Ухвала суду № 107975857, 19.12.2022, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/15557/22

провадження № 1-кс/753/2695/22

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" грудня 2022 р. слідчий суддя Дарницького районного суду міста Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , розглянувши клопотання слідчого СВ Дарницького управління поліції Головного управління Національної поліції в м. Києві Кравчук, погоджене прокурором Дарницької окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні № 12022100020001028, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 8 квітня 2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 191 Кримінального кодексу України,

про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

В С Т А Н О В И В:

12 грудня 2022 року слідчий слідчого відділу Дарницького управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_4 за погодженням з прокурором Дарницької окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 , звернулася до слідчого судді з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваної ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

З клопотання та доданих до нього матеріалів вбачається, що слідчим відділом Дарницького управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12022100020001028 від 8 квітня 2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

Слідчий вказує, що 7 квітня 2022 року до Дарницького УП ГУНП у м. Києві надійшла заява про вчинення кримінального правопорушення від директора ТОВ «БВК «БУДРЕММОНТАЖ 2006» ОСОБА_6 щодо незаконних дій головного бухгалтера ОСОБА_5 , яка, перебуваючи на своїй посаді, протиправно привласнила та розтратила грошові кошти товариства у сумі 845 409 грн. 60 коп. В посадові обов`язки ОСОБА_5 входило ведення бухгалтерського обліку, подання фінансової звітності, оплата податків та зборів, оплата рахунків та інше відповідно до посадової інструкції. Задля забезпечення виконання посадових обов`язків ОСОБА_5 було надано доступ до банківських рахунків товариства шляхом використання інтернет-банкінгу та виготовлений сертифікат електронного цифрового підпису з ключем для входу в клієнт-банк. Таким чином ОСОБА_5 мала доступ до коштів на банківських рахунках товариства, а саме: № НОМЕР_1 ; № НОМЕР_2 ; № НОМЕР_3 ; № НОМЕР_4 , відкритих в АТ «ПІРЕУС МБК» (м. Київ), і в межах своєї компетенції мала право і могла здійснювати транзакції.

Як зазначає слідчий у клопотанні, у зв`язку з початком воєнного стану на території України, 26 лютого 2022 року ОСОБА_5 покинула територію України, однак не була звільнена з посади та продовжувала дистанційно працювати в ТОВ «БВК «БУДРЕММОНТАЖ 2006».

Досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні встановлено, що 14 березня 2022 року на банківський рахунок НОМЕР_4 , відкритий в АТ «ПІРЕУС МБК» (м. Київ), який є транзитним, без попереднього узгодження з директором товариства була здійснена транзакція в розмірі 273 700,00 грн. з призначенням платежу як матеріальна допомога (фінансова допомога співробітнику (благодійна допомога). Платіж проведено о 15 год. 08 хв. Також з банківського рахунку товариства було сплачено необхідні податки та збори, що пов`язані з даним платежем, в сумах: військовий збір - 5 100,00 грн., ПДФО - 61 200,00 грн., банківська комісія - 2 189,60 грн., хоча на період воєнного стану вони не є обов`язковими, як це було раніше.

Також 4 квітня 2022 року на банківський рахунок НОМЕР_4 , відкритий в АТ «ПІРЕУС МБК» (м. Київ), який є транзитним, без попереднього узгодження з директором товариства були перераховані кошти, а саме: 402 500,00 грн. з призначенням платежу як матеріальна допомога (фінансова допомога співробітнику (благодійна допомога). Платіж проведено о 09 год. 39 хв.. Також було сплачено необхідні податки та збори в сумах: військовий збір - 7 500,00 грн., ПДФО - 90 000,00 грн., банківська комісія - 3 220,00 грн.

У подальшому з указаного рахунку було списано та направлено на банківський рахунок, відкритий в АТ «ПІРЕУС МБК» (м. Київ) фізичною особою ОСОБА_5 (рнокпп НОМЕР_5 ) НОМЕР_6 грошові кошти у розмірі 273 700,00 грн. та 402 500,00 грн. з призначенням платежу як матеріальна допомога (фінансова допомога співробітнику (благодійна допомога).

Як зазначає слідчий, 22 квітня 2022 року під час огляду документів, отриманих в результаті здійснення тимчасового доступу до інформації, наявної у АТ «Піреус МБК» (м. Київ) встановлено, що відповідно до інформації, що міститься в юридичній справі ТОВ «БВК «БУДРЕММОНТАЖ 2006» (код ЄДРПОУ 34355676), особами, які мають право розпоряджатися рахунками та/або майном є ОСОБА_5 , головний бухгалтер (паспорт громадянина України серії НОМЕР_7 , виданий Московським РУГУ МВС України в м. Києві, 20.08.1996 р., рнокпп НОМЕР_5 ) та ОСОБА_6 , директор; особою, на яку покладено функції з керівництва та управління господарською діяльністю є ОСОБА_5 , головний бухгалтер; ОСОБА_6 , директор; право підпису під час здійснення операцій за поточним та транзитним рахунками, а саме: № НОМЕР_2 та НОМЕР_4 мають: перший підпис - директор ОСОБА_6 , другий підпис - головний бухгалтер ОСОБА_5 . Також встановлено, що відкриті ключі для авторизації при здійсненні операцій з банківськими рахунками у ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .

Згідно з інформацією про рух коштів по рахункам № НОМЕР_2 та НОМЕР_4 встановлено, що 14 березня 2022 року сплачено комісію за зарахування заробітної плати у сумі 2189,60 грн.; сплачено військовий збір з фінансової допомоги працівнику у сумі 5100,00 грн.; сплачено ПДФО з фінансової допомоги працівнику у сумі 61200,00 грн.; сплачено матеріальну допомогу співробітнику у сумі 273700,00 грн., що була перерахована на транзитний рахунок ТОВ «БВК «БУДРЕММОНТАЖ 2006» НОМЕР_4 та в подальшому цього ж дня списана і зарахована на рахунок отримувача НОМЕР_6 , що належить ОСОБА_5 з призначенням «матеріальна фінансова допомога співробітнику»;

Також 4 квітня 2022 року сплачено комісію за зарахування заробітної плати у сумі 3220,00 грн.; 2 квітня 2022 року сплачено військовий збір з фінансової допомоги працівнику у сумі 7500,00 грн. та ПДФО з фінансової допомоги працівнику у сумі 90 000,00 грн.; та 4 квітня 2022 року сплачено матеріальну допомогу співробітнику у сумі 402 500,00 грн., що була перерахована на транзитний рахунок ТОВ «БВК «БУДРЕММОНТАЖ 2006» НОМЕР_4 та в подальшому цього ж дня списана і зарахована на рахунок отримувача НОМЕР_6 , що належить ОСОБА_5 з призначенням «матеріальна фінансова допомога співробітнику».

Слідчий також зазначає, що у кримінальному провадженні крім цього здійснено тимчасовий доступ до документів щодо банківського рахунку ОСОБА_5 НОМЕР_6 під час огляду яких встановлено, що за період з 23 лютого 2022 року по 8 квітня 2022 року на рахунок НОМЕР_6 було зараховано 706 333,88 грн., списано 485 660,64 грн., залишок 220678,92 грн.; 14 березня 2022 року зараховано матеріальну допомогу у розмірі 273 700,00 грн. та 4 квітня 2022 року зараховано матеріальну допомогу у розмірі 402 500,00 грн.

Таким чином органом досудового розслідування встановлено, що ТОВ «БВК «БУДРЕММОНТАЖ 2006» внаслідок неправомірних дій головного бухгалтера ОСОБА_5 завдано матеріальну шкоду на загальну суму 845 409 грн. 60 коп.

За наявності достатніх підстав 16 травня 2022 року ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України (у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень).

Клопотання обґрунтоване наявністю ризику, що ОСОБА_5 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду та незаконно впливати на представника потерпілого у даному кримінальному провадженні.

Як передбачено ч. 1 ст. 193 КПК України розгляд клопотання про застосування запобіжного заходу здійснюється за участю прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, його захисника, крім випадків, передбачених частиною шостою цієї статті.

Частиною шостою статті 193 КПК України встановлено, що слідчий суддя, суд розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук.

Зі змісту наведеної норми КПК України слідує, що для з`ясування наявності підстав провести розгляд клопотання про застосування запобіжного заходу за відсутності підозрюваного слідчий суддя, суд перевіряє чи наведені достатньо вагомі факти та об`єктивні відомості, котрі у своїй сукупності та взаємозв`язку можуть свідчити про те, що особу оголошено у міжнародний розшук.

Згідно з ч. 1 ст. 281 КПК України, якщо під час досудового розслідування місцезнаходження підозрюваного невідоме або він виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України чи за межами України та не з`являється без поважних причин на виклик слідчого, прокурора за умови його належного повідомлення про такий виклик, слідчий, прокурор оголошує розшук такого підозрюваного. До оголошення підозрюваного в розшук слідчий, прокурор зобов`язаний вжити заходів щодо встановлення його місцезнаходження.

Як свідчать матеріали клопотання та пояснив у судовому засіданні прокурор 20 травня 2022 року постановою слідчого підозрювану ОСОБА_5 оголошено у розшук, здійснення якого доручено ВКП Дарницького УП ГУНП у м. Києві.

Крім цього, 9 червня 2022 року ухвалою слідчого судді Дарницького районного суду м. Києва у справі №753/5368/22 було надано дозвіл на затримання ОСОБА_5 з метою приводу для її участі у розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Строк дії вказаної ухвали - шість місяців з дня її постановлення.

Враховуючи, що протягом строку дії ухали ОСОБА_5 не було затримано, а ухвала про дозвіл на затримання з метою приводу втратила законну силу, ухвалою слідчого судді Дарницького районного суду м. Києва від 9 грудня 2022 року у справі №753/5368/22клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 залишено без розгляду.

Слідчий та прокурор вказували, що під час досудового розслідування було встановлено, що ОСОБА_5 перетнула державний кордон та наразі перебуває за межами України.

Вказане підтверджується дослідженими у судовому засіданні відомостями, отриманими під час здійснення тимчасового доступу до документів банківського рахунку ОСОБА_5 , з яких вбачається, що починаючи з 6 березня 2022 року розрахунок банківською карткою та зняття готівки ОСОБА_5 здійснювала у м. Мадрид (Іспанія).

Також прокурором і слідчим у судовому засіданні надано повний витяг з Єдиного реєстру довіреностей від 19 вересня 2022 року, з якого вбачається, що ОСОБА_5 16 травня 2022 року видала довіреність на представництво інтересів своєму сину ОСОБА_7 , яка була посвідчена 16 травня 2022 року консулом Консульства України в м. Малазі (Королівство Іспанія) ОСОБА_8 .

Слідча також зазначила, що згідно з відомостями Державної прикордонної служби України ОСОБА_5 на територію України не в`їжджала.

1 листопада 2022 року постановою слідчого ОСОБА_5 оголошено в міжнародний розшук та доручено органам Державної прикордонної служби України негайно інформувати Дарницьке УП ГУНП у м. Києві про факт перетинання державного кордону ОСОБА_5 , провести заходи, направлені на розшук в пунктах пропуску через державний кордон особи, оголошеної в розшук відповідно до Кримінального процесуального кодексу України - ОСОБА_5 .

Наведені обставини у своїй сукупності дають слідчому судді достатні підстави вважати, що ОСОБА_5 було оголошено у міжнародний розшук і таке процесуальне рішення слідчого не носило формальний характер і не було явно безпідставним, а тому наявні підстави для розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за відсутності підозрюваної.

У судовому засіданні прокурор подане клопотання підтримав у повному обсязі, просив задовольнити з підстав вказаних у його мотивувальній частині, зокрема, враховуючи наявність у даному провадженні обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, наявності достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені статтею 177 КПК України, та недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для їх запобігання.

Слідчий суддя, заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши матеріали клопотання та надані слідчим матеріали кримінального провадження, дійшов таких висновків.

Як вбачається із матеріалів поданого клопотання слідчим відділом Дарницького управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12022100020001028 від 8 квітня 2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

16 травня 2022 року слідчим складено письмове повідомлення про підозру ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України та 16 травня 2022 року направлено ОСОБА_5 цінним листом з описом вкладення відповідно до статей 133, 135 КПК України. Крім того, з метою додаткового інформування ОСОБА_5 про складання письмового повідомлення про підозру фотокопії письмового повідомлення про підозру направлено засобами телефонного зв`язку через месенджер Viber за ідентифікаційною ознакою належного їй номеру мобільного телефону.

20 травня 2022 року постановою слідчого підозрювану ОСОБА_5 оголошено у розшук, здійснення якого доручено ВКП Дарницького УП ГУНП у м. Києві.

Ухвалою слідчого судді Дарницького районного суду м. Києва від 9 червня 2022 року у справі №753/5368/22 надано дозвіл на затримання ОСОБА_5 з метою приводу для її участі у розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Строк дії вказаної ухвали - шість місяців з дня її постановлення.

1 листопада 2022 року постановою слідчого ОСОБА_5 оголошено у міжнародний розшук.

Статтею 176 КПК України визначені види запобіжних заходів.

Відповідно до положень частини 1 статті 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Згідно з положеннями ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Статтею 178 КПК України передбачені обставини, які враховуються при обрані запобіжного заходу.

Системний аналіз норм законодавства свідчить про те, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу дослідженню підлягають чотири групи обставин:

- чи наявна обґрунтована підозра у вчиненні особою кримінального правопорушення;

- чи наявні ризики кримінального провадження;

- чи наявні обставини, які є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених ч. 1 ст. 176 КПК України, може запобігти доведеним під час розгляду клопотання ризикам;

- індивідуальні обставини щодо підозрюваного, передбачені статтею 178 КПК України.

Суд враховує, що поняття обґрунтована підозра не визначене у національному законодавстві, а тому зважаючи на вимоги, закріплені у статті 9 КПК України, враховуючи положення статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», виходить з того, що згідно із практикою ЄСПЛ обґрунтованість підозри - це певний стандарт доказування, який означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182). При чому факти, які викликали підозру, не обов`язково мають бути одного рівня з тими, які необхідні для того, щоб не лише обґрунтувати засудження, а й пред`явити обвинувачення, що є наступною стадією в процесі розслідування кримінальної справи (рішення у справі «Murrаy v.United Kingdom», 14310/88, 28.10.1994, п. 55).

Тобто, не вдаючись до детального аналізу, оцінки дій, винуватості особи та не порушуючи презумпції невинуватості на цій стадії кримінального провадження, слідчий суддя повинен пересвідчитись, що повідомлена підозра є такою, що передбачає наявність достатніх даних, які б могли переконати об`єктивного та стороннього спостерігача у тому, що особа могла вчинити правопорушення, у якому її підозрюють.

При цьому, за усталеною практикою Європейського суду з прав людини, ці докази не повинні бути до такої міри переконливими та очевидними, щоб свідчити про винуватість особи, однак мають створювати у слідчого судді реальне бачення причетності особи до вчинення кримінального правопорушення, яке їй інкримінується.

Описана у клопотанні фабула у сукупності з наданими прокурором поясненнями та матеріалами кримінального провадження на даному етапі провадження дає слідчому судді можливість дійти висновку про наявність ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

Так, дослідивши додані до клопотання слідчого матеріали досудового розслідування та надані у судовому засіданні матеріали кримінального провадження, слідчий суддя дійшов висновку, що вони містять достатні для цього етапу розслідування докази, які доводять причетність ОСОБА_5 до інкримінованого їй злочину, і містяться у:

- протоколі прийняття заяви про кримінальне правопорушення від 7 квітня 2022 року, у якому директор ТОВ «БВК «БУДРЕММОНТАЖ 2006» ОСОБА_6 повідомив, що 14 березня 2022 року приблизно опівночі головний бухгалтер товариства ОСОБА_5 , перебуваючи на своїй посаді та маючи доступ до банківських рахунків товариства та інтернет-банкінгу, привласнила грошові кошти у розмірі 845409,60 грн. шляхом перерахування на свій зарплатний банківський рахунок;

- протоколі допиту потерпілого ОСОБА_6 від 8 квітня 2022 року, в якому представник потерпілого повідомив, що ОСОБА_5 мала повноцінний доступ до коштів на банківських рахунках товариства та мала право і могла здійснювати транзакції; у зв`язку з початком воєнного стану 26 лютого 2022 року залишила територію України, однак у період з 24 лютого 2022 року по 4 квітня 2022 року здійснювала різні платежі за попереднім узгодженням з ОСОБА_6 ; 6 квітня 2022 року ОСОБА_6 , отримавши банківські виписки, дізнався, що 14 березня 2022 року та 4 квітня 2022 року без попереднього узгодження з ним були здійснені транзакції на суму 273700,00 грн та 402500 грн з призначенням платежу - матеріальна допомога (фінансова допомога співробітнику (благодійна допомога) та сплачені необхідні податки, збори і комісії банку; вказані кошти були перераховані на банківський рахунок ОСОБА_5 , у зв`язку з чим банк за його заявою заблокував банківський рахунок ОСОБА_5 , її доступ до рахунків товариства та анулював ключі ЕЦП.

- протоколі тимчасового доступу до речей і документів від 21 квітня 2022 року, згідно з яким у АТ «Піреус Банк» вилучено юридичну справу товариства, відомості про рух коштів по рахунках товариства та інформацію щодо IP-адрес, з яких здійснювався доступ до рахунків товариства.

- протоколі тимчасового доступу до речей і документів від 21 квітня 2022 року, згідно з яким у АТ «Піреус Банк» вилучено, зокрема, інформацію про рух коштів по рахунку НОМЕР_6 клієнта ОСОБА_5

- висновку експерта № 16 за результатами проведення судово-економічної експертизи від 12 травня 2022 року, згідно з яким документально підтверджується, зокрема, перерахування з поточного банківського рахунку ТОВ «БВК « НОМЕР_8 » на банківський рахунок ОСОБА_5 273700,00 грн 14 березня 2022 року та 402500,00 грн 4 квітня 2022 року та документально підтверджується майнова шкода (збитки) ТОВ «БВК «БУДРЕММОНТАЖ 2006», завдана внаслідок безпідставного перерахування (сплати) грошових коштів у сумі 845409,60 гривень.

- інших матеріалах кримінального провадження, досліджених у судовому засіданні.

Дослідивши у судовому засіданні надані органом досудового розслідування докази, слідчий суддя вважає, що за обставин, викладених у клопотанні про обрання запобіжного заходу, прокурор довів наявність обґрунтованої підозри щодо причетності ОСОБА_5 до вчинення інкримінованого їй злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, що підтверджується матеріалами кримінального провадження. Підозра ОСОБА_5 ґрунтується на відомостях, що об`єктивно пов`язують підозрювану із кримінальним правопорушенням, а під час розгляду клопотання не виникло будь-якого іншого розумного обґрунтування участі підозрюваної у подіях, про які йдеться, ніж та, щодо якої стверджує прокурор.

Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Щодо ризиків кримінального провадження, прокурор зазначає про наявність ризику переховуватися від органів досудового розслідування та суду та незаконно впливати на представника потерпілого у даному кримінальному провадженні.

Вказані ризики прокурор мотивує тим, що підозрювана відсутня за місцем проживання, на даний час її місцезнаходження невідоме, а тому є підстави вважати, що підозрювана може свідомо ухилятися від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності. Крім того, остання підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке відповідно до ст.12 КК України є особливо тяжким та за яке передбачено покарання до 12 років позбавлення волі. Також прокурор зазначав, що ОСОБА_5 знайома з представником потерпілого і може на нього незаконно впливати з метою зміни ним показань або взагалі відмови від дачі показань з метою уникнення кримінальної відповідальності.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.

При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Перевіряючи доводи клопотання слідчого на предмет наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя дійшов висновку про їх наявність, враховуючи конкретні обставини справи та наявні дані про особу ОСОБА_5 , яка на даний час підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), який відноситься до категорії особливо тяжких злочинів та за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком від семи до дванадцяти років, а тому очікування можливого вироку може мати значення для ризику переховування, який слідчий суддя вважає цілком вірогідними з огляду на співставлення можливих негативних для підозрюваного наслідків переховування порівняно із засудженням до покарання у виді позбавлення волі. При цьому слідчий суддя враховує наявні у матеріалах кримінального провадження відомості, що дають обґрунтовані підстави припустити, що підозрювана перебуває за межами України, має доньку, яка проживає за кордоном (у Королівстві Іспанія), що може сприяти ризику переховуватися від органів досудового розслідування.

Оцінюючи наведений прокурором ризик незаконного впливу на представника потерпілого у цьому кримінальному провадженні, слідчий суддя виходить з того, що такий ризик існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від потерпілого та їх дослідження, оскільки суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання; суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК).

Беручи до уваги тривалість роботи підозрюваної у ТОВ «БВК «БУДРЕММОНТАЖ 2006» (3 2012 року), тривалість її знайомства з представником потерпілого, займану нею посаду у товаристві протягом цього часу, слідчий суддя вважає небезпідставними доводи прокурора про вірогідність ризику впливу на представника потерпілого, оскільки, не будучи обмеженим у вільному доступі до нього, підозрювана може здійснювати на нього вплив з метою спонукання до ненадання показань, їх зміни, перекручування або спотворення раніше повідомлених ним обставин.

У зв`язку із викладеним наведені в клопотанні обставини свідчать про існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини висновки про ступінь ризиків та неможливості їм запобігання більш м`якими запобіжними заходами мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особи підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв`язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування кримінального правопорушення (наявність або відсутність спроб ухилятися від органів влади), поведінки під час попередніх розслідувань (способу життя, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв`язків).

Згідно статті 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Слідчий суддя вважає, що до підозрюваного в даному випадку не можуть бути застосовані запобіжні заходи у виді особистого зобов`язання та домашнього арешту, у зв`язку з тим, що вони не будуть дієвими і не зможуть перешкодити настанню вищевказаних ризиків. Неможливе застосування до підозрюваного і запобіжного заходу вигляді особистої поруки, оскільки на момент повідомлення йому про підозру та звернення до слідчого судді із вказаним клопотанням до органу досудового розслідування не надійшло жодної заяви від осіб, які заслуговують на довіру, про обрання відносно підозрюваного саме такого запобіжного заходу.

Таким чином, слідчий суддя з урахуванням сукупності встановлених на даному етапі кримінального провадження обставин дійшов до переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не буде дієвим і не зможе запобігти існуючим ризикам та забезпечити виконання підозрюваною покладених на неї процесуальних обов`язків, що виправдовує застосування найсуворішого запобіжного заходу.

При цьому слідчий суддя враховує особливості розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, передбачені ч. 6 ст. 193 КПК України, та встановлені цієї нормою гарантії прав підозрюваного, згідно з якими після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м`який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.

Як передбачено ч. 4 ст. 183 КПК України, при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого, який оголошений у міжнародний розшук, та/або який виїхав, та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, розмір застави не визначається.

Керуючись статтями 177, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 202, 309, 395 КПК України, слідчий суддя

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого задовольнити.

Застосувати до підозрюваної ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Після затримання підозрюваної ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , і не пізніше ніж через 48 годин з часу її доставки до місця кримінального провадження розглянути питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м`який запобіжний захід, про що постановляється ухвала.

Ухвалу може бути оскаржено до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1