Ухвала суду № 107971366, 16.12.2022, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/16924/22

Провадження по справі № 1-кп/522/7411/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(повний текст)

16 грудня 2022 року м. Одеса

Слідчий суддя Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 ,

при секретарі - ОСОБА_2 ,

розглянувши у судовому засіданні клопотання старшого слідчого в ОВС слідчого відділу Управління СБ України в Одеській області ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту відносно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Білгород - Дністровській Одеської області, громадянина України, раніше не судимого, маючого вищу освіту, що займає посаду заступника директора ТОВ «Учбовий центр фахівців морського транспорту», одруженого, що має неповнолітню дитину 2020 р.н., проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

підозрюваного в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42022160000000261 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, -

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора - ОСОБА_5 ,

захисника - ОСОБА_6 ,

підозрюваного - ОСОБА_4 , -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні слідчого відділу УСБУ в Одеській області перебувають матеріали кримінального провадження № 42022160000000261 від 25.08.2022 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 368-3 та ч. 3 ст. 332 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 24.02.2022 року Російська Федерація вчинила відкритий воєнний напад на Україну та з причин введення на території України воєнного часу порядок перетину кордону для громадян України регламентується наступними нормативними документами: Указом Президента України від 24.02.2022 № 64 \2022 «Про введення воєнного стану в Україні», Указом Президента України від 24.02.2022; № 65\2022 «Про загальну мобілізацію», Законом України «Про порядок виїзду в України і виїзду в Україну громадян України, Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію (зокрема ст. 23) Законом України «Про правовий режим воєнного стану «Правилами перетинання державного кордону України», затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.1995 № 57.

Пунктом 3 Указу Президента України № 64\2022 «Про введення воєнного стану в Україні» зазначено, що у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану, тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30-34, 38, 39,41-44,53 Конституції України в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України «Про правових режим воєнного стану. Крім іншого обмежується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України.

Пунктом 6 ч. 1 ст.8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» встановлює особливий режим виїзду і виїзду, обмежування свободи пересування громадян, іноземців та осіб без громадянства, а також рух транспортних засобів.

На період воєнного стану чоловікам - громадянам України віком від 18-60 років, обмежено виїзд за межі України.

Перетнути кордон у період воєнного стану можуть категорії чоловіків визначені законодавством, а саме, які мають посвідчення про відстрочку від призиву та повідомлення про зарахування на спеціальний військовий облік, або висновок військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби, особи які на утриманні мають троїх і більше дітей віком до 18 років, які самостійно виховують дітей віком до 18 років, які на утриманні мають дитину з інвалідністю, ті хто є усиновителями, опікунами, або чиї близькі родичі загинули або зникли безвісти під час проведення антитерористичної операції.

З причин ситуації, що виникла у країні особи морської професії по теперішній час не мають можливості для працевлаштування на іноземних судах та зазначена категорія осіб втратила можливість укладення відповідних договорів можливість отримання заробітку для утримання сімей та незважаючи на прийняття Постанови Кабінету Міністрів України від 02.09.2022 № 992 про внесення змін до Правил перетинання державного кордону громадянами України, стосовно права перетину державного кордону України, стосовно громадян України чоловічої статі віком від 18 до 60 років, якщо вони прямують для роботи на морських суднах, суднах внутрішнього плавання у складі екіпажів таких суден або для проходження практичної підготовки на суднах досі зазначений механізм не працює та до теперішнього часу оформлення дозволів на виїзд зазначеним особам не видається.

Зазначені обставини сприяли вчинену численних фактів організації незаконних переправлень осіб через державний кордон України, шляхом виготовлення особам чоловічої статі підроблених медичних документів, у подальшому довідок військової - лікарської комісії, посвідчень про непридатність останніх до військової служби та неможливість мобілізації у воєнний час, що надавало змогу для перешкодного перетину державного кордону України.

Приблизно в липні 2022, більш точна дата під час слідства не встановлена громадянин України ОСОБА_7 з причин того, що його професія пов`язана з укладанням та виконанням умов контрактів на іноземних судах в якості матроса 1 класу, почав цікавитись наявністю правових підстав для його виїзду за межі території України та подальшого працевлаштування.

Він інших невстановлених слідством осіб морської професії йому стало відомо про існування громадської організації «Українське об`єднання моряків» (код ЄДРПОУ 44111275, юридична адреса: 65006 Одеська область, м. Одеса, вул. Маловського,10), головою якої є громадянка України ОСОБА_8 .

Метою створення зазначеної організації є захист прав українських моряків, надання допомоги, консультації щодо отримання морських документів згідно з Міжнародною конвенцією та інше.

При цьому, також зі слів інших осіб йому стало відомо, що вступ до вказаної організації складає одиничний внесок у розмірі 1500 гривень.

Після здійснення членського внеску, особа член зазначеної організації має переваги у вигляді знижки при отримання сертифікатів про проходження навчальних курсів, свідоцтв про підвищення кваліфікації, свідоцтв фахівців, що видаються ТОВ «Навчальний центрі фахівців морського транспорту», крім того, кожного члена зазначеної організації включають до зачиненої групи у мобільному додатку «Телеграмм», де здійснюється обговорювання питань, щодо діючого законодавства, яке безпосередньо стосується осіб морської професії, вимог міжнародного права, напрямків діяльності, досягнень зазначеної громадської організації та інших питань, що можуть бути цікавими та корисними для зазначеної категорії осіб.

Також, від інших осіб ОСОБА_7 стало відомо, що у зазначеній приватній групі додатку «Телеграмм» громадянкою ОСОБА_8 обговорюються питання щодо надання допомоги у отриманні так званого «білого білету», тобто документу на підставі якого особа нібито у зв`язку з наявною хворобою не є придатною до військової служби та має можливість виїзду за межі України.

При цьому, громадянка ОСОБА_8 з метою дотримання конспіративних вимог, запобігаючи притягнення її до кримінальної відповідальності, не здійснює обговорення нюансів вирішення зазначеного питання з незнайомими особами, а веде розмови лише з особами що, повідомляють кодове слово « ОСОБА_9 ».

З`ясувавши для себе корисність членства у громадянський організації «Українське об`єднання моряків» (код ЄДРПОУ 44111275) ОСОБА_7 вступив до неї шляхом внесення відповідного грошового внеску.

В подальшому 12.07.2022 у денний час, з метою з`ясування питань можливості виїзду за межі України та подальшого працевлаштування на іноземних судах, ОСОБА_7 прибув до офісного приміщення ГО «Українське об`єднання моряків», за адресою: м. Одеса, вул. Сонячна, 5 та звернувся безпосередньо до громадянки ОСОБА_8 .

З метою введення відвертої розмови за порадою невстановлених осіб морської професії він назвав кодове обумовлене слово « ОСОБА_9 » та поцікавився можливістю організації його виїду за межі України.

В свою чергу, ОСОБА_8 почувши обумовлене слово на умовах збереження конспірації, записала контактний номер телефону ОСОБА_7 НОМЕР_1 та пообіцяла, що найближчим часом з ним зв`яжуться відповідні особи та повідомлять умови вирішення зазначеного питання.

Далі, того ж дня, ОСОБА_8 переслідуючи корисливі наміри, під час особистої зустрічі про наявність особи, що має намір виїхати за межі України з метою укладання договору про працю на іноземних судах та розраховує значною сумою грошових коштів, які зможе сплатити за вирішення зазначеного питання, повідомила громадянину ОСОБА_4 , а останній в свою чергу звернувся до невстановленной на даний час особи на ім`я ОСОБА_10 , яка організовує вирішення питання виїзду за межі України осіб чоловічої статі, що підлягають мобілізації до ЗС України шляхом виготовлення їм тимчасових посвідчень про непридатним до військової служби.

Далі, діючи разом та за попередньої змовою з невстановленими слідствам особами, з корисливих мотивів, переслідуючи злочинний намір на незаконне переправлення осіб через державний кордон України, ОСОБА_8 передала ОСОБА_4 контактний номер телефону ОСОБА_11 .

У той же день, біля 18.00 годин, дійсно згідно обіцянки останньої на контактний номер телефону НОМЕР_1 ОСОБА_7 надійшло повідомлення він невідомого абонента НОМЕР_2 наступного змісту: «Добрый вечер, по билету ваш номер дали 6.5 отсрочка 7.8 билет».

В свою чергу, ОСОБА_7 почав спілкування з зазначеним абонентом, з`ясовуючи питання чи надає відстрочка право виїду за кордон.

На це абонент НОМЕР_2 надіслав повідомлення наступного змісту «Да, конечно Вы можете выехать в любое время в течении 6 месяцев и заехать Все моряки выбирают лучше первый вариант».

ОСОБА_7 відповів, що про існування відстрочки йому нічого не відомо та не зрозуміло як саме це буде виглядати.

Абонент йому відповів повідомленням наступного змісту: «По состоянию здоровья (которе никак не повлияет на вашу профессию ) Вам дается отсрочка Все так же как при билете».

ОСОБА_7 поцікавився, чи дійсно так званий «білий билет» надає повне звільнення від армії, на що йому відповили, що так.

Далі, він запитав дозволу на здійснення звонка та особистого спілкування наступного ранку на, що абонент погодився.

Наступного дня, згідно домовленності, ОСОБА_7 зателефонував за допомогою додатку «Viber» абоненту НОМЕР_2 та під час розмови відповів, що не є переселенцем, не має захворювань, раніше відстрочок не робив, військової кафедри у вузі який він закінчував не мав та законних підстав для виїзду не має, та мешкає він на території, що обслуговує воєнкомат Малиновського району м. Одеси.

24.10.2022 невідомий абонент призначив йому зустріч на 25.10.2022 у ранковий час біля ЖК «Море», що розташоване по вул. Львівська у м. Одесі.

При цьому, ОСОБА_8 реалізуючи свій злочинний намір звернулась до свого знайомого ОСОБА_12 з проханням зустрітися з ОСОБА_7 та запевнити його у надійності та гарантованому вирішенні так званого питання - безперешкодного виїзду за межі України, повідомивши про виїзд таким чином численних знайомих та родичів, та забрати у останього особисті документи та грошові кошти на, що останній погодився.

У призначений час до ОСОБА_7 прибув на зустріч ОСОБА_12 , а саме до приміщення кафе під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_2 ».

На вказаній зустрічі ОСОБА_12 висловив бажання оглянути особисті документи ОСОБА_7 а саме: військовий квіток, фотокартки, ксерокопію паспорта громадянина України, довідку про надання ідентифікаційного коду.

На що ОСОБА_7 передав останньому для огляду зазаначені документи.

Далі, ОСОБА_12 повідомив про необхідність передачі 7500 доларів США, нібито саме цю суму зі слів ОСОБА_8 , ОСОБА_7 повинен передати для вирішення питання щодо виготовлення документів, що надають право для безперешкодного виїзду за межі України у воєнний час, тобто на перетин державного кордону.

В свою чергу ОСОБА_7 повідомив, що на теперішній час він не розраховує на зазначену суму грошових коштів та вона є для нього значною, на що ОСОБА_12 повідомив, що у такому разі документи йому не потрібні та коли останній буде готовий розрахуватися він зможе йому за телефонувати.

При цьому, ОСОБА_12 заспокоїв ОСОБА_7 , висловившись про те, що таким чином вони не одноразово організовували переправлення осіб через державний кордон України, на підставі виготовлених таким чином документів та будь - яких проблем з перетином кордону нібито не виникало.

У той же день, знаходячись у офісі ГО «Українське об`єднання моряків», з питань з`ясування вимог отримання освітніх документів у Єстонії, під час випадкової зустрічі з ОСОБА_8 , ОСОБА_7 повідомив останній про зустріч що сталась між ним та ОСОБА_12 та висловив хвилювання з приводу передачі значної дня нього суми грошей незнайомим особам, на що ОСОБА_8 відповіла, що звернутися до них запропонувала нібито не стороння особа, маючи на увазі що це і є гарантії.

Через декілька днів ОСОБА_7 в черговий раз зателефонував невстановлений абонент НОМЕР_2 та призначив йому зустріч на 10.11.2022 біля 17.00 годин біля приміщення торгового центру «Сіті центр» за адресою: АДРЕСА_2 .

При цьому, ОСОБА_8 реалізуючи свій злоичнний намір звернулась до свого батька ОСОБА_13 , з проханням зустрітися з ОСОБА_7 забрати у останього особисті документи та грошові кошти та запевнити його у надійності та гарантованому вирішенні так званого питання - безперешкодного виїзду за межі України, шляхом виготовлення тимчасового посвідчення про непридатність до військової служби, на що останній погодився вступив таким чином в злочинну змову.

У призначений час, ОСОБА_7 прибув на місце де його зустрів ОСОБА_13 , який запропонував передати йому заздалегідь обумовлені документи, а саме: військовий квіток, копію паспорта громадянина України, копію паспорта щодо надання ідентифікаційного коду, фотокартки, необхідні для виготовлення документів, що стануть підставою для подальшого незаконного перетину державного кордону України у воєнний час та грошові кошти в сумі 7800 доларів США .

ОСОБА_7 відповів, що йому раніше озвучували про необхідність передачі меншої суми у розмірі 7500 доларів США, на що ОСОБА_13 переслідуючи корисний намір відповів, що це не є проблемою він сьогодні передає 7500 доларів США, а решту грошових коштів у сумі 300 доларів США ОСОБА_7 повинен буде перерахувати на його іменну розрахункову картку «Ощадбанку», при цьому ОСОБА_13 надав її реквізити.

В свою чергу, ОСОБА_7 за допомогою власного телефону зробив фотознімок розрахункової картки на ім`я ОСОБА_13 та хвилюючись передати грошові кошти та документи сторонній особі поцікавився знайомством його з ОСОБА_8 на, що останній відповів, що з усіма він знайомий у тому числі з ОСОБА_8 , на прохання якої він і прибув.

Далі, ОСОБА_13 отримав від ОСОБА_14 грошові кошти у сумі 7500 США, що згідно курсу НБУ склало 274 200 грн. та документи пообіцявши передзвонити ОСОБА_7 та повідомити заздалегідь його подальші дії, щодо відвідування медичних закладів та інших офіціальних установ.

Наступного дня, тобто 11.11.2022 від ОСОБА_13 на контактний номер телефону ОСОБА_7 надійшло повідомлення від невстановленого абонента НОМЕР_2 про те, що перерахування додаткових коштів не потрібно, нібито для нього зробили знижку.

14.11.2022 року від зазначеного абонента за допомогою додатку «Вайбер» надійшло повідомлення з запискою виконаною рукописним текстом номера телефону НОМЕР_3 та вказівкою анкетних даних ОСОБА_15 та дати та часу необхідності здійснення дзвінка, а саме в понеділок у 10 ранку, як в подальшому стало відоме ОСОБА_16 .

Про необхідність зв`язку ОСОБА_7 саме з зазначеною особою повідомив ОСОБА_8 громадянин ОСОБА_4 , оскільки зазначений контакт йому надала невстановлена слідством особа на ім`я ОСОБА_10 на початку оговорювання питання виготовлення документів, що містять не відповідаючи дійсності відомості та надають можливість перетину державного кордону у військовий час.

У призначений час ОСОБА_7 зателефонував вказаній особі, тобто громадянину ОСОБА_17 з отримання від нього подальших інструкцій.

В ході телефонної розмови ОСОБА_16 поцікавився віком ОСОБА_7 та наявністю будь-яких захворювань та, отримавши відповідь що будь - яких скарг на стан здоров`я ОСОБА_7 не має повідомив про необхідність надіслати йому фотокартку першої сторінки свого паспорту громадянина України, що містить анкетні дані та написати «спина», з метою виготовлення медичних документів, в які будуть внесені невідповідні дійсності відомості, щодо існування хвороби, яка не дозволяє бути придатним для військової служи, що він і зробив.

В той же день, біля 11.20 годин ОСОБА_7 з контактного номеру телефону НОМЕР_4 зателефонував громадянин ОСОБА_18 та повідомив, що він є кур`єром та призначив зустріч через годину біля будинку АДРЕСА_3 .

В призначений час на обговорюваному місці ОСОБА_7 отримав від ОСОБА_18 не заповнений бланк акту дослідження стану здоров`я, а також медичне направлення № 1924 на його ім`я виписане ІНФОРМАЦІЯ_3 ( АДРЕСА_4 ), з вигаданим діагнозом «Сколіоз. Остеохондроз», тобто установи якої ОСОБА_7 за отриманням направлення не звертався та не відповідаючим дійсності діагнозом останнього.

При цьому, ОСОБА_7 зазначив, що ОСОБА_18 під час відшукання саме належної ОСОБА_7 документації переглянув велику кількість аналогічних направлень на ім`я інших осіб.

Далі зазначена особа надала ОСОБА_7 контактний номер телефону невстановленій слідством особи на ім`я ОСОБА_19 НОМЕР_5 та повідомила про необхідність надіслання на вказаний номер своїх анкетних даних, що останній і зробив.

У той же день, ОСОБА_7 повідомили про необхідність прибуття наступного дня з ранку, з отриманими документами до Одеської міської лікарні № 11, що розташована за адресою: м. Одеса, вул. Ак. Воробьойва, 9, що він зробив.

У вказаному медичному закладі діючи за порадами та вказівками зазначених осіб ОСОБА_7 звернувся до медичного працівника ОСОБА_20 , якій направив його для здійснення ренгензнимку спини та грудного відділу.

22.11.2022 за попередньою домовленістю ОСОБА_7 знову зустрівся з ОСОБА_18 біля приміщення ТЦ «Сіті центр» та передав йому акт обстеження № 16834 отриманий раніше у Одеській міській лікарні № 11, в якому містився запис, про те, що нібито пацієнт скаржився на болі у груді та поперековому відділу хребта та нібито пройшов обстеження в зазначеному лікувальному закладі.

При цьому, ОСОБА_7 поцікавився у ОСОБА_18 які саме больові відчуття має вказане захворювання та які ліки при цьому вживаються, зазначивши, що з вказаною хворобою він не знайомий та в дійсності її не має.

На це, ОСОБА_18 заспокоїв останнього, пояснивши, що військові не розуміються у медицині у зв`язку з чим будь-яких питань при перетині кордону України ОСОБА_7 ставити не будуть, а у подальшому його проінформують, що саме відповідати, у разі надходження питань при перетині державного кордону України.

Після виготовлення документів на ім`я ОСОБА_7 , які містять не відповідні дійсності відомості щодо існування хвороби в наслідок якої останній не придатний до військової служби та має підстави для перешкодного перетину державного кордону, ОСОБА_4 отримав їх від невстановленої особи на ім`я ОСОБА_10 та при невстановлених слідствам обставинах під час особистої зустрічі передав їх ОСОБА_8 .

В подальшому 07.10.2022 біля 13.00 год. ОСОБА_7 згідно попередньої домовленості з абонентом НОМЕР_2 прибув до кафе «Компот», що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 куди за проханням ОСОБА_8 привіз необізнаний про злочинні наміри зазначених осіб таксист, документи що надають право для перешкодного виїзду у воєнний час за межі України та забезпечать його перетин державного кордону, а саме: тимчасове посвідчення військовозобов`язаного серії НОМЕР_6 від 25.11.22 видане начальником ІНФОРМАЦІЯ_4 про те, що ОСОБА_7 визнаний непридатним до військової служби за ст.64Б гр. ІІ, наказ МОУ № 402-2008 та довідку військової - лікарської комісії від 15.11.2022 про його непридатність на тих же підставах.

Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України - незаконне переправлення осіб через державний кордон України, за кваліфікуючими ознаками: керівництво такими діями, сприяння їх вчиненню порадами, вказівками, наданням засобів та усуненням перешкод, за попередньої змовою групою осіб, з корисливих мотивів.

14.12.2022 року ОСОБА_4 згідно ст. ст. 208, 615 УПК України був затриманий за підозрою у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України

15.12.2022 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.

Допитаний як підозрюваний, ОСОБА_4 повідомив, що свою вину в інкримінованому йому діянні визнає в повному обсязі та надав покази, щодо обставин вчинених ним злочину.

Крім цього, винуватість ОСОБА_4 підтверджується зібраними в ході досудового розслідування доказами, а саме рапортом працівників 4 відділу ГВ ЗНД УСБУ в Одеській області від 22.08.2022; повідомленням про вчинення кримінального правопорушення від 17.10.2022; протоколами допиту свідка ОСОБА_21 від 31.08.2022; від 13.10.2022; від 01.11.2022; від 11.11.2022; від 16.11.2022 ; від 13.07.2021; від 23.11.2022; від 07.12.2022; протоколом допиту свідка ОСОБА_22 від 08.12.2022; протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками за участю свідка ОСОБА_22 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_12 від 14.12.2022; протоколом обшуку буд. АДРЕСА_1 , де проживає ОСОБА_4 під час якого виявлений та вилучений належний йому телефон, що містить листування, яке має відношення до обставин, що з`ясовуються; протоколом огляду мобільного телефону належного ОСОБА_4 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_18 від 14.12.2022; протоколом за результатами проведення НСРД від 28.10.2022 відносно громадянина ОСОБА_12 ;протоколом за результатами проведення НСРД від 14.11.2022 відносно ОСОБА_13 .

Вказані докази є вагомими доказами вини ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого злочину.

ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, у зв`язку з чим, у разі визнання судом його винним, йому загрожує покарання у вигляді позбавлення волі на строк до десяти років, що, згідно п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України, дозволяє обрання йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Але підозрюваний ОСОБА_4 раніше не судимий, свою вину визнав у повному обсязі, у скоєному розкаявся, офіційно працевлаштований, має постійне місце мешкання у м. Одесі, одружений, має малолітню дитину.

Відповідно до вимог ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу необхідно оцінити в сукупності всі обставини, вагомість доказів, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, вік та стан здоров`я підозрюваного, міцність соціальних зв`язків, наявність родини й утриманців, постійного місця роботи, репутація, його майнового стану, наявності судимостей.

У зв`язку із вищевикладеним, орган досудового розслідування звернувся до слідчого судді з клопотанням про застосування запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_4 у вигляді цілодобового домашнього арешту із застосуванням електроних засобів контролю.

Позиція учасників судового розгляду.

Прокурор в судовому засіданні підтримала клопотання слідчого та просила його задовольнити з наведених в ньому підстав, посилаючись на те, що існують ризики, передбачені п.1 ч.1 ст.177 КПК України, а саме що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підозрюваний ОСОБА_4 та його захисник в судовому засіданні заперечували проти задоволення клопотання слідчого, оскільки ризики не обґрунтовані. Адвокат ОСОБА_6 в судовому засіданні просила слідчого суддю застосувати менш суровий запобіжний захід, оскільки ОСОБА_4 співпрацює зі слідством, надав покази органу досудого слідства, позитивно характеризується. Окрім цього, адвокат ОСОБА_6 повідомила, що у ОСОБА_4 батько є інвалідом I групи та потребує стороннього догляду, у його дружини є захворювання, які потребують лікування, тому ОСОБА_4 повинен працювати та пітримувати свою родину, а тому адвокат просила застосувати менш суровий запобіжний захід.

Вивчивши матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, заслухавши прокурора, підозрюваного, адвоката, приходжу до висновку, що клопотання слідчого підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Мотиви слідчого судді.

З огляду на ч.3 ст.26, п.18 ч.1 ст.3 КПК України, слідчий суддя у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, які винесені на його розгляд сторонами та віднесено до його компетенції цим Кодексом, а слідчий суддя, суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.

Відповідно до ст.2 вказаного Кодексу, завданнями кримінального провадження, наряду, із захистом особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, є охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також те, щоб до кожного учасника кримінального провадження застосовувалась лише належна правова процедура.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно ч. 5 ст. 194 КПК України, якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов`язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов`язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором.

Під час досудового слідства встановлено обставини, які слід врахувати при обрані запобіжного заходу, передбачені ст. 178 КПК України, а саме:

-вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним ОСОБА_4 кримінальних правопорушень;

-тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному ОСОБА_4 у разі визнання його винуватим у вчиненні вказаних кримінальних правопорушень;

- міцність соціальних зв`язків підозрюваного ОСОБА_4 ;

- наявність у підозрюваного ОСОБА_4 постійного місця роботи.

Щодо обґрунтованості підозри.

Кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) (частина 5 статті 9 КПК України).

Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ (наприклад, пункт 32 рішення у справі «Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom» від 30.08.1990 (заяви № 12244/86, 12245/86; 12383/86) термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (пункт 175 рішення ЄСПЛ від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (заява № 42310/04).

Висновки органу досудового розслідування щодо причетності підозрюваного до вчинення кримінальних правопорушень, які йому інкримінуються, не є явно необґрунтованими чи очевидно недопустимими, тому слідчий суддя дійшов висновку про доведеність стороною обвинувачення обґрунтованості підозри тією мірою, щоб виправдати застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

Слідчий суддя на вказаному етапі досудового розслідування не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів, визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.

Як встановлено в судовому засіданні, підозрюваний ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, найтяжче з яких відноситься до категорії тяжкого злочину, відповідальність за який передбачає позбавлення волі до 10 років, підозрюваний одружений, займає посаду засупника директора ТОВ «Учбовий центр фахівців морського транспорту», має постійне місце реєстрації та проживання, що свідчить про посередні соціальні зв`язки, має на утриманні неповнолітню дитину 2020 року народження.

ОСОБА_4 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України - незаконне переправлення осіб через державний кордон України, за кваліфікуючими ознаками: керівництво такими діями, сприяння їх вчиненню порадами, вказівками, наданням засобів та усуненням перешкод, за попередньої змовою групою осіб, з корисливих мотивів.

Обґрунтованість підозри повідомленої ОСОБА_4 в інкримінованих йому кримінальному правопорушенні підтверджується допустимими доказами у їх сукупності, долученими до клопотання, зокрема: рапортом працівників 4 відділу ГВ ЗНД УСБУ в Одеській області від 22.08.2022; повідомленням про вчинення кримінального правопорушення від 17.10.2022; протоколами допиту свідка ОСОБА_21 від 31.08.2022; від 13.10.2022; від 01.11.2022; від 11.11.2022; від 16.11.2022 ; від 13.07.2021; від 23.11.2022; від 07.12.2022; протоколом допиту свідка ОСОБА_22 від 08.12.2022; протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками за участю свідка ОСОБА_22 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_12 від 14.12.2022; протоколом обшуку буд. АДРЕСА_1 , де проживає ОСОБА_4 під час якого виявлений та вилучений належний йому телефон, що містить листування, яке має відношення до обставин, що з`ясовуються; протоколом огляду мобільного телефону належного ОСОБА_4 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_18 д 14.12.2022 ; протоколом за результатами проведення НСРД від 28.10.2022 відносно громадянина ОСОБА_12 ; протоколом за результатами проведення НСРД від 14.11.2022 відносно ОСОБА_13 .

Щодо існування ризиків кримінального провадження.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. При визначенні ризиків закон не вимагає неспростовних доказів того, що підозрюваний однозначно, поза всяким сумнівом, здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає обґрунтування, що він має реальну можливість їх здійснити під час вирішення питання про застосування запобіжного заходу або в майбутньому. Отже ризики, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК, слід вважати наявними за умови достатньої вірогідності їх здійснення.

Як обов`язковий критерій застосування запобіжного заходу ризик кримінального провадження має прогностичний характер, його визначення у конкретний проміжок часу спрямоване на усунення негативного впливу на кримінальне провадження в майбутньому. Безумовно, наявність заявлених ризиків має обґрунтовуватися, а обов`язки, про покладення (продовження) яких клопоче прокурор у разі запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, - бути у взаємозв`язку з ними. Однак в переважній більшості випадків, враховуючи їх вірогідний характер, класичні категорії доказування, притаманні судовому процесу, при їх обґрунтуванні не застосовуються. При встановленні ризиків кримінального провадження слідчий суддя застосовує стандарт достатності підстав вважати, що підозрюваний може вдатися до дій на шкоду кримінальному провадженню (ч. 2 ст. 177 КПК України). Оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, слідчий суддя має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.

Ризик, який дає достатні підстави суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення нею зазначених дій. При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

На переконання органу досудового розслідування, в цьому провадженні існують ризики, що підозрюваний може:

-переховуватися від органів досудового розслідування та суду,

-незаконно впливати на свідків;

-вчинити інше кримінальне правопорушення.

Заявлені ризики, на думку слідчого судді, частково заслуговують на увагу.

На думку слідчого судді, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваною покладених на неї процесуальних обов`язків, а також уникнення ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме, що підозрювана може: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та суду, 2) незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні.

Так суд вважає, що існує вагомий ризик - ймовірність ухилення та переховування обвинуваченого від суду та не виконання його процесуальних рішень, оскільки дії, що ставляться ОСОБА_4 у провину носять суспільно- небезпечний характер, він звинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання на строк до 10 років.

Ризик перешкоджати встановленню істини у кримінальному правопорушенні доводиться також і з огляду на початкову стадію досудового розслідування (рішення ЄСПЛ у справі Яжинський проти Польщі (Jarzynski v. Poland, § 43).

Так суд вважає, що існує ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, який полягає в тому, що дійсно з огляду на те обвинувачений ОСОБА_4 може незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних у даному кримінальному провадженню з метою ухилення від кримінальної відповідальності.

Слідчий суддя вважає, що дані ризики на даній стадії досудового розслідування мають місце.

Вирішення питання можливості застосування відносно підозрюваного ОСОБА_4 більш м`якого запобіжного заходу:

Згідно ч. 1 ст. 176 КПК України, після тримання під вартою цілодобовий домашній арешт є найсуворішим запобіжним заходом, при цьому більш м`якими запобіжними заходами по відношенню до нього є: 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) нічний домашній арешт (в частині способу його виконання).

Метою ж застосування того чи іншого запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання встановленим в ході розгляду клопотання ризикам (ч. 1 ст. 177 КПК України).

При цьому, ризик, це, зокрема, невизначена подія, яка по суті, представляє собою ймовірність отримання несприятливих для досудового слідства подій, визначених у ч. 1 ст. 177 КПК України. Між тим, чинний КПК України не вимагає надання відповідних доказів того, що підозрюваний (-а) обов`язково здійснить дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема й у випадку застосування відносно нього (-ї) більш м`якого запобіжного заходу, однак перед слідчим суддею повинна бути доведена наявність реальної можливості здійснити підозрюваним (-ю) такі дії в майбутньому, в зв`язку з чим, слідчим суддею повинен бути обраний такий запобіжний захід, який в повній мірі буде здатним запобігти можливому прояву означених дій з боку підозрюваного.

Слідчий суддя зазначає, що при вирішенні питання міри запобіжного заходу у кожному конкретному випадку повинен враховуватися наявний суспільний інтерес, який буде виправдовувати тимчасове обмеження прав та свобод підозрюваної особи.

Так, в рамках даного кримінального провадження, суспільний інтерес зводиться до досягнення завдань кримінального провадження (ст. 2 КПК України), які в тому числі полягають у притягненні винних до кримінальної відповідальності, а також у відшкодуванні та поверненні до державного бюджету грошових коштів, які ймовірно були незаконно з нього вилучені.

За таких обставин, на думку слідчого судді, наявний в рамках даного кримінального провадження суспільний інтерес виправдовує тимчасове обмеження прав та свобод підозрюваного ОСОБА_4 а відтак, з огляду на встановлені слідчим суддею ризики, передбачені п. п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя вважає, що відносно підозрюваного слід застосувати запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту із застосуванням електроних засобів контролю, який здатний гарантувати досягнення означених завдань запобіжного заходу, при цьому більш м`який запобіжний захід, з огляду на відсутність у слідчого судді відомостей щодо характеру процесуальної поведінки підозрюваної, не буде відповідати його меті.

Висновки слідчого судді в частині необхідності задоволення/відмови у клопотанні сторони обвинувачення про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту:

Дослідивши клопотання та долучені в його обґрунтування матеріали в сукупності, вислухавши думку та доводи учасників судового засідання, з огляду на що проаналізувавши фактичні обставини даного кримінального провадження, а також надавши правову оцінку характеризуючим матеріалами щодо підозрюваного ОСОБА_4 , слідчий суддя, враховуючи вищенаведене мотивування, приходить до переконання про необхідність задоволення поданого клопотання сторони обвинувачення та застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту із застосуванням електроних засобів контролю, з покладенням на останнього відповідних обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 2, 7, 176, 177, 178, 181, 186, 193, 194, 196, 205, 309 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Клопотання старшого слідчого в ОВС слідчого відділу Управління СБ України в Одеській області ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, - задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, за адресою: АДРЕСА_1 , строком до 2 місяців в межах строку досудового розслідування, тобто до 12.02.2023 року включно із застосуванням електронних засобів контролю.

Покласти на підозрюваного обов`язки строком до 2 (двох) місяців в межах строку досудового розслідування, передбачені ч.5 ст.194 КПК України:

-прибувати до слідчого, прокурора або суду за першим викликом;

-цілодобово не відлучатися з постійного місця проживання, а саме: будинку АДРЕСА_1 без дозволу слідчого, прокурора або суду;

-носити електронний засіб контролю.

Роз`яснити ОСОБА_4 , що працівники органу внутрішніх справ з метою контролю за його поведінкою мають право з`являтися в його житло, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов`язаних з виконання покладений на нього зобов`язань.

Строк дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту обчислюється з моменту фактичного затримання підозрюваного, тобто з 14.12.2022 року.

Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Виконання ухвали покласти на старшого слідчого в ОВС слідчого відділу Управління СБ України в Одеській області ОСОБА_3 , контроль за виконанням на прокурора - процесуального керівника у вказаному кримінальному провадженні ОСОБА_5 .

Апеляційна скарга, на ухвалу слідчого судді, може бути подана протягом п`яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.

Повний текст ухвали слідчого судді проголошено 19.12.2022 року о 15:00 годині в залі суду №131.

Слідчий суддя:

ОСОБА_1 16.12.2022