Рішення № 107977259, 21.12.2022, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 грудня 2022 року Справа № 480/6693/22

Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Діски А.Б., розглянувши в спрощеному позовному провадженні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/6693/22 за позовом Головного управління ДПС у Сумській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,-

В С Т А Н О В И В:

Головне управління ДПС у Сумській області звернулося до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з неї податковий борг з єдиного податку з фізичних осіб загальною сумою 7061,40 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що станом на дату подання позовної заяви за відповідачем обліковується заборгованість з єдиного податку з фізичних осіб. Вказана заборгованість виникла в результаті несвоєчасної сплати узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки. З метою погашення боргу позивачем була сформована та направлена відповідачу податкова вимога, проте сума боргу залишилась несплаченою.

Ухвалою суду від 19.10.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Ухвалою суду від 26.10.2022 вказану позовну заяву залишено без руху та запропоновано позивачу усунути недоліки позовної заяви шляхом надання до суду доказів надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів.

Позивачем було усунено недоліки позовної заяви та ухвалою суду від 28.10.2022 продовжено розгляд даної справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Дана ухвала суду та ухвала суду від 19.10.2022 направлялась рекомендованою кореспонденцією на адресу реєстрації місця проживання відповідача, однак, такі листи були повернуті з відміткою пошти "адресат відсутній за вказаною адресою" (а.с. 36, 37).

Таким чином, відповідно до ч.11 ст. 126 КАС України, ухвала суду не вручена відповідачу з незалежних від суду причин та вважається врученою належним чином.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи із наступного.

Судом встановлено, що відповідач була зареєстрована органами державної реєстрації як фізична особа-підприємець. 27.08.2019 здійснена державна реєстрація припинення підприємницької діяльності фізичною особою підприємцем за принципом мовчазної згоди, проте не знято з обліку у Головному управлінні ДПС у Сумській області (а.с. 5).

Відповідно до розрахунку податкового боргу та витягу з картки особового рахунку за відповідачем обліковується заборгованість з єдиного податку з фізичних осіб в розмірі 7061,40грн., яку позивач просить стягнути з відповідача.

Надаючи правову оцінку матеріалам справи, суд виходить з наступного.

Згідно зі ст. 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку та розмірах встановлених законом.

Відповідно до ст. 15 Податкового кодексу України (далі - ПК України), платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Виконанням податкового обов`язку, згідно з п. 38.1 ст. 38 ПК України, визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Згідно з п. 54.1 ст. 54 ПК України платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до п. 293.1. ст. 293 ПК України, ставки єдиного податку для платників першої групи встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі - прожитковий мінімум), другої групи - у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі - мінімальна заробітна плата), третьої групи - у відсотках до доходу (відсоткові ставки).

Пунктом 293.2 ст. 293 ПК України передбачено, що фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними, міськими радами або радами об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, для фізичних осіб - підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць: 2) для другої групи платників єдиного податку - не більше 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати.

Податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку першої, другої та четвертої груп є календарний рік (294.1. ст. 294 ПК України).

Податковий (звітний) період починається з першого числа першого місяця податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем останнього місяця податкового (звітного) періоду. (п. 294.2. ст. 294 ПК України).

Платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.

Такі платники єдиного податку можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року (п. 295.1. ст. 295 ПК України).

У відповідності до п. 295.2 ст. 295 ПК України, нарахування авансових внесків для платників єдиного податку першої і другої груп здійснюється контролюючими органами на підставі заяви такого платника єдиного податку щодо розміру обраної ставки єдиного податку, заяви щодо періоду щорічної відпустки та/або заяви щодо терміну тимчасової втрати працездатності.

Матеріалами справи підтверджується, що відповідач перебувала на спрощеній системі оподаткування, про що подана відповідна заява від 31.08.2017 (а.с.8).

Станом на дату подання позовної заяви за відповідачем обліковується заборгованість по єдиному податку з фізичних осіб за період з 20.03.2018 по 20.08.2019 у розмірі 7061, 40 грн. (а.с.6).

Відповідно до 295.8. ст. 295 ПК України, у разі припинення платником єдиного податку провадження господарської діяльності податкові зобов`язання із сплати єдиного податку нараховуються такому платнику до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому анульовано реєстрацію за рішенням контролюючого органу на підставі отриманого від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності.

Як вбачається з наданого позивачем розрахунку податкового боргу (а.с. 6) та витягу з картки особового рахунку відповідача (а.с. 41-43), несплаченою залишається сума зобов`язання в розмірі 7061,40 грн.

Відповідно до ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, орган фіскальної служби надсилає йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.

Згідно п.59.5 ст. 59 Податкового кодексу України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Судом встановлено, що у зв`язку з несплатою відповідачем в установлені строки узгодженої суми податкового зобов`язання, позивачем було винесено податкову вимогу від 11.09.2019 № 229484-54 (а.с. 4), в якій було визначено суму податкового боргу на момент винесення податкової вимоги у розмірі 14526,46 грн. Дана вимога направлялася рекомендованою кореспонденцією за адресою: м. Суми, вул. Продільна, б. 81/0, однак була повернута до контролюючого органу з відміткою пошти "неправильно зазначена адреса (відсутня) адреса одержувача" (а.с. 4).

Відповідно до підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, податкові органи наділені повноваженнями звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

В розумінні підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14цьогоКодексу податковийборг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Згідно пункту95.1 статті 95 Податкового кодексу України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Відповідно до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України, у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.

Згідно із пункту58.3 статті 58 Податкового кодексу України, у разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом42.4статті42 Податкового кодексу України, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Порядок надсилання (вручення) контролюючими органами податкових вимог платникам податків регулюється Порядком направлення контролюючими органами податкових вимог платникам податків, затвердженимнаказом Міністерства фінансів України від 30 червня 2017 року №610.

Пунктом 7 розділу IV зазначеного Порядку (в редакції станом на час надіслання вимоги) встановлено, що податкова вимога вважається належним чином врученою платнику податків (крім фізичних осіб), якщо вона надіслана за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручена платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові.

Податкова вимога вважається надісланою (врученою) фізичній особі, якщо її вручено їй особисто чи її представникові, надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення або у порядку, визначеному абзацом третім пункту 6 цього розділу.

У разі якщо пошта не може вручити платнику податків податкову вимогу через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їх відмову прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, така податкова вимога вважається врученою платнику податків у день, вказаний поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.

Системний аналіз зазначених положень зумовив висновок про те, що несплата платником податків узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки є підставою для формування податковим органом та надіслання податкової вимоги. Податковий борг може бути стягнутий у судовому порядку за зверненням податкового органу. Стягнення податкового боргу у судовому порядку передбачає, що податковим органом виконано законодавчі приписи щодо порядку формування та направлення вимоги про стягнення податкового боргу.

Аналіз податкового законодавства свідчить про те, що податкова вимога повинна бути надіслана за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням.

Матеріалами справи підтверджується, що податкова вимога від 11.09.2019 була надіслана відповідачу на адресу: АДРЕСА_1 та повернута з відміткою на поштовому конверті «неправильно зазначена (відсутня) адреса одержувача» (а.с. 4).

Проте, відповідно до повідомлення Управління Державної міграційної служби України в Сумській області від 25.10.2022, за інформацією Єдиного державного демографічного реєстру УДМС України ОСОБА_1 з 26.07.2000 зареєстрована за місцем проживання: АДРЕСА_2 .

Згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ОСОБА_1 була зареєстрована до 27.08.2019 (припинення підприємницької діяльності) як фізична особа-підприємець за адресою АДРЕСА_2 (а.с. 51).

Більше того, ОСОБА_1 подаючи заяву про застосування спрощеної системи оподаткування (а.с. 8), зазначила податкову адресу: АДРЕСА_2 , в тому числі місце провадження господарської діяльності с. Самотоївка, Краснопільського р-ну, Сумської області.

Отже, з 2000 року по день звернення податковим органом до суду відповідачка була зареєстрована за адресою АДРЕСА_2 . Вказана адреса реєстрації була відома позивачу.

На виконання вимог ухвали суду 07.12.2022 представником позивача надано до суду письмові пояснення, у яких зазначено, що податкова вимога сформована та направлена на адресу проживання АДРЕСА_3 , яка вказана відповідачем при постановці на облік до контролюючого органу. Також представник позивача зазначив, що ОСОБА_1 не виконала обов`язок, передбачений ст. 70 ПК України, у зв`язку з чим податкова вимога направлена за наявним у контролюючого органу місцем реєстрації.

Проте із ідентифікаційних даних відповідача, наданих позивачем до пояснень, вбачається, що інформацію про адресні дані місця проживання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_3 податковим органом було внесено до реєстраційних даних 23.11.2019, тобто вже після направлення позивачем податкової вимоги від 11.09.2019.

Ураховуючи зазначене, з огляду на те, що з 2000 року по день звернення податковим органом до суду відповідачка була зареєстрована за адресою АДРЕСА_2 , про що було відомо позивачу на час направлення податкової вимоги, суд дійшов висновку, що матеріали справи не підтверджують правомірність дій податкового органу щодо належним чином виконання обов`язку надсилання податкової вимоги від 11.09.2019 № 229484-54 платнику податків за місцем проживання відповідача.

Таким чином, в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що податкова вимога від 11.09.2019 № 229484-54 направлена на адресу фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків ОСОБА_1 - АДРЕСА_2 , в порядку, встановленому законодавством, в т.ч. і Податковим кодексом України, а тому посилання податкового органу на те, що сума, яка заявлена до стягнення є узгодженою та надає право звернення ГУ ДПС в Сумській області до суду, є безпідставними, вимоги заявлені передчасно, у податкового органу не виникло право звернення до суду відповідно до нормПодаткового кодексу України.

Суд звертає увагу, що виключно після дотримання порядку направлення податкової вимоги від 11.09.2019 № 229484-54 податковий орган має право звернутися до суду із позовною заявою щодо стягнення податкового боргу з платника податків, у порядку, передбаченому чинним законодавством.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову Головного управління ДПС у Сумській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя А.Б. Діска