Рішення № 107976413, 20.12.2022, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№380/8808/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 грудня 2022 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Потабенко В.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернулася до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі ГУ ПФУ у Львівській області, відповідач) з такими вимогами:

- визнати протиправною бездіяльність та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області зарахувати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до трудового стажу період догляду за пенсіонеркою ОСОБА_2 , яка за висновком медичного закладу потребувала постійного стороннього догляду: період догляду з 01.01.2004 по 01.01.2005 на підставі акту фактичних обставин здійснення догляду за такою особою і період догляду з 01.01.2005 по 15.03.2017, який вона фактично здійснювала, але через важкий стан хворої не мала реальної можливості оформити отримання в Управлінні праці та соціального захисту населення відповідну допомогу (компенсацію) за такий догляд.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що з 08.11.2018 є пенсіонером та отримує пенсію по інвалідності. Відповідно до ст. м30 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» має право на пенсію за віком. Позивач зазначає, що на даний час досягла пенсійного віку і має право на перехід пенсії за віком, але за даними відповідача загальний трудовий стаж складає 28 років 4 місяці і 1 день. Стаж виявився неповним, оскільки позивач змушена була доглядати за своєю матір`ю (пенсіонеркою), яка мала тяжку онкологічну хворобу, від якої і померла. Звертаючись до відповідача за переведенням на пенсію за віком, позивач отримала усну відмову у зарахуванні до стажу періоду догляду за престарілою важкохворою матір`ю, яка потребувала стороннього догляду. 17.05.2022 позивач звернулася в електронному порядку до відповідача, однак йому було відмовлено. Позивач вважає відмову неправомірною, оскільки її мама досягла 80-річного віку, мала важку хворобу і без стороннього догляду не могла обходитись. Оскільки інших осіб, які б могли доглядати маму не було, позивач була позбавлена можливості оформити належним чином усі необхідні документи для отримання відшкодування. Отримання відшкодування - це складна процедура, на проходження якої потрібно багато часу і зусиль. Позивач наголосила, що при обрахунку пенсії за віком періоди догляду за пенсіонером, який за висновком медичного закладу потребує стороннього догляду, можуть не враховуватись при обчисленні самого розміру пенсії, проте до самого страхового стажу вони зараховуються. Здійснення догляду за престарілою особою (пенсіонером) підтверджується довідками сільської ради, відповідними актами обстеження, висновками медичного закладу.

Ухвалою судді від 27.06.2022 відкрито провадження у справі та вирішено проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників сторін.

Відповідач позову не визнав. 22.07.2022 надійшов відзив на позовну заяву (вх. №48655). Відповідач зазначає, що позивач у 2018 році звернулася до ГУ ПФУ у Львівській області із заявою про призначення пенсії по інвалідності. До заяви про призначення пенсії, позивач, зокрема додала: довідку про присвоєння ідентифікаційного номеру, документи про місце проживання особи, паспорт, трудову книжку, виписку з акту огляду МСЕК про встановлення, зняття або зміну групи інвалідності, довідку про заробітну плату за період страхового стажу до 01.07.2020, заяву про спосіб виплати пенсії через банк, свідоцтво про шлюб. Згідно наданих документів та за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, страховий стаж позивача становить 25 років 03 місяці 15 днів (по 30.12.2003). За результатами розгляду заяви, ГУ ПФУ у Львівській області призначено пенсію по інвалідності 3 групи захворювання відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Проте, позивач вважала, що відповідачем при призначенні пенсії у 2018 році не враховано періоди догляду за пенсіонеркою ОСОБА_2 , яка за висновком медичного закладу потребувала постійного стороннього догляду: період догляду з 01.01.2004 по 01.01.2005 на підставі акту фактичних обставин здійснення догляду за такою особою, і періоду догляду з 01.01.2005 по 15.03.2017. Відповідач зазначив, що позивач при зверненні за призначенням пенсії у 2018 році не надала підтверджуючих документів про те, що вона здійснювала догляд за хворою матір`ю, яка потребувала стороннього догляду. Крім того, всупереч вимогам чинного законодавства не оформила в органах соціального захисту населення допомогу, надбавку або компенсацію відповідно до законодавства. Відповідач зазначає, що із заявою встановленого зразка про зарахування спірних періодів позивач не зверталася до органів пенсійного фонду. Щодо строку звернення до суду, відповідач зазначив, що позивачем пропущено строк звернення до суду, оскільки рішення про призначення пенсії по інвалідності ГУ ПФУ у Львівській області прийнято 01.02.2019 відповідно до вимог чинного законодавства. І починаючи з 01.02.2019 позивач пропустила строк звернення до суду.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Оскільки відсутні клопотання будь-якої зі сторін про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі факти, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд дійшов до наступних висновків.

Судом встановлено та не заперечується відповідачем, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в органах пенсійного фонду та отримує пенсію по інвалідності з 2018 року.

07.05.2022 позивач звернулася до ГУ ПФУ у Львівській області із заявою про переведення з пенсії по інвалідності на пенсію по віку. Позивач просила перевести з пенсії по інвалідності на пенсію за віком та зарахувати до трудового стажу період догляду за пенсіонером, який за висновком медичного закладу потребував постійного стороннього догляду, а саме періоду догляду за ОСОБА_2 у період з 01.07.2010 по 01.07.2015.

Листом від 15.06.2022 №7305-6297/Г-52/8-1300/22 ГУ ПФУ у Львівській області повідомило, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності Законом України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (до 01.01.2004), зараховується до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

У разі, якщо до січня 2004 року непрацююча особа доглядала за інвалідом І групи або дитиною-інвалідом віком до 16 років, а також за пенсіонером, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, час догляду зараховується до стажу незалежно від отримання допомоги або компенсації. Зарахування цих періодів провадиться на підставі акта обстеження фактичних обставин здійснення догляду та документів, які засвідчують перебування на інвалідності (для інвалідів І групи та дітей-інвалідів) і вік (для престарілих і дітей-інвалідів). Час догляду, починаючи з 01.01.2004, зараховується до страхового стажу виключно за умови отримання відповідної допомоги або компенсації в органах соціального захисту. Зазначив відповідач і те, що зарахування до страхового стажу періоду догляду за мамою позивача з 01.01.2004 по 15.03.2017 не є можливим, оскільки за вказаний період відсутні відомості про нарахування та сплату єдиного внеску.

Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 15.03.2017 ОСОБА_2 (мати позивачки) померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідно до листа Комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медичної (медико-санітарної) допомоги» Бережанської міської ради від 01.11.2021 №995 встановлено, що Бережанський центр первинної медичної допомоги повідомив, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , жителька села Волощина Бережанського району Тернопільської області з 16.06.2003 до 15.12.2003 проходила курс лікування в Львівському державному регіональному лікувально-діагностичному центрі. при діагнозі: саркома лімфовузлів ІІІ ступеню, центрального непластичного процесу зліва з інвазією в плевру і м`які тканини грудної клітки. Після пройденого курсу лікування, згідно висновку онколога, встановлено діагноз: саркоматоз, поширення метастазів у внутрішніх органах, ракова інтоксикація ІV ступеня, порушена функція опорно-рухової системи та больовий синдром. У зв`язку з чим ОСОБА_2 не могла обходитися без стороннього догляду. Необхідно було здійснювати постійний сторонній медичний догляд та побутове обслуговування, отримувати наркотичні засоби та психотропні речовини, виконувати призначення лікаря. Тому з 01.01.2004 і до дня смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 догляд виконувала її дочка - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Вважаючи свої права порушеними відмовлю у призначенні пенсії за віком, позивач звернулась до суду з цим позовом.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Таким чином, право особи на отримання пенсії, як складової права на соціальний захист, є її конституційним правом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначені Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV (далі за текстом - Закон № 1058-IV).

За змістом ч. 4 ст. 24 цього Закону періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Статтею 44 Закону № 1058-IV передбачено, що заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії (ч. 5 ст. 45 Закону № 1058-IV).

Відповідно до п. "ж" ч. 1 ст. 3 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 року № 1788-XII (далі - Закон №1788-ХІІ) право на трудову пенсію мають особи, які здійснюють догляд за інвалідом І групи або дитиною-інвалідом віком до 16 років, а також за пенсіонером, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду.

Частиною 1 ст. 56 Закону №1788-ХІІ встановлено, що до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

До стажу роботи зараховується також час догляду за інвалідом I групи або дитиною-інвалідом віком до 16 років, а також за пенсіонером, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду (п. "є" ч. 3 вказаної статті).

У той же час, за змістом ст. 56 Закону № 1788-ХІІ до стажу роботи зараховуються періоди догляду не за будь-яким пенсіонером, а лише за тим, який потребує такого догляду. При цьому, потреба у такому догляді має бути підтверджена відповідним висновком медичного закладу.

Отже, саме стан здоров`я є тим критерієм, за яким зазначених осіб віднесено до категорії осіб, час догляду за якими зараховується до стажу роботи.

Відсутність підтвердження статусу особи з інвалідністю І групи, статусу дитини-інваліда чи статусу пенсіонера, який за медичним висновком потребує стороннього догляду, виключає можливість зарахування періоду догляду за ними до стажу роботи.

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 18.07.2018 у справі №348/919/17 та від 31.07.2019 у справі №348/2357/16-а.

Разом з тим, порядок встановлення часу догляду за інвалідом І групи, дитиною-інвалідом віком до 16 років, а також пенсіонером, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду встановлений пунктом 10 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 (далі за текстом - Порядок № 637), згідно з яким зазначений час догляду встановлюється на підставі: акта обстеження фактичних обставин здійснення догляду; документів, що засвідчують перебування на інвалідності (для інвалідів І групи і дітей-інвалідів) і вік (для престарілих і дітей-інвалідів).

Акт обстеження фактичних обставин здійснення догляду складається органами Пенсійного фонду на підставі відомостей житлово-експлуатаційних або інших організацій за місцем проживання (реєстрації), сільських, селищних рад, опитування осіб, за якими здійснюється догляд та їх сусідів, інших даних.

Документами, які підтверджують перебування на інвалідності можуть бути виписка із акта огляду медико-соціальної експертної комісії, медичні висновки, пенсійне посвідчення, посвідчення одержувача допомоги або довідка органів праці та соціального захисту населення або Пенсійного фонду та інші документи.

Документами, які підтверджують вік, можуть бути свідоцтво про народження або паспорт чи довідка житлово-експлуатаційних або інших організацій за місцем проживання (реєстрації) та інші.

Згідно з п. 9 ч. 1 ст. 11 Закону № 1058-IV загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню підлягають, зокрема, непрацюючі працездатні особи, які здійснюють догляд за особою з інвалідністю I групи або за особою, яка досягла пенсійного віку, встановленого статтею 26 цього Закону, та за висновком закладу охорони здоров`я потребує постійного стороннього догляду, якщо такі непрацюючі працездатні особи отримують допомогу, надбавку або компенсацію відповідно до законодавства.

До 01.01.2005 час догляду за названою категорією осіб зараховується до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених чинним раніше законодавством.

Відповідно до Порядку призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.04.2004 №558, непрацюючим фізичним особам, які постійно надають соціальні послуги громадянам похилого віку, інвалідам, дітям-інвалідам, хворим, які не здатні до самообслуговування і потребують постійної сторонньої допомоги (крім осіб, котрих обслуговують соціальні служби), призначається щомісячна компенсаційна виплата.

При зарахуванні до страхового стажу періоду догляду за інвалідом І групи та престарілим до управління Пенсійного фонду України надається довідка управління праці та соціального захисту населення, яка підтверджує отримання щомісячної компенсаційної виплати за яку сплачені страхові внески.

У разі, якщо до січня 2004 року непрацююча працездатна особа доглядала за інвалідом І групи або дитиною-інвалідом віком до 16 років, а також за пенсіонером, який за висновком медичного закладу потребував постійного стороннього догляду, час догляду зараховується до стажу роботи, який дає право на трудову пенсію, незалежно від отримання допомоги або компенсації.

Періоди догляду за пенсіонерами зараховуються до страхового стажу на вказаних вище умовах при призначенні пенсій на загальних підставах.

Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду у постанові від 18.07.2018 по справі № 348/919/17 зауважив, що час догляду за пенсіонером, який за висновком медичного закладу потребував постійного стороннього догляду в період до 2004 року (включно) зараховується, зокрема, на підставі акта фактичних обставин здійснення догляду за такою особою, а починаючи з 01.01.2005 у разі отримання компенсації по догляду за пенсіонером, який за висновком медичного закладу потребував постійного стороннього догляду, в управлінні праці та соціального захисту населення (№ в Єдиному державному реєстрі судових рішень 75424232).

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що час догляду за особою інвалідом І в період до 2004 року (включно) зараховується, зокрема, на підставі акта фактичних обставин здійснення догляду за такою особою, а починаючи з 01.01.2005 - у разі отримання компенсації по догляду за пенсіонером, який за висновком медичного закладу потребував постійного стороннього догляду, в управлінні праці та соціального захисту населення.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 15.03.2017, ОСОБА_2 (мати позивачки) померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідно до листа Комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медичної (медико-санітарної) допомоги» Бережанської міської ради від 01.11.2021 №995 встановлено, що Бережанський центр первинної медичної допомоги повідомив, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , жителька села Волощина Бережанського району Тернопільської області з 16.06.2003 до 15.12.2003 проходила курс лікування в Львівському державному регіональному лікувально-діагностичному центрі. при діагнозі: саркома лімфовузлів ІІІ ступеню, центрального непластичного процесу зліва з інвазією в плевру і м`які тканини грудної клітки. Після пройденого курсу лікування, згідно висновку онколога, встановлено діагноз: саркоматоз, поширення метастазів у внутрішніх органах, ракова інтоксикація ІV ступеня, порушена функція опорно-рухової системи та больовий синдром. У зв`язку з чим ОСОБА_2 не могла обходитися без стороннього догляду. Необхідно було здійснювати постійний сторонній медичний догляд та побутове обслуговування, отримувати наркотичні засоби та психотропні речовини, виконувати призначення лікаря. Тому з 01.01.2004 і до дня смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 догляд виконувала її дочка - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Отже, мати позивачки згідно встановленого діагнозу дійсно потребувала стороннього догляду.

Також відповідно до довідки, виданої ОСОБА_1 Божиківською сільською радою від 15.03.2017 №31 про те, що вона доглядала свою матір, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка проживала в селі Волощина Божиківської сільської ради Бережанського району Тернопільської області з 01.01.2004 року до 15.03.2017. Згідно заключення лікарів, ОСОБА_2 була онкологічна хвора, а також їй був потрібен постійний догляд.

Згідно з актом опитування свідків від 15.03.2017, складеного комісією у складі сільського голови, секретаря сільської ради та сусідів, яким дані особи стверджують про те, що ОСОБА_1 дійсно до дня смерті ОСОБА_2 проживали в будинку без реєстрації і вели підсобне господарство.

Згідно акта обстеження житлово-побутових умов від 12.04.2012, складеного Божиківською сільською радою, встановлено, що ОСОБА_2 , 1932 року народження, прописана і проживає в селі Волощина Бережанського району Тернопільської області. З 01.07.2010 за ОСОБА_2 доглядає і надалі буде здійснювати догляд її дочка - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Вказані в сукупності докази підтверджують те, що позивач справі здійснювала догляд за своєю мамою, ОСОБА_2 , як пенсіонером, яка за висновком медичного закладу потребувала постійного стороннього догляду.

За таких обставин, ГУ ПФУ у Львівській області безпідставно не врахувало до стажу роботи позивачки період догляду за пенсіонером ОСОБА_2 з 01.01.2004 по 31.12.2004.

Вирішуючи питання щодо наявності правових підстав для зарахування періоду догляду за ОСОБА_2 з 01.01.2005 по 15.03.2017, який позивач фактично здійснювала, але через важкий стан хворої не мала реальної можливості оформити отримання в Управлінні праці та соціального захисту населення відповідну допомогу (компенсацію) за такий догляд, суд вказує таке.

На виконання ч. 6 ст. 20 Закону «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» постановою Кабінету Міністрів України від 26.08.2004 №1092 затверджено Порядок нарахування та сплати страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування за деякі категорії застрахованих осіб, що був чинним на час виникнення спірних правовідносин (далі - Порядок №1092), який, зокрема, визначає механізм сплати страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України за непрацюючих працездатних осіб, що здійснюють догляд за інвалідом I групи.

Відповідно до п. п. 3, 8 Порядку №1092 (який був чинний до 02.03.2011) обчислення і сплата страхових внесків за вказаних осіб провадиться страхувальниками районними (міськими) управліннями праці та соціального захисту населення за рахунок коштів, з яких виплачується грошове забезпечення, допомога або компенсація.

Згідно п. 7 Порядку №1092 (який був чинний до 02.03.2011) страхові внески сплачуються страхувальниками шляхом перерахування відповідних сум з їх банківських рахунків на рахунки управлінь Пенсійного фонду України у районах, містах і районах у містах за місцезнаходженням цих страхувальників.

Аналогічні за змістом положення також передбачені Порядком нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за деякі категорії застрахованих осіб, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №178 від 02.03.2011.

При цьому, системний аналіз вказаних вище норм дає підстави для висновку про те, що до страхового стажу зараховується період (строк), протягом якого особа підлягала загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески.

Відповідно до Порядку призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.04.2004 року №558 (чинної на момент виникнення спірних правовідносин), непрацюючим фізичним особам, які постійно надають соціальні послуги громадянам похилого віку, інвалідам, дітям-інвалідам, хворим, які не здатні до самообслуговування і потребують постійної сторонньої допомоги (крім осіб, котрих обслуговують соціальні служби), призначається щомісячна компенсаційна виплата.

Особа, яка здійснює догляд за особою похилого віку, що потребує постійної сторонньої допомоги, підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню за умови отримання нею компенсаційних виплат, з яких здійснюється відрахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, що, в свою чергу, зумовлює виникнення у такої особи страхового стажу.

Позивач стверджує, що здійснювала догляд за ОСОБА_2 у період з 01.01.2015 по 15.03.2017, проте не мала реальної можливості оформити в управлінні праці та соціального захисту населення відповідну допомогу (компенсацію) за такий догляд.

Суд зазначає, що враховуючи імперативні приписи п. 9 ст. 11 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», у пенсійного органу відсутні правові підстави для зарахування періоду з 01.01.2005 по 15.03.2017 до страхового стажу позивача. Матеріали справи не містять доказів одержання позивачем допомоги або компенсації відповідно до законодавства в Управлінні соціального захисту населення.

Відтак, у задоволенні позовних вимог у цій частині належить відмовити.

Щодо пропуску звернення до суду позивачем, суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно з ч. 3 ст. 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

За приписами п. 8 ч. 1 ст. 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених ч.ч. 2, 3 ст. 123 цього Кодексу.

Отже, за загальними правилами позов може бути подано до суду в межах шестимісячного строку та пропуск позивачем такого строку без поважних причин є підставою для залишення позову без розгляду.

Натомість, аналізуючи зміст позовних вимог суд зазначає, що позивач звернулася до суду в межах строку, визначеного ч. 2 ст. 122 КАС України, оскільки позивач лише 07.05.2022 звернулася із заявою до відповідача, у якому просила перевести з пенсії по інвалідності на пенсію за віком та отримавши відповідь від Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, датовану 15.06.2022, позивач скерувала позовну заяву до суду 22.06.2022.

Відтак, суд дійшов висновку, що позивач звернулася з вказаним позовом в межах шестимісячного строку звернення до адміністративного суду.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 11.09.2018 у справі № 522/6810/17, в якій вказано, що строк звернення до суду слід обчислювати з моменту отримання відмови органу Пенсійного фонду України у перерахунку та виплаті пенсії.

Підсумовуючи наведене, суд дійшов висновку відмовити у задоволенні клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду.

При цьому, суд зазначає, що відповідач відмовив позивачу у зарахуванні спірного періоду саме до страхового стажу, що як наслідок вплинуло на результат розгляду заяви позивача щодо переходу з пенсії по інвалідності на пенсію за віком.

Згідно із ст.. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з вимогами ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити частково.

Щодо судового збору, то відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Керуючись ст.ст. 2, 19-20, 22, 25-26, 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 257-258, 293, 295, пп. 15.5 п.15 розділу VII «Перехідні положення» КАС України, суд,

в и р і ш и в :

адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо неврахування до страхового стажу ОСОБА_1 періоду догляду за ОСОБА_2 з 01.01.2004 по 31.12.2004.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (код ЄДРПОУ 13814885, місцезнаходження: 79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10) зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ; адреса: АДРЕСА_1 ) час догляду за ОСОБА_2 з 01.01.2004 по 31.12.2004.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (код ЄДРПОУ 13814885, місцезнаходження: 79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ; адреса: АДРЕСА_1 ) 496 (чотириста дев`яносто шість) гривень 20 копійок судових витрат у вигляді судового збору.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 20.12.2022.

Суддя Потабенко В.А.