Рішення № 10796587, 16.08.2010, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"16" серпня 2010 р.Справа № 12/1292-10 Розглянувши матеріали за позовом Відкритого акціонерного товариства „Подільський цемент” с.Гуменці Кам’янець-Подільського району

до Приватного підприємства „Вест-2002” м. Кам’янець-Подільський

про стягнення 436757грн. 90коп.

Суддя Шпак В.О.

Представники сторін

Позивача: Кох В.Є. –за довіреністю від 29.11.2006р.

Відповідача: не з’явився

Суть спору:

Відкрите акціонерне товариство „Подільський цемент” с.Гуменці Кам’янець-Подільського району звернулось з позовом до Приватного підприємства „Вест-2002” м. Кам’янець-Подільський про стягнення 436757грн. 90коп., з яких 341945грн. 86коп. заборгованості, 29387грн. 96коп. інфляційних, 65424грн. 08коп. пені.

В обґрунтування позовних вимог посилається на неналежне виконання відповідачем умов договорів купівлі-продажу продукції №01/08-109 від 22.01.2008р., №01/09-328 від 23.05.2009р.

При подачі позовної заяви до суду позивачем заявлено клопотання про вжиття заходів по забезпеченню позову накладанням арешту на майно та грошові кошти, що належать відповідачу.

Відповідно до ст.66 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити або зробити неможливим виконання рішення господарського суду. Одним із заходів до забезпечення позову, передбачених статтею 67 Господарського процесуального кодексу України, є накладення арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві.

Згідно пункту 3 Роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 23.08.1994р. №02-5/611 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову", умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обгрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Приймаючи до уваги, що позивачем не подано належних доказів, що невжиття заходів забезпечення позову може унеможливити виконання рішення суду, в задоволенні клопотання позивача про вжиття заходів забезпечення позову у вигляді накладення арешту на майно та грошові кошти, що належать відповідачу необхідно відмовити.

Ухвала про порушення провадження у справі була направлена відповідачу за адресою, зазначеною у свідоцтві про державну реєстрацію юридичної особи, про що свідчить Повідомлення про вручення поштового повідомлення та копія свідоцтва про державну реєстрацію –ПП „Вест-2002”.

Відповідач незважаючи на те, що був належним чином повідомлений про час та місце слухання справи, відзив на позов не подав, свого представника в судове засідання не направив, про наявність поважних причин невиконання вимог суду суд не поінформував. За таких обставин суд розглядає справу в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними матеріалами.

Розглядом матеріалів справи встановлено наступне.

23.01.2008р. між ВАТ „Подільський цемент” (продавець) та ПП „Вест-2002” (покупець) укладено договір №01/08-109 купівлі-продажу продукції.

Відповідно до умов даного договору (2.1, п.2.2, п.4.2, п.4.3, п.4.5, п.5.2) продавець продає і здійснює постачання продукції по реквізитах, наданих покупцем. Покупець оплачує вартість продукції транспортних затрат, надає реквізити одержувача і забезпечує прийняття продукції. Орієнтовна сума договору, на момент його укладення складає 2000000грн. Покупець здійснює 100% передоплату, згідно виставлених рахунків продавцем. Можливо відвантаження продукції без попередньої оплати з відстрочкою платежу до 5 днів з моменту прийняття вантажу до перевезення станцією відправлення. Покупець оплачує вартість продукції і транспортних затрат на умовах п.4 даного договору.

Пунктом 4.1 договору сторони погодили ціну продукції.

Додатковою угодою до договору №01/08-109 від 14.04.2008р. сторони встановили ціни на цемент.

22.05.2009р. між ВАТ „Подільський цемент” (продавець) та ПП „Вест-2002” (покупець) укладено договір №01/09-328 купівлі-продажу продукції.

Відповідно до умов даного договору (2.1, п.2.2, п.4.2, п.4.3, п.4.5, п.5.2) продавець продає і здійснює постачання продукції по реквізитах, наданих покупцем. Покупець оплачує вартість продукції транспортних затрат, надає реквізити одержувача і забезпечує прийняття продукції. Орієнтовна сума договору, на момент його укладення складає 3000000грн. Покупець здійснює 100% передоплату, згідно виставлених рахунків продавцем. Можливо відвантаження продукції без попередньої оплати з відстрочкою платежу до 3 днів з моменту прийняття вантажу до перевезення станцією відправлення. Покупець оплачує вартість продукції і транспортних затрат на умовах п.4 даного договору.

Пунктом 4.1 договору сторони погодили ціну продукції.

Додатковою угодою до договору №01/09-328 від 16.05.2009р. сторони встановили ціни на цемент.

Відповідач подав позивачу заявки на відвантаження цементу.

Позивач поставив відповідачу продукцію на загальну суму 2067904грн. 86коп., що підтверджується накладними-рахунками, оформленими на підставі квитанцій про приймання вантажу станцією відправлення та накладними і довіреностями.

Відповідач за поставлений товар розрахувався частково, сплативши позивачу 1725959грн.

У відповідності до ст.655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

У відповідності із ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України та ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.

Відповідач взятих на себе зобов’язань належним чином та в повному обсязі не виконав.

Станом на 06.07.2010р. заборгованість ПП „Вест-2002” перед позивачем склала 341945грн. 86коп.

На момент прийняття рішення по справі в матеріалах справи відсутні будь-які докази погашення відповідачем спірної заборгованості в добровільному порядку.

З огляду на викладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача 341945грн. 86коп. заборгованості підлягають задоволенню.

Пунктами 6.1 договорів від 22.01.2008р., від 22.05.2009р. передбачено, що за невиконання умов даних договорів винній стороні нараховується неустойка, у розмірі 2-х облікових ставок НБУ від суми невиконаних у термін зобов’язань, за кожний день прострочення (пеня), за весь строк невиконання.

Позивачем нараховано 65424грн. 08коп. пені за період з 03.08.2009р. по 08.07.2010р.

Відповідно до ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Проаналізувавши розрахунок позивача, суд прийшов до висновку, що правомірним є нарахування та підлягає стягненню 64763грн. 61коп. пені.

В стягненні 660грн. 47коп. пені необхідно відмовити.

Крім того, позивачем нараховано 29387грн. 96коп. інфляційних.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Проаналізувавши розрахунок позивача щодо стягнення інфляційних з відповідача, суд прийшов до висновку, що правомірним є нарахування на зазначені позивачем періоди та суми боргу та підлягають стягненню 25316грн. 64коп. інфляційних.

В частині стягнення 4071грн. 32коп. інфляційних у позові належить відмовити.

Виходячи із вищенаведеного, позов Відкритого акціонерного товариства „Подільський цемент” с.Гуменці Кам’янець-Подільського району до Приватного підприємства „Вест-2002” м. Кам’янець-Подільський в частині стягнення 341945грн. 86коп. заборгованості, 64763грн. 61коп. пені, 25316грн. 64коп. інфляційних є обґрунтованим, підтвердженим належними доказами та підлягає задоволенню.

В частині стягнення 660грн. 47коп. пені, 4071грн. 32коп. інфляційних у позові необхідно відмовити.

У відповідності із ст. 49 ГПК України судові витрати у справі належить покласти на відповідача пропорційно до задоволених вимог.

Зважаючи на викладене, керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 84, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд –

в и р і ш и в:

Позов Відкритого акціонерного товариства „Подільський цемент” с.Гуменці Кам’янець-Подільського району до Приватного підприємства „Вест-2002” м. Кам’янець-Подільський про стягнення 436757грн. 90коп. задоволити частково.

Стягнути з Приватного підприємства „Вест-2002” м. Кам’янець-Подільський Хмельницької області, вул. Соборна, 27-64 (р/р 26007143336600 в АКІБ „Укрсиббанк” м. Харків, МФО 351005, код 35280869) на користь Відкритого акціонерного товариства „Подільський цемент” с.Гуменці Кам’янець-Подільського району Хмельницької області (р/р 26006890031564 у Кам’янець-Подільському відділенні Хмельницького філіалу АКБ „Укрсоцбанк”, МФО 315018, код 00293091) –341945грн. 86коп. (триста сорок одна тисяча дев’ятсот сорок п’ять гривень 86коп.) заборгованості, 64763грн. 61коп. (шістдесят чотири тисячі сімсот шістдесят три гривні 61коп.) пені, 25316грн. 64коп. (двадцять п’ять тисяч триста шістнадцять гривень 64коп.) інфляційних, 4320грн. 26коп. (чотири тисячі триста двадцять гривень 26коп.) державного мита, 233грн. 40коп. (двісті тридцять три гривні 40коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

В частині стягнення 660грн. 47коп. пені, 4071грн. 32коп. інфляційних у позові відмовити.

                              Суддя                                                                      

Віддруковано в 4 примірниках:

1.          До справи;

2.          Позивачу;

3,4. Відповідачам.

Повний текст рішення виготовлено 18.08.2010р.