Рішення № 107976074, 06.12.2022, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 грудня 2022 року м. Львів справа №380/10344/22

провадження № П/380/10421/22

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Клименко О.М., за участю секретаря судового засідання Раєнко О.В., та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: Кратюк П.Б., представник позивача Сеньків А.І.

відповідача: представник Тістечко Ю.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у загальному позовному провадженні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «Орус» до Львівської митниці про визнання протиправним та скасування рішення, визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «Орус» (Позивач) звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Львівської митниці (Відповідач) в якому, із урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 06.09.2022 просить суд:

- визнати протиправним та скасувати Рішення про відмову у видачі сертифіката з перевезення товару EUR.1 №UA209000/22/000010, визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не видачі сертифіката з перевезення товару EUR.1, відповідно до поданої позивачем заяви для видачі сертифіката з перевезення (походження) товару з України за формою EUR.1 від 15.06.2022 та зобов`язати відповідача видати такий сертифікат з перевезення товару EUR.1, ретроспективно, на експортну операцію, що відбулась за МД № UА209140/2021/064837 від 27.06.2021 по рахунку-фактурі № 19 від 25.06.202;

- визнати протиправним та скасувати Рішення про відмову у видачі сертифіката з перевезення товару EUR.1 №UA209000/22/000007, визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не видачі сертифіката з перевезення товару EUR.1, відповідно до поданої позивачем заяви для видачі сертифіката з перевезення (походження) товару з України за формою EUR.1 від 19.05.2022 та зобов`язати відповідача видати такий сертифікат з перевезення товару EUR.1, ретроспективно, на експортну операцію, що відбулась за МД № UА209140/2021/049816 від 20.05.2021 по рахунку-фактурі № 16 від 19.05.2021;

- визнати протиправним та скасувати Рішення про відмову у видачі сертифіката з перевезення товару EUR.1 №UA209000/22/000005, визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не видачі сертифіката з перевезення товару EUR.1, відповідно до поданої позивачем заяви для видачі сертифіката з перевезення (походження) товару з України за формою EUR.1 від 29.04.2022 та зобов`язати відповідача видати такий сертифікат з перевезення товару EUR.1, ретроспективно, на експортну операцію, що відбулась за МД № UА209140/2021/046611 від 12.05.2021 по рахунку-фактурі № 14 від 28.04.2021;

- визнати протиправним та скасувати Рішення про відмову у видачі сертифіката з перевезення товару EUR.1 №UA209000/22/000006, визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не видачі сертифіката з перевезення товару EUR.1, відповідно до поданої позивачем заяви для видачі сертифіката з перевезення (походження) товару з України за формою EUR.1 від 19.05.2022 та зобов`язати відповідача видати такий сертифікат з перевезення товару EUR.1, ретроспективно, на експортну операцію, що відбулась за МД № UА209140/2021/049814 від 20.05.2021 по рахунку-фактурі № 17 від 19.05.2021;

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не видачі сертифіката з перевезення товару EUR.1, відповідно до поданої позивачем заяви для видачі сертифіката з перевезення (походження) товару з України за формою EUR.1 від 02.02.2022 та зобов`язати відповідача видати такий сертифікат з перевезення товару EUR.1, ретроспективно, на експортну операцію, що відбулась за МД №UА209140/2021/046535 від 12.05.2021 по рахунку-фактурі № 12 від 28.04.2021.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач звернувся до Львівської Митниці із заявами про отримання сертифікатів EUR.1 ретроспективно на кожну з експортних операцій на виконання умов Контракту № 01/13 від 07 лютого 2013 року, а саме: за рахунком № 12 від 28.04.2021, брухт сталевий №3 вид 3, в кількості 23 т на суму 6670,00 Євро; за рахунком № 14 від 28.04.2021, брухт сталевий № 3 вид 3, в кількості 24 т на суму 6960,00 Євро; за рахунком № 17 від 19.05.2021, брухт сталевий №3 вид 3, в кількості 24 т на суму 6960,00 Євро; за рахунком № 16 від 19.05.2021, брухт сталевий №3 вид 3, в кількості 24 т на суму 6960,00 Євро; за рахунком № 19 від 25.06.2021, брухт сталевий №3 вид 3, в кількості 106,85 т на суму 30452,25 Євро.

Позивач зазначає, що до кожної із заяв долучив належний пакет документів, які підтверджують правомірність отримання такого сертифікату відповідно до вимог Порядку заповнення та видачі митницею сертифіката з перевезення (походження) товару EUR.1 або EUR-MED, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 02 березня 2021 року № 139. Відтак протиправною є бездіяльність відповідача щодо неприйняття ним жодного рішення щодо заяв позивача по експортних операціях за контрактом № 01/13, хоча відповідач зобов`язаний їх був розглянути у найкоротший строк, але не довше 8-ми годин, а з урахуванням наданих позивачем належних документів - відповідач був зобов`язаний видати позивачу сертифікати EUR-1. Однак відповідач проявивши бездіяльність не прийняв жодного рішення, ні про видачу сертифіката ні про відмову у видачі. Позивач уважає, що належним та ефективним способом захисту порушених прав позивача є не тільки визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо невидачі сертифікатів, але і зобов`язання відповідача видати сертифікати з перевезення товару EUR.1 відповідно до заяв позивача.

Також у змісті позовної заяви позивач вказав, що судові витрати позивача у справі складаються з судового збору та витрат на професійну правничу допомогу адвоката. Орієнтовний розмір витрат позивача на професійну правничу допомогу складає 40000,00 грн. У зв`язку з чим позивач в порядку ст. 143 КАС України заявив про необхідність стягнення з відповідача судових витрат у вигляді витрат позивача на отримання професійної правничої допомоги адвоката. Докази понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу адвоката буде подано позивачем додатково.

У заяві про уточнення позовних вимог від 06.09.2022 позивач також зазначив, що у відзиві на позовну заяву відповідач вказує, що за результатами розгляду заяв ТОВ «Науково-виробнича фірма «Орус» про видачу сертифікатів EUR.1 було прийнято наступні рішення про відмову у видачі сертифіката з перевезення товару EUR.1 №UA209000/22/000010, №UA209000/22/000007, №UA209000/22/000005, №UA209000/22/000006. Водночас, позивач стверджує, що вказані рішення відповідач йому не надсилав, про їх прийняття позивача не інформував. Це зокрема підтверджується перепискою між сторонами, долученою до позову. З представлених відповідачем копій рішень слідує, що такі не підписані державними інспекторами, не містять відбитку їх особистої печатки, не датовані. Докази того, що вказані рішення були прийняті в установленому порядку протягом восьми годин з моменту отримання пакету документів від позивача відсутні.

У відповіді на відзив від 06.09.2022 позивач додатково зазначив, що законодавство, яке регулює відносини щодо видачі сертифіката перевезення EUR.1, в т.ч. ретроспективно, передбачає «декларативний підхід» до отримання такого документа. Експортер для отримання сертифіката не зобов`язаний подавати жодні первинні чи інші документи, які засвідчують походження товару з України. У випадку необхідності перевірки походження товару, митний орган на підставі ст. 47 МК України має право після видачі сертифіката здійснити перевірку походження товару як із власної ініціативи, та і з ініціативи митних органів країни імпортера, витребувати документи, в т.ч. первинні документи, які свідчать про походження товару, виробничі процеси, тощо. Натомість для самої видачі сертифікату (в. т.ч. ретроспективно) законодавство передбачає вичерпний перелік як документів, що їх має подати експортер, так і дій митного органу, які той зобов`язаний вчинити , вирішуючи питання про видачу чи відмову у видачі сертифікату. До переліку таких документів не належать документи, в т.ч. первинні, які підтверджують походження товару, характер виробничих процесів, ступінь переробки, документи, які передбачені Законом України «Про металобрухт», тощо.

Саме тому просить визнати протиправними та скасувати рішення про відмову у видачі сертифіката з перевезення товару EUR.1, визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не видачі сертифіката з перевезення товару EUR.1 та зобов`язати відповідача видати такі сертифікати з перевезення товару EUR.1. Позивач та представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали повністю, просили позов задоволити.

Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити в задоволенні позову. Відзив обґрунтований тим, що за наслідками розгляду поданих позивачем заяв від 15.06.2022 №17-22, від 19.05.2022 №14-22, від 29.04.2022 №11-22, від 19.05.2022 №15-22, від 02.02.2022 №04-22 Львівською митницею винесено Рішення про відмову у видачі сертифіката з перевезення товару EUR.l №UA209000/22/000010, №UA209000/22/000007, №UA209000/22/000005, №UA209000/22/000006.

Відповідач зазначає, що відповідно до статті 31 Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони (далі - Угода) існуючі мита або заходи еквівалентної дії, які застосовуються в Україні, як зазначено у Додатку І-С до Угоди, повинні поступово анулюватися протягом перехідного періоду відповідно до Графіку, включеного до Додатка І-С до Угоди. Згідно із статтею 1 Протоколу до Угоди з метою імплементації цієї Угоди застосовуються Доповнення І і відповідні положення Доповнення ІІ до Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження (далі - Конвенція). Усі посилання на «відповідну угоду» в Доповненні І й у відповідних положеннях Доповнення II Конвенції тлумачаться у значенні цієї Угоди.

Покликається на Порядок заповнення та видачі сертифіката з перевезення (походження) EUR.l, який затверджено наказом Міністерства фінансів України від 02.03.2021 №139 «Про затвердження Порядку заповнення та видачі митницею сертифіката перевезення (походження) EUR.l або EUR-МЕD».

Відповідач вказує, що статтею 4 Закону України від 05.05.1999 № 619-ХІV «Про металобрухт» (зі змінами та доповненнями), урегульовано перелік документів, які можуть разом подаватись з письмовою або електронною заявою. На переконання відповідача, у відповідності до цього Закону операції з металобрухтом здійснюються лише спеціалізованими або спеціалізованими металургійними переробними підприємствами, а також їх приймальними пунктами.

Таким чином, відповідач висновує, що сертифікат EUR.l міг бути виданий митницею у разі подання позивачем документально підтверджених відомостей щодо процесу одержання відходів та брухту в результаті виробничих операцій, а також документів про факт придбання/набуття власності металобрухту від суб`єктів господарювання, які є його першими власниками. Отже, відсутня протиправна бездіяльність Львівської митниці щодо не видачі сертифіката з перевезення товару EUR.1, оскільки, були винесені рішення про відмову у видачі сертифіката з перевезення товару EUR.1.

Щодо позовних вимог про зобов`язання Львівської митниці видати сертифікат з перевезення товару EUR1, зазначає, що суд не може підміняти інший орган державні влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу.

Щодо витрат за надану професійну правничу допомогу, відповідач уважає суму гонорару, вказану у договорі про надання правової допомоги значно завищеною, оскільки ні підготування позовної заяви, ні ознайомлення з матеріалами у даній справі не потребувало значних зусиль та часу, а дана справа не є складною.

22.11.2022 представником Львівської митниці подано додаткові пояснення у справі на виконання вимог ухвали суду, в яких зазначив, що Порядком заповнення та видачі митницею сертифіката перевезення (походження) EUR.l або EUR-МЕD №139 від 02.03.2021 не встановлено процедуру під час видачі посадовою особою митниці експортеру рішення про відмову у видачі сертифіката EUR.1.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив, просив в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Згідно п. 3 ч. 3 ст. 246 КАС України, суд зазначає, що ухвалою судді від 02 серпня 2022 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами загального позовного провадження і призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою суду, що занесена в протокол судового засідання від 22.09.2022 було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Суд заслухав пояснення представників позивача та відповідача, дослідив долучені до матеріалів справи письмові докази, оцінив їх в сукупності і встановив наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до умов Контракту №01/13 від 07 лютого 2013 року, укладеного зі Словацькою юридичною особою - Товариством з обмеженою відповідальністю «Белле експорт-імпорт СК» позивач, як продавець, зобов`язався здійснити поставку вуглецевого брухту і відходів чорних металів. Отримувачем товару, згідно умов п. 2.2. Контракту визначено ТОВ «Ю.С. Стіл» (U.S. Steel Kosice s.r.o.), Кошіце, Словаччина.

Пунктом 2.4. Контракту передбачено, що поставка Товару проводиться рівномірними партіями на протязі дії Контракту.

Розділом V Контракту «Якість товару» визначено, що якість Товару що поставляється продавцем, повинна відповідати ДСТУ 4121-2002 з відхиленнями, детально вказаними у додатках до Контракту, які складають його невід`ємну частину.

На кожну партію Товару Продавець надає наступні документи: рахунок, накладну, сертифікат походження.

На виконання Контракту №01/13 від 07 лютого 2013 року, позивач експортував та поставив Покупцю: за рахунком № 12 від 28.04.2021 року, брухт сталевий №3 вид 3, в кількості 23 т на суму 6670,00 Євро; за рахунком № 14 від 28.04.2021 року, брухт сталевий № 3 вид 3, в кількості 24 т на суму 6960,00 Євро; за рахунком № 17 від 19.05.2021 року, брухт сталевий №3 вид 3, в кількості 24 т на суму 6960,00 Євро; за рахунком № 16 від 19.05.2021 року, брухт сталевий №3 вид 3, в кількості 24 т на суму 6960,00 Євро; за рахунком № 19 від 25.06.2021 року, брухт сталевий №3 вид 3, в кількості 106,85 т на суму 30452,25 Євро.

ТОВ «Науково-виробнича фірма «Орус» звернулося до Львівської митниці із заявою про видачу сертифікату перевезення товару (ретроспективно), з України за формою EUR.1 від 29.04.2022 №11-22 для видачі сертифіката EUR.1 на товар «Брухт сталевий №3 (1RR) габаритні розміри 1200*900*500 мм, товщиною не менше 4 мм (навалом)» в рамках Угоди асоціацію між Україною та ЄС.

Разом із заявою від 29.04.2022 №11-22 позивачем було надані наступні документи: інвойс, Контракт (додаткові положення та додатки до нього), декларація експортера, декларація постачальника товару, що мають преференційний статус походження, експортна декларація, приймально-здавальний акт на закупівлю металобрухту від ТОВ «Балкер», довідка від ТОВ «Балкер» про переробку металобрухту, прихідний ордер ПрАТ «Конвеєр» №054 від 15.03.2021, внутрішні приймально-здавальні акти ПрАТ «Конвеєр» про передачу металобрухту на склад, акт списання товарно-матеріальних цінностей ПрАТ «Конвеєр», акти списання групи основних засобів ПрАТ «Конвеєр», прихідний ордер ПрАТ «Конвеєр» №1а від 15.03.2021, автотранспортна накладна (СМР), приймально-здавальні акти ТОВ «Балкер» на закупівлю металобрухту від ПрАТ «Конвеєр», заповнений сертифікат EUR.1.

Львівською митницею прийнято рішення про відмову у видачі сертифіката з перевезення товару EUR.1 № UA209000/22/000005 від 30 квітня 2022 року з наступних причин: «Декларація постачальника товарів, що мають преференційний статус походження заповнена з помилками (не зазначено посади уповноваженої посадової особи підприємства), у пакеті документів відсутній твердий примірник акту списання групи основних засобів ПрАТ «Конвеєр» №1а від 15.03.2021 року зазначений на зворотній стороні заяви для видачі сертифіката перевезення товару з України за формою EUR.1 декларації експортера, порушено вимоги Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференції правила походження та Порядку заповнення та видачі митницею сертифіката перевезення (походження) товару EUR.1, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 02.03.2021 №139. Рішення про видачі сертифіката може бути оскаржене в порядку, встановленою законодавством України».

ТОВ «Науково-виробнича фірма «Орус» звернулося до Львівської митниці із заявою про видачу сертифікату перевезення товару (ретроспективно), з України за формою EUR.1 від 19.05.2022 №15-22 на товар «Брухт сталевий №3 (1RR) габаритні розміри: 1200*900*500 мм, товщиною не менше 4 мм (навалом)» в рамках Угоди асоціацію між Україною та ЄС.

Разом із заявою від 19.05.2022 №15-22 позивачем було надані наступні документи: інвойс, Контракт (додаткові положення та додатки до нього), декларація експортера, декларація постачальника товару, що мають преференційний статус походження, експортна декларація, приймально-здавальний акт на закупівлю металобрухту від ПП «Корбіз», довідка від ПП «Корбіз» про переробку металобрухту, видаткова накладна, товарно-транспортні накладні, акти оцінки непридатних деталей, вилучених з вагонів цистерн власності АТ «Укрспецтрансгаз», автотранспортна накладна (СМР), заповнений сертифікат EUR.1.

Львівською митницею прийнято рішення про відмову у видачі сертифіката з перевезення товару EUR.1 № UA209000/22/000006 від 19 травня 2022 року з наступних причин: «З урахуванням норм національного законодавства, походження металобрухту має бути підтверджене також і документами, визначеними Законом України від 05.05.1999 №619-XIV «Про металобрухт». Таким чином, сертифікат не може бути видано митницею в зв`язку з відсутністю документально підтверджених відомостей щодо процесу одержання відходів та брухту в результаті виробничих операцій, а також документів про факт придбання/набуття власності металобрухту від суб`єктів господарювання, які є його першими власниками. А також не дотримано форми та змісту документів затверджених наказом МФУ від 02.03.2021 №139, а саме декларації постачальника товарів, що мають преференційний статус походження».

ТОВ «Науково-виробнича фірма «Орус» звернулося до Львівської митниці із заявою про видачу сертифікату перевезення товару (ретроспективно), з України за формою EUR.1 від 19.05.2022 №14-22 на товар «Брухт сталевий №3 (1RR) габаритні розміри: 1200*900*500 мм, товщиною не менше 4 мм (навалом)» в рамках Угоди асоціацію між Україною та ЄС.

Разом із заявою від 19.05.2022 №14-22 позивачем було надані наступні документи: інвойс, Контракт (додаткові положення та додатки до нього), декларація експортера, декларація постачальника товару, що мають преференційний статус походження, експортна декларація, приймально-здавальний акт на закупівлю металобрухту від ПП «Корбіз», довідка від ПП «Корбіз» про переробку металобрухту, видаткова накладна, товарно-транспортні накладні, акти оцінки непридатних деталей, вилучених з вагонів цистерн власності АТ «Укрспецтрансгаз», автотранспортна накладна (СМР), заповнений сертифікат EUR.1.

Львівською митницею прийнято рішення про відмову у видачі сертифіката з перевезення товару EUR.1 № UA209000/22/000007 від 20 травня 2022 року з наступних причин: «З урахуванням норм національного законодавства, походження металобрухту має бути підтверджене також і документами, визначеними Законом України від 05.05.1999 №619-XIV «Про металобрухт». Таким чином, сертифікат не може бути видано митницею в зв`язку з відсутністю документально підтверджених відомостей щодо процесу одержання відходів та брухту в результаті виробничих операцій, а також документів про факт придбання/набуття власності металобрухту від суб`єктів господарювання, які є його першими власниками. А також не дотримано форми та змісту документів затверджених наказом МФУ від 02.03.2021 №139, а саме декларації постачальника товарів, що мають преференційний статус походження».

ТОВ «Науково-виробнича фірма «Орус» звернулося до Львівської митниці із заявою про видачу сертифікату перевезення товару (ретроспективно), з України за формою EUR.1 від 15.06.2022 №17-22 на товар «Брухт сталевий №3 (1RR) габаритні розміри: 1200*900*500 мм, товщиною не менше 4 мм (навалом)» в рамках Угоди асоціацію між Україною та ЄС.

Разом із заявою від 15.06.2022 №17-22 позивачем було надані наступні документи: інвойс, Контракт (додаткові положення та додатки до нього), декларація експортера, декларація постачальника товару, що мають преференційний статус походження, експортна декларація, залізничні накладні, приймально-здавальні акти на закупівлю металобрухту від ТОВ «Балкер», від ПП «Корбіз», довідки ТОВ «Балкер», ПП «Корбіз» про переробку металобрухту, видаткова накладна АТ «Укрспецтрансгаз», приймально-здавальні акти від ПрАТ «Конвеєр» для ТОВ «Балкер» про передачу металобрухту, акти оцінки непридатних деталей, вилучених з вагонів цистерн власності АТ «Укрспецтрансгаз», прихідні ордери ПрАТ «Конвеєр», приймально-здавальні акти ПрАТ «Конвеєр», акти списання групи основних засобів ПрАТ «Конвеєр», акти списання ТМЦ, заповнений сертифікат EUR.1.

Львівською митницею прийнято рішення про відмову у видачі сертифіката з перевезення товару EUR.1 №UA209000/22/000010 від 15 червня 2022 року з наступних причин: «З урахуванням норм національного законодавства, походження металобрухту має бути підтверджене також і документами, визначеними Законом України від 05.05.1999 №619-XIV «Про металобрухт». Таким чином, сертифікат не може бути видано митницею в зв`язку з відсутністю документально підтверджених відомостей щодо процесу одержання відходів та брухту в результаті виробничих операцій, а також документів про факт придбання/набуття власності металобрухту від суб`єктів господарювання, які є його першими власниками. А також не дотримано форми та змісту документів затверджених наказом МФУ від 02.03.2021 №139, а саме декларації постачальника товарів, що мають преференційний статус походження».

ТОВ «Науково-виробнича фірма «Орус» звернулося до Львівської митниці із заявою про видачу сертифікату перевезення товару (ретроспективно), з України за формою EUR.1 від 02.02.2022 № 04-22 на товар «Брухт сталевий №3 (1RR) габаритні розміри: 1200*900*500 мм, товщиною не менше 4 мм (навалом)» в рамках Угоди асоціацію між Україною та ЄС.

Разом із заявою від 02.02.2022 №04-22 позивачем було надані наступні документи: інвойс, Контракт (додаткові положення та додатки до нього), декларація експортера, декларація постачальника товару, що мають преференційний статус походження, експортна декларація, приймально-здавальний акт на закупівлю металобрухту від ТОВ «Балкер», довідка ТОВ «Балкер» про переробку металобрухту, акт списання групи основних засобів ПрАТ «Конвеєр», акт на списання товарно-матеріальних цінностей ПрАТ «Конвеєр», приймально-здавальні акти ТОВ «Балкер» на закупівлю металобрухту від ПрАТ «Конвеєр», внутрішні приймально-здавальні акти ПрАТ «Конвеєр» про передачу металобрухту на склад, ліцензія Мінпромполітики України, опис документів для проведення реєстраційних дій, автотранспортна накладна (СМР), заповнений сертифікат EUR.1.

Рішення Львівської митниці за наслідками розгляду заяви позивача від 02.02.2022 №04-22 у матеріалах справи відсутнє.

Не погоджуючись із бездіяльністю відповідача щодо не розгляду його заяви від 02.02.2022 №04-22 та невидачею сертифікатів з перевезення товару EUR.1, відповідно до поданих ТОВ «Науково-виробнича фірма «Орус» заяв, а також прийняттям рішень про відмову у видачі сертифіката з перевезення товару EUR. 1, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Митний Кодекс України визначає засади організації та здійснення митної справи в Україні, регулює економічні, організаційні, правові, кадрові та соціальні аспекти діяльності митної служби України, спрямований на забезпечення захисту економічних інтересів України, створення сприятливих умов для розвитку її економіки, захисту прав та інтересів суб`єктів підприємницької діяльності та громадян, а також забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи (далі МК України, в редакції, чинній нас виникнення спірних правовідносин).

Частиною 1статті 7 МК України встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення, застосування механізмів тарифного і нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, справляння митних платежів, ведення митної статистики, обмін митною інформацією, ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, здійснення відповідно до закону державного контролю нехарчової продукції при її ввезенні на митну територію України, запобігання та протидія контрабанді, боротьба з порушеннями митних правил, організація і забезпечення діяльності митних органів та інші заходи, спрямовані на реалізацію державної політики у сфері державної митної справи, становлять державну митну справу.

Митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються митними органами в межах своїх повноважень з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку (п.24 ч.1ст.4 МК України).

Пункт 14 статті 544 МК України передбачає, що здійснюючи митну справу, митні органи виконують такі основні завдання, зокрема, проведення верифікації (встановлення достовірності) сертифікатів про походження товарів з України та видача у випадках, встановлених чинними міжнародними договорами, сертифікатів походження.

Відповідно до ст. 46 МК України у разі вивезення товарів з митної території України сертифікат про походження товару з України в тих випадках, коли він необхідний і це відображено у національних правилах країни ввезення чи передбачено міжнародними договорами України, укладеними у встановленому законом порядку, видається органом або організацією, уповноваженими на це відповідно до закону.

Органи, які видали сертифікат про походження товару з України, зобов`язані зберігати його копію та інші документи, на підставі яких засвідчено походження цього товару з України, не менше 1095 днів від дня його видачі.

Законом України від 8.11.2017 № 2187-VIІI «Про приєднання України до Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження» передбачено приєднатися до Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження (далі - Конвенція), яка набирає чинності для України в перший день другого місяця після внесення Україною депозитарію Конвенції документа про приєднання.

Конвенція встановлює положення про походження товарів, що продаються згідно із відповідними угодами, укладеними між Договірними Сторонами (стаття 1 частини І Загальні положення Конвенції).

Поняття «походження товарів» і методи адміністративного співробітництва, що мають відношення до них, викладені в Доповненнях до цієї Конвенції. У Доповненні І викладено загальні правила для концепції походження товарів та методів адміністративного співробітництва. У Доповненні II викладено конкретні положення, які застосовуються між певними Договірними сторонами та відмінні від положень, зазначених у Доповненні І (ч. 2 ст. 1 Загальні положення Конвенції).

Згідно з п. «а» ч. 1 ст. 15 розділу V Підтвердження походження Доповнення І Конвенції, вбачається що товари, що походять з однієї з договірних сторін, і ввозяться в інші договірні сторони, підпадають під дію цієї угоди за умови подання одного з таких документів, що підтверджують походження, зокрема, сертифікат з перевезення товару ЕUR. 1, зразок якого наведений у Додатку III а.

Стаття 16 Доповнення І Конвенції визначає зокрема процедуру видачі сертифіката з перевезення товару ЕUR.1 або ЕUR-МЕD.

Сертифікат з перевезення товару ЕUR. 1 або ЕUR-МЕD має бути виданий митними органами Договірної сторони-експортера на письмову заявку експортера або, під відповідальність експортера, його уповноваженим представником (ч. 1 ст. 16 Доповнення І Конвенції).

Для цього експортер або його уповноважений представник має заповнити сертифікат з перевезення товару ЕUR. 1 або ЕUR-МЕD, а також бланк заявки, зразок якої наведений у Додатку III а і b. Ці бланки мають бути заповнені однією з мов, якими складено цю Угоду, і відповідно до норм національного законодавства країни експорту. Якщо ці бланки заповнюються від руки, вони повинні заповнюватися ручкою друкованими літерами. Опис товарів потрібно викласти у виділеній для цього графі, не залишаючи вільних рядків. Якщо графа не заповнена повністю, під останнім рядком опису проставляється горизонтальна лінія, вільне місце перекреслюється (ч. 2 ст. 16 Доповнення І Конвенції).

Експортер, який подає заявку про видачу сертифіката з перевезення товару ЕUR. 1 або ЕUR-МЕD, повинен бути готовим у будь-який час на вимогу митних органів Договірної сторони- експортера, у якій видається сертифікат з перевезення товару ЕUR. 1 або ЕUR-МЕD, надати всі належні документи на підтвердження статусу походження розглядуваних товарів, а також виконання інших умов цієї Конвенції (ч. 3 ст. 16 Доповнення І Конвенції).

Відповідно до ч. 4 ст. 16 Доповнення І Конвенції без обмеження розуміння пункту 5 сертифікат з перевезення товару ЕUR. 1 має бути виданий митними органами договірної сторони-експортера в наступних випадках, зокрема: (а) якщо товари експортуються з однієї з договірних сторін відповідно до статті 3(1) до однієї з інших договірних сторін відповідно до статті 3(1) та (і) відповідні товари можуть вважатися такими, що походять з договірної сторони-експортера, з договірної сторони-імпортера чи однієї з інших договірних сторін відповідно до статті 3(1), з якими застосовується кумуляція, без застосування кумуляції з матеріалами, що походять з однієї з договірних сторін відповідно до статті 3 (2), та виконують інші вимоги цієї конвенції; (b) якщо товари експортуються з однієї з договірних сторін відповідно до статті 3(1) до однієї з договірних сторін відповідно до статті 3(2) чи з однієї з договірних сторін відповідно до статті 3(2) до однієї з договірних сторін відповідно до статті 3(1) та (і) відповідні товари можуть вважатися такими, що походять з договірної сторони-експортера, з договірної сторони-імпортера, без застосування кумуляції з матеріалами, що походять з однієї з інших договірних сторін, та виконують інші вимоги цієї Конвенції..; (с) якщо товари експортуються з однієї з договірних сторін відповідно до статті 3(2) до однієї з договірних сторін відповідно до статті 3(2) та (і) відповідні товари можуть вважатися такими, що походять з договірної сторони-експортера, чи з договірної сторони-імпортера, без застосування кумуляції з матеріалами, що походять з однієї з договірних сторін, та виконують інші вимоги цієї Конвенції.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 розділу II Визначення поняття «Походження товарів» доповнення І Конвенції до товарів, які цілком вироблені в певній країні, відповідно до наступних товарів, які повинні вважатися цілком виробленими в договірній стороні, коли вони експортуються в іншу договірну сторону відносяться зокрема (і) відходи та брухт одержані в результаті виробничих операцій на території країни; (b) вироби, що були у вжитку, зібрані там та придбані виключно для відновлення сировинних матеріалів, включаючи використані шини, придатні лише їхнього для відновлення або використання для відходів.

Порядок заповнення та видачі митницею сертифіката з перевезення (походження) товару ЕUR. 1 або ЕUR-МЕD передбачений наказом Міністерства фінансів України №139 від 02.03.2021р., зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 22.03.2021р. за № 355/35977 (далі - Наказ №139).

Відповідно до п. 3 розділу І Наказу № 139 сертифікат з перевезення (походження) товару EUR.1 (далі - сертифікат EUR.1) - оригінал паперового документа, що підтверджує статус преференційного походження товару(ів), форму та бланк якого наведено у додатках до Конвенції та Угод.

Відповідно до вимог п. 3 розділу III Наказу № 139 видача сертифіката EUR.1 або EUR-MED, для отримання сертифіката EUR.1 або EUR-MED експортер має подати структурному підрозділу митниці, на який покладено функції з видачі сертифіката, такі документи:

- письмову або електронну заяву, що містить декларацію від експортера, за формою, визначеною Конвенцією та Угодами;

- електронну копію сертифіката EUR. 1 або EUR-MED у разі заповнення його машинописом та (за наявності) заповнений відповідно до вимог Конвенції або Угод бланк сертифіката EUR.1 або EUR-MED;

- декларацію постачальника (виробника) товарів, що мають преференційний статус походження (додаток 1). та/або декларацію постачальника (виробника) товарів, що не мають преференційного статусу походження (додаток 21. та/або довгострокову декларацію постачальника (виробника) товарів, що мають преференційний статус походження (додаток 31. та/або довгострокову декларацію постачальника (виробника) товарів, що не мають преференційного статусу походження (додаток 41. що підтверджують преференційне походження товарів з України відповідно до правил визначення преференційного походження, встановлених Конвенцією та Угодами, та/або їх електронні (скановані) копії.

Пунктом 6 розділу III Наказу № 139 передбачено, що посадова особа митниці перед видачею сертифіката EUR.1 або EUR-MED перевіряє наявність документів, зазначених у пункті 3 цього розділу, та їх відповідність вимогам Конвенції або Угод, зокрема, наявності відомостей, що містяться в деклараціях, для підтвердження преференційного походження товару(ів) з України, зазначеного(их) у сертифікаті EUR.1 або EUR-MED.

Згідно з п. 7 розділу III Наказу №139 рішення про видачу або відмову у видачі сертифіката EUR.1 або EUR-MED приймається у найкоротший строк, але не більше восьми робочих годин після реєстрації письмової заяви у підрозділі митниці, на який покладено функції з видачі сертифіката EUR.1 або EUR-MED, або з часу відправлення посадовою особою митниці на адресу експортера електронного повідомлення про переведення електронної заяви, розміщеної в програмно-інформаційному комплексі автоматизованої системи митного оформлення, у статус «в роботі».

Пунктом 1 Розділу IV Наказу №139 передбачено, що сертифікат EUR.1 або EUR-MED може бути видано після експорту (реекспорту) відповідної партії товару(ів), якщо експортер разом із документами, зазначеними в пункті 3 розділу III цього Порядку, додатково надає митниці інформацію про те, що сертифікат: не було видано на момент здійснення експорту товару(ів) через помилки або через особливі обставини, або видано, але митні органи країни імпорту не прийняли його з технічних причин.

Згідно із пунктом 2 Розділу IV Наказу №139 у заяві експортера про видачу сертифіката EUR.1 або EUR-MED після здійснення експорту (реекспорту) товару(ів) має бути зазначено номер і дату митної декларації, оформленої на відповідну партію товару(ів).

Пунктом 3 Розділу IV Наказу №139 передбачено, що посадова особа митниці перевіряє, чи всі дані, зазначені в сертифікаті EUR.1 або EUR-MED та заяві експортера про видачу сертифіката, відповідають даним митниці щодо експорту (реекспорту) відповідної партії товару(ів). Посадова особа митниці видає сертифікат EUR.1 або EUR-MED чи приймає рішення про відмову у видачі сертифіката EUR.1 або EUR-MED у строк, встановлений пунктом 7 розділу III цього Порядку.

Судом встановлено та не заперечується сторонами, що ТОВ «Науково-виробнича фірма «Орус» звернулося до Львівської митниці із заявами про видачу сертифікату перевезення товару з України за формою EUR.1 після експорту (реекспорту) відповідної партії товару(ів) (ретроспективно) від 29.04.2022 №11-22, від 19.05.2022 №15-22, від 19.05.2022 №14-22, від 15.06.2022 №17-22 для видачі сертифіката EUR.1.

Рішеннями №UA209000/22/000010 від 15.06.2022, №UA209000/22/000007 від 20.05.2022, №UA209000/22/000005 від 30.04.2022, №UA209000/22/000006 від 19.05.2022. Львівська митниця відмовила ТОВ «Науково-виробнича фірма «Орус» у видачі сертифіката з перевезення товару EUR.1

Стосовно усіх зауважень відповідача в оскаржуваних рішеннях, з якими не погоджується позивач, судом встановлено наступне:

Стосовно зауваження, що на партію товару ТОВ «Науково-виробнича фірма «Орус» не надано документи, визначені Законом України від 05.05.1999 №619-XIV «Про металобрухт», таким чином, сертифікат не може бути видано митницею в зв`язку з відсутністю документально підтверджених відомостей щодо процесу одержання відходів та брухту в результаті виробничих операцій, а також документів про факт придбання/набуття власності металобрухту від суб`єктів господарювання, які є його першими власниками, суд враховує наступне.

Відповідно до приписів ст. 4 Закону України «Про металобрухт», приймання металобрухту від суб`єктів господарювання оформлюється актом приймання, в якому зазначаються найменування та ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України або реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи - підприємця чи серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) та місцезнаходження з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. Порядок приймання, зберігання і методи випробувань металобрухту чорних та кольорових металів встановлюються відповідно до вимог законодавства. Оформлення документів, що засвідчують набуття права власності на металобрухт, та актів приймання металобрухту є обов`язковим. Ці документи повинні знаходитися у власника металобрухту та зберігатися протягом одного року.

На підтвердження набуття позивачем права власності на брухт та відходи, відповідно до приписів ст. 4 Закону України «Про металобрухт», відповідачу було надано:

-разом із заявою від 29.04.2022 №11-22: інвойс, Контракт (додаткові положення та додатки до нього), декларація експортера, декларація постачальника товару, що мають преференційний статус походження, експортна декларація, приймально-здавальний акт на закупівлю металобрухту від ТОВ «Балкер», довідка від ТОВ «Балкер» про переробку металобрухту, прихідний ордер ПрАТ «Конвеєр» №054 від 15.03.2021, внутрішні приймально-здавальні акти ПрАТ «Конвеєр» про передачу металобрухту на склад, акт списання товарно-матеріальних цінностей ПрАТ «Конвеєр», акти списання групи основних засобів ПрАТ «Конвеєр», прихідний ордер ПрАТ «Конвеєр» №1а від 15.03.2021, автотранспортна накладна (СМР), приймально-здавальні акти ТОВ «Балкер» на закупівлю металобрухту від ПрАТ «Конвеєр», заповнений сертифікат EUR.1.;

-разом із заявою від 19.05.2022 №15-22: інвойс, Контракт (додаткові положення та додатки до нього), декларація експортера, декларація постачальника товару, що мають преференційний статус походження, експортна декларація, приймально-здавальний акт на закупівлю металобрухту від ПП «Корбіз», довідка від ПП «Корбіз» про переробку металобрухту, видаткова накладна, товарно-транспортні накладні, акти оцінки непридатних деталей, вилучених з вагонів цистерн власності АТ «Укрспецтрансгаз», автотранспортна накладна (СМР), заповнений сертифікат EUR.1;

-разом із заявою від 19.05.2022 №14-22: інвойс, Контракт (додаткові положення та додатки до нього), декларація експортера, декларація постачальника товару, що мають преференційний статус походження, експортна декларація, приймально-здавальний акт на закупівлю металобрухту від ПП «Корбіз», довідка від ПП «Корбіз» про переробку металобрухту, видаткова накладна, товарно-транспортні накладні, акти оцінки непридатних деталей, вилучених з вагонів цистерн власності АТ «Укрспецтрансгаз», автотранспортна накладна (СМР), заповнений сертифікат EUR.1;

-разом із заявою від 15.06.2022 №17-22: інвойс, Контракт (додаткові положення та додатки до нього), декларація експортера, декларація постачальника товару, що мають преференційний статус походження, експортна декларація, залізничні накладні, приймально-здавальні акти на закупівлю металобрухту від ТОВ «Балкер», від ПП «Корбіз», довідки ТОВ «Балкер», ПП «Корбіз» про переробку металобрухту, видаткова накладна АТ «Укрспецтрансгаз», приймально-здавальні акти від ПрАТ «Конвеєр» для ТОВ «Балкер» про передачу металобрухту, акти оцінки непридатних деталей, вилучених з вагонів цистерн власності АТ «Укрспецтрансгаз», прихідні ордери ПрАТ «Конвеєр», приймально-здавальні акти ПрАТ «Конвеєр», акти списання групи основних засобів ПрАТ «Конвеєр», акти списання ТМЦ, заповнений сертифікат EUR.1.

З вищенаведеного слідує, що позивачем були виконані вимоги Закону України «Про металобрухт», про що свідчить перелік супровідних документів, зазначений у заявах від 29.04.2022, від 19.05.2022, від 15.06.2022 - №11-22, №15-22, №14-22, №17-22.

Вищенаведене свідчить про повноту та належність наданих документів до Львівської митниці в підтвердження походження брухту та відходів, у тому числі акти приймання-передачі від суб`єктів господарської діяльності, тощо.

Стосовно зауваження того, що позивачем не дотримано форми та змісту документів затверджених наказом МФУ від 02.03.2021 №139, а саме декларації постачальника товарів, що мають преференційний статус походження, суд враховує наступне.

Розділ VIII Наказу №139 містить загальні вимоги до заяви та декларації(й).

Так, відповідно до п. 6, п. 7 розділу VIII Наказу № 139, декларація(ї) виготовляється (ються) машинописом на папері формату А-4 або на інвойсі, накладній або іншому комерційному документі, до якого додається декларація, та заповнюється українською мовою або друкованими літерами від руки чорнилами чорного або синього кольору. Декларацію постачальника (виробника) товарів, що мають преференційний статус походження (додаток 1), та декларацію постачальника (виробника) товарів, що не мають преференційного статусу походження (додаток 2), складають експортери та/або постачальники (виробники).

Відповідно до п. 10 розділу VIII Наказу № 139, декларація постачальника (виробника) має бути власноруч підписана експортером або постачальником (виробником), що її склав, проте експортер або постачальник (виробник) не має підписувати декларації, якщо він склав її в електронній формі та надав митниці письмове зобов`язання, що він відповідає за всі декларації, у яких він зазначений, як за підписані ним власноруч.

Водночас, форма рішення про відмову у видачі сертифіката з перевезення товару EUR.1 затверджена Наказом №139 (Додаток 5), яка визначає необхідність зазначення причин відмови у видачі сертифіката з перевезення товару EUR.1 з посиланням на статті Угоди та Порядку.

Детальний аналіз спірних рішень відповідача вказує на відсутність жодних посилань на статті Угоди та Порядку №139.

При цьому, суд відзначає, що загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як актів правозастосування є їх обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення суб`єктом владних повноважень конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Враховуючи те, що оскаржувані рішення контролюючого органу є правовими актами індивідуальної дії, суд констатує невідповідність таких рішень критеріям чіткості та зрозумілості, що породжує їх неоднозначні трактування, які, у свою чергу, перешкоджають платнику податків своєчасно і повністю виконати власні обов`язки та скористатися своїми правами, передбаченими податковим законодавством, що регулює порядок реєстрації податкових накладних.

Відтак, зазначена в оскаржуваних рішеннях підстава для відмови у видачі сертифіката з перевезення товару EUR.1 щодо недотримання позивачем форми та змісту документів затверджених наказом МФУ від 02.03.2021 №139, а саме декларації постачальника товарів, що мають преференційний статус походження, без обґрунтування в чому саме полягає таке недотримання форми і змісту, є необґрунтованою і вказує на формальні причини відмови за формою, а не за суттю, чим порушено законні права та інтереси позивача.

Щодо зауважень, викладених у рішенні № UA209000/22/000005 від 30 квітня 2022 року, що декларація постачальника товарів, що мають преференційний статус походження заповнена з помилками (не зазначено посади уповноваженої посадової особи підприємства), у пакеті документів відсутній твердий примірник акту списання групи основних засобів ПрАТ «Конвеєр» №1а від 15.03.2021 року зазначений на зворотній стороні заяви для видачі сертифіката перевезення товару з України за формою EUR.1 декларації експортера, суд враховує наступне.

Відповідно до п. 10 Порядку №139, декларація постачальника (виробника) має бути власноруч підписана експортером або постачальником (виробником), що її склав, проте експортер або постачальник (виробник) не має підписувати декларації, якщо він склав її в електронній формі та надав митниці письмове зобов`язання, що він відповідає за всі декларації, у яких він зазначений, як за підписані ним власноруч.

Вимог про необхідність зазначення у декларації постачальника (виробника) інформацію про посади уповноваженої посадової особи підприємства розділ VIII Порядку №139 не містить.

Більше того, наявність або відсутність цієї інформації в декларації постачальника (виробника) не породжує такого юридичного наслідку, як підтвердження преференційного походження товару.

Відносно відсутності твердого примірнику акту списання групи основних засобів ПрАТ «Конвеєр» №1а від 15.03.2021, суд зазначає, що такий був наданий відповідачу разом із заявою від 29.04.2022 №11-22 про що свідчить перелік супровідних документів, зазначений у ній.

При цьому, суд повторно зазначає, що згідно із п. 3 розділу IV Наказу №139 посадова особа митниці перевіряє, чи всі дані, зазначені в сертифікаті EUR.1 або EUR-МЕD та заяві експортера про видачу сертифіката, відповідають даним митниці щодо експорту (реекспорту) відповідної партії товару. Посадова особа митниці видає сертифікат EUR.1 або EUR-МЕD чи приймає рішення про відмову у видачі сертифіката EUR.1 або EUR-МЕD у строк, встановлений пунктом 7 розділу III цього Порядку.

З вказаного слідує, що відповідач, отримавши заяву позивача, зобов`язаний був тільки перевірити відповідність зазначених позивачем в заяві відомостей даним митниці щодо експорту металобрухту.

Згідно частин 7 та 8 статті 16 Доповнення І Конвенції митні органи, які видають сертифікати з перевезення товару EUR.1 або EUR-MED, повинні вжити всіх необхідних заходів для перевірки статусу походження товарів, а також для виконання інших умов цієї Конвенції. Для цих цілей вони мають право вимагати будь-яких доказів і здійснювати будь-яку перевірку рахунків експортера та інші перевірки, які вважатимуть доцільними. Ці органи також мають забезпечити правильне заповнення бланків, зазначених у пункті 2 цієї Статті. Вони зокрема повинні перевірити, чи заповнена графа, призначена для опису товарів, таким чином, щоб запобігти зловмисному дописуванню. Дата видачі сертифіката з перевезення товару EUR.1 або EUR-MED повинна бути вказана в графі 11 цього сертифіката.

Відтак, суд уважає, що відмова з вищенаведених підстав є необґрунтованою, оскільки відповідач безпідставно проігнорував наявність вказаних вище документів, які підтверджують походження товару. Зазначене свідчить про повноту та належність наданих документів до Львівської митниці в підтвердження походження металобрухту, тому суд вважає зазначені в оскаржуваних рішеннях підстави для відмови у видачі сертифіката з перевезення товару EUR.1 необґрунтованими та формальними, і позовні вимоги в частині визнання протиправними та скасування рішень Львівської митниці про відмову у видачі сертифіката з перевезення товару EUR.1 № UA209000/22/000010 від 15 червня 2022 року, № UA209000/22/000007 від 20 травня 2022 року, № UA209000/22/000005 від 30 квітня 2022 року, № UA209000/22/000006 від 19 травня 2022 року такими, що підлягають задоволенню.

Що стосується вимог позивача про зобов`язання відповідача видати Товариству з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «Орус» сертифікати з перевезення товару EUR.1, ретроспективно, суд зазначає наступне.

Згідно із Рекомендацією Комітету Міністрів Ради Європи №R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Відповідно до частини четвертої статті 245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність, закріпленим частиною 3 статті 2 КАС України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше було б порушено принцип розподілу влади.

Проте, з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини (рішення по справі Олссон проти Швеції від 24 березня 1988 року), вбачається, що запорукою вірного застосування дискреційних повноважень є високий рівень правової культури державних службовців, водночас, суди повинні відновлювати порушене право шляхом зобов`язання суб`єкта владних повноважень, у тому числі колегіальний орган, прийняти конкретне рішення про надання можливості, якщо відмова визнана неправомірною, а інших підстав для відмови не вбачається.

Європейський суд з прав людини неодноразово висловлював позицію з цього питання, згідно якої національні суди повинні проконтролювати, чи не є викладені у них висновки адміністративних органів щодо обставин у справі довільними та нераціональними, непідтвердженими доказами або ж такими, що є помилковими щодо фактів; у будь-якому разі суди повинні дослідити такі акти, якщо їх об`єктивність та обґрунтованість є ключовим питанням правового спору (пункт 157 рішення у справі "Сігма радіо телевіжн лтд. проти Кіпру" (Sigma Radio Television ltd. v. Cyprus № 32181/04); пункт 44 рішення у справі "Брайєн проти Об`єднаного Королівства" (Bryan v. the United Kingdom); пункти 156-157, 159 рішення у справі "Сігма радіо телевіжн лтд. проти Кіпру" (Sigma Radio Television ltd. v. Cyprus № 32181/04); пункти 47-56 рішення у справі "Путтер проти Болгарії" (Putter v. Bulgaria № 38780/02).

У рішенні Європейського Суду з прав людини у справі "Волохи проти України" при наданні оцінки повноваженням державним органам суд виходив з декількох ознак, зокрема щодо наявності дискреції. Так суд вказав, що норма права є "передбачуваною", якщо вона сформульована з достатньою чіткістю, що дає змогу кожній особі - у разі потреби за допомогою відповідної консультації - регулювати свою поведінку. Європейський Суд дійшов до висновку, що втручання не може розглядатися як таке, що було здійснене "згідно із законом", оскільки законодавство України не визначає з достатньою чіткістю межі та умови здійснення органами влади своїх дискреційних повноважень у певній сфері та не передбачає достатніх гарантій захисту від свавілля з боку правоохоронних органів.

Видача сертифіката є адміністративним актом, прийняттю якого повинна передувати визначена законом адміністративна процедура. Видача такого сертифіката без необхідних дій суб`єкта владних повноважень в межах адміністративної процедури не гарантує забезпечення прав позивача у передбачений законом спосіб.

В матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили про неможливість суб`єкта владних повноважень видати сертифікати з перевезення товару EUR.1, ретроспективно, з урахуванням позиції суду відносно протиправності доводів відповідача щодо неподання позивачем документів, необхідних для прийняття рішення про видачу сертифікатів.

Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості й забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року №3-рп/2003).

Європейський суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях, аналізуючи національні системи правового захисту на предмет дотримання права на ефективність внутрішніх механізмів в аспекті забезпечення гарантій, визначених ст.13 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, вказував, що для того, щоб бути ефективним, засіб захисту має бути незалежним від будь-якої вжитої на розсуд державних органів дії, бути безпосередньо доступним для тих, кого він стосується (див. рішення від 06.09.2005 у справі "Гурепка проти України" (Gurepka v. Ukraine), заява №61406/00, п.59); спроможним запобігти виникненню або продовженню стверджуваному порушенню чи надати належне відшкодування за будь-яке порушення, яке вже мало місце (див. рішення від 26.10.2000 у справі "Кудла проти Польщі" (Kudla v. Poland), заява №30210/96, п. 158) (п. 29 рішення Європейського суду з прав людини від 16.08.2013 р. у справі "Гарнага проти України" (Garnaga v. Ukraine), заява №20390/07).

За наведеного правового регулювання та встановлених у справі обставин, суд уважає, що і позовні вимоги в частині зобов`язання Львівську митницю видати Товариству з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «Орус» сертифікати з перевезення товару EUR.1, ретроспективно, на експортну операцію, що відбулась за МД № UA209140/2021/064837 від 27 червня 2021 року по рахунку-фактурі № 19 від 25 червня 2021 року, на експортну операцію, що відбулась за МД № UA209140/2021/049816 від 20 травня 2021 року по рахунку-фактурі № 16 від 19 травня 2021 року, на експортну операцію, що відбулась за МД № UA209140/2021/046611 від 12 травня 2021 року по рахунку-фактурі № 14 від 28 квітня 2021 року, на експортну операцію, що відбулась за МД № UA209140/2021/049814 від 20 травня 2021 року по рахунку-фактурі № 17 від 19 травня 2021 року, підлягають задоволенню.

Оскільки судом задоволено позовні вимоги в частині визнання протиправними та скасування рішень Львівської митниці про відмову у видачі сертифіката з перевезення товару EUR.1 та зобов`язання видати Товариству з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «Орус» сертифікати з перевезення товару EUR.1, ретроспективно, підстави для задоволення позовних вимог в частині визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо не видачі сертифікатів з перевезення товару EUR.1, відповідно до поданих позивачем заяв для видачі сертифіката з перевезення (походження) товару з України за формою EUR.1, у суду відсутні, оскільки такі фактично дублюють зміст позовних вимог, які задоволено судом.

Щодо позовних вимог в частині визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо не видачі сертифіката з перевезення товару EUR.1, відповідно до поданої позивачем заяви для видачі сертифіката з перевезення (походження) товару з України за формою EUR.1 від 02.02.2022 та зобов`язати відповідача видати такий сертифікат з перевезення товару EUR.1, ретроспективно, на експортну операцію, що відбулась за МД №UА209140/2021/046535 від 12.05.2021 по рахунку-фактурі № 12 від 28.04.2021, суд враховує таке.

Матеріалами справи підтверджено, що ТОВ «Науково-виробнича фірма «Орус» звернулося до Львівської митниці із заявою про видачу сертифікату перевезення товару (ретроспективно), з України за формою EUR.1 від 02.02.2022 № 04-22 на товар «Брухт сталевий №3 (1RR) габаритні розміри: 1200*900*500 мм, товщиною не менше 4 мм (навалом)» в рамках Угоди асоціацію між Україною та ЄС.

Разом із заявою від 02.02.2022 №04-22 позивачем було надані наступні документи: інвойс, Контракт (додаткові положення та додатки до нього), декларація експортера, декларація постачальника товару, що мають преференційний статус походження, експортна декларація, приймально-здавальний акт на закупівлю металобрухту від ТОВ «Балкер», довідка ТОВ «Балкер» про переробку металобрухту, акт списання групи основних засобів ПрАТ «Конвеєр», акт на списання товарно-матеріальних цінностей ПрАТ «Конвеєр», приймально-здавальні акти ТОВ «Балкер» на закупівлю металобрухту від ПрАТ «Конвеєр», внутрішні приймально-здавальні акти ПрАТ «Конвеєр» про передачу металобрухту на склад, ліцензія Мінпромполітики України, опис документів для проведення реєстраційних дій, автотранспортна накладна (СМР), заповнений сертифікат EUR.1.

Як зазначено судом вище, пунктом 3 Розділу IV Наказу №139 передбачено, що посадова особа митниці перевіряє, чи всі дані, зазначені в сертифікаті EUR.1 або EUR-MED та заяві експортера про видачу сертифіката, відповідають даним митниці щодо експорту (реекспорту) відповідної партії товару(ів). Посадова особа митниці видає сертифікат EUR.1 або EUR-MED чи приймає рішення про відмову у видачі сертифіката EUR.1 або EUR-MED у строк, встановлений пунктом 7 розділу III цього Порядку.

Будь яке рішення Львівської митниці за наслідками розгляду заяви позивача від 02.02.2022 №04-22 у матеріалах справи відсутнє. Не надано такого рішення представником відповідача і під час розгляду справи.

Суд зазначає, що бездіяльність суб`єкта владних повноважень - це пасивна поведінка суб`єкта владних повноважень, яка може мати вплив на реалізацію прав, свобод та законних інтересів фізичної чи юридичної особи.

З урахуванням встановлених обставин та наведених правових положень, суд приходить до висновку про наявність підстав для визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо розгляду поданої Товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «Орус» заяви про видачу сертифіката з перевезення (походження) товару з України за формою EUR.1 від 02 лютого 2022 року.

Оскільки судом встановлено, що заява позивача про від 02.02.2022 не розглядалась у встановленому порядку і рішення щодо неї відповідачем не прийнято, отже, вимога про зобов`язання відповідача видати сертифікат з перевезення товару EUR.1, ретроспективно, на експортну операцію, що відбулась за МД №UА209140/2021/046535 від 12.05.2021 по рахунку-фактурі № 12 від 28.04.2021, є передчасною і у суду відсутні правові підстави для її задоволення.

В той же час, у контексті положень частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч. 2 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України, захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

При вирішенні даної справи, суд керується принципами адміністративного судочинства, в тому числі і принципом верховенства права відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Частиною четвертою ст. 245 КАС України передбачено, що у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Таким чином, встановивши протиправну бездіяльність відповідача щодо не розгляду заяви від 02.02.2022, суд, визначаючи спосіб захисту порушеного права позивача, приходить до висновку про необхідність зобов`язання Львівську митницю розглянути заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «Орус» про видачу сертифіката з перевезення (походження) товару з України за формою EUR.1 від 02 лютого 2022 року та прийняти рішення відповідно до Порядку заповнення та видачі митницею сертифіката з перевезення (походження) товару EUR.1 або EUR-MED, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 02 березня 2021 року № 139, отже позовні вимоги у цій частині підлягають задоволенню частково.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Аналогічна позиція стосовно обов`язку доказування була висловлена Європейським судом з прав людини у пункті 36 справи «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), від 01 липня 2003 року №37801/97, в якому він зазначив, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення).

Відповідно до вимог ч. 1, п. 3 ч. 2 ст. 245 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково. У разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти рішення про визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій.

Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про часткове задоволення позову.

Відповідно до правил ст. 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. Відповідно до платіжного доручення № 228 від 20 липня 2022 року позивачем сплачено 12405,00 грн судового збору. Отже, стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці Державної митної служби України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «Орус» слід 9097,00 грн сплаченого судового збору.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу відповідно до заяви позивача, що викладена у змісті позовної заяви, такі будуть вирішені судом із урахуванням та в порядку, передбаченому ч. 7 ст.139, ст. 252 КАС України.

Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень, п.3 Розділу VI Прикінцевих положень КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «Орус» (вул. Шевченка, 317Б, м. Львів, 79069) до Львівської митниці (вул. Костюшка Т.,1, м. Львів, 79000) про визнання протиправним та скасування рішення, визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці про відмову у видачі сертифіката з перевезення товару EUR.1 № UA209000/22/000010 від 15 червня 2022 року.

Зобов`язати Львівську митницю видати Товариству з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «Орус» сертифікат з перевезення товару EUR.1, ретроспективно, на експортну операцію, що відбулась за МД № UA209140/2021/064837 від 27 червня 2021 року по рахунку-фактурі № 19 від 25 червня 2021 року.

Визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці про відмову у видачі сертифіката з перевезення товару EUR.1 № UA209000/22/000007 від 20 травня 2022 року.

Зобов`язати Львівську митницю видати Товариству з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «Орус» сертифікат з перевезення товару EUR.1, ретроспективно, на експортну операцію, що відбулась за МД № UA209140/2021/049816 від 20 травня 2021 року по рахунку-фактурі № 16 від 19 травня 2021 року.

Визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці про відмову у видачі сертифіката з перевезення товару EUR.1 № UA209000/22/000005 від 30 квітня 2022 року.

Зобов`язати Львівську митницю видати Товариству з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «Орус» сертифікат з перевезення товару EUR.1, ретроспективно, на експортну операцію, що відбулась за МД № UA209140/2021/046611 від 12 травня 2021 року по рахунку-фактурі № 14 від 28 квітня 2021 року.

Визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці про відмову у видачі сертифіката з перевезення товару EUR.1 № UA209000/22/000006 від 19 травня 2022 року.

Зобов`язати Львівську митницю видати Товариству з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «Орус» сертифікат з перевезення товару EUR.1, ретроспективно, на експортну операцію, що відбулась за МД № UA209140/2021/049814 від 20 травня 2021 року по рахунку-фактурі № 17 від 19 травня 2021 року.

Визнати протиправною бездіяльність Львівської митниці щодо розгляду поданої Товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «Орус» заяви про видачу сертифіката з перевезення (походження) товару з України за формою EUR.1 від 02 лютого 2022 року.

Зобов`язати Львівську митницю розглянути заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «Орус» про видачу сертифіката з перевезення (походження) товару з України за формою EUR.1 від 02 лютого 2022 року та прийняти рішення відповідно до Порядку заповнення та видачі митницею сертифіката з перевезення (походження) товару EUR.1 або EUR-MED, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 02 березня 2021 року № 139.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці (вул. Костюшка, 1, м. Львів, 79000, код ЄДРПОУ 43971343) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «Орус» (вул. Шевченка, 317Б, м. Львів, 79069, код ЄДРПОУ 19339942) 9097,00 грн сплаченого судового збору.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржене за правилами, встановленими ст.ст. 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно, з урахуванням положень підп.15.5 п.15 розд. VII «Перехідні положення» та п. 3 Розділу VI «Прикінцеві положення» цього Кодексу.

Повний текст рішення виготовлено 16 грудня 2022 року.

Суддя Клименко О.М.