Рішення № 107977264, 21.12.2022, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 грудня 2022 року Справа № 480/5961/22

Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Гелети С.М., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін у приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, у якій просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 26.07.2022 №184150007047 щодо відмови позивачу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за списком № 2, відповідно до п. ''б'' ст. 13 Закону України № 1788-ХІІ з 31.05.2021;

- зобов`язати відповідача зарахувати період роботи позивача, зазначений у довідці № 1 від 08.01.2019 про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, на посаді випалювач стінових та в`яжучих матеріалів, зайнятий випалюванням цегли в кільцевих печах, до пільгового стажу за списком № 2, який дає право на пенсію на пільгових умовах;

- зобов`язати відповідача повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії за віком на пільгових умовах від 31.05.2021 та прийняти рішення з урахуванням висновків по даній справі.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач звернулася до відповідача щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах, однак рішення позивачу було відмовлено у призначенні пенсії. Для підтвердження необхідного стажу роботи позивач звернулася до адміністративного суду, який своїм рішенням від 24.05.2022 по справі №480/7011/21 скасував рішення Головного управління ПФУ Сумській області і зобов`язав зарахувати періоди роботи необхідні для призначення пенсії на пільгових умовах. Проте повторно звернувшись до відповідача після рішення суду, позивач отримала відмову у призначенні. Позивач разом із зверненням подала відповідні додатки (трудову книжку та інші документи) та рішення суду, але відповідач прийняв рішення про відмову у призначенні пенсії. При цьому у рішенні була вказано, що станом на 31.05.2021 пільговий стаж складає 2 роки 2 місяці 5 днів. Тобто врахували лише стаж підтверджений рішенням суду. Позивач вважає рішення відповідача протиправним, у зв`язку із чим звернулась до суду за захистом своїх прав.

Відповідач повідомлявся про розгляд даної справи належним чином, проте заяви про визнання позову чи відзив на позовну заяву в строки, передбачені статтею 261 КАС України, до суду не надав. Представником відповідача надано лише письмові пояснення та документи, які були витребувані судом.

Судом було відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Судом неодноразово витребовувалися докази та письмові пояснення у учасників справи.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що позивач 31.05.2021 звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (а.с. 38 зворот. стор - 39).

Головним управлінням Пенсійного фонду України в Сумській області рішенням від 08.06.2021 № 184150007047 було відмовлено у призначенні пенсії, яке позивач оскаржила до суду.

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 24.05.2022 по справі №480/7011/21 визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області від 08.06.2021 № 184150007047. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області зарахувати періоди роботи ОСОБА_1 зазначені у довідці №10 від 12.12.2018 про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній, на посаді випалювач стінових та в`яжучих матеріалів, зайнятий випалюванням цегли в кільцевих печах, до пільгового стажу за Списком № 2, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах від 31.05.2021 та прийняти рішення з урахуванням висновків суду по даній справі.

На виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 24.05.2022 по справі №480/7011/21, відповідач рішенням від 26.07.2022 №184150007047 (а.с. 8) відмовив позивачу у призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

В рішенні від 26.07.2022 №184150007047 ГУ ПФУ в Сумській області зазначило, що до пільгового стажу не враховано періоди роботи згідно довідки №1 від 08.01.2019, оскільки за результатами перевірки первинних документів назва посад позивача, згідно первинних документів, не відповідає посадам, передбаченими Списками №2 затвердженими постановами Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 №36 та 24.06.2016 №461, та посадам, яким підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення за результатами атестаційних робочих місць. Станом на дату звернення 31.05.2021, пільгових стаж позивача за Списком №2 складає 2 роки 2 місяці 5 днів, отже право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 2 ч.2 ст. 114 Закону №1058-IV відсутнє.

Саме у зв`язку із прийняттям ГУ ПФУ в Сумській області рішення від 26.07.2022 №184150007047 позивач звернулася до суду.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1,2 ст.6 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до ст. 3 Конституції України права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав людини є головним обов`язком держави.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Відповідно до Рішення Конституційного суду України у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень пункту 2 частини першої статті 49, другого речення статті 51 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" "в Україні як соціальній, правовій державі людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави (статті 1, 3 Конституції України).

Зазначені конституційні положення розвинуті в розділі II Конституції України "Права, свободи та обов`язки людини і громадянина". Тим самим право на соціальний захист віднесено до основоположних прав і свобод. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел (частина друга статті 46 Основного Закону України) і забезпечується частиною другою статті 22 Конституції України, відповідно до якої конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані.

Конституційне право на соціальний захист включає і право громадян на забезпечення їх у старості. Пенсія за віком, за вислугу років та інші її види, що призначаються у зв`язку з трудовою діяльністю, заслужені попередньою працею і є однією з форм соціального захисту. Цим визначається зміст і характер обов`язку держави стосовно тих громадян, які набули право на одержання пенсії.

Згідно статті 49 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх в разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках передбачених законом.

Відносини, що виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування регулює Закон України Про загальнообов`язкове держане пенсійне страхування від 09.07.2003 року, який набрав чинності з 01.01.2004 року ( далі Закон №1058-IV). Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Відповідно до ч.1 ст.114 Закону України Про загальнообов`язкове держане пенсійне страхування право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Згідно з пунктом 2 частини 2 статті 114 Закону на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Згідно з п. 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 р. №637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Відповідно до п. 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 р. № 637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Тобто розповсюдження даної постанови № 637 шляхом надання уточнюючих довідок про підтвердження трудового стажу має місце лише у разі відсутності в трудовій книжці/або відповідних записах до неї відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, або за вислугу років, встановлених для окремих категорій працівників.

Позивач в адміністративному позові просить зарахувати період роботи позивача, зазначений у довідці № 1 від 08.01.2019 про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, на посаді випалювач стінових та в`яжучих матеріалів, зайнятий випалюванням цегли в кільцевих печах, до пільгового стажу за списком № 2, який дає право на пенсію на пільгових умовах.

В довідці №1 від 08.01.2019 підприємства облспоживспілки «Охтирський цегельний завод» позивач працювала повний робочий день в період з 29.04.2000 по 21.12.2000, з 09.05.2001 по 28.08.2001, з 03.10.2001 по 05.01.2002, з 25.06.2003 по 01.12.2003, з 26.05.2004 по 01.12.2004, з 28.04.2006 по 21.12.2006, з 10.05.2007 по 31.12.2007, з 01.05.2008 по 30.12.2008, з 07.05.2009 по 01.12.2009, з 16.05.2010 по 13.12.2010, з 20.05.2011 по 11.01.2012, з 05.05.2012 по 14.01.2013, з 11.05.2016 по 09.06.2016, з 19.05.2017 по 02.06.2017, з 09.06.2018 по 28.08.2018. Зазначено періоди надання відпусток без збереження заробітної плати, проведення атестації робочого місця, умови, в яких працювала позивач.

Матеріалами справи підтверджено, що зазначений в довідці №1 від 08.01.2019 підприємства облспоживспілки «Охтирський цегельний завод» період роботи позивача відповідає змісту трудової книжки позивача, а саме на посадах обпалювача цегли, випалювача цегли, обпалювача матеріалів (цегли), випалювача стінових та в`яжучих матеріалів, зайнятого випалюванням цегли в кільцевих печах (а.с. 54-74).

На переконання суду, ці докази є належними та достатніми для підтвердження роботи позивача у вказані в трудовій книжці позивача та довідці №1 від 08.01.2019 підприємства облспоживспілки «Охтирський цегельний завод» періоди на посадах, які надають право на отримання пенсії за віком на пільгових умовах згідно ст. 114 Закону України Про загальнообов`язкове держане пенсійне страхування.

В спірному рішенні від 26.07.2022 №184150007047 ГУ ПФУ в Сумській області не зарахувало період роботи позивача, зазначений в довідці №1 від 08.01.2019 підприємства облспоживспілки «Охтирський цегельний завод» оскільки назви посад, на яких працювала позивач не відповідають посадам, передбаченим Списком №2.

Суд не погоджується із такими твердженнями, враховуючи те, що постановою КМУ від 24.06.2016 №461 затверджено Список №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. Зокрема, розділом XVII «ВИРОБНИЦТВО НЕМЕТАЛЕВИХ МІНЕРАЛЬНИХ ВИРОБІВ (БУДІВЕЛЬНИХ МАТЕРІАЛІВ)», а саме пунктом 6 якого, зазначено «Виробництво глиняної цегли, черепиці та керамічних блоків», зокрема, робітники: виставники; випалювачі стінових та в`яжучих матеріалів, зайняті випалюванням цегли в кільцевих печах, а також у тунельних печах на твердому паливі; садчики.

В даному випадку, чинним на час спірних правовідносин Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими та важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 № 36 право на пільгове пенсійне забезпечення передбачалося саме «обпалювачам стінових та в`яжучих матеріалів, зайнятим випалюванням цегли в кільцевих печах. У Національному класифікаторі України ДК 003:2005 «Класифікатор професій», ця професія також виписана як обпалювач стінових та в`яжучих матеріалів.

Відповідно до п. 3 Порядку застосування Списків N 1 і N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердж. наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 N 383, зареєстр. в Міністерстві юстиції України 01.12.2005 за N 1451/11731 при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До

пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.92 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.92.

Відповідно до довідки №1 від 08.01.2019 про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній, на посаді випалювач стінових та в`яжучих матеріалів, зайнятий випалюванням цегли в кільцевих печах, до пільгового стажу за Списком № 2, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах підприємство облспоживспілки «Охтирський цегельний завод» зазначено про проведення атестації робочого місця позивача.

Згідно з пунктом 2.14 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Мінпраці, Мін`юсту і Мінсоцзахисту України від 29.07.93 № 58, записи про найменування роботи, професії або посади на яку прийнятий працівник, виконуються для робітників та службовців відповідно до найменування професій і посад, зазначених у Класифікаторі професій. Якщо працівник має право на пенсію за віком на пільгових умовах, запис у трудовій книжці робиться на підставі наказу, виданого за результатами атестації робочих місць, і має відповідати найменуванню Списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення.

У подальшому у Національному класифікаторі України ДК 003:2005 «Класифікатор професій» професійну назву робіт «обпалювач стінових та в`яжучих матеріалів» змінено на «випалювач стінових та в`яжучих матеріалів» відповідно до Змін та доповнень № 2, затверджених наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 29.01.2007 № 4 (набрали чинності з 01.05.2007).

У цьому випадку змінено лише назву професії, але збережено зміст трудової функції, вимоги до знань, потрібних для виконання відповідних трудових функцій, кваліфікаційні вимоги тощо. Отже, професійні назви робіт «випалювач стінових та в`яжучих матеріалів» та «обпалювач стінових та в`яжучих матеріалів» є ідентичними.

Чинним Національним класифікатором України ДК 003:2010 «Класифікатор професій», затвердженим наказом Держспоживстандарту України від 28.07.2010 № 327, який є перевиданням Класифікатора професій ДК 003:2005, передбачено також професія «випалювач стінових та в`яжучих матеріалів».

Верховний Суд у постанові від 21.02.2018 року у справі № 687/975/17 дійшов висновку, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці чи інших офіційних документах. Неточні записи у первинних документах по обліку трудового стажу та нарахуванню заробітної плати на конкретну посаду, яку займав позивач у той чи інший період його роботи на підприємстві за наявності належним чином оформленої трудової книжки, не можуть бути підставою для виключення вказаних періодів роботи з трудового стажу, що дає право на призначення пільгової пенсії за віком, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення документів на підприємстві. У свою чергу, недоліки ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не можуть бути підставою для позбавлення особи її права на соціальний захист.

Формальні неточності у документах, за загальним правилом, не можуть бути підставою для органів пенсійного фонду для обмеження особи у реалізації конституційного права на соціальний захист.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 30.09.2019 у справі №638/18467/15-а.

Верховним Судом в постанові від 24.05.2018 у справі № 490/12392/16-а викладено правову позицію, відповідно до якої, працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини підприємства не може бути підставою для позбавлення особи конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань нарахування / призначення пенсії.

Враховуючи зазначене, відповідачем при прийнятті оспорюваного рішення не надано жодних належних та допустимих доказів того, що посада позивача, на якій працювала позивач не передбачена Списком №2 і зазначений в довідці №1 від 08.01.2019 підприємства обласпоживспілки «Охтирський цегельний завод» період роботи не повинен бути зарахований до пільгового стажу позивача.

За наведених обставин, суд доходить висновку, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області від 08.06.2021 №184150007047 про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах не відповідає критеріям, встановленим ч. 2 ст. 2 КАС України, в зв`язку з чим позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Також судом при розгляді даної справи враховується наступне.

В адміністративному позові позивач зазначає, що право на отримання пенсії на пільгових умовах із зменшенням віку передбачено п. «б» ст. 113 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 р. №1788- XII , оскільки у позивача в наявності є необхідний стаж для призначення пенсії, а також позивач досягла необхідного віку під час подання заяви про призначення пенсії на пільгових умовах.

Натомість відповідачем жодним чином не обґрунтовано та не зазначено правомірність підстав застосування до спірних правовідносин норм Закону України №1058-IV.

Разом із тим, в спірному рішенні від 26.07.2022 відповідачем зазначено, що позивач не має право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п.2 ч. 2 ст. 114 Закону України №1058-IV.

Доказів того, що позивач не має права на призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 р. №1788- XII відповідачем не надано, підстав для неврахування норм зазначеного закону відповідачем не зазначено.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 92 Конституції України, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

З 01.01.2004 р. таким законом є, насамперед Закон України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування від 09.07.2003 р. №1058-ІV (в подальшому Закон №1058-ІV), який був прийнятий після Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 р. №1788- XII (в подальшому Закон №1788-ХІІ).

03.10.2017 р. Верховною Радою України було ухвалено Закон № 2148-VIII, що доповнив Закон № 1058-ІV розділом XIV-1, який містить пункт 2 частини 2 статті 114 такого змісту: «На пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах».

Відповідно до ст. 12 Закону № 1788-XII, право на пенсію за віком мають чоловіки - після досягнення 60 років і при стажі роботи не менше 25 років, жінки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 20 років.

Натомість згідно із п. «б» ст. 13 Закону № 1788-XII в редакції, чинній до внесення змін Законом № 213-VІІІ, на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що затверджений Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Законом № 213-VІІІ, який набрав чинності з 01.04.2015 р., збільшено раніше передбачений п. «б» ст. 13 Закону № 1788-ХІІ вік набуття права на пенсію на пільгових умовах, зокрема, жінкам з 50 років до 55 років.

Відповідно до п. 1 резолютивної частини Рішення № 1-р/2020 визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), стаття 13, частина 2 статті 14, пункти «б» - «г» статті 54 Закону № 1788-XII зі змінами, внесеними Законом № 213-VIII (пункт 1 рішення).

Згідно із п. 3 резолютивної частини зазначеного Рішення застосуванню підлягають стаття 13, частина 2 статті 14, пункти «б» - «г» статті 54 Закону № 1788-XII в редакції до внесення змін Законом № 213-VIII для осіб, які працювали до 01.04.2015 р. на посадах, визначених у вказаних нормах, а саме: на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, зокрема, працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць, у тому числі жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Таким чином, Рішенням № 1-р/2020 Конституційного Суду України визнав неконституційними окремі положення Закону № 1788-ХІІ, у зв`язку із чим вони втратили чинність з дня ухвалення Рішення (п. 2 резолютивної частини Рішення). Одночасно Конституційний Суд України встановив, що підлягають застосуванню відповідні норми в редакції до внесення змін Законом № 213-VIII.

У зв`язку із цим на час виникнення спірних правовідносин Закон № 1788-ХІІ з урахуванням Рішення № 1-р/2020 встановлював право на пенсію за віком на пільгових умовах за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, для жінок після досягнення 50 років (за наявності стажу роботи та інших умов, визначених в рішенні Конституційного Суду України).

Отже, на час виникнення спірних правовідносин була наявна колізія між нормами Закону № 1788-ХІІ з урахуванням Рішення № 1-р/2020 з одного боку, та Законом № 1058-ІV - з іншого в частині віку набуття права на пенсію на пільгових умовах. Перший із цих законів визначав такий вік у 50 років, тоді як другий - у 55 років.

Оскільки норми названих законів регулюють одне і те ж коло відносин, суд апеляційної інстанції зазначає, що вони явно суперечать один одному. Таке регулювання порушує вимогу «якості закону», передбачену Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 р., та не забезпечує адекватний захист від свавільного втручання публічних органів державної влади у майнові права заявника (див. п. 56 рішення Європейського суду з прав людини від 14.10.2010 р. у справі «Щокін проти України»).

Разом з цим, Велика Палата Верховного Суду в постанові від 19.02.2020 р. у справі № 520/15025/16-а (провадження № 11-1207апп19, пункт 56) сформувала правовий висновок, згідно з яким у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов`язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов`язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.

Отже, у цій справі застосуванню підлягають саме норми Закону № 1788-ХІІ з урахуванням Рішення № 1-р/2020, а не Закону № 1058-ІV.

Аналогічні висновки, викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.11.2021 р. у справі 360/3611/20.

Також суд при розгляді даної справи враховує наступне.

Матеріалами справи підтверджується, що відповідачем 05.09.2022 було прийнято відносно позивача рішення №184150007047 на виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 24.05.2022 по справі №480/7011/21, яке є аналогічне за номером рішення від 26.07.2022.

Так, ГУ ПФУ в Сумській області прийнято рішення від 26.07.2022 №184150007047, яке є предметом розгляду даної справи, а також рішення від 05.09.2022 №184150007047. Зазначені рішення прийняті після повторного розгляду заяви позивача від 31.05.2021.

Таким чином в матеріалах справи на виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 24.05.2022 по справі №480/7011/21 ГУ ПФУ в Сумській області прийнято два рішення.

При цьому, в рішенні від 26.07.2022 підставами для неврахування періоду роботи позивача, зазначеного в довідці №1 від 08.01.2019 підприємства облспоживспілки «Охтирський цегельний завод», ГУ ПФУ в Сумській області було зазначено, що назва посад не відповідає назві посад, зазначених в Списку № 2 та посадам, яким підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення за результатом атестації робочих місць, а тому пільговий стаж позивача станом на 31.05.2021 за Списком №2 складає 2роки 2 місяці 5 днів.

При цьому, в рішенні від 05.09..2022 підставами для неврахування періоду роботи позивача, зазначеного в довідці №1 від 08.01.2019 підприємства облспоживспілки «Охтирський цегельний завод», ГУ ПФУ в Сумській області було зазначено інші обставини ніж в рішенні від 26.07.2022, а саме відсутні документи, підтверджуючи зайнятість заявниці випалюванням цегли в кільцевих печах, а також тунельних печах на твердому паливі, а тому пільговий стаж позивача станом на 31.05.2021 за Списком №2 складає 2 роки 2 місяці 10 днів.

Після відкриття провадження у даній справі, представником ГУ ПФУ в Сумській області у письмових поясненнях від 24.10.2022 зазначено, що позивачу було відмовлено у призначенні пенсії рішенням від 05.09.2022 №184150007047, а не від 26.07.2022, як зазначено судом в ухвалі про відкриття провадження у справі, про що надано рішення від 05.09.2022.

Судом було витребувано у представника позивача додаткові пояснення стосовно оспорюваного рішення. Представник позивача надав письмові пояснення в яких зазначив, що копію спірного рішення було отримано від ГУ ПФУ в Сумській області, але оригінал відповідач надати відмовляється, з посиланням на те, що оригінал знаходиться в ГУ ПФУ в Сумській області.

У письмових поясненнях відповідач зазначив, що після перевірки електронної пенсійної справи ОСОБА_1 щодо правильності виконання судового рішення, відділом методології та організації роботи із застосування пенсійного законодавства, були встановлені недоліки, зазначені у службовій записці від 18.08.2022 № 4304/03-16. Пенсійну справу було переглянуто та винесене рішення про відмову про призначення пенсії від 05.09.2022 №184150007047, тому представник відповідача просить вважати рішення ГУ ПФУ в Сумській області від 26.07.2022 №184150007047 недійсним, тобто таким, яке не повинно враховуватися судом при вирішенні спірних правовідносин.

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд зазначає, що ГУ ПФУ в Сумській області взагалі не обґрунтувало на підставі якої норми законодавства відповідач має право переглядати та виносити нові рішення на заміну вже існуючого рішення, яке не скасовано в установленому порядку.

Фактично відповідачем на виконання судового рішення Сумського окружного адміністративного суду від 24.05.2022 по справі №480/7011/21 двічі розглядається заява позивача від 31.05.2021, і приймаються різні рішення, зміст яких суперечить один одному.

Суд зазначає, що чинним законодавством передбачена процедура оскарження та скасування рішень територіальних органів ПФУ, зокрема, право на подання скарг на рішення територіальних органів до Пенсійного Фонду України чи до суду.

Рішення ГУ ПФУ в Сумській області від 05.09.2022 №184150007047 про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, прийняте ГУ ПФУ в Сумській області не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому не може вважатися недійсним, як зазначає відповідач в письмових поясненнях. Доказів того, що рішення від 05.09.2022 є правомірним та обґрунтованим відповідачем також не зазначається.

Спірне рішення від 26.07.2022, що є предметом розгляду даної справи не скасовано в установленому порядку, до органу пенсійного фонду вищого рівня не було оскаржено, а тому на час розгляду справи у суді є чинним та порушує права та обов`язки позивача на належний розгляд питання щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно заяви від 31.05.2021.

Крім того, на даний час існує також рішення від 05.09.2022, яке не скасовано в установленому порядку, до органу пенсійного фонду вищого рівня не було оскаржено, а тому на час розгляду справи у суді є чинним та порушує права та обов`язки позивача на належний розгляд питання щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно заяви від 31.05.2021.

В даному випадку, матеріалами справи підтверджується, що позивач працювала на посаді, яка передбачена Списком №2, в довідці №1 від 08.01.2019 підприємства облспоживспілки «Охтирський цегельний завод» зазначено про проведення атестації робочого місця, зазначено, що позивач працювала повний робочий день, окрім періоду надання відпустки без збереження заробітної плати, визначено характер виконуваної роботи позивачем.

Враховуючи вищезазначене, для повного захисту порушеного права позивача, суд у відповідності до ст. 9 КАС України вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та зазначає, що належним способом захисту порушених прав є скасування рішень Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області від 26.07.2022 №184150007047 та від 05.09.2022 №184150007047, а також зобов`язати відповідача зарахувати періоди роботи позивача, які зазначені у довідці №1 від 08.01.2019 підприємства облспоживспілки «Охтирський цегельний завод» про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній, на посаді випалювач стінових та в`яжучих матеріалів, зайнятий випалюванням цегли в кільцевих печах, до пільгового стажу за Списком № 2, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах (із врахуванням надання позивачу відпустки без збереження заробітної плати) та повторно розглянути заяву позивача від 31.05.2021 з урахуванням рішення Конституційного суду України від 23 січня 2020 року №1-р/2020по справі 1-5/2018 (746/15) та у відповідності п. б ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" у редакції до Закону України від 02.03.2015 №213-VIII, а також із урахуванням пільгового стажу за Списком № 2 період роботи, зазначеній в довідці №1 від 08.01.2019 підприємства облспоживспілки «Охтирський цегельний завод» та прийняти рішення по суті заяви.

Враховуючи положення ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача суму судового збору, сплачену при зверненні до суду, що прийняв спірне рішення.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області від 26.07.2022 №184150007047.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області від 05.09.2022 №184150007047.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області (40009, м. Суми, вул. Пушкіна, 1, код ЄДРПОУ 21108013) зарахувати періоди роботи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , і.к. НОМЕР_1 ) у підприємстві облспоживспілки «Охтирський цегельний завод», які зазначені у довідці №1 від 08.01.2019 підприємства облспоживспілки «Охтирський цегельний завод» до пільгового стажу за Списком № 2, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, а саме з 29.04.2000 по 21.12.2000, з 09.05.2001 по 28.08.2001, з 03.10.2001 по 05.01.2002, з 25.06.2003 по 01.12.2003, з 26.05.2004 по 01.12.2004, з 28.04.2006 по 21.12.2006, з 10.05.2007 по 31.12.2007, з 01.05.2008 по 30.12.2008, з 07.05.2009 по 01.12.2009, з 16.05.2010 по 13.12.2010, з 20.05.2011 по 11.01.2012, з 05.05.2012 по 14.01.2013, з 11.05.2016 по 09.06.2016, з 19.05.2017 по 02.06.2017, з 09.06.2018 по 28.08.2018, із врахуванням надання ОСОБА_1 відпустки без збереження заробітної плати в період з 05.10.2004 по 12.10.2004 (8 календарних днів), з 03.11.2004 по 30.11.2004 (28 календарних днів), з 01.12.2006 по 14.12.2006 (14 календарних днів), з 25.05.2007 по 01.06.2007 (7 календарних днів), 13.08.2010 (1 календарний день).

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області (40009, м. Суми, вул. Пушкіна, буд. 1, код ЄДРПОУ 21108013) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , і.к. НОМЕР_1 ) від 31.05.2021 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, з урахуванням рішення Конституційного суду України від 23 січня 2020 року №1-р/2020по справі 1-5/2018 (746/15) та п. «б» ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" у редакції, яка діяла до ухвалення Закону України від 02 березня 2015 року № 213-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення», а також з урахуванням пільгового стажу період роботи, зазначений у довідці №1 від 08.01.2019 підприємства облспоживспілки «Охтирський цегельний завод» до пільгового стажу за Списком № 2, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах та прийняти рішення по суті заяви.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (40009, м. Суми, вул. Пушкіна, 1, код ЄДРПОУ 21108013) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , і.к. НОМЕР_1 ) витрати на оплату судового збору у сумі 992,40 грн.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.М. Гелета