Рішення № 107971281, 15.12.2022, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/15480/22-Е

Провадження № 2-а/522/413/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.12.2022 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді Шестакової Я.В.

за участю секретаря Багнюк А.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одеса справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Департаменту патрульної поліції України про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення,-

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача у листопаді 2022 року звернувся до Приморського районного суду м. Одеси з адміністративним позовом, у якому просить скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 03.11.2022 року серії EAR №6118948, а провадження у справі закрити.

В обґрунтування заяви зазначив, що позивач 03.11.2022 року керував транспортним засобом, який було зупинено інспектором Управління патрульної поліції в Одеській області. Позивач, на вимогу інспектора поліції, пред`явив посвідчення водія та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу. Після чого інспектор поліції повідомив позивача про те, що відносно нього буде складено постанову про притягнення до адміністративної відповідальності за нібито за відсутність у позивача права керування транспортним засобом. На думку позивача, твердження інспектора не відповідає дійсності, оскільки позивачем було пред`явлено посвідчення водія Грузії. Також, зазначив, що інспектором поліції незаконно було зупинено позивача, не було проведено розгляд справи, а відразу винесено постанову, позивачу не були забезпеченні його права, не залучено перекладача, оскільки він є громадянином Грузії.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 15.11.2022 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного провадження.

07.12.2022 року від представника відповідача надійшов відзив, у якому він зазначив, що відповідно до Указу Президента України від 17.05.2022 року №341/2022 та п.7 ст. 8 ЗУ «Про правовий режим воєнного стану» уповноважені особи можуть перевіряти у порядку, визначеному КМУ, документи осіб, а за потреби проводити огляд транспортного засобу за винятком обмежень встановлених Конституцією України. Також, норми ЗУ «Про національну поліцію» та п.п. «а» пункт 2.4. ПДР України та п. 2.1 визначають безумовний обов`язок водія при керуванні транспортним засобом мати при собі та на вимогу поліцейського пред`явити посвідчення водія відповідної категорії. Згідно Інформаційно-телекомунікаційної системи Інформаційний портал НПУ», зазначено було про відсутність у позивача посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії Українського зразка. Також, позивачем було надано посвідку на тимчасове проживання, термін дії якої закінчився 31.09.2019 року. Щодо ознайомлення позивача його процесуальними правами, законом встановлений спеціальний порядок притягнення до адміністративної відповідальності за правопорушення, ч.2, ст. 126 КУпАП, згідно якого протокол про адміністративне правопорушення не складається, а постанова виноситься на місці вчинення правопорушення. Позивачем в обґрунтування своєї позиції не надано належних та допустимих доказів, які б спростовували факт вчинення ним адміністративного правопорушення.

13.12.2022 року на адресу суду надійшла відповідь на відзив, у якій представник позивача зазначив, що поліцейський після зупинки транспортного засобу позивача вимагав від нього пред`явити документи на транспортний засіб та на право керування ним, ЗУ «Про національну поліцію» встановлено вичерпний перелік зупинки транспортного засобу, та причина зупинки позивача не входить у зазначений перелік. Поліцейським була порушена процедура розгляду справи. Відсутні правові підстави для визнання ОСОБА_3 особою, яка не має права керування транспортним засобом, а отже і до адміністративної відповідальності.

16.12.2022 року від представника відповідача надійшло заперечення на відповідь на відзив у якому останній підтримав позицію викладену у відзиві та просив залишити позовну заяву ОСОБА_4 без задоволення.

В судове засідання позивач не з`явився, представник позивача позовні вимоги, підтримав просив розглядати справу за наявними у справі доказами,.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав, просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Згідно ч.4 ст.229 КАС України, фіксування процесу не здійснювалося оскільки всі учасники справи в судове засідання не з`явилися.

Дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що зі змісту постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 03.11.2022 року серії ЕАР № 6118948, позивач ОСОБА_3 у вказаний день об 22:52 год. у м. Одеса, по вул. Водопровідна, 1 керуючи транспортним засобом, не мав посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, чим порушив п. 2.1.аПДРкерування т/з особою, яка не має права керування таким транспортним засобом.

Позивача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП, застосоване адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 3400 грн.

Згідно п. 10 Порядку перевірки документів в осіб, огляду речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян під час забезпечення заходів правового режиму воєнного стану, затвердженого Постановою КМУ від 29.12.2021 року № 1456, уповноважена особа має право зупиняти транспортні засоби в разі:

- порушення водієм ПДР;

- якщо є очевидні ознаки, що свідчать про технічну несправність транспортного засобу;

- якщо є інформація, що свідчить про причетність водія або пасажирів транспортного засобу до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, або якщо є інформація, що свідчить про те, що транспортний засіб чи вантаж можуть бути об`єктом чи знаряддям учинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення;

- якщо транспортний засіб перебуває в розшуку;

- необхідності здійснення опитування водія чи пасажирів про обставини вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, свідками якого вони є або могли бути;

- необхідності залучення водія транспортного засобу до надання допомоги іншим учасникам дорожнього руху або поліцейським або як свідка під час оформлення протоколів про адміністративні правопорушення чи матеріалів дорожньо-транспортних пригод;

- необхідності обмеження чи заборони руху транспортних засобів;

- якщо спосіб закріплення вантажу на транспортному засобі створює небезпеку для інших учасників дорожнього руху;

- порушення порядку визначення і використання на транспортному засобі спеціальних світлових або звукових сигнальних пристроїв;

-проїзду транспортних засобів через блокпости та контрольні пункти в`їзду-виїзду.

П. 5 Порядку перевірки документів в осіб, огляду речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян під час забезпечення заходів правового режиму воєнного стану, затвердженогоПостановою КМУ від 29.12.2021 року № 1456визначено право на проведення перевірки документів в осіб, огляду речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян надано відповіднимуповноваженим особам Національної поліції, СБУ, Національної гвардії, Держприкордон служби, ДМС, Держмитслужби та Збройних Сил, які визначені в наказі коменданта.

Суд зауважує, що наявні підстави для зупинки транспортного засобу позивача, передбачені п. 10 Порядку № 1456, а також наявний у інспектора Киртоки О.Ю. статус уповноваженої особи Національної поліції в розумінні п. 5 Порядку № 1456.

Таким чином, суд вважає, що інспектор законно зупинив позивача та проводив перевірку документів.

З матеріалів долученого представником відповідача до відзиву відеозапису вбачається, що водій ОСОБА_3 пред`явив інспектору посвідчення водія Грузії та посвідку на постійне проживання на території України, терміном дії до 31.09.2019. Позивач вільно спілкувався російською мовою з поліцейським та відразу відповідав на запитання поліцейського, що свідчить про вільне володіння російською мовою. Зазначив, що йому відомо щодо необхідності заміни посвідчення водія Грузії по закінченню терміну посвідки на тимчасове проживання, та його неодноразово зупиняли працівники поліції, проте до відповідальності за таке правопорушення він не притягався. Інспектором поліції було повідомлено позивачу за яке порушення він притягається до адміністративної відповідальності, якою статтею кваліфіковані його дії, суму штрафу за відповідне правопорушення. Роз`яснено: порядок сплати штрафу, порядок оскарження постанови, процесуальні права, в тому числі право на правову допомогу. Позивач ознайомився з постановою, та засвідчив це своїм підписом.

Відповідно дост. 287 КУпАПправо на оскарження постанови має особа, щодо якої її винесено.

Згідност.72КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно дост. 77 ч. 2 КАС Українив адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Пунктом 2.1.аПДРУкраїни передбачено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Ст. 126 ч. 2 КУпАПпередбачена відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом.

Відповідно до п. 30Постанови Кабінету міністрів України від 8 травня 1993 р. № 340 «Про затвердження Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами», особи, які тимчасово перебувають на території України, мають право на керування транспортними засобами за наявності міжнародного посвідчення водія або посвідчення водія іноземної держави, що відповідає вимогам Міжнародної конвенції про дорожній рух 1968 року, записи в якому виконані або продубльовані літерами латинського алфавіту.

Як вбачається з ст. 43 Міжнародної конвенції про дорожній рух 1968 року, положення якої вступили в силу з 29 березня 2011 року, кожен водій зобов`язаний при собі мати посвідчення водія, при чому держави-учасниці конвенції домовились, що будуть визнавати будь-яке національне посвідчення водія, яке відповідає вимогам додатку № 6 даної Конвенції. Відповідно до пункту 6 даного додатку всі записи, наявні в даному посвідченні мають бути зазначеними літерами латинського алфавіту. У випадку використання інших літер дані записи повинні бути піддані транслітерації літерами латинського алфавіту.

У відзиві відповідач зазначає, що ОСОБА_3 , отримавши посвідку про постійне місце проживання повинен був у 60-денний термін замінити посвідчення водія Грузії.

Дане твердження суд приймає до уваги, оскільки, як вбачається з п. 30Постанови Кабінету міністрів України від 8 травня 1993 р. № 340 «Про затвердження Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами», посвідчення водія, що належить особі, яка переїжджає на постійне місце проживання в Україну, дійсне на території України протягом 60 днів з дати видачі органами та підрозділами ДМС документів на постійне проживання в Україні і після цього підлягає заміні. Заміна таких посвідчень проводиться після проходження особою медичного огляду та складення теоретичного і практичного іспитів.

Отже, в даній нормі зазначена вимога про заміну посвідчення у випадку постійного проживання, а позивач має посвідку на постійне проживання,яка протермінована, як вбачається з відеозапису, та не заперечується позивачем, тому посилання позивача, що він має право керування транспортними засобами на території України з посвідченням водія виданим у Грузії є хибними.

За таких обставин, оскільки відповідачем доведено факт порушення п. 30 Постанови КМУ № 340, а саме не заміна посвідчення водія позивачем після отримання посвідки на постійне проживання протягом 60 днів з дати видачі документу на постійне проживання, суд прийшов до висновку, що постанова винесена старшим лейтенантом поліції Киртока О.Ю. 03.11.2022 року серії НОМЕР_1 є законною, а тому скасуванню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.72,77,229,245,246 КАС України, суд-

УХВАЛИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Департаменту патрульної поліції України про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Я.В. Шестакова