення до позовної заяви №210 від 30.08.2022, згідно якого позивач виправив допущені у тексті позовної заяви описки. Суд прийняв до розгляду вказане уточнення.

Ухвалою від 20.09.2022 суд закрив підготовче провадження та призначив справу №906/526/22 до судового розгляду по суті на 11.10.2022.

Судове засідання з розгляду справи по суті, яке було призначено на 11 жовтня 2022 року об 11:00, не відбулося оскільки протягом часу, визначеного судом для проведення засідання по даній справі у Житомирській області тривала повітряна тривога (з 11:00 год до 13:00 год).

Ухвалою від 13.10.2022 суд призначив судове засідання на 09.11.2022.

20.10.2022 до суду від представника позивача надійшло клопотання, згідно якого останній повідомив, що подав до суду заяву про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу №232 від 27.09.2022, з додатками, однак не подав суду доказу надсилання копії такої заяви відповідачу, у зв`язку з чим просить суд долучити останні до матеріалів справи.

24.10.2022 з відміткою відділення поштового зв`язку "за закінченням терміну зберігання", повернулася ухвала суду від 13.10.2022, яка направлялись відповідачу.

03.11.2022 до суду від представника позивача надійшло клопотання, згідно якого останній просить суд долучити до матеріалів справи письмовий доказ - копію акта приймання-передачі наданих адвокатських послуг від 11.09.2022.

09.11.2022 електронною поштою від відповідача надійшла заява від 09.11.2022 про відкладення розгляду справи, у зв`язку з неможливістю забезпечити участь уповноваженого представника в даному судовому засіданні, що спричинено перебуванням керівника підприємства Зінкевича О.С. на військовій службі. До заяви додано копію не засвідченої довідки Державної прикордонної служби України від 30.08.2022 на підтвердження зазначених обставин.

Вказана заява не підписана ЕЦП, її підписантом зазначено головного інженера ТОВ "Гулянецький щебзавод" Шкорбота А.В., без додавання доказів на підтвердження повноважень останнього, однак з метою забезпечення реалізації прав відповідача, була врахована судом при відкладенні розгляду справи на 24.11.2022.

21.11.2022 на адресу суду з відміткою відділення поштового зв`язку "завод не працює", повернулася копія ухвали суду від 09.11.2022, яка направлялись відповідачу (а.с. 101-103).

Інших заяв чи клопотань від відповідача не надходило.

Відповідно до частин 3, 7 статті 120 ГПК України, виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання, ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Враховуючи вищевикладені обставини та те, що поштова кореспонденція направлялась відповідачу за його юридичною адресою, суд вважає, що ним вжито всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача про час і місце розгляду справи та забезпечення явки представника останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист прав та інтересів відповідача.

Також суд враховує, що саме відповідач наділений правом отримувати вчасно адресовану йому поштову кореспонденцію та несе відповідні ризики неналежної реалізації цього права та не повідомлення про зміну свого місцезнаходження, якщо таке має місце.

Крім того, суд враховує, що всі процесуальні документи по справі направлялися до Єдиного державного реєстру судових рішень, інформація якого є в загальному доступі.

Відповідно до ст. 248 ГПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Враховуючи, що явка представників сторін в судове засідання обов`язковою не визнавалася, а надання письмового відзиву, відповідно до вимог ст. 178 ГПК України, є правом відповідача а не його обов`язком, суд вважає, що неявка представників сторін та неподання відповідачем відзиву на позовну заяву, не перешкоджає розгляду справи. Розгляд справи здійснюється за наявними в ній матеріалами, відповідно до ч.9 ст.165 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

15.03.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Гулянецький щебзавод" (замовник, відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Євровибухпром" (виконавець, позивач) укладено Договір №15-03/21 на виконання буровибухових робіт (на умовах генерального підряду).

Позивач вказав, що на виконання умов Договору, за період з 01.04.2021 по 05.11.2021 виконав буро-вибухові роботи на загальну суму 4887228,60 грн, однак відповідач розрахунки у повному обсязі не провів, внаслідок чого станом на час звернення до суду заборгованість останнього склала 3893630,20 грн.

Також позивач пояснив, що направляв відповідачу вимогу про погашення боргу від 20.06.2022 (а.с.38), однак остання залишена без відповіді та задоволення.

Не проведення відповідачем у повному обсязі розрахунків за виконані роботи стало підставою для звернення позивача за захистом порушеного права до суду.

Також позивач заявив до стягнення з відповідача 343210,21 грн пені, 65693,27 грн 3% річних та 228766,23 грн інфляційних. При цьому, як вказав позивач, враховуючи економічну нестабільність під час військових дій, пеню розраховано лише за період прострочення з 28.04.2021 року по 23.02.2022року не включаючи період військових дій з 24.02.2022року.

Відповідач позов за підставами пред`явлення та предметом не оспорив, доказів проведення розрахунків з позивачем не надав.

Оцінивши в сукупності матеріали справи, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, враховуючи наступне.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Зокрема, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Як вбачається з матеріалів справи, відносини між сторонами виникли на підставі Договору №15-03/21 на виконання буровибухових робіт (на умовах генерального підряду).

Відповідно до ст. 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

За умовами п. 1.1. Договору замовник доручає, а виконавець приймає на себе на умовах генерального підряду виконання буровибухових робіт по подрібненню гірничої маси методом свердловинних зарядів без подрібнення негабариту.

Відповідно до п. 3.1. Договору, вартість робіт договірна і узгоджується протоколом погодження договірної ціни.

За п. 4.1. Договору, роботи виконуються в об`ємі, необхідному замовнику, з урахуванням п.1.3 цього договору та обсягів визначених графіком проведення робіт. Перед початком виконання бурових робіт складається акт прийомки блоку до буріння, який підписується уповноваженими представниками обох сторін.

Фактичний обсяг виконаних робіт у щільному тілі визначається згідно тахеометричної зйомки, яка проводиться представниками (маркшейдерами) обох сторін та підтверджуються актами виконаних робіт, підписаними представниками замовника і виконавця (п. 4.2. Договору).

Всі роботи, не обумовлені цим договором та які вимагають застосування буровибухових робіт, а також всі підготовчі роботи, а саме: нарізка нових горизонтів, пониження підошви, вирівнювання і погашення забоїв, ліквідація нависів і заколів та всі інші роботи, які виникають в процесі виробництва, виконуються Виконавцем згідно технічного завдання Замовника по Додатковій угоді, на яку поширюються умови даного договору, а вартість обумовлюється окремим протоколом погодження договірної ціни (п. 4.3. Договору).

Матеріали справи містять підписані сторонами Протоколи погодження договірної ціни на проведення буро-вибухових робіт у ТОВ "Гулянецький щебзавод" (а.с. 22-25), згідно яких узгоджена сторонами ціна буро-вибухових робіт свердловинними зарядами без подрібненням негабариту становить: з 1 квітня 2021 року - 47,40 грн, в т.ч. ПДВ за 1 м3 гірничої маси ; з 1 жовтня 2021 року - 51,60 грн. в т.ч. ПДВ за 1 м3 гірничої маси; з 1 листопада 2021 року 55,20 в т.ч. ПДВ за 1 м3 гірничої маси та з 1 листопада 2021 року - 67,20 грн. в т.ч. ПДВ за 1 м3 гірничої маси.

За п. 5.1. Договору, роботи виконуються в обсязі, необхідному замовнику, при умові:

- замовник перед проведенням робіт проводить попередню оплату Виконавцю у розмірі 50 % запланованого об`єму гірничої маси в блоці, що підлягає підриванню, за два робочих дні до дати початку проведення бурових робіт обумовлених у погодженому графіку проведення робіт (п. 5.1.1. Договору);

- за фактичний вихід гірничої маси, остаточний розрахунок проводиться протягом 10 календарних днів з моменту підписання акту виконаних робіт (п. 5.1.2. Договору).

Матеріали справи містять підписані сторонами Акти здачі-приймання виконаних буровибухових робіт, якими підтверджено, що на виконання умов Договору, у квітні-листопаді 2021 позивач виконав роботи на загальну суму 4887228,60 грн (а.с. 26-30).

Підтверджено також і те, що відповідач свої зобов`язання по оплаті виконаних робіт виконав частково, сплативши 993598,40 грн (а.с. 32-37), внаслідок чого станом на час звернення до суду заборгованість останнього склала 3893630,20 грн.

При цьому, позивачем вірно враховано лист відповідача №565 від 29.09.2021 (а.с. 32), згідно якого останній просив оплату за платіжним дорученням №1243 від 24.09.2021 на суму 500000,00 грн, вважати як сплату згідно договору №10-03/21 від 10.03.2021 на суму 236 401,60 грн, та згідно Договору №15-03/21 від 15.03.2021 на суму 263598,40 грн, а оплату згідно платіжного доручення №1252 від 27.09.2021 на суму 100000,00 грн, вважати як сплату згідно Договору№15-03/21 від 15.03.2021 на суму 100000,00 грн.

Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Враховуючи те, що доказів погашення основного боргу в заявленому розмірі станом на день розгляду справи відповідач не надав, позовні вимоги про стягнення на користь позивача 3893630,20 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 5.3. Договору, за прострочення в оплаті замовник сплачує виконавцю пеню за кожний день прострочки, що відповідає рівню подвійної облікової ставки Національного банку України, котра діє в період, за який сплачується пеня.

Сторони себе не зв`язують шестимісячним строком позовної давності і виконавець штрафні санкції нараховує за весь період прострочення виконання Замовником грошових зобов`язань. Керуючись ст. 259 Цивільного кодексу України, Сторони погодили збільшити до З (трьох) років тривалість позовної давності до вимог, що випливають з цього Договору, у тому числі про стягнення вартості Робіт, неустойки (штрафу, пені). Керуючись ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, Сторони погодили, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання припиняється через 3 (три) роки від дня, коли зобов`язання мало бути виконане (п. 5.4. Договору).

За розрахунком позивача (а.с. 3 (зворотній бік)), пеню в сумі 343210,21 грн нараховано по кожному акту виконаних робіт в межах шести місяців, з урахуванням моменту виникнення простроченої заборгованості, з урахуванням строку позовної давності та з урахуванням п.8.1. договору №15-03/21 від 15.03.2021 року.

Так:

- по Акту виконаних робіт від 17.04.2021 на суму 1498598,40 грн, з урахуванням здійснених оплат, пеню нараховано за період з 28.04.2021 по 27.10.2021;

- по Акту виконаних робіт від 07.08.2021 на суму 1351990,20 грн, пеню нараховано за період з 18.08.2021 по 17.02.2022;

- по Акту виконаних робіт від 01.10.2021 на суму 877716,00 грн, пеню нараховано за період з 12.10.2021 по 23.02.2022;

- по Актам виконаних робіт від 05.11.2021 на загальну суму 1158924,00 грн, пеню нараховано за період з 16.11.2021 по 23.02.2022.

За ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до наведеного у позовній заяві розрахунку, позивач просить стягнути з відповідача 65693,27 грн 3% річних, нарахованих:

- по Акту виконаних робіт від 17.04.2021 на суму 1498598,40 грн, з урахуванням здійснених оплат, за період з 28.04.2021 по 23.02.2022;

- по Акту виконаних робіт від 07.08.2021 на суму 1351990,20 грн, за період з 18.08.2021 по 23.02.2022;

- по Акту виконаних робіт від 01.10.2021 на суму 877716,00 грн, за період з 12.10.2021 по 23.02.2022;

- по Актам виконаних робіт від 05.11.2021 на загальну суму 1158924,00 грн, за період з 16.11.2021 по 23.02.2022.

Інфляційні позивачем нараховано (а.с. 4 (зворотній бік)), з урахуваням уточнень (а.с. 62):

- по Акту виконаних робіт від 17.04.2021 на суму 1498598,40 грн, з урахуванням здійснених оплат, за період з травня 2021 року по лютий 2022 року;

- по Акту виконаних робіт від 07.08.2021 на суму 1351990,20 грн, за період з вересня 2021 по лютий 2022;

- по Акту виконаних робіт від 01.10.2021 на суму 877716,00 грн, за період з жовтня 2021 по лютий 2022;

- по Актам виконаних робіт від 05.11.2021 на загальну суму 1158924,00 грн, за період з грудня 2021 по лютий 2022.

Перевіривши, за допомогою Калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій інформаційно-пошукової програми "Ліга: Закон", здійснені позивачем розрахунки пені, 3% річних та інфляційних, суд встановив, що останні здійсненні обґрунтовано та вірно.

Разом з тим, жодних заперечень та матеріалів на спростування наведених позивачем підстав позову та заявлених вимог відповідач не надав.

Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ст. 76, 77 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Відповідно до ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення 4531299,91 грн, з яких: 3893630,20 грн основного боргу, 343210,21 грн пені, 65693,27 грн 3% річних та 228766,23 грн інфляційних є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Що стосується заявлених позивачем 67970,00 грн витрат на професійну правничу допомогу, суд враховує таке.

Відповідно до ч. 1 статті 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України).

Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (ч. 2 ст. 16 ГПК України).

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Згідно зі статтею 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Відповідно до частин 1, 2, 3 ст.126 ГПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Суд враховує, що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю, водночас, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, слід виходити із встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат.

З наведеного випливає, якщо винагорода адвоката за послуги згідно з договором про надання правової допомоги була визначена сторонами у твердій (фіксованій) сумі, то вона за весь час дії договору не змінюється незалежно від обсягу послуг та витраченого адвокатом часу.

Втручання суду в договірні відносини між адвокатом та його клієнтом в частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень ч.4 ст.126 ГПК можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам.

В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 ЦК, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому в статті 43 Конституції (Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19 Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду).

Оскільки в договорі сторони погодили розмір гонорару у фіксованій сумі 67970,00 грн, судом враховується, що втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень ч. 4 ст. 126 ГПК України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку таке втручання суперечитиме принципу свободи договору визначеному нормами ст. 627 ЦК України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України (постанова об`єднаної палати КГС ВС від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19).

Відповідно до позиції, викладеної у постанові об`єднаної палати КГС ВС від 22.01.2021 у справі № 925/1137/19, за умови підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, не надання іншою стороною доказів невідповідності заявлених до відшкодування витрат критеріям співмірності, у тому числі спростування правильності відповідних розрахунків, витрати на надану професійну правничу допомогу підлягають розподілу за результатами розгляду справи.

Як убачається з наданих позивачем документів, сторони у Договорі про надання правничої допомоги визначили зміст та обсяг надання правової (правничої) допомоги клієнтові адвокатом, а також порядок оплати гонорару за надання правової (правничої) допомоги, зокрема, погодили фіксований розмір гонорару в сумі 67970,00 грн.

Отже, розмір гонорару адвоката встановлений сторонами договору у фіксованому розмірі, тобто є визначеним.

Оцінивши заявлені до стягнення витрати, з урахуванням всіх аспектів і складності цієї справи, а також час, який міг би витратити адвокат на підготовку матеріалів як кваліфікований фахівець, зокрема, враховуючи підтвердження сторонами в акті здачі-приймання наданих адвокатських послуг факт належного надання послуг адвокатом відповідно до положень договору, визначений договором розмір гонорару за вчинені процесуальні дії суд вважає співмірним, а самі дії необхідними для забезпечення повного, всебічного та об`єктивного розгляду даної справи.

Відповідач заперечень щодо відшкодування заявлених позивачем витрат на правову допомогу чи клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката не надав.

Таким чином, з урахуванням наведеного вище, суд дійшов висновку, що заявлені до стягнення витрати позивача на професійну правничу допомогу є обґрунтованими, пов`язаними з розглядом даної справи та співмірними з її складністю, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом останніх та ціною позову, відповідають критеріям реальності і розумності. Також зважаючи на результат вирішення спору у справі (задоволення позову) та на відсутність клопотання відповідача про зменшення витрати позивача на професійну правничу допомогу, наявні підстави для їх покладення на відповідача у заявленому розмірі - 67970,00 грн.

Керуючись статтями 2, 73-79, 86, 123, 129, 233, 236-238, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Гулянецький щебзавод" (11562, Житомирська обл., Коростенський р-н, с. Бондарівка, ід. код 33201062) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Євровибухпром" (10001, Житомирська обл., м. Житомир, Майдан Згоди, буд. 6, офіс 8, ід. код 39368391):

- 3893630,20 грн основного боргу;

- 343210,21 грн пені;

- 65693,27 грн 3% річних;

- 228766,23 грн інфляційних;

- 67969,50 грн судового збору;

- 67970,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 19.12.22

Суддя Вельмакіна Т.М.

1- у справу;

2 - відповідачу (рек.);

3 - представнику позивача на ел. адресу.