Рішення № 107976503, 21.12.2022, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 грудня 2022 р. № 400/8929/21 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мельника О.М. розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,

до відповідача:1. Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020, 2. Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, просп. Соборний, 158-Б, м. Запоріжжя, 69005

про:визнання протиправним та скасування рішення від 28.07.21 р. № 143150009665,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (далі - відповідача, або ГУ ПФУ) з вимогами визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області № 143150009665 від 10.08.2021 року про відмову у призначенні пенсії за віком.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що по досягненню 60 років звернувся до ГУ ПФУ в Миколаївській області із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058- ІV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Заяву було розглянуто та йому відмовлено у призначенні пенсії за віком у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу 28 років. Позивач вважає вказане рішення протиправним, оскільки надав всі необхідні документи, що підтверджують стаж його роботи, що становить більше 28 років.

Відповідач - Головне управління ПФУ в Миколаївській області надав відзив, заперечує проти задоволення позову та посилається на те, що відповідно до ст. 26 Закону № 1058 особи мають право на пенсію за віком після досягнення 60 років за наявності страхового стажу не менше 28 років. До страхового стажу позивача зараховані не всі періоди тому стаж позивача складає менше 28 років, що є підставою для відмови у призначенні пенсії. Також зазначає, що рішення про відмову у призначенні пенсії прийнято Головним управлінням ПФУ у Запорізькій області.

Ухвалою суду від 19.09.2022 року залучено до участі у справі в статусі співвідповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області.

Відповідач - Головне управління ПФУ в Запорізькій області надав відзив, заперечує проти задоволення позову. В обґрунтування своєї позиції зазначає, що позивачу було відмовлено у призначенні пенсії у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу. Страховий стаж позивача, обчислений за період протягом вересня 1978 року - червня 2011 року становить 25 років 4 місяці 1 день. До страхового стажу не враховано періоди: - роботи з 12.05.1989 по 12.06.1990, оскільки в трудовій книжці у записі про прийняття на роботу відсутня підстава внесення запису (№ та дата наказу, розпорядження, тощо прийняття на роботу); -здійснення підприємницької діяльності з 12.10.2000 по 31.12.2003 у зв`язку з відсутністю інформації про систему оподаткування та сплату страхових внесків.

Відповідно до ст. 263 КАС України, суд розглядає справу в порядку письмового провадження. Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає таке.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у 2021 році досяг 60-річного віку.

21.07.2021 року позивач звернувся до відповідача (за місцем проживання) із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-ІV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 28.07.2021 року № 143150009665 ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії за віком у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу. Страховий стаж позивача становить 25 років 4 місяці 1 день. Не враховано періоди роботи: - з 12.05.1989 по 12.06.1990 року, оскільки в трудовій книжці у записі про прийняття на роботу відсутня підстава внесення запису, з 12.10.2000 по 31.12.2003 у зв`язку з відсутністю інформації про систему оподаткування та сплату страхових внесків.

Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV ), особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.

Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року - не менше 28 років.

Частиною 1 ст. 24 Закону № 1058-IV передбачено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» № 1788-XII (далі - Закон № 1788-XII) до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

До стажу роботи зараховується також будь-яка інша робота, на якій працівник підлягав державному соціальному страхуванню, або за умови сплати страхових внесків, період одержання допомоги по безробіттю, а також робота в`язнів і робота за угодами цивільно-правового характеру за умови сплати страхових внесків.

Відповідно до статті 62 Закону № 1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Так, пунктами 1, 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637 (далі - Порядок) передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Відповідно до п. 20 Порядку, за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Судом встановлено, що у трудовій книжці позивача серії НОМЕР_1 міститься запис про його роботу у період, зокрема, з 12.05.1989 по 12.06.1990 року головним інженером РО «Азміжгосподарського тваринного підприємства по вирощуванню та відгодовуванню великої рогатої худоби».

Таким чином, період роботи позивача з 12.05.1989 по 12.06.1990 року відповідачем протиправно не був зарахований до його страхового стажу для призначення пенсії за віком.

Щодо посилання відповідача на те, що в трудовій книжці у записі про прийняття на роботу відсутня підстава внесення запису, суд вважає такий висновок безпідставним, оскільки на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у її трудовій книжці. Відсутність посилання чи неточних записів у первинних документах по обліку трудового стажу та нарахуванню заробітної плати на конкретну посаду, яку займав позивач у той чи інший період його роботи у підприємстві за наявності належним чином оформленої трудової книжки, не може бути підставою для виключення вказаних періодів роботи з трудового стажу позивача, що дає йому право на призначення пенсії за віком, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Аналогічна правова позиція підтримана Верховним Судом у постанові від 21.02.2018 року у справі № 687/975/17.

Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Крім того, відповідачем до страхового стажу не зараховано період здійснення підприємницької діяльності з 12.10.2000 по 31.12.2003 з підстав відсутності інформації про систему оподаткування та сплату страхових внесків.

Відповідно до ч. 4 ст. 24 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 03.10.2017 року № 2148- VIII розділ XV Закону 1058-IV доповнено п. 3.1, згідно з яким до страхового стажу для визначення права на призначення пенсії згідно із статтею 26 цього Закону включаються періоди ведення підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, а також із застосуванням фіксованого податку:

- з 1 січня 1998 року по 30 червня 2000 року включно, що підтверджуються довідкою про реєстрацію як суб`єкта підприємницької діяльності;

- з 1 липня 2000 року по 31 грудня 2017 року включно, за умови сплати страхових внесків (єдиного внеску) незалежно від сплаченого розміру (крім випадків звільнення від сплати єдиного внеску).

Водночас, відповідно до «Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого Постановою правління ПФУ від 25.11.2005 № 22-1, період здійснення фізичною особою підприємницької діяльності, крім осіб, які здійснювали підприємницьку діяльність за спрощеною системою оподаткування, з 01 липня 2000 року підтверджується довідкою із бази даних реєстру застрахованих осіб за інформацією відділу персоніфікованого обліку. Період здійснення фізичною особою підприємницької діяльності за спрощеною системою оподаткування до 01 січня 2004 року підтверджується спеціальним торговим патентом, або свідоцтвом про сплату єдиного податку, або патентом про сплату фіксованого розміру прибуткового податку з громадян, або довідкою про сплату страхових внесків, а з 01 січня 2004 року - довідкою із бази даних реєстру застрахованих осіб за інформацією відділу персоніфікованого обліку. Для визначення права на призначення пенсії за віком згідно зі статтею 26 Закону за період ведення підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, а також із застосуванням фіксованого податку з 01 січня 1998 року по 30 червня 2000 року включно надається довідка про реєстрацію як суб`єкта підприємницької діяльності.

Враховуючи вищевикладене, періоди ведення підприємницької діяльності зараховуються до страхового стажу, починаючи з 01 липня 2000 року по 31.12.2007 року за умови сплати страхових внесків (єдиного внеску) незалежно від сплаченого розміру.

Разом з тим, позивачем не надано належних доказів та інформації про сплату ним страхових внесків (ЄСВ), облік яких ведеться пенсійним органом за період з 12.10.2000 по 31.12.2003 року.

Тому відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області діяв відповідно до норм чинного законодавства та прийняв обґрунтоване рішення в частині відмови в зарахуванні позивачу періоду ведення підприємницької діяльності з 12.10.2000 по 31.12.2003 року до страхового стажу для призначення пенсії за віком.

Позивач в своєму позові просить визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області № 143150009665 від 10.08.2021 року про відмову у призначенні пенсії за віком.

Водночас, згідно ч. 2 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Отже, у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, вихід за межі позовних вимог можливий, але повинен бути пов`язаний із захистом саме тих прав, на захист яких поданий позов.

З метою захисту прав позивача, суд вважає за необхідне зобов`язати відповідача- Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, повторно, з урахуванням висновків суду, розглянути заяву позивача про призначення пенсії від 21.07.2021 року.

Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Отже, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ПФУ в Запорізькій області слід стягнути судові витрати пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у сумі 454,00 грн.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 НОМЕР_2 ) до Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1,Миколаїв,54020 13844159) Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (пр. Соборний, 158-б,Запоріжжя,Запорізька область,69005 20490012) задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 28.07.2021 №143150009665, в частині відмови щодо зарахування стажу для призначення пенсії в період з 12.05.1989 по 12.06.1990 року, ОСОБА_1 на посаді головного інженера РО «Азміжгосподарського тваринного підприємства по вирощуванню та відгодовуванню великої рогатої худоби».

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи з 12.05.1989 по 12.06.1990 року, на посаді головного інженера РО «Азміжгосподарського тваринного підприємства по вирощуванню та відгодовуванню великої рогатої худоби».

4. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії від 21.07.2021 року.

5. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

6. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (просп. Соборний, 158-Б, м. Запоріжжя, 69005 ідентифікаційний код 20490012) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) судові витрати в розмірі 454,00 грн. (чотириста пятдесят чотири гривні).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо справу було розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.М. Мельник