Постанова № 107970113, 20.12.2022, Білопільський районний суд Сумської області

Справа №573/1811/22

Номер провадження 1-кс/573/479/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2022 року слідчий суддя Білопільського районного суду Сумської області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянув у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ ВП №1 (м. Білопілля) Сумського РУП ГУНП в Сумській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором Сумської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Центрального регіону ОСОБА_3 , щодо

ОСОБА_4 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця м. Кременчук Полтавської області, із спеціальною середньою освітою, одруженого, військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою:

АДРЕСА_1 , раніше не

судимого,

- про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою,

ВСТАНОВИВ:

20 грудня 2022 року старший слідчий ОСОБА_6 звернувся до слідчого судді з клопотанням, погодженим прокурором, про застосування підозрювану ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Клопотання мотивованетим,що 18 грудня 2022 року о 21:24 год до ЧЧ ВП №1 (м. Білопілля) Сумського РУП ГУНП в Сумській області надійшло повідомлення від ОСОБА_7 про те, що військовослужбовці ЗСУ, які зі слів заявниці перебували у стані алкогольного сп`яніння, розпочали хаотичну стрільбу, під час якої куля влучила в голову її чоловіку ОСОБА_8 . Від отриманого поранення ОСОБА_8 помер на місці події.

Відомості про вказану подію внесені до ЄРДР 19 грудня 2022 року за №12022200570000412 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 119, ч. 4 ст. 296 КК України.

19 грудня 2022 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_4 повністю підтверджується зібраними по кримінальному провадженню доказами.

Також є необхідність у застосуванні йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

На існування передбачених ст. 177 КПК України ризиків слідчий зазначив те, що ОСОБА_4 , розуміючи, що за вчинений тяжкий злочин передбачена міра покарання у вигляді позбавлення волі від 3 до 7 років, може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілих та свідків, знищити, сховати або спотворити речі або документи, які мають важливе значення для кримінального провадження.

Також вчинений ОСОБА_4 злочин викликав суспільний резонанс в Білопільській ОТГ, обурення місцевого населення, а тому, якщо він буде знаходитися на волі, є певні ризики тиску на нього зі сторонни громадськості, що може призвести до небезпеки його життю та здоров`ю.

Більш м`які запобіжні заходи не можуть запобігти вказаним вище ризикам.

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 клопотання підтримав, просив його задовольнити. Також просив не визначати ОСОБА_4 суму застави, бо вчинений ним злочин пов`язаний із позбавленням життя людини.

Підозрюваний ОСОБА_4 проти задоволення клопотання про застосування щодо нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою заперечував, просив призначити більш м`який запобіжний захід.

Захисник ОСОБА_5 також заперечував проти задоволення клопотання та зазначив, що ОСОБА_4 можна застосувати більш м`який запобіжний захід, що не пов`язаний з триманням під вартою, бо він проживає в іншій місцевості, має сім`ю, тобто має сталі соціальні зв`язки.

Заслухавши учасників судового процесу, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов таких висновків.

Відповідно до ч. 2 ст. 29 Конституції України та п. 1 ст. 5 Європейської конвенції про захист прав людини ніхто не може бути позбавлений свободи інакше як за вмотивованим рішенням суду і на підставах та в порядку, встановлених законом.

Як вбачається зі статті 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Щодо поняття «обґрунтована підозра» слідчий суддя, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України, враховує позицію ЄСПЛ, відображену в п. 175 рішення від 21 квітня 2011 року в справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення та в п. 32 рішення в справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, згідно з якою вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

Відповідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 КПК України.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у виненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад 5 років.

Як вбачається з матеріалів провадження, пред`явлена ОСОБА_4 підозра за ч. 4 ст. 296 КК України має місце та підтверджується на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю доказів, зокрема: рапортами помічника чергового ВП №1 (м. Білопілля) Сумського РУП ГУНП в Сумській області про надходження повідомлення ОСОБА_7 про загибель чоловіка ОСОБА_8 та повідомлення про пожежу, протоколом огляду місця події від 18.12.2022 за місцем проживання загиблого, протоколом допиту потерпілої ОСОБА_7 від 19.12.2022, протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 19.12.2022, лікарським свідоцтвом про смерть ОСОБА_8 (а. п. 9, 10-19, 20-22, 23-28, 44).

Оскільки на цьому етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду по суті, а саме: питань, пов`язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів приходить до висновку, що причетність ОСОБА_4 до вчинення кримінального правопорушення, підозра в якому йому повідомлена, є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього обмежувального заходу.

Також слідчий суддя враховує, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, що є тяжким злочином, санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі строком від трьох до семи років. Віднесення вказаного злочину до категорії тяжких свідчить про ступінь можливої суспільної небезпечності особи підозрюваного та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності його поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за вчинений злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитися від слідства й суду, продовжити злочинну діяльність.

Зазначене може вплинути на повноту та об`єктивність досудового розслідування кримінального провадження та судового розгляду.

Також слідчий суддя зазначає, що ОСОБА_4 є військовослужбовцем, підозрюється у вчиненні злочину із застосуванням вогнепальною зброї, до якої має безперешкодний доступ.

Слідчий суддя зазначає, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні злочину, який дійсно викликав суспільний резонанс, а тому є підстави вважати, що на нього може бути здійснений тиск зі сторони громадськості і це може привести до небезпеки для його життя та здоров`я.

Окрім того, на цей час встановлені ще не всі обставини тих подій, що привели до загибелі ОСОБА_8 , також остаточно не встановлено коло свідків, на яких зможе тиснути підозрюваний, перебуваючи на волі.

При вирішенні клопотання слідчий суддя також враховує практику Європейського суду з прав людини, викладену в рішенні «Ілійков проти Болгарії» від 26 липня 2001 року, «Летельє проти Франції» від 26 червня 1991 року, відповідно до якої особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу. При цьому обґрунтована підозра у тому, що особа вчинила тяжкий злочин, може на початку слугувати підставою для взяття її під варту. Крім того, необхідність забезпечення належного здійснення провадження, зокрема, отримання доказів від свідків також є належною підставою для первинного взяття під варту (рішення від 15 вересня 2009 року у справі «Ямрозі проти Польщі», рішення від 10 лютого 2011 року у справі «Плєшков проти України»).

Отже, слідчий суддя дійшов висновку, що вказані вище обставини свідчать про існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України щодо переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду, незаконного впливу на потерпілих і свідків та вчинення інших кримінальних правопорушень, а тому застосування до ОСОБА_4 більш м`якого запобіжного заходу є недостатнім для запобігання заявленим ризикам, у зв`язку з чим слідчий суддя вважає за необхідне клопотання слідчого про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під варту задовольнити.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Прокурор просив не застосовувати до ОСОБА_4 заставу.

Слідчий суддя зазначає, що випадки, при наявності яких можна не визначати розмір застави, чітко визначені частиною 4 ст. 183 КПК України.

Згідно з ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні:

1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування;

2) щодо злочину, який спричинив загибель людини;

3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею;

4) щодо злочину, передбаченого статтями 255-255-3 Кримінального кодексу України;

5) щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.

При обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого, який оголошений у міжнародний розшук, та/або який виїхав, та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, розмір застави не визначається.

Під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-5, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 Кримінального кодексу України.

Розмір застави не визначається під час розгляду питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відповідно до статей 629-631 цього Кодексу.

Але прокурор не надав слідчому судді доказів на підтвердження того, що існує хоча б одна обставина із зазначених вище, яка б давала підставу не визначати підозрюваному розмір застави.

Згідно з ч. 5 ст. 182 КПК України у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

З урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, слідчий суддя вважає за необхідне визначити ОСОБА_4 заставу в розмірі 200 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Керуючись статтями 176-178, 183, 193, 369-372 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого СВ ВП №1 (м. Білопілля) Сумського РУП ГУНП в Сумській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором Сумської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Центрального регіону ОСОБА_3 ,про застосуваннящодо ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задовольнити.

Застосувати відносно ОСОБА_4 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 16 лютого 2023 року включно.

Визначити суму застави у розмірі 200 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 496200 (чотириста дев`яносто шість тисяч двісті) гривень, яку можливо внести на депозитний рахунок UA558201720355249001000008869, банк отримувача ДКСУ м. Київ, МФО 820172, код ЄДРПОУ 26270240, призначення платежу запобіжний захід застава, № судового рішення та ПІБ особи, якою вноситься застава, ПІБ особи, за яку вносить застава.

Підозрюваний або заставодавець мають право в будь-який момент внести заставу в розмірі визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

При внесенні визначеної суми застави ОСОБА_4 з-під варти звільнити та покласти на нього такі обов`язки:

1) прибувати до слідчого, прокурора чи суду за першим викликом;

2) не відлучатися з населеного пункту, в якому він буде перебувати, без дозволу слідчого, прокурора чи суду;

3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання.

У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Виконання даної ухвали покласти на ВП №1 (м. Білопілля) Сумського РУП ГУНП в Сумській області.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Строк дії ухвали слідчого судді до 16 лютого 2023 року включно.

Ухвала може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя